Рішення № 99684468, 16.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року м. Київ № 640/16205/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-Енергетична компанія «Газ-Енерго»доГоловного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливно-Енергетична компанія «Газ-Енерго» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2020 №0397090405.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не містить доказів факту порушення ТОВ «Паливно-Енергетична компанія «Газ-Енерго» норм податкового законодавства та не відповідає існуючим фактам. Так, за твердженням представника позивача, у всіх наданих позивачу з боку ТОВ «Озон-3000» податкових накладних відсутній напис «Без ПДВ», більше того, у вказаних податкових накладних зазначено «ПДВ 20%», а також визначено конкретні суми такого податку. У той же час, як зазначено у позовній заяві, контролюючий орган при наявності інформації в інформаційних ресурсах ДПС щодо відсутності заяви ТОВ «Озон-3000» про відмову від використання пільги, встановленої п. 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, мав можливість зупинити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених ТОВ «Озон-3000», однак, реєстрацію таких податкових накладних контролюючим органом не зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі, а також встановлено сторонам строки для подання до суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Під час підготовчого провадження судом вжито заходи, передбачені положеннями ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що, ухвалено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У призначене судове засідання з`явились представники сторін. Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

У свою чергу, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримавши доводи, викладені у відзиві, в якому зазначено, що ТОВ «Паливно-Енергетична компанія «Газ-Енерго» у рядку 10.1 декларації з податку на додану вартість за січень 2020 року сформовано податковий кредит на суму ПДВ 4 160 734,00 грн., в тому числі за рахунок податкових накладних, які зареєстровано в ЄРПН з товарною позицією 2701 (вугілля) на суму 3 663 561,35 грн. Як наслідок, контролюючим органом наголошено на тому, що ТОВ «Паливно-Енергетична компанія «Газ-Енерго» включено до податкового кредиту податкові накладні, які зареєстровані з порушенням п. 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані представниками сторін документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Паливно-Енергетична компанія «Газ-Енерго» за січень 2020 року, за результатами чого складно акт від 16.03.2020 №6011/26-15-04-05-16/35420777, в якому зазначено про порушення п. 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження за січень 2020 року податкових зобов`язань на суму ПДВ 3 447 239,00 грн.

Листом від 16.04.2020 №63029/10/26-15-04-05-14 Головним управлінням ДПС у м. Києві висновки акту від 16.03.2020 №6011/26-15-04-05-16/35420777 залишено без змін.

На підставі викладеного, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2020 №0397090405, яким ТОВ «Паливно-Енергетична компанія «Газ-Енерго» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 5 170 859,00 грн., з яких за податковим зобов`язанням нараховано 3 447 239,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 723 620,00 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 30.06.2020 №20433/6/99-00-06-02-01-06 податкове повідомлення-рішення від 17.04.2020 №0397090405 залишено без змін, а скаргу ТОВ «Паливно-Енергетична компанія «Газ-Енерго» - без задоволення.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У силу пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Щодо змісту виявленого порушення слід зазначити наступне.

Як було зазначено вище, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «Паливно-Енергетична компанія «Газ-Енерго» п. 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження за січень 2020 року податкових зобов`язань на суму ПДВ 3 447 239,00 грн.

Приписами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України (п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Зміст наведених правових норм дає підстави для висновку, що платник податку може включити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної, оформленої відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, ТОВ «Паливно-Енергетична компанія «Газ-Енерго» у січні 2020 року включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з придбання вугілля на підставі податкових накладних, отриманих від постачальника - ТОВ «Озон-3000».

Разом з тим, згідно з п. 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, до 1 січня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі застосування зазначеної пільги норми пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми податку на додану вартість з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги.

Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного у заяві.

У той же час, згідно з пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України, платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп.пп. 30.1, 30.2, 30.3, 30.4 ст. 30 Податкового кодексу України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Пунктом 30.9 ст. 30 Податкового кодексу України визначено, що податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що використання податкової пільги є правом платника податку, а не його обов`язком. Жодною нормою Податкового кодексу України не визначено, що платник податку зобов`язаний автоматично користуватися податковою пільгою в разі неподання/несвоєчасного подання заяви про відмову від пільги.

Згідно з п. 201.5 ст. 201 Податкового кодексу України, для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком (п. 201.3 ст. 201 Податкового кодексу України).

Так, у всіх податкових накладних, отриманих позивачем від ТОВ «Озон-3000», копії яких наявні у матеріалах справи, відсутній запис «Без ПДВ». Тобто, такі податкові накладні складені для операцій, що оподатковуються за ставкою ПДВ 20%.

При цьому, суд звертає увагу, що контролюючий орган у контексті застосування п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, мав право призупинити реєстрацію податкових накладних з метою перевірки їх на відповідність ознакам, вказаним у п. 5 Критеріїв оцінки міри ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, проте, таким правом не скористався, відтак, подальше виключення відповідачем сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до позивача штрафних санкцій, є неправомірним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №200/10304/19-а.

З приводу викладеного суд також звертає увагу на те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит при визначенні податкових зобов`язань з податку на додану вартість від дотримання податкової дисципліни його контрагентом - постачальником товару (послуг), - якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товару (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності та в оподатковуваних податком на додану вартість операціях. Порушення постачальником товару (послуг) податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його (покупця) обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента (постачальника) та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, та підтвердження суми податку на додану вартість податковими накладними, зареєстрованими відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, задекларовані платником податків дані податкового обліку вважаються підтвердженими (правомірними), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

З урахуванням викладеного, що відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 17.04.2020 №0397090405, як наслідок, останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 15.07.2020 №470, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 21 020,00 грн., який підлягає присудженню на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.04.2020 №0397090405.

Стягнути здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливно-Енергетична компанія «Газ-Енерго» (код ЄДРПОУ 35420777, адреса: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 13) документально підтверджені судові витрати у розмірі 21 020,00 грн. (двадцять однієї тисячі двадцяти грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок