Рішення № 9967755, 14.06.2010, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа №2-2039/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Петуніна І.В.,

при секретарі Альберті О.В.,

за участю представника позивача Перекупка К.І., Пахомової В.А.

відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи Білецької О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров справу за позовом Комунального підприємства “Служба єдиного замовника” до ОСОБА_3 про стягнення витрат по утриманню будинку і прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач комунальне підприємство “Служба єдиного замовника” м.Димитрова звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення витрат по утриманню будинку і прибудинкової території в обґрунтування якого вказав, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1. В період з 01.02.2005р. по 01.02.2008р. відповідач не сплачувала витрати по утриманню будинку і прибудинкової території, заборгованість з яких склала 1135,73 грн. Оскільки відповідач не бажає сплатити зазначену суму, комунальне підприємство просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість, а також понесені ним при зверненні до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Представник позивач у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила суду, що просить застосувати позовну давність. Крім цього, вважає, що вона нібито всупереч законам зобовязана вносити плату за послуги, які не надавалися. Ніякі рішення місцевих органів влади, які є місцевими нормативними актами цивільного законодавства не можуть заставити сплачувати комунальні послуги без договору, оскільки це суперечить закону. Не має договору не має зобовязань. Вона не є споживачем житлово-комунальних послуг, оскільки договір з позивачем не укладала. Позивачу кожен рік надавалися заяви про те, що за даною адресою ніхто не мешкає та відсутні прилади опалення, води, газу, відключено світло. Однак, позивач не складав акт обстеження і не надавав його їй, у цьому випадку згідно закону України «Про житлово-комунальні послуги» нею були складені акти-претензії за даний період і не тільки, підписані сусідами та прийняті позивачем згідно ст.18 даного закону. Крім цього, всі несправності по цьому житлу вона проводить за свій рахунок, звертається до позивача позивач відповідає в усній формі, що немає коштів. Крім цього, позивач не доказав суду та не надав підтверджуючих документів про фактичні витрати з обслуговування цієї адреси, план прибудинкової території, чи утримується вона будь-яким способом, послуг вона не отримувала та результатів їх не бачила і не відчувала. Таким чином вона не є та не була споживачем послуг позивача тому що з нею не укладався договір з позивачем на надання послуг; ніяких послуг не отримувала та не бачила, не могла отримувати, оскільки з моменту придбання цього житла водопровід був відсутній, каналізація та сточні труби відсутні і перекрити (ні ванна, ні унітаз не встановлені, кранів не має), центральне опалення не отримувала, оскільки відсутні батареї, стояки, повітря з опалення спускає сусідка з 4 поверху, всі несправності за даною адресою вона проводить власними силами. У доповнення вона писала заяви на обстеження та віддавала акт-претензії з підписами сусідів щорічно (хоч ці дії повинні проводитися після підписання договору) про відсутність води, газу, тепла, світла та відсутність мешканців за даною адресою; заявила про позовну давність. Якщо позивач вважає незаконно її своїм споживачем послуг, то він повинен зарахувати ремонт нею криши в особовий рахунок за цією адресою на зменшення квартплати.

Представник третьої особи, приватного підприємства «ПЖФ Гарант-Сервіс» Білецька О.М. пояснила суду, що у 2005 році графіку виконання робіт не було, працювали за аварійними ситуаціями та на поточному ремонті. Вони обстежують будинок та міняють системи теплопостачання та водопровідно-каналізаційну. За 2006-2008 роки працювали за графіками, були вибрані старші будинків і вони з ними узгоджували, що треба ремонтувати. З 2007р. працювали з єврорубероїдом. В 2008 році водопровід повністю змінили на пластик. У 2007-2008 році робили кровлю єврорубероїдом. У 2007р. зробили весь підїзд, у 2008 році майже весь підїзд. Окремо по квартирам вони ремонти не проводять, проводять ремонт підїздами. Матеріали закупають оптом. Ліцензія на проведення робіт по ремонту кровлі у них є та є відповідні перевірки вищестоящих організацій. Акти на виконання робіт підписує старша будинку, представник СЕЗу. Вони укладають договори з іншими організаціями. Головне щоб якісно була виконана робота.

Вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що комунальне підприємство “Служба єдиного замовника” є юридичною особою і створено з метою задоволення потреб мешканців міста у наданні житлово-комунальних послуг. Одним з джерел фінансування діяльності та розвитку підприємства є платежі, отримані від квартирної плати та вартості витрат на утримання будинку та при будинкової території, що сплачують громадяни, які мешкають у державному фонді та власники квартир у багатоквартирних будинках (арк.спр.10-11).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Димитровською держнотконторою 06.01.1994р., за реєстр.№ 5, є власником квартири АДРЕСА_1 та зареєстрована за вищевказаною адресою (а.с.4-5). На імя відповідача ОСОБА_3, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на сплату послуг (а.с.6).

Як свідчить довідка КП “СЄЗ”, витрати з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.02.2005р. по 01.02.2008р. відповідачем не сплачувались. Розмір заборгованості за вказаний період складає 1135,73грн. (а.с.7).

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що вона мешкає в одному підїзді з відповідачем. Вони постійно збирають гроші для ремонту свого підїзду. Мешканці підїзду постійно за свій кошт ремонтують свій підїзд: миють лістничні сходи, склять підїзд, міняють труби у підвалі, промивають прилади опалення, кришу самі залили.

Згідно накопичувальної відомості по поточному ремонту та обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж по АДРЕСА_1» за 2007р. фактично зроблено: заміна водопроводу 27 м; заміна врізок холодного водопостачання 6 од.; заміна внутрішньої та зовнішньої каналізації, лівневі труби 6 м; заміна центрального опалення 69 м; заміна врізок центрального опалення 16 од.; ревізія та заміна задвижок 2 од.; ремонт крівлі 189 м2; ремонт козирків 4 од. (а.с.38).

Згідно інформації позивача по АДРЕСА_1 від 14.05.2010р. № 314, за період з 01.07.2006р. по 31.12.2007р. за утримання будинку та при домової території нараховано 72896,20 грн., фактичні витрати за надані послуги склали 57738,60 грн. За недоотримані послуги по відношенню до нарахованої суми було зроблено перерахунок на суму 15157,59 грн. (у серпні 2007р. 10675,26 грн., у березні 2008р. 4482,33 грн.). по квартирі 30 цього будинку сума перерахунку склала 163,93 грн. (у серпні 2007р. 115,06 грн., у березні 2008р. 48,87 грн.) (а.с.40).

Згідно накопичувальної відомості по поточному ремонту та обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж по АДРЕСА_1» за 2008р. фактично зроблено: заміна водопроводу 76 м; заміна врізок холодного водопостачання 13 од.; заміна внутрішньої та зовнішньої каналізації, лівневі труби 24 м; заміна центрального опалення 114 м; заміна врізок центрального опалення 16 од.; ревізія задвижок центрального опалення 2 од.; ремонт крівлі 154 м2 (а.с.41).

21.01.2008р. відповідач звернулася із заявою до відповідача не робити нарахування у звязку з тим, що вона там не мешкає (а.с.56).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 23.06.2009р. відповідачем було сплачено за ремонт криши 800 грн. приватному підприємцю ОСОБА_6 та згідно товарного чеку від 1507.2009р. за бітум та руберойд сплачено 1020 грн. приватному підприємцю ОСОБА_7 (а.с.61).

17.01.2005р. відповідач звернулася з Актом-претензією що у приміщенні вона не мешкає, неполадки проводить власними силами (а.с.63).

21.03.2005р. відповідач звернулася із заявою до позивача з приводу нарахування плати, але вона там не мешкає та з повідомленням не нараховувати плату, оскільки вона не мешкає у квартирі (а.с.64-65).

23.01.2006р. відповідач звернулася із заявою не робити нарахування у звязку з тим, що вона там не мешкає (а.с.66).

18.02.2007р. відповідач звернулася із заявою не робити нарахування у звязку з тим, що вона там не мешкає (а.с.67).

20.02.2007р. відповідач надала позивачу Акт-претензію про те, що у квартирі відсутні комунальні прилади та що, у квартирі вона не мешкає (а.с.68).

29.10.2007р. відповідач надала позивачу Акт-претензію про те, що у квартирі відсутні світло, вода, опалення та газ та що, у квартирі вона не мешкає (а.с.69).

Згідно ст.ст.151, 156 ЖК України, власник квартири в багатоквартирному будинку зобовязаний брати участь у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території та проведенні ремонту. Це ж положення визначено п.7 Правил користування приміщеннями будинків, затвердженого ПКМУ № 572 від 08.10.1992р. в редакції ПКМУ № 45 від 24.01.2006р., згідно якого власники квартир зобовязанi вносити плату на обслуговування i ремонт будинку.

Між сторонами існують фактичні договірні відносини з надання і отримання послуг у вигляді теплової енергії на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1.

Згідно за ст.162 ЖК України, ст.ст.525, 526 ЦК України плата за комунальні послуги у квартирі, яка належить громадянину, стягується по затвердженим в установленому порядку тарифам, тобто споживачі зобовязані своєчасно вносити плату за комунальні послуги і нести майнову відповідальність за зобовязаннями, що випливають із договору надання послуг, одностороння відмова від їх виконання не допускається.

Згідно ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен зявитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Відповідачем належних доказів щодо ненадання послуг, не надано. Сама по собі відсутність у квартирі теплопостачання, водопостачання, газопостачання та енергопостачання не звільняє споживача від сплати на утримання будинку та прибудинкової території, де знаходиться її квартира.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України не допускається, одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання, тому позивач мав право на стягнення заборгованості, яка виникла за надану відповідачеві теплову енергію.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач в односторонньому порядку порушила умови договору, який фактично з нею був укладений згідно відкритого особового рахунку відповідно до якого їй надавалася послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач в односторонньому порядку порушила умови договору, оскільки в період з 01.02.2005р. по 01.02.2008р. не сплачувала зазначені витрати.

Разом з тим, згідно п.6 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сімї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому КМУ.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад 6 місяців на рік.

За змістом ч.1 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобовязані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

У звязку з вищевикладеним, суд вважає, що тимчасова відсутність за місцем проживання не може перевищувати 6 місяців. Таким чином, враховуючи заяви відповідача та акти-претензії, які були надані позивачу, суд вважає, що витрати по утриманню будинку та прибудинкової території підлягають стягненню за періоди після 6 місяців, з дати надання відповідних заяв та актів-претензій, а саме: з 22.09.2005р. по 22.01.2006р. у розмірі 88,01 грн. з розрахунку 21,95 грн. / 30 днів х 9 днів + 21,95 грн х 3 місяці + 21,95 грн. / 31 день х 22 дні; з 24.07.2006р. по 17.02.2007р. у розмірі 227,52 грн. з розрахунку 21,95 грн. / 31 х 8 + 21,95 грн. х 4 місяці + 52,78 грн. + 49,23 грн. + 52,78 / 28 днів х 17 днів; з 21.08.2007р. по 28.10.2007р. у розмірі 119,17 грн. з розрахунку 52,78 грн. / 31 день х 11 днів + 52,78 грн. + 52,78 грн. / 31 день х 28 днів. Всього за вищевказані періоди сума до стягнення складає: 88,01 грн. + 227,52 грн. + 119,17 грн. = 434,70 грн.

У судовому засіданні відповідач заявила про застосування строку позовної давності.

Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач подав до суду заяву 4 квітня 2008р. про стягнення наданих послуг за період з 01.02.2005р. по 01.02.2008р. Таким чином, позивач пропустив строк позовної давності за період з 01.02.2005р. по 03.04.2005р.

Однак, оскільки відповідачем 17.01.2005р. поданий Акт-претензія що у приміщенні вона не мешкає, то 6-ти місячний період враховує вищевказаний строк позовної давності.

Судом встановлено, що рішенням Димитровської міської Ради від 31.01.2007 року позивач звільнений від сплати судового збору, що зараховується в місцевий бюджет, тому відповідно до ст.88 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог, судовий збір у розмірі 19,54 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 11,49 грн. з відповідача на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.151, 156, 162 ЖК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.ст.18, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.3, 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», п.7 Правил користування приміщеннями будинків, затвердженого ПКМУ № 572 від 08.10.1992р., ст.ст.10, 11, 57, 209, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги комунального підприємства «Служба єдиного замовника» до ОСОБА_3 про стягнення витрат по утриманню будинку і прибудинкової території задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального підприємства “Служба єдиного замовника” (розрахунковий рахунок 26005301600911 в ПІБ Україна в м. Димитров, МФО 334806, Код ЄДРПОУ 32062555) витрати з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.02.2005р. по 01.02.2008р. в сумі 434,70 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 11,49 грн., а всього 446,19 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 19,54 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя