Постанова № 99693618, 17.09.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/8606/21

Провадження № 3/219/2950/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.

захисника Козленко М.С.,

розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «СОЛЕДАР-СЕРВІС», адреса місця роботи: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення № 38 від 13 серпня 2021 року вбачається, що за результатами камеральної перевірки виконання вимог пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року із змінами і доповненнями (далі за текстом - ПКУ) з питання неподання до контролюючого органу аудиторського звіту за 2020 рік, який підлягає оприлюдненню відповідно до пункту 3 статті 14 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями, встановлено, що керівником платника податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «СОЛЕДАР-СЕРВІС» ОСОБА_2 не подано у строк не пізніше 10 червня 2021 року до контролюючого органу аудиторського звіту за 2020 рік, який підлягає оприлюдненню відповідно до пункту 3 статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», чим порушено вимоги пункту 46.2 статті 46 ПКУ та ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився.

Захисник Козленко М.С. у судовому засіданні просила закрити провадження за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з підстав, викладених у письмових запереченнях, зауваживши, що протокол складено не впродовж 24 годин з моменту виявлення правопорушення, а через 11 днів, до того ж законодавство не передбачає обов`язку особи з`явитись до уповноваженого органу для складання протоколу, хоча в порушення вимог законодавства складений протокол не був направлений ОСОБА_1 та відповідно він не був з ним ознайомлений. Також наголосила, що на акт камеральної перевірки були подані заперечення, які листом Головного управління ДПС у Донецькій області від 28 серпня 2021 року, залишені без задоволення, при цьому без жодного обґрунтування. За результатами проведеної перевірки та складеного акту підприємство не отримувало податкове повідомлення-рішення через встановлений мораторій щодо проведення перевірок під час дії карантину, тобто і посадова особа підприємства не може нести жодної відповідальності у зв`язку з цим. Крім того, захисник зауважила, що в порушення вимог абз. 4 п. 46.2 ст. 46 та абз. 1 п. 76.3 ст. 76 ПКУ камеральну перевірку проведено поза межами встановленого 30 денного терміну, який закінчувався 12 липня 2021 року, при цьому перевірку проведено 02 серпня 2021 року, а отже така перевірки є незаконною. Також захисник зазначила, що підприємство не відноситься до категорії підприємств, які зобов`язані контролюючому органу річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня, оскільки не належить до суб`єктів, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, або до інших категорій, які мають оприлюднювати звітність з аудиторським висновком. Так, Законом України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» визначено, що суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях є особа, яка здійснює видобування корисних копалин загальнодержавного значення. При цьому, підприємство здійснює видобування корисних копалин місцевого значення, що вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому зазначений основний вид діяльності підприємства – Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю, які відносяться до корисних копалин місцевого значення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення».

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суддя вважає за необхідне провадження по адміністративній справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статей 1, 3, 8, 9 Конституції України – Україна є правовою державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою у статті 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною першою статті 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку. У тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Пунктом 46.2 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб`єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов`язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством. Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства зобов`язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі). Інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, зобов`язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі). Підприємства зобов`язані забезпечувати доступність фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності для ознайомлення юридичних та фізичних осіб за місцезнаходженням цих підприємств.

З акту камеральної перевірки № 398/05-99-18-07/24655326 від 02 серпня 2021 року вбачається, що головним державним ревізором-інспектором Бахмутського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Донецькій області Степаненко В.С. визначено, що ТОВ ФІРМА «СОЛЕДАР-СЕРВІС» відноситься до категорії підприємств – суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.

Разом з тим, відповідно до абзацу 21 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» суб`єкт господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях – це фізична особа - підприємець чи юридична особа, яка здійснює користування надрами для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобування корисних копалин загальнодержавного значення, виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення, транспортування трубопроводами вуглеводнів, у тому числі з метою транзиту.

З аналізу вказаної норми вбачається, що суб`єкт господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях – це особа, яка здійснює видобування корисних копалин саме загальнодержавного значення.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ ФІРМА «СОЛЕДАР-СЕРВІС» є Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (КВЕД 08.11).

Статтею 6 Закону України «Про надра» визначено, що віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення є компетенцією Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

На виконання вищевказаної статті Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» затверджено перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, до якої додається перелік корисних копалин місцевого значення, відповідно до якого до корисних копалин місцевого значення відноситься сировина для будівельного вапна та гіпсу: гіпс, вапняк, крейда.

Вказане підтверджується і спеціальним дозволом на користування надрами, наданим з метою видобування корисних копалин гіпсу, ангідритів Нирківського родовища Бахмутського району Донецької області, який є дійсним до 09 червня 2039 року, на виконання якого було укладено Угоду № 1906 від 09 червня 1999 року про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин та продовжено Додатком до Угоди з Державною службою геології та надр України, згідно якого визначено характеристику ділянки Нирківського родовища з метою видобування гіпсів, ангідритів, зокрема: «…Запаси гіпсів ділянок № 1 та № 2 Нирківського родовища місцевого значення, придатних для виробництва сухої будівельної суміші відповіднодо вимог ДСТУ Б В.2.7-82:2010 «В`яжучі гіпсові. Технічні умови», затверджені станом на 01 квітня 2014 року рішенням ДКЗ України (протокол № 3185 від 28 травня 2014 року)…».

За таких обставин ТОВ ФІРМА «СОЛЕДАР-СЕРВІС» не здійснює діяльність у видобувних галузях, оскільки не є суб`єктом, який здійснює видобування корисних копалин саме загальнодержавного значення. Отже, ТОВ ФІРМА «СОЛЕДАР-СЕРВІС» не є суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність у видобувних галузях в розумінні Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» та як наслідок ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

За змістом ст.ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях керівника ТОВ ФІРМА «СОЛЕДАР-СЕРВІС» відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, ураховуючи, що вказане підприємство не є суб`єктом, який зобов`язаний подавати фінансову звітність разом з аудиторським звітом, оскільки не належить до суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, внаслідок чого відсутній і склад адміністративного правопорушення.

Крім того, суд приймає до уваги, що згідно статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності, який складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч. 2 ст. 254 КУпАП). Проте, вказані вимоги процесуального законодавства не були дотримані під час складання даного протоколу, який складено 13 серпня 2021 року, в той час як правопорушення виявлено та встановлено особу, яка його вчинила, 02 серпня 2021 року відповідно до акту камеральної перевірки.

Статтею 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких першим пунктом визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 284 КпАП України по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 163-1, п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284, ст. 294 КпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Повний текст постанови суду виготовлено 17 вересня 2021 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.С.Конопленко