Рішення № 99689542, 14.09.2021, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1254/21

Номер провадження 2-о/541/56/2021

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 вересня 2021 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суду Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Непокупної Л.М,

заявника – ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту перебування на повному утриманні чоловіка,

В С Т А Н О В И В:

01.06.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду зі заявою про встановлення факту перебування на повному утриманні її чоловіка ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначила, що 13.02.1979 уклала шлюб із ОСОБА_2 та проживала із ним до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вони вели спільне господарство, будували сімейні відносини, хоча він і перейшов у 2000 році на тимчасове проживання до своєї матері ОСОБА_3 . Вона була людиною похилого віку та потребувала стороннього догляду. Однак майже кожного дня ОСОБА_2 приходив додому, а вона готувала їжу для нього та його матері. Після смерті матері, чоловік зареєструвався у 2015 року в її квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 . Не залежно від місця реєстрації, вони проживали однією сім`єю та піклувалися один про одного. Так як пенсія її чоловіка в розмірі 3700 грн була значно більшою за її пенсію у розмірі 1930 грн, вона весь час перебувала на його утриманні, а тепер втратила основне джерело для існування після його смерті. Встановлення цих фактів заявниці необхідно для оформлення пенсії по втраті годувальника.

У зв`язку зі смертю чоловіка, вона звернулася до Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою щодо оформлення пенсії по втраті годувальника після смерті чоловіка. Їй було відмовлено через різну адресу їх реєстрації та рекомендовано звернутись до суду із заявою про встановлення факту перебування на його утриманні.

Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні просила суд задовольнити її заяву з підстав, зазначених у ній та пояснила, що з чоловіком вони проживали з 13.02.1979 та перебували у шлюбі. Вона перебувала на утриманні чоловіка, оскільки у нього була більша пенсія ніж у неї. У 2015 році чоловік зареєструвався у квартирі своєї матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , але вони проживали однією сім`єю та вели спільне господарство.

Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_2 був чоловіком ОСОБА_1 . Знають це подружжя дуже, спілкувалися з ОСОБА_2 та заявницею, а тому їм достовірно відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як подружжя опікувалися один одним. ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловік заявниці помер.

Заінтересована особа - представник Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області в судове засідання не з`явився, але направив на адресу суду заяву про проведення розгляду справи у його відсутності, при ухваленні рішення покладався на розсуд суду (а.с.14).

03.06.2021 ухвалою суду, заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, постановлено проводити розгляд справи в окремому провадженні (а.с.9).

Із заяви, пояснень заявниці, свідків, доданих до заяви матеріалів судом встановлено.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 13.02.1979, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.4). ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 5).

ОСОБА_1 являється пенсіонеркою, отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням виданим 07.10.2013 (а.с. 6).

Згідно довідки про доходи від 31.08.2021 наданої заінтересованою особою, заявниця отримує пенсію за віком, розмір якої за період липень-листопад 2020 року становить 1 793,66 грн, в грудні 2020 року – 1830,79 грн (а.с.29).

Відповідно до довідки від 01.09.2021 виданої заінтересованою особою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримував пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розмір якої за грудень 2020 року становить 5278,67 грн (а.с.30).

Аналізуючи зміст довідок слід прийти до переконання про значну різницю між пенсією заявниці та її чоловіка.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає необхідним заяву задовольнити.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.2 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

За змістом ч. 2, 3 вказаної статті, непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 5.11.2005 N 22-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, також надаються такі документи: документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

У відповідності до п. 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування: для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника - довідка про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на момент його смерті. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 8 постанови від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" Пленуму Верховного Суду України, встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення у судовому порядку факту перебування на утриманні. Така довідка оцінюється судом за правилами ст. 62 ЦПК України.

Частиною 2 ст. 256 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, крім тих, що передбачені ч. 1 зазначеної статі, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Згідно ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 та отримувала пенсію, розмір якої значно менший пенсії, яку отримував її чоловік. Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

З огляду на зазначене, встановивши, що допомога, яка надавалась чоловіком, була для заявниці хоч і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість задоволення заяви. Така ж позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також значення, яке має встановлення даного юридичного факту для реалізації прав заявника, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт, про встановлення якого просить заявник, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, встановлення факту сумісного проживання та перебування на утриманні має для заявниці юридичне значення і потрібне для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Враховуючи наведені докази, суд вважає за можливе встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні свого чоловіка, ОСОБА_2 , не менше 5 років по день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні задовольнити частково.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на утриманні свого чоловіка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 не менше 5 років по день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду може бути оскаржено через миргородський міськрайонний суду Полтавської області до Полтавського апеляційного суду або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 16.09.2021.

Суддя О. А. Городівський