Ухвала суду № 99680829, 17.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

17 вересня 2021 рокуСправа № 280/8421/21 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69068, м. Запоріжжя, вул. Брюлова, 5)

про визнання дій протиправними та відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

13.09.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в частині спонукання фізичної особи ОСОБА_1 до внесення готівкових коштів у сумі 141 572 грн. 37 коп. в якості виплати заборгованості боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка "Дентея" - у виконавчому провадженні № 66543000, відкритому 20.08.2021;

стягнути з відповідача матеріальну шкоду, заподіяну протиправними діями, в сумі 142 572 грн. 37 коп.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За правилами п. 4 ч. 1 ст. 177 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 згаданої Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, необхідною умовою для реалізації позивачем права на звернення до адміністративного суду з позовною заявою про оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби є відсутність іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта.

Водночас, звертаючись до суду із даною позовною заявою, ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що з боку державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) мало місце вимагання грошей, тобто кримінальний злочин, вчинений корумпованою посадовою особою. При цьому, позивач стверджує, що «…відносно нього було вчинено злочин, проте з огляду на повну деградацію правоохоронної системи…переконаний, що обраний ним спосіб правового захисту…є найбільш дієвим…». Так, позивач стверджує, що державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) примусив його сплатити грошові кошти в сумі 141 572 грн. 37 коп. на виконання виконавчого документа, у якому боржником є інша особа, а не ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу позивача, що згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Також пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Натомість, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. (ч. 1 ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України).

Суд зауважує, що фактично позовна заява ОСОБА_1 спрямована не на оскарження дій відповідача (хоча позовні вимоги у її прохальній частині і сформульовані певним чином – визнати протиправними дії), а свідчить про намагання позивача у такий спосіб повідомити про вчинення посадовою особою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) кримінального правопорушення. Тобто, ОСОБА_1 ставить перед судом питання наявності/відсутності з боку відповідача ознак кримінального порушення, хоча вирішення вказаних питань не входить до компетенції адміністративного суду.

Разом із тим, якщо особа вважає, що стосовно неї вчинено кримінальне правопорушення, вона має право звернутися із відповідною заявою до правоохоронних органів в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

На думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в частині спонукання фізичної особи ОСОБА_1 до внесення готівкових коштів у сумі 141 572 грн. 37 коп. в якості виплати заборгованості боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка "Дентея" - у виконавчому провадженні № 66543000, відкритому 20.08.2021 не є вимогами щодо вирішення публічно-правового спору, а є вимогами вирішити питання наявності/відсутності з боку відповідача ознак кримінального порушення.

Звідси, суд зазначає, що оскільки позивачем не заявлено вимог щодо вирішення публічно-правового спору, вимоги щодо відшкодування майнової шкоди окремо в порядку адміністративного судочинства не розглядаються.

Питання щодо відшкодування майнової шкоди врегульовано статтею 22 Цивільного кодексу України.

Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно частиною 3 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Частиною 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Відтак, в силу вищенаведених законодавчих приписів, судовий розгляд даного спору повинен здійснюватися місцевим загальним судом, а тому у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 170, 241, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання дій протиправними та відшкодування майнової шкоди.

Роз`яснити ОСОБА_1 його право на звернення із позовом до місцевого загального суду.

Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами направити позивачу. Копію позовної заяви залишити в суді.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко