Рішення № 99702764, 20.09.2021, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/1056/21

Провадження № 2/417/263/21

РІШЕННЯ (ЗАОЧНЕ)

Іменем україни

"20" вересня 2021 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Шкирі В. М.,

за участю секретаря – Грибєнік О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

16.08.2021 представник АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з нього заборгованість за Договором №2754 від 27.09.2006 в сумі 6 198 грн. 12 коп.

В обґрунтування позову позивач вказав, що між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії –Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2754 від 27.09.2006.

Відповідно до п. п. 1.1. - 1.2. Кредитного договору Банк зобов`язався надати Позичальнику

на умовах Договору грошові кошти в сумі 19 000,00 грн., а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі 17 % річних та комісійні винагороди в порядку, на умовах та в строки, визначені Договором. Кредит надавався на 20 років зі строком остаточного погашення Кредиту не пізніше 27.09.2026 року для придбання квартири.

Пунктом 1.5. Кредитного договору передбачено, що за користування кредитом

Позичальник зобов`язаний до 1 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 79,50 грн. та сплачувати проценти, нараховані Банком на залишок заборгованості за Кредитом, шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань.

Банк свої обов`язки, передбачені Кредитним договором, виконав повністю та належним чином, а Позичальник порушив умови Кредитного договору, а саме: не виконав зобов`язання щодо погашення кредиту та своєчасної сплати процентів за користування Кредитом.

В зв`язку з цим рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08.01.2020 у справі № 417/9420/19, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 21 596 грн 80 коп.

Відповідно до розрахунку, з урахуванням рішення Марківського районного суду Луганської області від 08.01.2020 у справі № 417/9420/19 про стягнення заборгованості з Відповідача та періоду нарахування, починаючи з 19.10.2018 заборгованість за кредитним договором № 2754 від 27.09.2006 складає 6 198,12 грн., в тому числі:

- прострочені проценти за користування Кредитом за період з 19.10.2018 по 09.02.2020 в сумі - 2 366,93 грн;

- 3% річних за прострочення боргу за Кредитом за період з 19.10.2018 по 27.07.2021 в сумі - 553,86 грн;

- 3% річних за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 19.10.2018 по 27.07.2021 в сумі - 166,81 грн, в тому числі три проценти річних в сумі 19,67 грн., які нараховані на проценти, що були стягнуті рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08.01.2020 у справі №417/9420/19;

- інфляційні втрати за прострочення боргу за Кредитом за період з листопада 2018 по липень 2021 - 1 376,49 грн.;

- інфляційні втрати за прострочення процентів за користування Кредитом за період з листопада 2018 року по липень 2021 року - 1 734,03 грн., в тму числі інфляційні втрати в сумі 1 421,21 грн., які нараховані на проценти, що були стягнуті рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08.01.2020 у справі №417/9420/19

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Справу призначено до розгляду у спрощеному провадженні.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача просить суд здійснити розгляд справи в його відсутність на задоволенні позовних вимог наполягає не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Оскільки боржники мають зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території Луганської області – с. Слов`яносербськ Слов`яносербського району Луганської області та не мають офіційної електронної адреси, то про дату, час і місце розгляду справи вони повідомлені згідно з порядком, визначеним ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», відповідно до якої учасники справи, місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про судове засідання шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (а.с.65-66).

Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

27.09.2006 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії –Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2754 (а.с.7-8).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Кредитного договору Банк зобов`язався надати Позичальнику

на умовах Договору грошові кошти в сумі 19 000,00 грн., а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі 17 % річних та комісійні винагороди в порядку, на умовах та в строки, визначені Договором. Кредит надавався на 20 років зі строком остаточного погашення Кредиту не пізніше 27.09.2026р. для придбання квартири.

Пунктом 1.5. Кредитного договору передбачено, що за користування кредитом

Позичальник зобов`язаний до 1 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 79,50 грн. та сплачувати проценти, нараховані Банком на залишок заборгованості за Кредитом, шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань.

Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08.01.2020 у справі № 417/9420/19, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 21 596 грн 80 коп., а саме:

10611,87 грн - борг за кредитом;

7559,65 грн - заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом за період з 02.09.2014 року по 18.10.2018 року;

611,91 грн – три проценти річних за прострочення сплати кредиту та процентів за користування кредитом за період з 02.09.2013 року по 18.10.2018 року;

2813,37 грн – інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з вересня 2014 року по жовтень 2018 року.

Згідно розрахунку, з урахуванням рішення Марківського районного суду Луганської області від 08.01.2020 у справі № 417/9420/19, починаючи з 19.10.2018 заборгованість за кредитним договором № 2754 від 27.09.2006 станом на 27.07.2021 складає 6 198,12 грн., в тому числі:

- прострочені проценти за користування Кредитом за період з 19.10.2018 по 09.02.2020 в сумі - 2 366,93 грн;

- 3% річних за прострочення боргу за Кредитом за період з 19.10.2018 по 27.07.2021 в сумі - 553,86 грн;

- 3% річних за прострочення процентів за користування Кредитом за період з 19.10.2018 по 27.07.2021 в сумі - 166,81 грн, в тому числі три проценти річних в сумі 19,67 грн., які нараховані на проценти, що були стягнуті рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08.01.2020 у справі №417/9420/19;

- інфляційні втрати за прострочення боргу за Кредитом за період з листопада 2018 по липень 2021 - 1 376,49 грн.;

- інфляційні втрати за прострочення процентів за користування Кредитом за період з листопада 2018 року по липень 2021 року - 1 734,03 грн., в тму числі інфляційні втрати в сумі 1 421,21 грн., які нараховані на проценти, що були стягнуті рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08.01.2020 у справі №417/9420/19

Станом на 27.07.2021 заборгованість в сумі 21 596 грн 80 коп., що стягнута рішенням суду з відповідача не сплачена.

Згідно виписок банку сплат після ухвалення рішення судом не було.

Таким чином судом встановлено, що між сторонами існує спір, з приводу несплати відповідачем кредитних коштів та відсотків, що регулюється параграфами 1,2 Глави 71, а відповідальність за порушення грошового зобов`язання Главою 51 Книги 5 Зобов`язальне право

Вирішуючи спір по суті зявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у відповідності ЦПК України випадках.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зіст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування, а отже, і рішення суду, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 4, 5 ст. 82 ЦПК передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, про те можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08.01.2020 у справі № 417/9420/19, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 21 596 грн 80 коп., а саме:

10611,87 грн - борг за кредитом;

7559,65 грн - заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом за період з 02.09.2014 року по 18.10.2018 року;

611,91 грн – три проценти річних за прострочення сплати кредиту та процентів за користування кредитом за період з 02.09.2013 року по 18.10.2018 року;

2813,37 грн – інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом та процентів за користування кредитом за період з вересня 2014 року по жовтень 2018 року.

Судове рішення від 08.01.2020 набрало законної сили 10.02.2020 та є приюдиційним у даній справі.

Вказане рішення суду першої інстанції, не виконане та заборгованість за кредитним договором відповідачами не сплачена.

Зазначені обставини свідчать про те, що акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" використало право вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту, що залишилась несплаченої, а також процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, звернувшись 23 жовтня 2019 року до суду із позовом про примусове стягнення цих коштів у судовому порядку із боржника (а.с.12-13).

Отже, такими діями позивач на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, позбавляє кредитора права на нарахування процентів та пені за кредитним договором. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Таким чином, після звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення, змінюється порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору у повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Отже, суд вважає, що у зв`язку з наявністю у позичальника заборгованості за кредитним договором, позивач у січні 2020 року, відповідно до умов кредитного договору та положень частини другої статті 1050 ЦК України, використав право вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, а тому після зміни банком строку кредитування, у зв`язку з чим настав строк повного погашення кредиту позичальником, банк не мав правових підстав для нарахування боржникові процентів за користування кредитом на умовах кредитного договору, а тому позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за період з 19.10.2018 по 09.02.2020 в сумі 2 366,93 грн. не підлягають задоволенню у зв`язку з їх безпідставністю.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат з листопада 2018 року по липень 2021 рік за прострочення сплати Кредиту та за прострочення сплати процентів., а також 3% річних за прострочення сплати кредиту з 19.10.2018 по 27.07.2021 та за прострочення сплати процентів суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати і три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08.01.2020, яким стягнуто з відповідача заборгованість за кредитом та процентам за користування кредитом не виконане, то банк має право на отримання компенсаційних виплат, передбачених статтею 625 ЦК України, за час прострочення.

Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).

З наданого позивачем розрахунку 3% річних на суму прострочених процентів за користування кредитом за період з 19.10.2018 по 27.07.2021 та інфляційних втрат за прострочення процентів за користування кредитом з листопада 2018 року по липень 2021 рік вбачається, що банком розрахунок здійснено як з урахування процентів, стягнутих з відповідача за рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08.01.2020, так і процентів, нарахованих за користування кредитом за період після ухвалення рішення.

Отже, в цій частині вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки суд приймає рішення про відмову в задоволенні вимог що до стягнення процентів в сумі 2366,93 грн. за користування кредитом з 31.10.2018 по 03.03.2020.

Так необхідно стягнути в рахунок 3 % річних:

- 553,86 грн за не сплату боргу по простроченому Кредиту в сумі 10611,87 грн охоплених рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08.01.2020 року.

- 19,67 грн за не сплату прострочених відсотків, а саме:

нарахованих на 7559,65 грн ( охоплених рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08.01.2020

Всього в ра хунок 3% річних підлягає стягненню 573,53 грн ( 553,86 грн + 19,67 грн)

Також стягненню підлягає:

- 1376,49 грн інфляційні втрати нараховані за несплату боргу по простроченому Кредиту з жовтня 2018 по липень 2021 в розмірі 10611,87 рн охоплених рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08.01.2021.

- 1421,22 грн нарахованих на 7559,65 грн ( охоплених рішенням Марківського районного суду Луганської області від 08.01.2021 , щодо стягнення несплачених відсотків по кредиту

Всього в рахунок інфляційних втрат підлягає стягненню 2797,71 грн ( 1376,49 грн + 1421,22 грн)

Щодо судових витрат

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2 270 грн, ціна позову вказана 6198,12 грн. задоволено вимог на суму 3371,24 грн. отже,стягненню підлягає 1234,68 грн,

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 81, 509, 525, 526, 527, 530, 543, 599, 610-611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4,12,76-81,95,141, 263-265,273,280,354,355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (місцезнаходження: вул. Енергетиків, 36 м.Сєвєродонецьк, Луганської області, 93400, код ЄДРПОУ 09304612) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії-Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 2754 від 27.09.2006 в сумі 3371,24 грн, яка станом 27.07.2021 складається з:

- три проценти річних за прострочення сплати Кредиту з 19.10.2018 по 27.07.2021 в сумі 553,86 грн.;

- три проценти річних за прострочення слати прострочених процентів за користування Кредитом з 01.11.2018 по 27.07.2021 в сумі 19,67 грн.

- інфляційні втрати Банку з листопада 2018 року по липень 2021 року за прострочення сплати Кредиту в сумі 10611,87 грн -1376,49 грн;

- інфляційні втрати Банку з листопада 2018 року по ипень 2021 року за прострочення сплати процентів за користування Кредитом в сумі 1421,22 грн.;

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії-Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» судовий збір в сумі 1234 ( одна тисяча двісті тридцять чотири ) гривні 68 копійок

Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подання до Марківського районного суду Луганської області заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В. М. Шкиря