Ухвала суду № 99694171, 17.09.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/9969/21

Провадження № 2/243/2874/2021

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 вересня 2021 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Мінаєв І.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці “Слов`янськтепломережа” про визнання права позивача самостійно визначати вид опалення свого житла, права на відключення від мережі централізованого опалення, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, визнання, що рішення суду виконуються на підставі ч.1 ст.431 ЦПК, встановлення наявності чи відсутності заборгованості, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці “Слов`янськтепломережа” про визнання права позивача самостійно визначати вид опалення свого житла, права на відключення від мережі централізованого опалення, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, визнання, що рішення суду виконуються на підставі ч.1 ст.431 ЦПК, встановлення наявності чи відсутності заборгованості, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до положень статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, повне найменування (для юридичних осіб) або ім?я (прізвище, ім?я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв?язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов?язоковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв?язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Так, позовна заява має містити предмет та підстави позову, спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем. Тобто, в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно положень статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Слід зазначити, що особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Позивачем за змістом позовної заяви заявлено декілька вимог, а саме:

1)визнання права позивача самостійно визначати вид опалення свого житла, права на відключення від мережі централізованого опалення;

2)визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню;

3)визнання, що рішення суду виконуються на підставі ч.1 ст.431 ЦПК;

4)встановлення наявності чи відсутності заборгованості за надані послуги з опалення;

5)відшкодування матеріальної шкоди;

6)відшкодування моральної шкоди.

Водночас, визнання права позивача самостійно визначити вид опалення свого житла не є ефективним способом захисту порушеного права, оскільки саме по собі визнання права, за умови його доведення позивачем правових підстав свого позову, не тягне за собою будь-яких правових наслідків. Таким же чином неефективним способом захисту є і позовна вимога щодо визнання, що рішення суду (позивачем не вказано, про які саме судові рішення йде мова) виконуються на підставі ч.1 ст.431 ЦПК, оскільки хоча й певні факти можуть бути встановлені судом (ст.315 ЦПК України), однак обов`язковою умовою для встановлення таких фактів є наявність у них юридичного значення і мети їх встановлення, тобто від цих фактів має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, а також не визначення законом іншого порядку їх встановлення. Заявлення позивачем вимоги про встановлення наявності чи відсутності заборгованості взагалі не є способом захисту порушеного права, оскільки факт наявності або відсутності заборгованості встановлюється на підставі здійснення сторонами звірення розрахунків та у разі виникнення суперечностей шляхом проведення відповідного експертного дослідження.

Вимога про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, розглядається судом згідно ст.432 ЦПК України, в порядку вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень. Тобто, ця вимога не має розглядатися у порядку позовного провадження.

Окрім того, позивачем заявлено дві вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди, які не є вимогами, пов`язаними із захистом прав споживачів, як і вимога про визнання, що рішення судів виконуються на підставі ч.1 ст.431 ЦПК України, тому, пред`являючи ці вимоги, позивач має надати суду документ про сплату судового збору. Однак, такого документу позивачем до позову не надано.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 % від ціни позову, але не менше ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За вимогу немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України “Про державний бюджет України на 2021 рік” встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць 2270 грн.

Таким чином, позивачеві потрібно усунути зазначені недоліки, а саме надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору за вимоги про відшкодування шкоди у сумі 908 грн. (з огляду на ціну позову, яка також позивачем не зазначена в позовній заяві) та за вимогу немайнового характеру у сумі у сумі 908 грн. Отже, загальна сума судового збору, що підлягає сплаті за викладені позивачем позовні вимоги, становитиме 1818 грн.

Надати позивачеві реквізити для зарахування надходжень до державного бюджету: отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача: UA598999980313111206000005658 , Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

За змістом ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, залишається без руху, про що постановляється ухвала з зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи допущені при подачі позовної заяви недоліки, таку позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці “Слов`янськтепломережа” про визнання права позивача самостійно визначати вид опалення свого житла, права на відключення від мережі централізованого опалення, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, визнання, що рішення суду виконуються на підставі ч.1 ст.431 ЦПК, встановлення наявності чи відсутності заборгованості, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв