Ухвала суду № 99704602, 06.09.2021, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2171/20

Провадження № 2-з/587/43/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року суддя Сумського районного суду Сумської області Степаненко О.А., розглянувши заяву представника Акціонерного Товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (АТ «Сумське НВО») (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, ідентифікаційний код 05747991) про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, який просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_1 вчиняти дії щодо відчуження та накладення арешту на нежитлові приміщення, що належать йому на праві власності.

Суд розглядає заяву у відсутність сторін в порядку ч. 1ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

П.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказує, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

П. 4 вказаної постанови передбачає, що суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Представником позивача не наведено доказів співрозмірності заявлених позовних вимог та накладення арешту на нежитлові приміщення відповідача, оціночна вартість яких не зазначена. Крім того, не надано суду і переконливих доказів на підтвердження можливості неправомірного відчуження майна відповідачем. Також представником позивача не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду при задоволенні позову.

Розглядаючи заявлену вимогу, суд вважає, що позивачем не наведено жодних підстав для забезпечення позову, обгрунтування необхідності його застосування.

Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд також враховує, що сторони по справі, в тому числі і позивач, не позбавлений можливості протягом всього розгляду справи, за наявності для того підстав, повторно звернутися до суду з відповідною заявою про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача Акціонерного Товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (АТ «Сумське НВО») (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, ідентифікаційний код 05747991) про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою (АТ «Сумське НВО») (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, ідентифікаційний код 05747991) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором про закупівлю теплової енергії, в зв`язку з її необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.А.Степаненко