Рішення № 99693197, 17.09.2021, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

17.09.2021 Справа №133/3684/20

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі судді Пєтухової Н.О.,

за участю секретаря судових засідань Гаврилюк О.Г.,

розглянувши справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи – Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 08.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., зареєстрованого в реєстрі за №29414, про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 20684,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що 11.12.2020 вона отримала поштою постанову приватного виконавця округу м. Києва Малкової М.В. про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2020 про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» 20684,39 грн. на підставі виконавчого напису №29414 від 08.09.2020.

Вказує, що виконавчий напис за реєстровим номером №29414 вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. 08.09.2020 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість в розмірі 20684,39 грн. Відповідно до виконавчого напису, ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором 002-01003-290813 від 29 серпня 2013 року, укладеним з ПАТ «Дельта-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 41-К від 06 жовтня 2017 року, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд».

Вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням законодавства. Так, основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки. Вказуває, що оспорюваний виконавчий напис вчинений нотаріусом із порушенням двох обов`язкових умов, встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а саме: безспірність вимоги та сплив більше ніж 3 років з моменту виникнення права вимоги. Вважає, що оскаржуваний виконавчий напис, вчинений нотаріусом на підставі вимоги, яка не є безспірною та лише з формалізованим підходом до визначеної законом процедури і перевірки поданих стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника , та зі спливом позовної давності, а тому є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

04.01.2021 ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області провадження у даній справі було відкрито та справу призначено за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Учасники справи у судове засідання 17.09.2021 не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені, про що свідчать розписки, які містяться в матеріалах справи. Так, згідно наявних розписок, ТОВ "ФК "Аланд" отримав повістку 16.08.2021, приватний нотаріус Горай О.С. - 17.09.2021, приватний виконавець Малкова М.В. - 17.08.2021, представник позивача - 11.08.2021.

17.09.2021 представник позивача – адвокат Проніва Н.Р. подала заяву, у якій просить суд розгляд справи проводити без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовільнити.

Від відповідача жодних заяв та клопотань суду щодо відкладення розгляду справи, або щодо причин неявки не надходило. Також відповідач не скористався правом подати відзив на позов.

Від третіх осіб також заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Заперечень щодо розгляду справи у відсутність відповідача від позивача не надходило.

Таким чином, наявні підстави для заочного розгляду справи, оскільки виконано вимоги ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та долучені докази, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким же чином врегульовано дане питання і Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно зі ст. 89 Закону у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Аналогічна інформація викладена і в підпунктах 2.1, 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п. 1 даного Переліку для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в справі № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом при здійсненні своєї діяльності нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

При цьому, з точки зору ст.88 Закону України «Про нотаріат», безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Така правова позиція висловлена у численних постановах Верховного Суду, а саме: від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15, № 369/6415/17 від 26 лютого 2020 року та інших, які мають враховуватися судом у порядку виконання судом вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Суд при цьому має перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.

Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.

Постановою Верховного Суду від 14.08.2019 року по справі № 569/8884/17 визначено, що з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 року при розгляді цивільної справи №137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Судом встановлено, що згідно заяви №002-01003-290813 між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» 29.09.2013 було укладено договір про надання кредиту в сумі 15 000 грн .

08.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис № 29141 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 20684,39 грн. за кредитним договором 002-01003-290813 від 29.08.2012, що був укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 . За змістом такого виконавчого напису ПАТ "Дельта Банк" відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" 06.10.2017, яке в подальшому, 11.08.2020, відступило таке право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Аланд".

26.10.2020 ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" направила приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Малковій М.В. заяву про примусове виконання рішення на підставі вказаного вище виконавчого напису. За змістом такої заяви як додаток до неї надано: платіжне доручення про сплату авансового внеску, оригінал виконавчого напису № 29414 від 08.09.2020, копія довіреності представника стягувача.

25.11.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження за таким виконавчим написом, та постанова про стягнення з боржника основної винагороди, а також постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постановою від 27.11.2020 звернуто стягнення на доходи боржника.

В той же час слід зазначити, що матеріали справи не містять документів, на підставі яких було вчинено оспорюваний виконавчий напис. Також в матеріалах не міститься розрахунку заборгованості.

Відповідач ТОВ "ФК ""Аланд" на запит суду щодо надання витребуваних судом документів - копії або оригіналу кредитного договору та копій документів, які надавались приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, повідомив суд, що такі документи у нього відсутні. Приватний нотаріус Горай О.С. також не надав документів, на підставі яких ним вчинявся виконавчий напис, що витребовувались судом.

Позивач окремо зазначив, що борг перед відповідачем не є безспірним.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості є безспірними.

Відповідно до п. 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

За змістом ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Як вбачається з кредитного договору від 29.08.2013, строк ліміту кредитної лінії 364 (календарних) дні (п.2.4). Однак з вимогою про стягнення заборгованості відповідач звернувся до приватного нотаріуса лише 08.09.2020.

Так як за правилом ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови в задоволенні заявлених вимог, вимога щодо платежів, сплата яких прострочена більш, ніж на три роки, також свідчить про спірність заявленої до погашення суми боргу.

Отже, відповідачем не спростовано доводи позивача та не доведено, що стягнена за виконавчим написом нотаріуса заборгованість з позивача є безспірною, та що таке стягнення відбулость в межах строку, коли така вимога може бути пред`явлена.

Також суд звертає увагу на таке.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172. З моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014 року була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.

10 грудня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п.1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 визнано незаконним та нечинним, зокрема розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально непосвідченому кредитному договорі.

Так, виконавчий напис від 08.09.2020 було вчинено в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14.

Судом встановлено, що кредитний договір, укладений 29.08.2013 між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 має просту форму, не посвідчений нотаріально, а тому на його підставі виконавчий напис не міг бути вчинений.

Виходячи з цих обставин, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, встановленої спірності заборгованості позивача за умовами договору, не спростованої відповідачем, відсутності нотаріального посвідчення кредитного договору, порушення строків звернення з вимогою щодо погашення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати у виді судового зборуякий був сплачений позивачем, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, покладаються на відповідача.

З ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 840, 80 грн., що підтверджується наявною у справі квитанцією.

Керуючись ст.ст.15,16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ст. ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи – Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис , вчинений 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрованого в реєстрі за №29414, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість в розмірі 20684,39 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, позивачем.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 17.09.2021.

Суддя Н.О. Пєтухова

Дата документу 17.09.2021