ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"24" вересня 2007 р.
справа № 20-5/368
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60).
Третя особа: Військова прокуратура Кримського регіону Військово-морських Сил України (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 41)
про стягнення заборгованості в розмірі 1075,96 грн.
Суддя Євдокимов І.В.
Представники сторін:
Позивач - Філатова Любов Борисівна, представник, довіреність № 210/0/2-07 від 04.01.07, ВАТ "ЕК "Севастопольенерго";
Відповідач - не з’явився, Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина (морська);
Третя особа - Бучко Роман Васильович, посвідчення № 284 від 24.11.06, , Військова прокуратура Кримського регіону ВМС України;
Суть спору:
Позивач, ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська про стягнення заборгованості в розмірі 1075,96 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачами умов договору № 2710 від 13.10.2006.
Представник відповідача на оголошення вступної та резолютивної частини рішення не з’явився, надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутність, а також надав суду відзив на позов в якому позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що він є бюджетною організацією, та фінансується із Держаного бюджету України, а бюджетні кошти використовуються на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Крім того, він вважає, що позивач не посилається на обставини, на підставі яких, він повинний відповідати за даним позовом.
Представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
встановив:
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 № 928.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
13.10.2006 між ВАТ ЕК “Севастопольенерго” (Постачальник), Військовою прокуратурою Кримського регіону Військово-морських Сил України (Споживач), та Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морська (Платник) укладений Договір № 2710 про постачання електричної енергії строком дії із дня підписання по 31.12.2006. Він вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору. (арк. с. 8-15).
Цей договір не був розірваний. Сторонами вчинялись дії по його виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2006 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало Військову прокуратуру Кримського регіону Військово-морських Сил України електроенергією, а Військова прокуратура Кримського регіону Військово-морських Сил України користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а Військова прокуратура Кримського регіону Військово-морських Сил України користувалась електроенергією на підставі Договору № 2710 від 13.10.2006 (далі –Договору).
Відповідно до пункту 2.3.2 Договору, відповідач зобов’язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 Договору, згідно з яким корегування граничної величини споживання може здійснюватися як із збільшенням, так із зменшенням, у тому числі до нульового рівня, у залежності від рівня здійсненої оплати за розрахунковий період.
Згідно з п. 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніш 1 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електроенергії (Додаток № 1 до договору „Об’єми споживання електричної енергії споживача та субспоживача”). У випадку ненадання Споживачем вказаних відомостей у встановлений строк про розміри очікуваних об’ємів споживання електроенергії (потужності) постачальник самостійно визначає об’єми постачання електроенергії і граничні величини потужності, що споживається, на рівні об’ємів оплаченої електроенергії у відповідних періодах поточного року.
Додатком № 1 до договору відповідач узгодив об’єми постачання електроенергії на грудень 2006 року в розмірі 2200 кВт/г, лютий 2007 року в розмірі 1500 кВт/г, квітень 200 року в розмірі 1500 кВт/г.
Відповідно до наданих Споживачем актів про використання електроенергії, об’єм спожитої електроенергії у грудні 2006 року склав –5045 кВт/г, у лютому 2007 року –1767 кВт/г, у квітні 2007 року - 1701 кВт/г.
Таким чином, об’єм фактично спожитої електроенергії у грудні 2006 року перевищив об'єм понаддоговірної (граничної) величини на 2845 кВт/г, у лютому 2007 року -267 кВт/г, у квітні 2007 року - 201 кВт/г.
Відповідно до п. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції Закону від 19.01.2006), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Таким чином, позивач здійснив нарахування та виставив рахунки за перевищення договірної величини споживання № 60295 від 15.12.2006 на суму 920,74 грн., № 8852 від 16.02.2007 на суму 87,78 грн., № 18470 від 13.04.2007 на суму 67,14 грн, які оплачені платником не були.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003р. та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003р. зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Все вищевказане дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 102,00 грн. та інформаційне –технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини (морська) (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, код ЕДРПОУ 22992545, р/р 35215003000091 в УДК м. Севастополя, МФО 824509) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ 05471081, р/р 2603830131168 в СМВ № 4548 ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027) заборгованість за перевищення договірної величини споживання в розмірі 1075,96 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини (морська) (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, код ЕДРПОУ 22992545, р/р 35215003000091 в УДК м. Севастополя, МФО 824509) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ 05471081, п/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І. В. Євдокимов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
01.10.2007
Розсилка:
1. ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
2. Військова прокуратура Кримського регіону Військово-морських Сил України (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 41);
3. Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)
4. Справа
5. наряд
Судове рішення № 996608, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 24.09.2007. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 20-5/368. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: