
ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 622/436/21 р.
2/622/251/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2021 року смт. Золочів
Золочівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Квітки О.О.,
за участю секретаря - Бойко І.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Мироненка С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
19.04.2021 до Золочівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона з врахуванням уточнення від 29.06.2021 просить суд встановити факт належності ОСОБА_2 правовстановлюючого документу, а саме сертифікату на право на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП «Іскра» серія ХЩ №0075066, який зареєстрований у книзі реєстрації сертифікатів за №66 від 24.11.1997, визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , з якою вони не перебували у родинних відносинах. За життя ОСОБА_3 між ними склалися дружні стосунки, позивач допомагала їй по господарству, інколи купувала продукти, а після смерті останньої здійснила її поховання, оскільки родичів у неї не було. ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай), обробіток вказаного паю здійснювало ФГ «Сівелір». На початку 2019 року зазначене господарство повідомило позивачу, що все своє майно ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 , яка в свою чергу не знала про існування заповіту. При зверненні до нотаріальної контори за оформленням своїх спадкових прав після померлої ОСОБА_3 , позивач отримала відмову, оскільки вона не прийняла спадщину, бо не була зареєстрована з померлою та не звернулася протягом встановленого законом шестимісячного строку із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Тому у цей час позивач змушена звернутися до суду, оскільки її право не визнається і вона не може розпорядитися своєю власністю.
Ухвалою судді Квітки О.О. від 21.04.2021 позовну заяву було залишено без руху, надано строк у 10 днів для усунення вказаних недоліків. Вказані недоліки усунені.
Ухвалою судді Квітки О.О. від 06.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження. Крім того, витребувано із Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області належним чином засвідчену копію спадкової справи після померлої ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 07.06.2021 витребувано із Архівного відділу Золочівської районної державної адміністрації копію рішення Золочівської районної державної адміністрації від 12 вересня 1997 року № 504 та копію заяви ОСОБА_2 ; копію Державного акту на право колективної власності КСП «Іскра» разом із списком членів.
Ухвалою суду від 30.06.2021 було прийнято до розгляду заяву представника позивача адвоката Мироненка С.С. про зміну предмета позову від 29.06.2021.
Ухвалою суду від 30.08.2021 було закрито підготовче судове засідання, задоволено клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Мироненко С.С. позовні вимоги просив задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, допитана як свідок пояснила, що за життя знала ОСОБА_5 , оскільки остання здавала в оренду землю у фермерське господарство, очолюване її чоловіком. ОСОБА_5 жила одна, наскільки їй відомо, бо родичів у неї не було. Вона допомагала їй. Про те, що ОСОБА_5 склала на її ім`я заповіт, їй відомо не було. Про це дізналася її донька, коли почала займатися питаннями продовження договорів оренди земельних ділянок, які перебувають користуванні їхнім фермерським господарством.
Представник відповідача - заступник Золочівського селищного голови Затірка С.А. в судове засідання також не з`явився, проте завчасно подав до канцелярії суду письмове клопотання, відповідно до якої справу просить розглядати за відсутності їх представника, вирішення справи покладає на розсуд суду.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що на цей час працює бухгалтером фермерського господарства «Сівелір» та займається питаннями оренди землі. Їй відомо, що земельна ділянка ОСОБА_5 перебувала у фермерському господарстві «Сівелір», яке належало її батькові. Вона в силу своїх посадових обов`язків з`ясовувала, хто успадкував цю земельну ділянку після смерті ОСОБА_5 .. У 2019 році від нотаріуса вона дізналася, що вказану земельну ділянку ОСОБА_5 заповіла її матері.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила суду, що з позивачкою вона знайома. ОСОБА_5 з 1980 року працювала дояркою, а вопна працювала касиром у цьому ж колгоспі і видавала заробітну плату працівникам. Прізвище ОСОБА_7 було тільки у спадкодавці. На момент розпаювання ОСОБА_5 працювала в колгоспі. У зв`язку із тим, що прізвище ОСОБА_7 рідко зустрічається у їхньому селі воно було записане із помилками. За життя ОСОБА_5 проживала сама. Наскільки їй відомо, то родичів у неї не було.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
На підставі рішення Золочівської районної державної адміністрації Харківської області від 12 вересня 1997 року № 504 ОСОБА_2 було надано право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Іскра» розміром 6,21 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0075066, зареєстрованим в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 24 листопада 1997 року за № 66.
11 лютого 2005 року ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, відповідно до якого: все належне їй майно, де б таке не було та з чого б воно не складалося, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний заповіт посвідчений секретарем Удянської сільської ради Золочівського району Харківської області Істоміною О.М., зареєстрований в реєстрі за №38. Стягнуто державне мито.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 74 років померла ОСОБА_3 , про що 27 лютого 2019 року виконавчим комітетом Удянської сільської ради Золочівського району Харківської області складено актовий запис № 194 та 27 лютого 2019 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області повторно видано відповідне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
З інформації начальника Відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Трофімова В. від 17.032021 № 165/112-21 на ім`я ОСОБА_5 був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП «Іскра» серії ХР № 0075066, який зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів за № 66. Дата реєстрації сертифікату 24.11.1997. Відповідно до Книг реєстрації державних актів на право власності на землю, державних актів на право постійного користування землею та договорів оренди землі станом на 01.01.2013 на ім`я ОСОБА_5 державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не виготовлявся. Площа земельної частки (паю) земель колективної власності КСП «Іскра» становить 6,21 умовних кадастрових гектар, її вартість станом на 01.01.2020 складає 207376,31 грн.
З довідок Виконавчого комітету Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області від 23.03.2021 №14.11-01-06/64 вбачається, що згідно із записом в погосподарській книзі за 2005-2010 роки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно мешкала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з нею на день смерті за вказаною адресою не були зареєстровані громадяни. Похованням ОСОБА_5 зі слів мешканців села, здійснювала ОСОБА_1 . Заповіт від 11 лютого 2005 року дійсно зареєстрований в книзі реєстрації нотаріальних дій за 2005 рік за № 38 ОСОБА_5 (другий примірник зберігається в заповітах громадян за 2005 рік у справах виконавчого комітету Золочівської селищної ради).
Згідно з належним чином завіреною копією спадкової справи № 226/2019, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів від 06.05.2021 Золочівською державною нотаріальної конторою Харківської області 12 червня 2019 року заведена спадкова справа №227/2019, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 12.06.2019 до нотаріальної контори за вх. №677 надійшла заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 .. Інших заяв про прийняття чи відмову від спадщини тощо до нотаріальної контори не надходило. Свідоцтва про право на спадщину за законом чи за заповітом нікому не видавалися. Від імені ОСОБА_5 Удянською сільською радою Золочівського району Харківської області 11.02.2005 посвідчено заповіт з реєстровим номером 38. Вказані відомості підтверджуються також інформаційними довідками зі Спадкового реєстру від 13.05.2021 № 64681992 та № 64682008.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 червня 2019 року, винесеною державним нотаріусом Четвертої Харківської державної нотаріальної контори, виконуючою обов`язки державного нотаріуса Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області Козелько Т.М., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з тим, що вона не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини до шести місяців з дня смерті спадкодавця та не були зареєстровані разом із спадкодавцем за однією адресою, а тому вважається такою, що спадщину не прийняла. Крім того, існують розбіжності в прізвищі спадкодавця в правовстановлюючому документі, заповіті та в свідоцтві про смерть.
При вирішенні спору суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, ЦК України, Закону України «Про нотаріат», ЦПК України.
У ч.1 ст. 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до положень ст. 49 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначенів документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз`яснено в п. 12 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Оскільки невідповідність в написанні прізвища спадкодавця в правовстановлюючому документі перешкоджає реалізації права щодо спадкування, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення факту належності правовстановлюючого документу, бо у позасудовому порядку встановити факт належності правовстановлюючого документа немає можливості.
Згідно зі ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У своїй постанові від 22 лютого 2021 року по справі № 644/7785/19 Верховний Суд зазначив, що спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не проживала зі спадкодавцем на момент смерті, не є спадкоємцем за законом, а тому об`єктивно не могла знати про наявність на її ім`я заповіту, та врахувавши, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Аналізуючи встановлені факти на предмет дотримання наведених вимог закону, судом встановлено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відтак, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_5 за життя залишила заповіт на користь позивача ОСОБА_1 , відповідно до якого померла заповіла їй все належне їй майно, де б таке не було та з чого б воно не складалося.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не є родичкою ОСОБА_5 , не проживала із останньою на момент її смерті, відтак, доводи позивача щодо обізнаності про наявність заповіту на її користь саме від ФГ «Сівелір», який є орендарем земельної ділянки, яка належала померлій, суд вважає переконливими, визнаючи поважною причину пропуску строку прийняття спадщини. Інших спадкоємців майна ОСОБА_5 судом встановлено не було.
Відтак, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини з поважної причини, позов підлягає задоволенню із визначенням їй, як спадкоємиці за заповітом, додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, відповідно до положень ст. 1272 ЦК України.
Керуючись вказаними нормами та ст. ст. 12, 13, 77, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 правовстановлюючого документу, сертифікату на право на земельну частку (пай) із земель, колективної власності КСП «Іскра» серія ХЩ № 0075066, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів за № 66 від 24.11.1997.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини та визначити ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 );
відповідач - Золочівська селищна рада (код ЄДРПОУ 25175462, адреса місцезнаходження: Харківська область, Золочівський район, смт Золочів, вул. Центральна, буд. 13-А, електронна пошта: zolsrada@ukr.net).
Суддя О. О.Квітка
Судове рішення № 99722057, Золочівський районний суд Харківської області було прийнято 20.09.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 622/436/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: