Рішення № 99714735, 24.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року Справа № 160/3875/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні Світлотехнічні Технології" до Київськаої митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

16.03.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерні Світлотехнічні Технології” до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів:

- №UA100120/2020/000069/2 від 16.10.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00237;

- №UA100120/2020/000075/2 від 28.10.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00246.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що при вирішенні питань розмитнення належного позивачу імпортованого товару, не погодившись із задекларованою ним митною вартістю за ціною договору, відповідач визначив її самостійно у порядку та спосіб, які позивач вважає протиправними. Позивачем були надані відповідачу всі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару у відповідності до вимог ч.2 ст.53 Митного кодексу України і не містять жодних розбіжностей та ознак підробок, а тому у митного органу були відсутні підстави для коригування митної вартості ввезених позивачем товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

06.05.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування своєї правової позиції зазначив, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МК України, п.6 ст.54 МК України. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості та картки відмови, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

13.05.2021 року позивачем надано відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що у відповідача відсутні достатні докази того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надали відповідачу можливості встановити всі складові митної вартості товарів, мали розбіжності або виправлення, а також про відсутність спростувань, які були б засвідчені документально і містили б дані, протилежні тим, що викладені позивачем у адміністративному позові та документально засвідчені долученими до нього документальними доказами. У зв`язку з цим просив скасувати спірні рішення відповідача про визначення митної вартості товару, як такі, які не відповідають вимогам статті 55 Митного кодексу України, тому що не містять обґрунтованих причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Судом встановлено, що 09 липня 2018 року між ТОВ “Інженерні Світлотехнічні Технології” (покупцем) та іноземною компанією AVKUN TRADING, LLC (Постачальник) було укладено зовнішньоекономічний Договір поставки №09.07.18.

За умовами даного договору поставки, з урахуванням наявних у матеріалах справи додаткових угод №1 від 16.07.2018, №2 від 29.05.2019, №3 від 25.05.2020, №4 від 25.09.2020 Покупець замовив, а Постачальник, який є торгівельним представником виробників електричної та освітлювальної фурнітури, за їх дорученням та від свого імені, поставив товар на умовах цього Договору (п.2.1 Договору). Сторони погодили, що поставка товару буде здійснюватись партіями, які узгоджуються з Покупцем на умовах CIР-Дніпро (Інкотермс 2010) (п.4.1 Договору). Назва товару, кількість і ціна зазначатимуться у рахунках на кожну партію товару відповідно (п.2.2 Договору). Загальна сума Договору складається з суми усіх рахунків за цим Договором (п.3.1 Договору). Умови поставки можуть бути змінені за згодою Сторін та вказуються у рахунках-фактурах на відповідну партію товару (п.4.2 Договору). Відповідно до п.3.5 Договору товар, який придбаватиме Покупець згідно з даним Договором передаватиметься на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного Договору. Причому, ціна товару за цим Договором поставки буде сформована згідно з умовами поставки, які зазначено в рахунках на відповідну партію товару, і в ціну товару включається також вартість тари та упаковки (п.3.8 Договору). Відповідний товар повинен мати належне маркування (п.5.1 Договору). Сторони визначили, що оплата товару Покупцем за Договором здійснюватиметься шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок за наступними, додатково погодженими ними, реквізитами (п.3.9 Договору) у валюті платежу, передбаченій п.3.3 Договору, а саме: Отримувач: PANASONIC LIFE SOLUTIONS ELEKTRIK SANAYI VE TICARET A.S. (Адреса: Abdurrahmangazi Mah. Ebubekir Cad. No:44, 34887 Sancaktepe-Istanbul, Turkey. Банк бенефіціара: GARANTI Branch: PENDIK TЭCARЭ (Branch code: 1669) Адреса: Orta Mahallesi Latife Hanэm Sokak No:6/A Pendik – Эstanbul, Turkey. SWIFT: TGBATRISXXX IBAN: TR830006200166900009007808 Подробиці: Account No: 9007808).

16.10.2020 до митного оформлення за митною декларацією №UA100120/2020/635213 та за митною декларацією №UA100120/2020/635943 позивачем заявлений товар: апаратура електрична для приєднання до електричних кіл, для напруги не більш 1000В, не для коаксіальних кабелів та друкованих схем в асортименті.

В підтвердження митної вартості товару і всіх її складових позивачем до електронної митної декларації №UA100120/2020/635213 від 16.10.2020 року було подано: декларацію митної вартості №1778, номер якої наведено у гр.7 ЕМД, рахунок-проформа (РrоForma Invoice) №091020-1 від 09.10.2020 (код документу 0325), рахунок-фактура (інвойс) №091020-1 від 09.10.2020 (код документу 0380), автотранспортна накладна - міжнародна товарно-транспортна накладна СМR №720014 від 13.10.2020 року (код документу 0730), документ про походження товару №091020-1 від 09.10.2020 року (код документу 0862), книжка МДП САRNЕТ ТІR UХ.83281115 від 13.10.2020 року (код документу 0952), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Висновок експерта №ГО-2319 від 16.10.2020 року (код документу 3016), копія некласифікованого документу, який підтверджує заявлену митну вартість (копія комерційної пропозиції) ОFFЕR б/н від 07.10.2020 року (код документу 3022), страховий поліс №97022010000240 від 13.10.2020 року (код документу 3530), зовнішньоекономічний договір (Контракт) - Договір поставки №09.07.18 від 09 липня 2018 (код документу m 4100), доповнення до зовнішньоекономічного договору (Контракту) - додаткові угоди (коди документів m 4103), заява декларанта від 16.10.2020 у вигляді внесення коду до гр.44 ЕМД про те, що товари не включено в Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України (код документу 5019), заява декларанта від 16.10.2020 у вигляді внесення коду до гр.44 ЕМД про те, що до продукції не входять технічні засоби, призначені для передавання та/або приймання радіосигналів радіослужбами (код документу 5020), інші некласифіковані документи (код документу 9000): лист б/н від 16.10.2020 про надання декларантом всіх документів, судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №160/1992/19 (код документу m 9504), судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі 160/1992/19 (код документу m 9504), судове рішення у с праві адміністративної юрисдикції - ухвала Верховного Суду від 14.08.2020 у справі 160/1992/19 (код документу m 9504).

В підтвердження митної вартості товару і всіх її складових позивачем до електронної митної декларації №UA100120/2020/635943 від 16.10.2020 року було подано: декларацію митної вартості №1813, номер якої наведено у гр.7 ЕМД, рахунок-проформа (РrоForma Invoice) №201020-1 від 20.10.2020 (код документу 0325), рахунок-фактура (інвойс) №201020-1 від 20.10.2020 (код документу 0380), автотранспортна накладна - міжнародна товарно-транспортна накладна СМR №720005 від 20.10.2020 року (код документу 0730), документ про походження товару №201020-1 від 20.10.2020 року (код документу 0862), книжка МДП САRNЕТ ТІR UХ.83281301 від 20.10.2020 року (код документу 0952), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Висновок експерта №ГО-2422 від 28.10.2020 року (код документу 3016), копія некласифікованого документу, який підтверджує заявлену митну вартість (копія комерційної пропозиції) ОFFЕR б/н від 16.10.2020 року (код документу 3022), страховий поліс №97022010000243 від 20.10.2020 року (код документу 3530), зовнішньоекономічний договір (Контракт) - Договір поставки №09.07.18 від 09 липня 2018 (код документу m 4100), доповнення до зовнішньоекономічного договору (Контракту) - додаткові угоди (коди документів m 4103), заява декларанта від 28.10.2020 у вигляді внесення коду до гр.44 ЕМД про те, що товари не включено в Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України (код документу 5019), заява декларанта від 28.10.2020 у вигляді внесення коду до гр.44 ЕМД про те, що до продукції не входять технічні засоби, призначені для передавання та/або приймання радіосигналів радіослужбами (код документу 5020), інші некласифіковані документи (код документу 9000): лист б/н від 28.10.2020 про надання декларантом всіх документів, судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №160/1992/19 (код документу m 9504), судове рішення у справі адміністративної юрисдикції - постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі 160/1992/19 (код документу m 9504), судове рішення у с праві адміністративної юрисдикції - ухвала Верховного Суду від 14.08.2020 у справі 160/1992/19 (код документу m 9504).

За наведеними митними деклараціями позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, а саме - за ціною договору.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Київською митницею Держмитслужби прийняті рішення про коригування митної вартості товарів:

- рішення про коригування митної вартості товарів: № UA100120/2020/000069/2 від 16.10.2020 року, яким відкориговано митну вартість товару, заявленого до розмитнення за ЕМД №UA100120/2020/635213 та визначено її за резервним методом і винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортний засобів комерційного призначення №UA100120/2020/00237;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000075/2 від 28.10.2020 року, яким відкориговано митну вартість товару, заявленого до розмитнення за ЕМД №UA 100120/2020/635943 та визначено її за резервним методом і винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00246.

Як встановлено з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, підставою для їх винесення стало те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять повних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підтягає сплаті за оцінювані товари. А саме, у кожному з оскаржуваних рішень вказано, що згідно з пунктом 3.8 зовнішньоекономічного договору №09.07.18 від 09.07.2018 у вартість товару включено вартість тари і упаковки, хоча відповідно до умов поставки СІР в обов`язки продавця входить експортна очистка; доставка до пункту завантаження, завантаження на судно, морське перевезення, вивантаження з судна, доставка до місця призначення, страхування. А також повідомлено, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронними митними деклараціями згенеровано в тому числі наступні форми митного контролю:105-2 “По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2,3,5). У зв`язку з чим необхідно здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України”.

Митним органом відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, котракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення.

Листами від 30.10.2020 та від 16.09.2020 за обома митними оформленнями позивач повідомив відповідача про неможливість надання інших документів. А відповідач прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, якими відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом у зв`язку з неподанням декларантом документів, що підтверджують митну вартість товарів (графа 33 кожного оскаржуваного рішення).

Як вказав відповідач в оскаржуваних рішеннях, вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у ЄАІС, у зв`язку з чим він здійснив коригування митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, який ґрунтується на раніше визначеній митним органом вартості товарів за переліченими в оскаржуваних рішеннях ЕМД.

Надаючи оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчовстановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що підставою для прийняття спірних рішень були ті обставини, що пунктом 3.8 зовнішньоекономічного договору № 09.07.18 від 09.07.2018 р. зазначено, що у вартість товару включені вартість тари та упаковки, хоча відповідно до умов поставки СІР в обов`язки продавця входить експортна очистка; доставка до пункту завантаження, завантаження на судно, морське перевезення, вивантаження з судна, доставка до місця призначення, страхування.

Згідно умов Інкотермс 2010 умови поставки СІР означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати після доставки в такий спосіб товару. Однак, за умовами CIP на продавця також покладається обов`язок щодо забезпечення страхування від ризиків втрати і ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування і оплачує страхові внески.

Отже, аналізуючи зміст зовнішньоекономічного договору поставки № 09.07.18. від 09.07.2020 р., та співставляючи його з умовами поставки СІР, суд вказує, що поставка товару на умовах CIР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування. Відтак, додаткові витрати на транспортування товару ТОВ "Інженерні Світлотехнічні Технології" не понесло.

Згідно Митного кодексу України до митної вартості товарів включаються витрати на транспортування товару лише у випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

За вказаних обставин вказані доводи відповідача не є обґрунтованими, а тому відхиляються судом.

Таким чином, відповідно до умов поставки за договором поставки № 09.07.18 від 09.07.2018 року та наявними у справі товаросупровідними документами, всі витрати (транспортування, страхування товару тощо) вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення. Тому надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості витрат зі страхування, митним законодавством не передбачається.

Вищевказані документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Стосовно висновків відповідача про те, що комерційна пропозиція постачальника АVKUN Trading, LLС не може бути підставою для визнання заявленої декларантом митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Змістом кожного спірного рішення відповідач витребовує у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Разом з тим, судом встановлено, що декларант придбавав товар не у безпоереднього виробника. Саме тому у декларанта відсутні об`єктивні підстави отримання комерційної пропозиції безпосереднього виробника товару для забезпечення виконання вимог відповідача.

Відповідач не звернув уваги, що саме відповідні комерційні пропозиції Компанії-експортера за Договором поставки №09.07.18 від 09.07.2018, долучені до матеріалів даної справи у складі додатків до цього позову, перебували й у складі усіх інших документів, використаних Дніпропетровською Торгово-Промисловою палатою України у сукупності досліджень (тобто, експертизи вартості товару), здійснених її відповідним спеціалістом, для встановлення виправданості вказаної у контракті, кожному відповідному інвойсі та відповідній ціновій пропозиції ціни на товар, її відповідності ринковій вартості.

Більш того, суд зазначає що подання комерційної пропозиції митному органу одночасно з митною декларацією не передбачено нормами ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а обумовлено виключно у виняткових випадках тільки згідно з іншими нормами Митного кодексу Уккраїни (зокрема, ч.3 ст.53 МК України), зміст положень ч.3 ст.53 Митного кодексу України не обмежує право декларанта подати комерційну пропозицію безпосереднього постачальника товарів.

Отже, все вище викладене свідчить про те, що одночасно з кожною митною декларацією декларантом у повному обсязі подані всі документи, що підтверджують митну вартість товарів, у складі згідно з переліком, передбаченим нормами ч.2 ст.53 Митного кодексу України.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості №UA100120/2020/000069/2 від 16.10.2020 року та №UA100120/2020/000075/2 від 28.10.2020 року не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вказав Верховний Суд в постанові від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 (адміністративне провадження №К/9901/17106/19) зі змісту приписів розділу ІІІ (“Митна вартість товарів та методи її визначення”) Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обгрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частин 4,5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Суд зазначає, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість заявленого до розмитнення товару.

Окрім того, як видно з оскаржуваних рішень митниці, в них містяться посилання лише на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами. В графі 33 кожного оскаржуваного рішення зазначено лише номер митної декларації, за якою раніше здійснювалось митне оформлення товарів, дата її складання, порядковий номер задекларованого товару, сума митної вартості. При цьому, відповідачем не зазначені загальна кількість партії товару у штуках та розрахунок митної вартості, не наведені технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за Договором встановлювалась виходячи не з ваги товару, а з його характеристик.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові від 22.04.2019 року по справі №815/6242/17, відповідно до якої розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, жодне зі спірних рішень про коригування митної вартості товарів такої інформації не містять.

У постанові від 29.01.2019 року по справі № 815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Питання коригування митної вартості товару на підставі інформації про вищий рівень цін з внутрішньої електронної бази даних митниці - Єдиної автоматизованої інформаційної системи, а також витребування додаткових документів при визначені митної вартості товару, також досліджувалось Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 825/648/17 від 08 лютого 2019 року (адміністративне провадження №К/9901/16592/18 (ЄДРСРУ № 79698949). За результатами дослідження Верховний Суд вказує на те, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. При цьому, варто врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Як видно з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

У свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000069/2 від 16.10.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00237; №UA100120/2020/000075/2 від 28.10.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00246 та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду, в розмірі 14111,30 грн., що документально підтверджується платіжними дорученнями № 2803 від 10.03.2021 року та №2804 від 10.03.2021 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 14111,30 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерні Світлотехнічні Технології” (пров.Коновальця Євгена, буд.13, оф.35, м.Дніпро, 49000, і.к. 41648343) до Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела,8А, м.Київ, 03124, і.к. 4337359) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000069/2 від 16.10.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00237.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100120/2020/000075/2 від 28.10.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2020/00246.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ “Інженерні Світлотехнічні Технології” (і.к.41648343, адреса: провулок Коновальця Євгена, буд.13 оф.35, м. Дніпро, 49000) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (і.к. 43337359, адреса: бульвар Вацлава Гавела, 8-А, Солом`янський район, м.Київ, 03124) судовий збір у розмірі 14111 грн. 30 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона

О.В.Врона