Рішення № 99681053, 06.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року № 320/5371/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Шевчук Н.С.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача Червинського В.В.

представника відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №60/2021 від 31.03.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською Діяльністю № 1670 від 28.03.2017 року, видане Радою адвокатів Полтавської області) у зв`язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку;

- зобов`язати Дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області винести рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1670 від 28.03.2017 року, видане Радою адвокатів полтавської області, який здійснює адвокатську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю винесення відповідачем рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , оскільки при його прийнятті не були враховані всі доводи, наведені позивачем у скарзі, не надана їм належна правова оцінка, а тому оскаржуване рішення є необґрунтованим і незаконним та підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказав, що за наслідками перевірки матеріалів комісією не можна було зробити висновок про те, що в них містяться належні докази того, що адвокат ОСОБА_2 поширював щодо позивача недостовірну інформацію, що слугувало для прийняття Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області спірного рішення.

Позивачем подано відповідь на відзив у якому вказано, що інформація, що викладена у відзиві суперечить фактичним даним, доказами наявними в матеріалах справи.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою суду від 17.05.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено судове засідання на 10.06.2021.

Судове засідання призначене на 10.06.2021 було знято з розгляду у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці. Наступне судове засідання було призначено на 15.06.2021.

15.06.2021 у судове засідання прибув позивач та представник позивача; відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив. В адміністративній справі оголошено перерву у зв`язку із неявкою відповідача на 24.06.2021.

24.06.2021 сторони належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили. В адміністративній справі відкладено розгляд справи на 05.07.2021.

05.07.2021 у судове засідання прибув позивач та представник позивача; відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив. В адміністративній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.07.2021.

19.07.2021 у судове засідання прибув позивач та представник позивача; відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив. В адміністративній справі оголошено перерву до 29.07.2021.

29.07.2021 сторони належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили. В адміністративній справі відкладено розгляд справи на 02.09.2021.

02.09.2021 у судове засідання прибув позивач та представник позивача; відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив. В адміністративній справі оголошено перерву до 06.09.2021.

06.09.2021 у судове засідання прибув позивач та представник позивача; відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 на рішення Ради адвокатів Київської області №51 від 07.07.2017 року позивач отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серії КС №6136/10 від 07.07.2017.

25.11.2020 позивач звернулася до Кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі також - КДКА Київської області) з дисциплінарною скаргою на дії адвоката ОСОБА_2 . До заяви було додано наступні документи: квитанція про сплату збору за розгляд дисциплінарної скарги; інформація з Єдиного державного реєстру адвокатів України стосовно ОСОБА_2 ; звернення адвоката Кондратенко Т.М. від 08.09.2020 щодо вжиття заходів мирного врегулювання конфлікту; клопотання про отримання технічного запису судових засідань по справі №755/9590/19, копія журналу судових засідань №755/9590/19; клопотання ОСОБА_3 ; копія журналу судових засідань №754/73/20; диски з аудіозаписами судових засідань.

Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №60/2021 від 31.03.2021 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською Діяльністю № 1670 від 28.03.2017 року, видане Радою адвокатів Полтавської області) у зв`язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Не погоджуючи з таким рішенням, позивач звернулася до суду із даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (стаття 4 цього Закону).

Приписами пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Відповідно до статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний:

1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;

3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4) підвищувати свій професійний рівень;

5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Положеннями статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Приписами статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено порядок дій при вчинені наступної стадії дисциплінарного провадження - порушення дисциплінарної справи, - згідно з якими за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

За змістом статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Згідно статті 7 Правил адвокатської етики, затверджених З`їздом адвокатів України 9 червня 2017 року (далі - «Правила адвокатської етики»), у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

За статтею 12 вказаних Правил адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 18 Правил адвокатської етики у випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов`язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, який може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення.

VI. Оцінка суду

Так, приписами статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено порядок дій при вчинені наступної стадії дисциплінарного провадження - порушення дисциплінарної справи, - згідно з якими за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

З наведеного правового врегулювання слідує, що підставою для застосування відносно адвоката дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарних саме проступків, до яких законодавець відніс порушення Правил адвокатської етики. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовуються під час розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки, за результатами яких приймається рішення про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Крім того ч. 12 Правил адвокатської етики адвокат всією своєю діяльністю повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу потрібно дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості критики останніх та їх оскарження у встановленому законом порядку. Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що адвокат під час виконання функцій захисника повинен дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства та своєю діяльністю не повинен допускати дій, які суперечать Правилам адвокатської етики.

Предметом оскарження у цій справі є рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №60/2021 від 31.03.2021, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською Діяльністю № 1670 від 28.03.2017 року, видане Радою адвокатів Полтавської області) у зв`язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Мотиви, якими позивач доводить протиправність цього рішення зводяться до того, що висловлювання адвоката ОСОБА_2 є повідомленням в судовому засіданні неправдивих фактів про адвоката ОСОБА_1 , які за своїм змістом, порушують Правила адвокатської етики, негативно впливають на авторитет адвокатури та адвокатської діяльності.

В ході розгляду справи, судом було досліджено звукозаписи судових засідань по справі №755/9590/19, з яких встановлено наступне.

23.12.2019 року під час судового засідання в Дарницькому районному суді м. Києва у справі №755/9590/19 з розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішення УДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області Шевченка Є.П., в присутності судді Дніпровського районного суду м Кінва Марфіної Н.В., секретаря судових засідань Міроненко Є.П. та клієнта ОСОБА_1 ОСОБА_3 , адвокат у своїй промові зазначив:

«...та емоційність з якою представник намагається розповісти трагедію когось, ми сприймаємо лише, як надиктовування свого алібі для виправдання в подальшому кримінальному провадженні, яке на сьогоднішній день зареєстроване Солом`янським районним управлінням поліції. В аеропорту під керуванням ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ... було вчинено розбійний...напад групою осіб, під відеокамери, з свідками, було забрано сина у ОСОБА_4 , яка виконувала судове рішення про повернення дитини до Іспанії...».

«на них накинулися більше десяти чоловік під керівництвом вище зазначених осіб, я вже їх назизивав, які побили ОСОБА_5 , вирвали у неї сина…».

«… тому всі ці особи будуть там фігурантами, надавати свої пояснення вже в рамках кримінального провадження...».

2) 24.07.2020 року приблизно о 10:15 годині під час судового засідання Деснянського районного суду м. Києва по справі №754/73/20 за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, про негайне відібрання малолітньої дитини, в присутності судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , секретаря судових засідань ОСОБА_8 , та клієнта адвоката ОСОБА_9 , адвокат Старенький у своїй промові зазначив:

«...Зараз відбувається кримінальне провадження за фактом викрадення дитини, нанесення тілесних ушкоджень, перешкоджання виконання судового рішення, а саме ті обставини, які були зазначені в позовній заяві про викрадення дитини з аеропорту «Жуляни» безпосередньо Відповідачем, безпосередньо його представником та групою осіб близько 20 чоловік. Дійсно є провадження в Солом`янському районному управлінні поліції...»

Адвокат Кондратенко: «Можна уточнююче питання до представника позивача. Ви щойно зазначили, що представник Відповідача приймав участь у якихось незаконних діях, кого ви маєте на увазі під представником Відповідача » «...Зараз мене намагаються звинувати у якихось неправомірних діях».

Зі встановлених обставин слідує, що адвокат ОСОБА_2 під час судового засідання у своїй промові називає чітко ім`я позивача - адвоката ОСОБА_1 , особою, що керувала розбійним нападом в аеропорту «Жуляни». За висновком суду, наявність таких доказів в матеріалах скарги, поданої позивачем, є достатніми для порушення дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_2 .

З огляду на мету дисциплінарного провадження та правовий статус КДКА, з`ясувати чи дійсно є підстави для притягнення адвоката до відповідальності є обов`язком останньої, адже йдеться про професійну діяльність адвоката, який, на думку особи, що звернулася зі скаргою, має підстави вважати, що поведінка адвоката під час розгляду справи в судовому засіданні не була етичною, підриває престиж адвокатської професії, порушує принципи законності, компетентності та добросовісності.

Отже, КДКА Київської області мала право порушити дисциплінарну справу за скаргою адвоката ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2 .

Суд наголошує, що порушення дисциплінарної справи не констатує факту вчинення дисциплінарного проступку, а здійснюється за наявності ознак такого проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування під час розгляду справи, що не є предметом розгляду даної справи. Для встановлення порушення Правил адвокатської етики відповідач має встановити невідповідність дій адвоката певним формально визначеним та затвердженим вимогам, що передбачають які саме дії можуть бути визначені як порушення правил.

Разом з цим, відповідач, розглядаючи заяву позивача, не дослідив з належною повнотою викладені в ній факти і не дав їм відповідної оцінки.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що саме головуючий суддя у справі мав звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо вжиття заходів дисциплінарного реагування, оскільки відповідно до частини першої статті 36 Закону № 5076-VI, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Під час розгляду справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність спірного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №60/2021 від 31.03.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

Відтак, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області винести рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1670 від 28.03.2017 року, видане Радою адвокатів полтавської області, який здійснює адвокатську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та аргументів, наведених учасниками справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

VIIІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 05.05.2021 №31621.

Враховуючи задоволення позовних вимог, понесені витрати підлягають присудженню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області. Докази понесення позивачем інших витрат в матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №60/2021 від 31.03.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською Діяльністю № 1670 від 28.03.2017 року, видане Радою адвокатів Полтавської області) у зв`язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Зобов`язати Дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області винести рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1670 від 28.03.2017 року, видане Радою адвокатів полтавської області, який здійснює адвокатську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути на ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 23243231; місцезнаходження: м. Київ, Кирилівська, буд.15) судові витрати у 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 16 вересня 2021 р.