Рішення № 99677091, 14.09.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5105/21

Провадження № 2/204/1814/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мащук В.Ю.,

при секретарі Максименко Я.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, –

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни № 2294 виданий 24.04.2018 року про стягнення з ОСОБА_1

на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованості у розмірі 39982 грн. 50 коп., таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в жовтні 2020 року їй стало відомо про відкриття Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною відносно неї виконавчого провадження № 56424679 від 30.09.2020 року на виконання виконавчого напису № 2294, виданого 24.04.2018 року.

Вказана інформація стала відома позивачу від роботодавця фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , на адресу якого надійшов лист приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни та постанова від 30.09.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому проваджені № 56424679.

Як з`ясувалось, 30.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна винесено постанову по виконавчому провадженню №56424679, згідно якої звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , відповідно до виконавчого напису №2294, виданого 24.04.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість в розмірі 39982,50 грн.

Слід зазначити, що жодного договору, як то кредитного, або на обслуговування рахунку та інше з Публічним акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» позивач не підписувала, будь-яких третіх осіб на підписання договорів, додаткових угод від імені позивача - не уповноважувала.

Вчинений виконавчий напис нотаріуса позивач вважає таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим звернулася до суду з позовом.

В судове засідання позивач не з`явилася, через канцелярію суду представником позивача подано заяву про розгляду справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засіданні повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов чи заяву про розгляд справи за його відсутності суду, не надав.

Судом відповідно до ч.4 ст.223, ст.ст.280,281 ЦПК України ухвалено про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Пропозиції укласти договори (оферта) від 30 грудня 2013 року ОСОБА_1 підписано пропозицію на укладення договору з АТ «Банк Ренесанс Капітал» (арк.с.17-20).

24 квітня 2018 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинила виконавчий напис щодо стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором GP – 5789985 від 30.12.2013 року, укладеним нею із АБ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», заборгованість за кредитним договором № GP – 5789985 від 30.12.2013 року. строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. стягнення заборгованості проводиться з 26.03.2017 року по 26 березня 2018 року.

Сума заборгованості за сумою кредиту – 18681, 11 грн.; прострочена заборгованість за комісією – 16442, 22 грн.; прострочена заборгованість за процентами – 4859, 17 грн.

Загальна сума, яка підлягає до стягнення складає 39982, 50 грн. (арк.с.16).

18 травня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 2294 від 24.04.2018 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості у сумі 39982, 50 грн. (арк.с.13-14).

Відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доди боржника від 30.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною при примусовому виконанні виконавчого напису № 2294, виданого 24.04.2018 року, приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С., звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (арк.с.9).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 ЗЗУ «Про нотаріат»).

Відповідно до ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

Відповідно до п. 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, вказано, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 (№ 754/9711/14-ц).

У постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другої статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси заявника забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однак, як встановлено з матеріалів цивільної справи пропозиція укласти договори (оферта) від 30 грудня 2013 року, підписана ОСОБА_1 не містить строку повернення кредитних коштів, а у доданих до заяви про вчинення виконавчого напису документах, відсутні докази користування позивачем кредитними коштами, відсутні виписки по картковому рахунку.

У матеріалах справи відсутній договір відступлення прав вимоги АТ «Банк Ренесанс Капітал» на користь ПАТ «ПУМБ».

Однак, ПАТ «ПУМБ» звернулося до приватного нотаріуса, про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за кредитним договором, заборгованості за комісією, та відсотками.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З матеріалів справи судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає з кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису були відсутні правові підстави для його вчинення.

Перевіряючи факт подання кредитором документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, суд приходить до висновку, що ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитись в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Однак, матеріали справи не містять письмової вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань, адресованої позичальнику, а також не містить документального підтвердження вручення зазначеної вимоги позивачу, не надано таких документів і суду.

Отже, встановлені фактичні обставини у справі на підставі наданих сторонами доказів, які були досліджені в судовому засіданні, і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість свідчать про те, що нотаріус, підтверджуючи наявність у кредитора права на стягнення грошових сум з ОСОБА_1 шляхом вчинення виконавчого напису, не з`ясував факт безспірності заборгованості на підставі поданих кредитором документів та умови застосування положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

В свою чергу відповідач Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» відзив на позов не надав та не подавав відповідних доказів, які б спростовували твердження позивача.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Встановлено, що у виконавчому написі нотаріуса №2294 від 24 квітня 2018 року не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, а лише вказано суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором за період з 26 березня 2017 року по 26 березня 2018 року.

Вказане свідчить про відсутність ознаки безспірності заборгованості.

Враховуючи, що відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», та приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 908 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,133,141,259,263,264,265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.15,16,18, 625, 1050 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни від 24 квітня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2294, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованості у розмірі 39982, 50 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.Ю. Мащук