Рішення № 99674310, 08.09.2021, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1637/21

Номер провадження 2/585/746/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого-судді В.О. Шульги, за участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відкритому судовому засіданні в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача: визнання дій незаконними, стягнення безпідставно набутих (списаних коштів), стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 14 червня 2021 року звернулася в суд з позовом до АТ КБ «Приватбанк» з позовом і просить: визнати дії АТ КБ «Приватбанк» щодо стягнення безпідставно набутих (списаних) коштів у розмірі 1120 грн. належних їй – незаконними; стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на її користь безпідставно набуті (списані) кошти у розмірі 1120 грн.; стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на її користь моральну шкоду у розмірі 25000 грн. В обґрунтування позову вказала, що 16 серпня 2020 року близько 15:00 год. дня нею, ОСОБА_1 в терміналі самообслуговування, який належить АТ КБ «ПриватБанк» та знаходиться в магазині «Кошик» за адресою: вул. Сумська, 2а в м. Ромни Сумської обл. здійснювався переказ грошових коштів для отримувача ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» у сумі 1124,84 грн. Спочатку нею були внесені кошти у сумі 1120 грн. при цьому термінал не видав квитанцію про зарахування коштів. Нічого не зрозумівши вона продовжила і далі вносити кошти в сумі 10 грн. для цього ж отримувача. На екрані терміналу висвітилося , що кошти у сумі 1120 грн. зараховані на отримувача АТ КБ «Приватбанк», тому вона відразу почала телефонувати на гарячу лінію банку 3700 та прохати повернути їй кошти в сумі 1120 грн., які у неї не маючи на те право просто неправомірно та незаконно забрав АТ КБ «Приватбанк», у телефонній розмові з представником банку вона почула, що за нею рахується заборгованість у розмірі 119000 грн. і коли вона сплатить 30000 грн. то решту суми заборгованості банк ніби спише та пробачить і те, що сума у розмірі 1120 грн. самовільно банк списав в рахунок часткового погашення нею заборгованості. Обурена такими діями вона відразу звернулася у відділення АТ КБ «ПриватБанку», що знаходяться в м. Ромни Сумської обл. про повернення її незаконно списаних коштів. Проте, її дводенні (16.08.2020 та 17.08.2020) походи до цих відділень, безкінечні телефонні дзвінки на гарячу лінію банку не дали позитивного результату, а її вимоги залишилися проігнорованими. Тому, 18.08.2020 офіційно з листом - скаргою, викладеною у письмовій формі, вона звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з проханням провести службове розслідування та притягнути винних посадових осіб відділення банку у м. Ромни до відповідальності, повернути помилково стягнуті кошти засобами поштового зв`язку на її ім`я. Крім того, 31.08.2020 на адресу АТ КБ «ПриватБанк» нею було направлено лист-претензію, згідно якої вона прохала відповідача розглянути лист-претензію та повернути на додані нею реквізити розрахункового рахунку кошти у сумі 1120,00 грн. та сплатити їй моральну шкоду у розмірі 25000,00 грн. у триденний термін з моменту отримання листа-претензїї. 18.09.2020 від АТ КБ «ПриватБанк» отримала листа за змістом якого відповідач просить здійснити погашення заборгованості, яка існує перед Банком. Згодом, від АТ КБ «ПриватБанк» отримала листа за змістом якого відповідач відмовився повертати кошти ні засобами поштового зв`язку, ні на додані реквізити розрахункового рахунку. А про моральну шкоду ні слова. Тобто, в даному випадку її вимога про сплату моральної шкоди у розмірі 25000,00 грн. з АТ КБ «ПриватБанк» залишилися узгоджена. Крім того, з твердженнями представників банку про ніби то наявну за нею заборгованості перед самим банком -відповідачем по справі, вона не погоджується з огляду на те, що згідно постанови Сумського апеляційного суду від 22.07.2019 у справі за № 585/81/19 (провадження № 22-ц/816/3931/19) її апеляційну скаргу було задоволено частково. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 травня 2019 року в оскаржуваній частині було змінено, стягнувши з неї на користь АТ КБ «Приватбанк» 3846,92 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 13 травня 2011 року, а не 18061,30 грн., як помилково вказав суд першої інстанції. Стягнуто з неї на користь АТ КБ «Приватбанку» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 115,26 грн. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на її користь судовий збір за апеляційний розгляд справи в сумі 1440,75 грн. Відповідно до квитанцій № 0.0.1433088594.1 від 12.08.2019 та № 0.0.1433085215.1 від 12.08.2019, сплачені, тобто вищевказане рішення суду нею виконано в повному обсязі та заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» відсутня. Саме шахрайськими діями, зловживання довірою та вводячи її в оману представники АТ КБ «ПриватБанку» вчинили незаконні та протиправні дії, які суперечать її законним правам та інтересам, як колишнього клієнта АТ КБ «ПриватБанку, і як людини, зокрема. Вона майже, 2,5 місяці збирала кошти у сумі 1120,00 грн. для оплати косметики та засобів гігієни, які вона замовляє в ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» по самим дешевим (низьким) цінам в Україні. Замовлений товар вона отримала, а через протиправні дії банку вона не змогла оплатити їх вартість, внаслідок чого підірвалася довіра ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» до неї і тепер вона взагалі не може купити жодного товару по зниженим цінам в ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн». Щоб повернути кошти у сумі 1120,00 грн. вона цілий рік бореться із протиправним свавіллям зі сторони АТ КБ «ПриватБанку», майже кожного дня телефонує на гарячу телефонну лінію АТ КБ «ПриватБанк» 3700, щоб останні повернули їй кошти, але безрезультатно. Так як відповідач фактично привласнив її кошти, то вважає що розмір завданої моральної шкоди у розмірі 25000,00 грн. буде справедливим по відношенню і до неї і до банку.

Ухвалою від 15 червня 2021 р. позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 13 серпня 2021 р. вказану цивільну справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явилася, в позовній заяві просила справу розглянути без її участі.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив. 03.09.2021 року представник відповідача надав письмові пояснення в яких просив провести судове засідання без представника банку та позовну заяву залишити без задоволення.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Судом встановлено, що постановою Сумського апеляційного суду від 22.07.2019 у справі за № 585/81/19 (провадження № 22-ц/816/3931/19) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 травня 2019 року в оскаржуваній частині змінено, стягнувши з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 3846,92 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 13 травня 2011 року, а не 18061,30 грн., як помилково вказав суд першої інстанції. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанку» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 115,26 грн. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на її користь судовий збір за апеляційний розгляд справи в сумі 1440,75 грн.

З квитанції № 0.0.1433085215.1 від 12.08.2019 вбачається, що ОСОБА_1 сплачено АТ КБ «ПриватБанк» 3846,92 грн. Призначення платежу: на користь АТ КБ Приватбанк згідно постанови 22-ц/816/3931/19 апеляційного суду Сумської області від 22.07.2019.

18.08.2020 року ОСОБА_1 на адресу АТ КБ «ПриватБанк» направлено скаргу в якій вона просить: прийняти скаргу до розгляду; провести службову перевірку та притягнути винних посадових осіб відділення АТ КБ «Приватбанк» у м. Ромни до відповідальності; повернути помилково стягнуті кошти засобами поштового зв`язку на ім`я ОСОБА_1

18.09.2020 року спеціалістом із забезпечення бізнес-процесів Департаменту «Вхідна кореспонденція» ГО АТ КБ «ПриватБанк» Семенко В.В. надано відповідь ОСОБА_1 . В відповіді вказано, що « Між Вами та АТ КБ «Приватбанк» укладений договір про надання банківських послуг №б/н від 13.05.2011 р. Згідно з умовами договору Ви отримали кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом… Ви зобов`язання належним чином не виконували, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість, що викликало певні витрати та збитки з боку Банку… У зв`язку з порушенням Вами умов Договору АТ КБ «ПриватБанк» був змушений звернутись з позовом до суду… у резолютивній частині постанови Сумського апеляційного суду від 22 липня 2019 року у справі №585/81/19 відсутні будь-які приписи щодо припинення забов`язань за Договором. З урахуванням вимог чинного законодавства України та умов Договору просимо здійснити погашення заборгованості, яка існує перед Банком».

31.08.2020 на адресу АТ КБ «ПриватБанк» Ярошенко І.М. було направлено лист-претензію, згідно якої вона прохала розглянути лист-претензію та повернути на додані нею реквізити розрахункового рахунку кошти у сумі 1120,00 грн. та сплатити їй моральну шкоду у розмірі 25000,00 грн. у триденний термін з моменту отримання листа-претензїї.

26.09.2020 року спеціалістом із забезпечення бізнес-процесів Департаменту «Вхідна кореспонденція» ГО АТ КБ «ПриватБанк» Семенко В.В. надано відповідь ОСОБА_1 в якій вказано, що: «До АТ КБ «ПриватБанк» надійшов лист щодо повернення коштів, які не було зараховано на вказаний Вами рахунок через збій у роботі терміналу самообслуговування… 16.08.2020 року Ви здійснювали переказ грошових коштів через тармінал самообслуговування АТ КБ «ПриватБанк». Однак грошові кошти не було зараховано на вказаний Вами рахунок… Співробітниками банку Вам була надана інформація про порядок повернення грошових коштів за збійною операцією. Повернення суми платежу технічно можливе лише на карту ПриватБанку… в діях Банку відсутні будь-які порушення, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» діяв згідно з нормами чинного законодавства України….»

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідно до статей 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг, а клієнтом банку є будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Частиною 1 ст. 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка.

Відповідно до положень частини 3 статті 1066 ЦК України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Водночас, відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно п. 32.3.1 ст. 30 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов`язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу.

В зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за можливе визнати дії відповідача щодо списання з позивача коштів у розмірі 1120 грн. належних позивачу незаконним та стягнути вказані кошти з відповідача на користь позивача.

Такого висновку суд дійшов виходячи з того, що постановою Сумського апеляційного суду від 22.07.2019 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь АТ КБ «Приватбанк» 3846,92 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 13 травня 2011 року, які 12.08.2019 року ОСОБА_1 було сплачено на рахунок АТ КБ «ПриватБанк», отже даних про будь-яку заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк» у суду немає, тому суд приходить до висновку, що банк незаконно здійснив зарахування належних позивачу коштів на рахунок банку.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, що заподіяна внаслідок порушення його прав.

Згідно з ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням та пошкодженням її майна. Частина 4 цієї ж статті вказує, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено, що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Положення ч.2 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» мають застосовуватися в сукупності з положеннями п.5 ч.1 ст. 4 цього закону, відповідно до яких споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту продукції), відповідно до закону.

У ст. 1 ЗУ «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» термін шкода визначено як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об`єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Статтею 6 ст. 1 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» Потерпілий повинен довести: 1) наявність шкоди; 2) наявність дефекту в продукції; 3) наявність причинно-наслідкового зв`язку між дефектом в продукції та шкодою. Потерпілий має право вимагати від виробника надання документації на продукцію, внаслідок дефекту в якій завдано шкоду, в обсязі, необхідному для доведення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, коли така шкода завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту продукції).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору.

Отже, з відповідача підлягає до стягнення на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.

На підставі ст.ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача: визнання дій незаконними, стягнення безпідставно набутих (списаних коштів), стягнення моральної шкоди задоволити частково.

Визнати дії Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» щодо стягнення безпідставно набутих (списаних) коштів у розмірі 1120 грн. належних ОСОБА_1 – незаконними.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ідентифікаційний код юридичної особи 1436070, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 безпідставно набуті (списані) кошти у розмірі одна тисяча сто двадцять гривень (1120 грн.).

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір в розмірі дев`ятсот вісім гривень (908 грн.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 17 вересня 2021 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга