Рішення № 99694961, 16.09.2021, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

16.09.2021 ЄУН № 337/2937/21

Справа № 2-а/337/42/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г. Є.

за участю секретаря Побережної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Полтавського РУП Солодовника Романа Григоровича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, стягнення сум судових витрат,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

У позові зазначив, що 17.05.2021 року, постановою серії БАБ № 039721 поліцейським Полтавського РУП Солодовник Р.Г., його було притягнуто до адміністративної відповідальності за нібито скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП.

У постанові вказано, що він, 17.05.2021 року, приблизно о 09 годині 15 хвилин, в м.Полтава, ділянка 167 км, керуючи автомобілем «Рено Сандеро», державний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку «Обгін заборонено», чим порушив вимоги п. 3.25 ПДР України. На нього було накладено адмінстягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Вважає, що постанова винесена незаконно, оскільки він, керуючи автомобілем не порушив ПДР України, здійснив обгін транспортного засобу, який рухався зі швидкістю 30 км/год, що передбачено ПДР України, його доводи з цього приводу інспектором УПП до уваги взяті не були, тому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладання на нього адмінстягнення, а також стягнути з відповідача судові витрати- судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Ухвалою від 11.06.2021 року відкрито провадження по справі, визначено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та запропоновано відповідачу надати відзив на поданий позов.

У встановлений ухвалою строк, представник відповідача ГУНП в Полтавській області, направив суду відзив на позов, у якому зазначив, що відповідач не згодний з позовними вимогами щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у повному обсязі, оскільки такі витрати є завищеними. В іншій частині позову заперечень не надав.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, представник позивача надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач –поліцейський Полтавського РУП Солодовник Р.Г. у судове засідання не з`явився, своїм правом щодо подачі відзиву на позов, не скористався.

Представник відповідача ГУНП в Полтавській області, направляючи суду відзив на позов, просив розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Враховуючи вказане вище, суд вважає за можливе прийняти рішення по справі по наявним у ній доказам, у відсутності сторін.

Відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух», юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Судом встановлено, що 17.05.2021 року, постановою серії БАБ № 039721 поліцейського Полтавського РУП Солодовника Р.Г., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП.

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 ,17.05.2021 року, приблизно о 09 годині 15 хвилин, в м.Полтава, ділянка 167 км, керуючи автомобілем «Рено Сандеро», державний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку «Обгін заборонено», чим порушив вимоги п. 3.25 ПДР України, на нього було накладено адмінстягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; поясненнями свідків.

Згідно зі ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, представник відповідача по справі- ГУНП в Полтавській області, у встановлений ухвалою суду строк, направив відзив на позов, у якому зазначив, що відповідач не згодний з позовними вимогами щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у повному обсязі, оскільки такі витрати є завищеними. В іншій частині позову заперечень не надав, як і не надав доказів скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, так і не надав доказів на спростування доводів позивача, викладених у позовній заяві.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом №1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Пунктом 2 Розділу III Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема приписами ст.126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст.245 КупАП).

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган ( посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а тому підстав для визнання дій інспектора УПП незаконними, суд не вбачає, складання постанови на особу передбачено діючими нормами КУпАП.

Разом з тим, відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини даної справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови, винесеної відповідачем відносно ОСОБА_1 17.05.2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

При цьому, суд виходить з того, що адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України от 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).

Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідачі – поліцейський Полтавського РУП Солодовник Р.Г., ГУНП в Полтавській області, повинні довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ст.9,77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення вищевказаних вимог відповідач відзиву на позов не подав та не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття ним вищевказаної постанови, зокрема, доказів, передбачених ст.251 КУпАП, на підтвердження факту допущення позивачем порушення вимог Правил дорожнього руху, які передбачені диспозицією ч.6 ст.121КУпАП.

Оскільки, відповідно до ст. 77 КАС України, відповідачі не скористалися своїм правом щодо надання доказів, які підтверджували б правомірність винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., не спростували доводи позивача, викладені у поданому позові, тому суд вважає, що за таких обставин, винесена відносно ОСОБА_1 постанова про накладання адміністративного стягнення підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про відшкодування сплаченої суми судового збору, судом встановлено, що позивачем при подачі позову та на виконання ухвали суду щодо залишення позовної заяви без руху, було сплачено судовий збір за подання позову у цій справі – 908 грн. Вказана сума підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України.

Крім того, відповідно до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п.1,2 ч.3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач, звертаючись з позовом до суду, просив у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу, стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань 5000 грн.

Так, суд, враховуючи задоволення позовних вимог позивача, вважає за можливе стягнути частково з відповідача ГУНП в Полтавській області, за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката, вважаючи таку суму співмірною з часом, затраченим на роботу адвоката, така сума відповідає критерію розумності та дійсної вартості наданих послуг, а тому, суд вважає за необхідне, з урахуванням заперечень представника відповідача щодо відшкодування таких витрат, зменшити суму витрат на правничу допомогу до 2500 грн.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Керуючись ст. 241- 246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 039721 від 17 травня 2021 року про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області судовий збір у розмірі 908 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в Третій апеляційний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення через Хортицький районний суд м.Запоріжжя.

Суддя: Г.Є. Гнатик