Ухвала суду № 99704127, 16.09.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5555/21

Провадження № 2/461/1575/21

УХВАЛА

про відмову у зустрічному забезпеченні позову

16.09.2021 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі головуючого судді Стрельбицького В.В., за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б., розглянувши заяву представника відповідача Акціонерного товариства «Ідея Банк» Сухої М.В. про зустрічне забезпечення позову по цивільній справі за позовом адвоката Остаповець Дарини Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

адвокат Остаповець Дарина Іванівна в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 29.06.2021 р. у справі №461/5386/21 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви та зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 65844267, відкритому на підставі виконавчого напису № 45324 від 19.05.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем.

При постановлені судом ухвали про забезпечення позову за зверненням позивача, суд не знайшов підстав для застосування зустрічного забезпечення за ініціативою суду.

15.09.2021 року представником відповідача подано заяву про зустрічне забезпечення позову у вищезазначеній цивільній справі шляхом зобов`язання позивача ОСОБА_1 здійснити внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 35999,46 грн. В обґрунтування заяви вказує наступне.

Позивач ОСОБА_1 умисно уникає відповідальності перед банківськими та фінансовими установами, а тому існує ризик того, що через вжиті ухвалою від 29.06.2021 року заходи забезпечення позову, у позивачки до ухвалення остаточного рішення у справі №461/5555/2, відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення, інші офіційні доходи.

Окрім того, є висока вірогідність отримання позивачем коштів на власні банківські рахунки, які остання безперешкодно може використати не на погашення кредитних зобов 'язань, що свідчить про ризики збитків для відповідача. Відповідно до Виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 30.10.2017 по 09.09.2021 року заборгованість по тілу кредиту (основний та прострочений борг) складає 35 999,46 грн. Тобто, це грошові кошти, які фактично були отримані ОСОБА_1 за Угодою С15.179.74311 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки від 30.10.2017 та які є, в тому числі, але не виключно, предметом стягнення за спірним виконавчим написом.

Посилаючись на вимоги п.п.1,2 ч.3 ст.154 УПК України, щодо обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, заявник також зазначає, що відповідно до даних, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у ОСОБА_1 відсутнє будь-яке нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою з Єдиного державного реєстру нерухомого майна № 2735975588 від 07.09.2021.

Вказує, що зобов`язання позивачки внести зазначену суму на депозитний рахунок суду буде співмірним з позовними вимогами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки невжиття зазначених заходів може призвести до виведення позивачкою грошових коштів, в тому числі суми в розмірі фактично отриманих позивачем коштів та Угодою, яка підтверджується в порядку ч. 2 ст. 95 ЦПК України безспірними первинними бухгалтерськими документами, а саме Випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 30.10.2017 по 09.09.2021 року.

Відтак, з метою дотримання збалансованості і однакового захисту прав та інтересів усіх сторін по справі, заявник просить застосувати заходи зустрічного забезпечення у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Метою зустрічного забезпечення є забезпечення позивачем відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Отже зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Порядок застосування та скасування зустрічного забезпечення визначено у статтях 154, 155 ЦПК України.

Норми частини п`ятої статті 154 ЦПК України визначають вимоги до зустрічного забезпечення. Так, заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи.

Відповідно до частини третьої статті 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Перелік випадків у яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений ч. 3 ст. 154 ЦПК України та є вичерпним.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (ч. 4 ст. 154 ЦПК України).

З аналізу наведеної норми вбачається, що критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України», право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Як вбачається з матеріалів клопотання, жодних доказів відсутності реєстрації місця проживання чи незадовільного фінансового стану позивачки суду не надано. При цьому, відсутність у позивачки нерухомого майна може розглядатись у сукупності з відомостями про відсутність у позивачки зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України, чого судом при розгляді даної заяви не встановлено.

Оскільки розмір можливих збитків відповідач оцінює у сумі 35999,46 грн., заявник просить застосувати зустрічне забезпечення позову шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у зазначеному розмірі, однак останнім не надано жодних належних розрахунків можливих збитків, які може він понести в результаті прийнятих судом заходів забезпечення позову та відповідного обґрунтування таких розрахунків. При цьому заявник ототожнює розмір збитків із заборгованістю за договором.

Право на звернення до суду гарантовано положеннями Конституції України та Цивільного процесуального кодексу і не може оцінюватись як засіб спричинення шкоди інтересам фізичної або юридичної особи.

Також слід відзначити, що встановлені в ході розгляду заяви обставини не свідчать про наявність вищенаведених фактів передбачених процесуальним законодавством, зокрема визначених у ч.3 ст.154 ЦПК України, які покладають на суд обов`язок застосувати зустрічне забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, подана заява не містить належних доводів та аргументів з приводу того, яким чином зупинення стягнення може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки та матеріали справи не містять доказів наявності передбачених п.п.1,2 ч.3 ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи те, що обраний заявником спосіб зустрічного забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу, а обставин визначені ч. 3 ст. 154 ЦПК України для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.154 ЦПК України, суд -

постановив:

У задоволенні заяви представника відповідача Акціонерного товариства «Ідея Банк» Сухої М.В. про зустрічне забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 17 вересня 2021 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.