Рішення № 99681647, 16.09.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 р. № 420/13035/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вул. Канатна, 83, м.Одеса, Одеська область,65012,

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі- відповідач), в якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови викладеної в листі № 12065-13294/Б-02/8-1500/21 від 22.07.2021 позивачу в проведенні з 01.01.2020 року перерахунку та виплати пенсії, призначеної за вислугу років відповідно до вимог закону України «Про прокуратуру», з урахуванням основного розміру пенсії 90% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмежень граничного розміру пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах та на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України № 18/101 від 26.03.2020 року;

зобов`язати відповідача провести з 01.01.2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії призначеної за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру», виходячи із відсоткового розміру пенсії 90% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмежень граничного розміру пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах та на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України № 18/101 від 26.03.2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Розпорядженням голови Одеського окружного адміністративного суду, у зв`язку з тим, що позивачем по справі № 420/13035/21 є суддя Одеського окружного адміністративного суду, направлено до П`ятого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021 року справу передано за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду. До Миколаївського окружного адміністративного суду справа № 420/13035/21 надійшла 09.08.2021 року.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.263 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 по справі №420/4605/19 визнано дії відповідача по зменшенню розміру пенсії протиправними та зобов`язано відповідача зробити перерахунок призначеної пенсії виходячи із 90% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, з урахуванням вже виплачених йому сум, та здійснити доплату до раніше виплаченої пенсії. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 року у справі № 420/15417/20 визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 30.07.2020 року № 951370178404 про відмову в перерахунку пенсії на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України № 18/101. Разом з тим, при перерахунку пенсії відповідач безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, а також зменшив основний розмір пенсії позивача з 90% на 60% від суми грошового забезпечення.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову та зазначає, що перерахунок пенсії позивача було здійснено відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII, якою визначений відсотковий розмір пенсії саме у розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Також представник відповідача стверджує, що є безпідставною позовна вимога позивача в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її граничного розміру, оскільки абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону №1697-VІІ розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Неконституційною дана норма не визнавалась. Також відповідач вважає що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від заробітної плати.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 по справі № 420/4605/19 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській провести з 01.07.2012 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу, виходячи з розрахунку 90% від розміру грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, з урахуванням вже виплачених позивачу сум.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.03.2021року по справі № 420/15417/20, яке змінено постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01 січня 2020 року здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України № 18/101 від 26 березня 2020 року з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 року та Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 року по справі № 420/15417/20 здійснено перерахунок пенсії позивачу за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» 1697- VII з 01.01.2020 року, на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України № 18/101 від 26 березня 2020 року з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Проте, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, пенсія позивачу була перерахована, виходячи з 60% від суми грошового забезпечення та обмежена десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Не погоджуючись із зазначеними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

На час призначення позивачу пенсії умови і порядок пенсійного забезпечення прокурорів регулювались положеннями статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII у відповідній редакції (далі - Закон №1789-XII).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Згідно з частиною дванадцятою статті 50-1 Закону №1789-XII обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру було передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Судом встановлено, що пенсію ОСОБА_1 було призначено у розмірі 90% від заробітної плати.

Поряд з цим, з 15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), який теж містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (стаття 86).

Згідно пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України "Про прокуратуру" крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.

Отже з 15.07.2015 року питання призначення та перерахунку пенсій, призначених прокурорським працівникам, регулюються Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII.

Частиною 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII (в редакції з 15.07.2015 року) було встановлено, що пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII у частинах другій та п`ятій ст. 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" цифри "70" замінено цифрами "60".

Отже після набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII, тобто з 15 липня 2015 року відбулась зміна відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років, що призначалась за статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян.

Відповідно до статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни до законодавства щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Тому, застосувавши при перерахунку пенсії 60 процентів, а не 90 процентів від заробітної плати, відповідач діяв протиправно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновком, висловленим Верховним Судом у постановах від 03.05.2018 року у справі №308/11498/16-а та від 10.04.2019 року у справі №310/6638/16-а (2-а/310/652/16).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо обмеження позивачу пенсії максимальним розміром, суд зазначає таке.

Як вже було зазначено судом, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-ХІІ, крім, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року.

Також, абзацом 6 ч. 15 ст. 86 Закону №1697-VII передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказана редакція абзацу 6 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» викладена внаслідок внесення змін згідно із Законом України від 24.12.2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2016 року.

Як слідує з п.2 Прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ від 24 грудня 2015 року, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року.

Водночас пенсія позивачу була призначена у 2010 році, що не заперечується відповідачем.

Таким чином, перерахована пенсія позивача не може обмежуватися максимальним розміром, тобто не перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 року по справі №360/1428/17 зазначив, що оскільки ОСОБА_1 отримує пенсію з 23 серпня 2011 року, тобто до 1 січня 2016 року, тому дія положень Закону України 24.12.2015 року №911-VІІІ щодо визначення максимального розміру пенсії до нього не застосовується в силу пункту 2 Прикінцевих положень цього закону.

Конституційний Суд України в абз. 2 пп. 4.1 п. 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 вказав, що "верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо".

Згідно з юридичними позиціями Конституційного Суду України "одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями" (абз.3 пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010); "принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності" (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 грудня 2017 року№2-р/2017).

На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів.

Конституційний Суд України наголошує, що принцип верховенства права передбачає внесення законодавчих змін із визначенням певного перехідного періоду (розумного часового проміжку між офіційним оприлюдненням закону і набранням ним чинності), який дасть особам час для адаптації до нових обставин. Тривалість перехідного періоду при зміні правового регулювання суспільних відносин має визначати законодавець у кожній конкретній ситуації з урахуванням таких критеріїв: мети закону в межах правової системи і характеру суспільних відносин, що ним регулюються; кола осіб, до яких застосовуватиметься закон, і їх здатності підготуватися до набрання ним (його новими положеннями) чинності; інших важливих обставин, зокрема тих, що визначають час, необхідний для набрання чинності таким законом.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський Суд з прав людини (справи «Суханов та Ільченко проти України», «Кечко проти України», "Федоренко проти України") з урахуванням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

З огляду на викладене, суд зазначає, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії згідно з довідкою військової прокуратури Південного регіону України № 18/101 від 26.03.2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, без обмеження граничного розміру.

Задля належного та ефективного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.01.2020 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України № 18/101 від 26.03.2020 року без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

Щодо посилань відповідача на факт пропуску позивачем строку для звернення до суду із вказаним позовом, суд зазначає таке.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Судова палата розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19 зазначила, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надано у відповідь на запит позивача відповідь 22.07.2021 року, згідно якої позивачем з`ясовано відповідні обставини щодо порушення його прав та інтересів. Разом з тим, до суду позивач звернувся 26.07.2021 року, тобто з дотриманням строків, визначених ст. 122 КАС України.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо зазначеної суми відповідачем 4540,00 грн. витрат на оплату судового збору, суд до уваги не бере з підстав необґрунтованості вказаної суми.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у загальному розмірі 908,00 грн.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору, а саме 908,00 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 263 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, ідентифікаційний код 20987385) задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови викладеної в листі № 12065-13294/Б-02/8-1500/21 від 22.07.2021 ОСОБА_1 в проведенні з 01.01.2020 року перерахунку та виплати пенсії, призначеної за вислугу років відповідно до вимог закону України «Про прокуратуру», з урахуванням основного розміру пенсії 90% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмежень граничного розміру пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах та на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України № 18/101 від 26.03.2020 року;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії призначеної за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру», виходячи із відсоткового розміру пенсії 90% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмежень граничного розміру пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах та на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України № 18/101 від 26.03.2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область, 65012, ідентифікаційний код 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник