Ухвала суду № 99691186, 17.09.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

701/1339/19

1-кс/707/32/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2021 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Тептюка Є.П.

за участю секретаря Щербак-Стерниш Д.П.

прокурора Луговського І.С.

представника потерпілого Лежух-Вовк Т.І.

захисника Підчасюка В.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси клопотання прокурора Черкаської обласної прокуратури Луговського І.С. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12019250000000227, -

в с т а н о в и в :

14.09.2021 року до Черкаського районного суду Черкаської області з Черкаського апеляційного суду, за визначеною підсудністю, надійшли матеріали клопотання прокурора Черкаської обласної прокуратури Луговського І.С. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12019250000000227.

З матеріалів клопотання вбачається, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України, перебувало у провадженні судді Монастирищенського районного суду Черкаської області Мазай Н.В.

Суддя Мазай Н.В. 13.09.2021 року повідомила про тимчасову непрацездатність, яка прогнозовано буде тривати до 17.09.2021 року.

13.09.2021 року протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями призначення судді не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

п. 20-5 Перехідних Положень КПК України визначено - тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Тептюка Є.П. від 15.09.2021 року матеріали клопотання прийняті до провадження.

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою мотивовано тим, що ОСОБА_1 офіційно не зареєстрований за жодним місцем проживання. У останнього відсутнє постійне місце роботи чи навчання, що вказує не відсутність у нього міцних соціальних звязків. Відсутні особи, що перебувають на його утриманні. ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Має документи для виїзду за кордон та у 2019 році виїжджав за межі України. Обвинувачений ОСОБА_1 ухилявся від явки до органу досудового розслідування і перебував у розшуку. Має негативну репутацію.

Оскільки ОСОБА_1 може вчиняти нові кримінальні правопорушення і переховуватися від суду, прокурор просив продовжити стосовно обвинуваченого міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням можливості внесення застави у розмірі 1050 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2017050 грн.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання.

Представник потерпілого не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 і його захисник просили змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки обвинувачений, перебуваючи під вартою зареєстрував шлюб, і у дружини є житло, у якому він може відбувати арешт. У разі залишення міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачений просив зменшити розмір застави.

Представник потерпілих – Деревянчук В. в судове засідання не зявився, однак 16.09.2021 року надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 підтримує.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про можливість продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наступних підстав.

ст. 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, крім ризиків, визначених у ст. 177 КПК України, суд зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини, зазначені у ст. 178 КПК України.

Суд бере до уваги: характер (обставини) злочину; тяжкість покарання; стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи; характеристику обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому злочинів, дані про його особу, суд дійшов висновку, що ризики та обставини відповідно до ст. ст. 177, 178 КПК України, які враховували попередні суди при обранні та продовженні відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на сьогодні не зменшилися та продовжують існувати.

Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд також враховує те, що будь-яких даних, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_1 під вартою, сторонами кримінального провадження не надано.

Отже тимчасова ізоляція ОСОБА_1 від суспільства є цілком виправданою мірою, і насамперед превентивною, оскільки окрім захисту прав і інтересів обвинуваченого, суд повинен приймати до уваги захист інтересів суспільства в цілому, і запобігти можливій злочинній діяльності особі, якій пред`явлено підозру та висунуто обвинувачення у вчиненні тяжких злочинів.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Зокрема менш сувора міра запобіжного заходу аніж тримання особи під вартою, як то домашній арешт або порука є недоцільними у даній справі, оскільки обвинувачений не має постійного місця проживання з яким у нього є зв`язок і де його можливо завжди знайти, крім того є непрацюючим.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України - суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 2 ч. 5, ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 1050 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст.183 та ч. 5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; носити електронний засіб контролю; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими, поза межами судового засідання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 183, 331 КПК України,-

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб з визначенням можливості внесення застави - задовольнити.

У клопотанні захисника та обвинуваченого про зміну міри запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

У клопотанні захисника та обвинуваченого про зменшення розміру застави – відмовити.

Продовжити раніше обраний відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 16 листопада 2021 року включно.

Одночасно визначити заставу, після внесення якої ОСОБА_1 звільняється з-під варти, в розмірі – 1050 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2017050 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти і повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням, та суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» у разі внесення застави, при звільненні ОСОБА_1 , зобов`язана роз`ясняти йому, або застоводавцю обов`язки , покладенні на обвинуваченого та наслідки їх невиконання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати до суду за першою вимогою;

- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілими, поза межами судового засідання;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, надіслати ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» та начальнику ІТТ №2 ГУПН в Черкаській області - для виконання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: Є. П. Тептюк