Рішення № 99684489, 16.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року м. Київ № 640/17899/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015"

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 05 вересня 2019 року №0000541409 та №0000551409.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015" не було допущено порушення статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», оскільки обмеження щодо продажу алкогольних напоїв в певний час доби, установлені рішенням Київської міської ради від 27 вересня 2018 року № 1529/5593, офіційно оприлюдненого 24 жовтня 2018 року, підлягають правозастосуванню з наступного дня після такого оприлюднення, тобто з 25 жовтня 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2021 року замінено відповідача у справі №640/17899/19 з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на правонаступника Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача вказує, що останнім встановлено факт реалізації позивачем алкогольних напоїв з порушенням пункту 1 рішення Київської міської ради від 27 вересня 2019 року №1529/5593 та пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв`язку з чим прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05 вересня 2019 року №0000541409 та №0000551409.

У відповіді на відзив позивач наголошує, що обмеження щодо продажу алкогольних напоїв в певний час доби, установлені рішенням Київської міської ради від 27 вересня 2018 року № 1529/5593, офіційно оприлюдненого 24 жовтня 2018 року, підлягають правозастосуванню з наступного дня після такого оприлюднення, тобто з 25 жовтня 2018 року. Крім того, позивач вказує, що передача електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітніх чеків Товариством з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015" здійснюється РРО автоматично, систематично, із захистом контрольно-звітної інформації від підміни.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управління Державної податкової служби у місті Києві проведено фактичну перевірку магазину Товариство з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015", за адресою: місто Київ, вулиця І. Сікорського, будинок 1А, за результатом якої складено акт від 09 серпня 2019 року №1650/26/15/14/39775097 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що позивачем порушено:

-пункту 1 рішення Київської міської ради від 27 вересня 2019 року №1529/5593, а саме роздрібна торгівля алкогольними напоями в час доби, реалізація яких обмежена шляхом заборони їх реалізації з 23:00 до 10:00 годин;

- пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечено подання до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв`язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті Реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) або в пам`яті модемів, які до них приєднані.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05 вересня 2019 року:

- №0000541409, яким за порушення статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», згідно з частиною 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до позивача застосовано штраф в сумі 6800 грн;

- №0000551409, яким за порушення пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і згідно пункту 9 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до позивача застосовано штраф в сумі 170 грн.

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила звернення до суду з даним позовом.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суд зазначає таке.

Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального» (в редакції станом на момент проведення перевірки позивача) визначено, що цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів встановлено положеннями ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: 1) особами, які не досягли 18 років; 2) особам, які не досягли 18 років; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв; 4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) з торгових автоматів; 7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); 8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); 9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; 10) з рук; 11) у невизначених для цього місцях торгівлі.

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач застосував до позивача фінансові санкції на підставі частини 2 ставтті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме за порушення вимог статті 15-3 цього Закону у розмірі 6800 гривень.

Так, рішенням Київської міської ради від 27 вересня 2018 року № 1529/5593, прийнятим на VI сесії VIII скликання «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві», зокрема пунктом 1, вирішено суб`єктам господарювання, які зареєстровані в установленому порядку, та суб`єктам господарювання, які мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства України, обмежити торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими в м. Києві у стаціонарних об`єктах торгівлі, малих архітектурних формах та тимчасових спорудах торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, заклади громадського харчування, ресторани тощо) на території м. Києва шляхом заборони їх реалізації з 23:00 до 10:00 години.

У свою чергу, частиною 3 пункту 44 Регламенту Київської міської ради, який затверджений рішенням від 7 липня 2016 року № 579/579 «Про Регламент Київської міської ради» передбачено, що рішення Київради, які мають індивідуальну дію, набирають чинності з моменту їх прийняття, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті 44 Регламенту.

Рішення Київради нормативно-правового характеру підлягають офіційному оприлюдненню шляхом опублікування у газеті Київради «Хрещатик» не пізніше тридцяти днів з моменту їх прийняття та набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Київрадою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Рішення Київської міської ради від 27 вересня 2018 року № 1529/5593, яке містить обмеження щодо продажу алкогольних напоїв в певний час доби (далі Рішення № 1529/5593), офіційно оприлюднене в газеті «Хрещатик» в номері 115 (5166) від 24 жовтня 2018 року. Факт вказаного оприлюднення сторонами не заперечується.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено 24 жовтня 2018 року продаж алкогольних напоїв, тобто у день, коли відбулось оприлюднення акта Київської міської ради, яким обмежена реалізація алкогольних напоїв шляхом заборони їх продажу з 23:00 до 10:00, відповідно до пункту 1 Рішення № 1529/5593.

Частиною 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відповідно до вимог статей 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У свою чергу, статтею 120 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Аналогічна правова позиція щодо строків та порядку його обчислення у правовідносинах, пов`язаних із реалізацією владних управлінських функцій органами місцевого самоврядування, визначена постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 у справі № 128/1950/17 та постановою Верховного суду від 18 березня 2021 року у справі №640/17930/19.

Таким чином, строк набрання чинності Рішення № 1529/5593 обчислюється днями, оскільки воно набирає чинності з дня офіційного оприлюднення.

Суд наголошує, що за загальним правилом обчислення строків, останній, у спірних відносинах, повинен починатися з наступного дня після відповідної події, з якою пов`язано його початок, тобто з наступного дня після дня офіційного оприлюднення.

Відтак, Рішення Київської міської ради від 27 вересня 2018 року № 1529/5593, офіційно оприлюднене 24 жовтня 2018 року, набирає чинності з 24 жовтня 2018 року, відповідно всі правила поведінки, встановлені цим рішенням, є обов`язковими для виконання суб`єктами починаючи з 25 жовтня 2018 року.

Згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

При обчисленні строків днями, в один той самий день одне й те саме діяння не може бути та не бути правопорушенням в залежності від годин такого дня. Суд звертає увагу сторін на ту обставину, що оприлюднення нормативно правового акта здійснюється у певну годину певного дня. Відтак діяння, вчинені до години оприлюднення нормативно правового акта, не можуть визнаватись правопорушеннями.

Таким чином, обмеження щодо продажу алкогольних напоїв в певний час доби, установлені Рішенням Київської міської ради від 27 вересня 2018 року № 1529/5593, офіційно оприлюдненого 24 жовтня 2018 року, підлягають правозастосуванню з наступного дня після такого оприлюднення, тобто з 25 жовтня 2018 року.

З огляду на зазначене, установлений контролюючим органом факт продажу позивачем горілки «Хлібний Дар» та напою «Shake Текіла-Самбреро», горілки Nemiroff Особлива, вчинений 24 жовтня 2018 року, не може кваліфікуватись, як порушення статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», оскільки таке діяння, на час його вчинення, не визнавалось законом, як правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд вважає наявними підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2019 року №0000541409.

Щодо повідомлення-рішення від 05 вересня 2019 року №0000551409, суд зазначає таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до абзацу 1 пункту 7 статті 3 Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, подавати до контролюючих органів звітність, пов`язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв`язку.

Суб`єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані (абзац 2 пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Суб`єкти господарювання, які використовують такі реєстратори розрахункових операцій, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв`язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам`яті зазначених реєстраторів розрахункових операцій (абз.3 пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

У свою чергу, абзац 4 пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає, що порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв`язку встановлюється органами доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Так, Наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057 затверджено вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних (далі - Порядок № 1057) та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів державної податкової служби (далі - Порядок № 1057).

Згідно з пунктом 3.1.2 Порядку № 1057 РРО з модемом повинен забезпечувати:

- автоматичну із заданою сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації (для РРО з КСЕФ та ЕККР, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований розрахунковий документ);

- на запит органів ДПС України передачу інформації (для РРО з КСЕФ та ЕККР, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований розрахунковий документ);

- захист контрольно-звітної інформації від підміни, модифікації та перегляду під час передачі засобами МБ SAM;

- збереження у контрольній стрічці дати та часу передачі контрольно-звітної інформації до сервера;

- прийняття та збереження у контрольній стрічці повідомлення від сервера обробки інформації про отримання контрольно-звітної інформації, дати та часу прийняття цього повідомлення сервером;

- проведення персоналізації МБ SAM, вбудованого в РРО або модем;

- проведення персоналізації РРО, друкування даних для підтвердження виконання процедури персоналізації;

- повторну передачу контрольно-звітної інформації у разі, якщо отримане від сервера повідомлення буде містити таку вимогу;

- накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв`язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв`язку;

- індикацію справного та несправного стану модема та каналу передачі інформації;

- блокування проведення розрахункових операцій у разі:

- технічної несправності модема, який до нього приєднаний, за винятком несправності каналу передачі інформації (тільки для РРО з КСЕФ);

- неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації протягом 72 годин;

- переповнення у модемі пам`яті для накопичення збереження контрольно-звітної інформації (тільки для РРО, що друкують паперову контрольну стрічку).

Порядком № 1057 встановлюється механізм передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів державної податкової служби для суб`єктів господарювання, що використовують РРО.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку №1057, суб`єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, та/або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні забезпечити передачу до сервера обробки інформації електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці у пам`яті РРО або в пам`яті модемів, які до них приєднані.

Згідно з пунктами 9.1, 9.2 та 9.3 Порядку №1057 передача даних РРО виконується згідно з регламентом у форматі XML за протоколом передачі інформації. Інформаційні еквайєри забезпечують реалізацію регламенту подальшої передачі захищених даних, що були отримані від РРО, з бази даних інформаційного еквайєра до системи обліку даних РРО.

Для РРО з контрольною стрічкою в електронній формі порядок передачі даних є таким: процесор РРО вибирає з носія контрольної стрічки в електронній формі ті пакети даних РРО, які підлягають передачі; отриманий набір даних засобами МБ SAM захищається від підміни, модифікації та перегляду; модем встановлює з`єднання з інформаційним еквайєром та передає захищений за допомогою МБ SАМ набір даних; інформаційний еквайєр перевіряє засобами національної системи масових електронних платежів цілісність набору даних та зберігає його у незмінному (захищеному від перегляду) вигляді у базі даних інформаційного еквайєра до отримання підтвердження про успішний прийом даних від системи обліку даних РРО; інформаційний еквайєр надсилає РРО підтвердження про отримання та успішне зберігання набору даних; РРО приймає підтвердження та зберігає його у носії контрольної стрічки в електронній формі; у разі невдалого виконання операції (порушення цілісності набору даних під час передачі, неможливість зберігання інформації у базі даних тощо) інформаційний еквайєр повертає до РРО код помилки. Залежно від коду помилки РРО повторює спробу передачі негайно або через визначений час згідно з регламентом передачі даних.

Для РРО без контрольної стрічки в електронній формі порядок передачі даних є таким: РРО формує пакет даних; РРО передає пакет даних РРО до з`єднаного з ним модема; модем засобами МБ SAM захищає дані від підміни, модифікації та перегляду; модем у взаємодії з МБ SAM встановлює захищене з`єднання з інформаційним еквайєром та передає набір даних; інформаційний еквайєр перевіряє засобами національної системи масових електронних платежів цілісність набору даних та зберігає його у незмінному (захищеному від перегляду) вигляді у базі даних інформаційного еквайєра до отримання підтвердження про успішний прийом даних від системи обліку даних РРО; інформаційний еквайєр надсилає модему підтвердження про отримання та успішне зберігання набору даних; модем приймає підтвердження, передає на РРО результат передачі даних; у разі невдалого виконання операції (порушення цілісності набору даних під час передачі, неможливість зберігання інформації в базі даних тощо) інформаційний еквайєр повертає модему код помилки. Залежно від коду помилки модем повторює спробу передачі негайно або через заданий час згідно з регламентом передачі даних.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам`яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Таким чином, відповідно до вимог Порядку №1057, створення електронних копій контрольних стрічок в пам`яті реєстратора розрахункових операцій чи модемі, а також передача по дротових та бездротових каналах зв`язку електронних копій розрахункових документів здійснюється автоматично РРО, систематично, із захистом контрольно-звітної інформації від підміни.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Як вбачається з акта перевірки, при здійсненні роздрібної торгівлі розрахункові операції у готівковій та безготівковій формах підприємство проводило з використанням належним чином зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи РРО.

Так, висновки відповідача про порушення позивачем пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ґрунтується на тому, що суб`єктом господарювання не забезпечено передачу до органу ДПС по дротових або бездротових каналах зв`язку електронних копій розрахункових документів, які містяться в стрічці пам`яті РРО.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що 25 травня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інформаційні системи» (виконавець) укладено договір на сервісно-технічне обслуговування реєстраторів розрахункових операцій № 51003-0515/14 з умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконувати роботи по сервісно-технічному обслуговуванню (СТО) РРО, перелік яких визначається відповідними додатками до Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору № 51003-0515/14, СТО передбачає тестування та діагностику, регламентні роботи по чищенню, регулюванню, налагодженню РРО, а також консультації по роботі та програмуванню РРО.

Згідно з пунктом 2.9 Договору № 51003-0515/14, виконавець зобов`язаний оплачувати послуги інформаційного еквайзера для забезпечення зберігання і збору звітної інформації з РРО Користувача.

Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інформаційні системи» від 20 серпня 2019 року №2008/1 останнє звернулось до виробника касових апаратів, яким надано інформацію щодо підтвердження відправлення чеків з реєстратора на еквайрінг.

Листом від 14 серпня 2019 року б/н ТОВ «Гера» підтверджено виконання відправлення чека з реєстратора MG-T808TL.

Натомість, у випадку неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації фіскального органу з будь-яких причин, у відповідності до Порядку № 1057, передбачене накопичення такої інформації та автоматичної її передачі до сервера обробки інформації після відновлення зв`язку.

Тобто, у разі збоїв у роботі РРО, порушення зв`язку з сервером, в РРО закладено функцію автоматичного передавання таких даних після відновлення зв`язку.

У випадку не передавання контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації фіскального органу протягом 72 годин проведення розрахункових операцій блокується автоматично.

Доказів щодо технічної несправності РРО в разі блокування проведення розрахункових операцій і як наслідок неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації фіскального органу відповідачем суду не надано.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що позивачем забезпечено передачу до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв`язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстратора розрахункових операцій, так як передача відбувається автоматично, а відтак доводи відповідача про незабезпечення такої передачі, є необґрунтованими.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення від 05 вересня 2019 року №0000551409.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 05 вересня 2019 року №0000541409 та №0000551409.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015" (04053, місто Київ, вулиця Артема, будинок 49, Код ЄДРПОУ 39775097) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко