Рішення № 99654480, 16.09.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 р. м. Чернівці справа № 600/3393/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, оформлену листом від 07.07.2021 р. №314/10/24-97-09, про відмову йому, ОСОБА_1 , у призначенні та проведенні виплати одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Чернівецькій області нарахувати та виплатити йому, ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням йому III групи інвалідності, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету і Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 в розмірі 356850,00 грн.

В обґрунтування вимог позову зазначив, що у зв`язку настання інвалідності 3 групи, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах податкової міліції у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 150 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Оскільки відповідачем протиправно відмовлено у виплаті вказаної допомоги позивач звернувся до суду.

26.07.2021 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

28.07.2021 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказував, що в період проходження служби в податковій міліції позивачем набуто захворювання, внаслідок якого йому було встановлено інвалідність ІІІ групи, пов`язану з проходженням військової служби, що підтверджується відповідною довідкою. Таким чином ОСОБА_1 дійсно належить до нарахування та виплати одноразова грошова допомога в розмірі 356850,00 грн. Також зазначали, що станом на сьогоднішній день немає можливості провести виплату такої грошової допомоги у зв`язку з відсутністю фінансування для виплат працівникам податкової міліції одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 10.06.2021 р. №81-0 полковника податкової міліції ОСОБА_1 звільнено з податкової міліції за п. 64 п.п. «б» (через хворобу) у запас Збройних Сил України, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ завідувача сектору кадрового забезпечення Головного управління ДФС у Чернівецькій області 15.06.2021 р.

Відповідно до довідки Обласної МСЕК серії 12 ААВ №590156 від 05.07.2021 р. позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01.08.2022 р., причиною інвалідності є захворювання, пов`язане з проходженням військової служби.

Також позивачу встановлено 40% втрати професійної працездатності, що підтверджується довідкою серії 12 ААА №034251 від 05.07.2021 р. про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках. Причини втрати професійної працездатності - захворювання, пов`язане з проходженням військової служби.

06.07.2017 р. позивач звернувся до Головного управління ДФС у Чернівецькій області із заявою, в якій просив здійснити йому виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби (служби в податковій міліції) на посаді завідувача сектору кадрового забезпечення ГУ ДФС у Чернівецькій області, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 21.10.2015 р. №850 та подати до ДФС України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Листом від 07.07.2021 р. за №314/10/24-97-09 відповідач повідомив ОСОБА_1 , про те що, у них відсутні підстави для надіслання документів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності до Державної фіскальної служби України, МВС чи іншого центрального органу виконавчої влади. Також вказувало, що в ГУ ДФС у Чернівецькій області протягом 2020 – 2021 р. відсутнє фінансування для проведення виплат одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Частиною другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Частиною шостою ст.23 Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ (в редакції Закону України від 13.02.2015 №208-VIII, який набрав чинності 12.03.2015) визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

В той же час, Закон України "Про міліцію" №565-ХІІ втратив чинність 07.11.2015 у зв`язку з набранням чинності Законом №580-VIII. При цьому, в пункті 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Суд зазначає, відповідно до довідки Обласної МСЕК серії 12 ААВ №590156 від 05.07.2021 р. позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01.08.2022 р., причиною інвалідності є захворювання, пов`язане з проходженням військової служби.

Отже, з урахуванням наведеного вище вбачається, що за позивачем, який проходив службу в органі податкової міліції, і якому встановлено інвалідність, у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням цієї служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію".

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена Верховним Судом в постановах від 31.03.2020 по справі №824/1046/17-а; від 07.03.2018 по справі №464/5571/16-а, від 21.06.2018 по справі №822/31/18 та від 28.08.2018 по справі №804/6297/17.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707.

Разом з тим, суд звертає увагу, що 21.10.2015 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

Відповідно до п.2 вищевказаної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 р. № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 707 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 1461).

Згідно прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади зобов`язувалися у тримісячний строк після набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Отже, у період з 12.03.2015 (дата набрання чинності Закону №208-VIII) до 31.10.2015 (дата набрання чинності Порядку №850) механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону №565-XII визначав Порядок №707.

Однак, суд зазначає, що в межах спірних правовідносин по даній справі вбачається, що позивачу інвалідність ІІІ групи встановлено 05.07.2021 року, тобто після набрання чинності Законом №208-VIII, а про призначення одноразової грошової допомоги він звернувся 06.07.2021 р., тобто після набрання чинності Порядком №850.

Оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги позивач отримав після набрання чинності Законом №208-VIII, розмір такої допомоги йому повинен розраховуватися у відповідності зі статтею 23 Закону №565-XII (в редакції, чинній з 12.03.2015) та відповідно до Порядку №850.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена Верховним Судом в постановах від 06.02.2020 року по справі №441/722/16-а; від 31.01.2019 по справі №822/2143/16.

Так, пп.2 п.3 Порядку №850 визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи.

В свою чергу, пунктами 7, 8 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 Порядку №850).

Отже, відповідач (Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області), отримавши заяву позивача про виплату йому спірної грошової допомоги, датовану 06.07.2021 р., а також додані до неї документи, був зобов`язаний, у строк та згідно з процедурою, визначеною Порядком №850, скласти висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та подати його до ДФС України разом з матеріалами цієї заяви.

Однак, Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, розглянувши заяву позивача, листом від 07.07.2021 р. №314/10/24-97-09 повідомило про відсутність підстав для надіслання документів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності до Державної фіскальної служби України, МВС чи іншого центрального органу виконавчої влади. Також вказувало, що в ГУ ДФС у Чернівецькій області протягом 2020 – 2021 р. відсутнє фінансування для проведення виплат одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності.

Разом з тим, суд звертає увагу, що з огляду на встановлені обставини по даній справі, ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України у Порядку №850.

Також суд звертає увагу, що в наданому до суду відзиві відповідач вказує, що позивачу дійсно належить до нарахування та виплати одноразова грошова допомога в розмірі 366850,00 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Головне управління ДФС в Чернівецькій області, отримавши заяву позивача про виплату йому спірної грошової допомоги, а також додані до неї документи, було зобов`язано, у строк та згідно з процедурою, визначеною Порядком №850, скласти висновок щодо виплати вказаної грошової допомоги та подати його до ДФС України разом з матеріалами цієї заяви.

Втім, таких дій відповідач не вчинив, тому відмова Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, оформлена листом від 07.07.2021 р. №314/10/24-97-09 у призначенні та проведенні виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, ГУ ДФС у Чернівецькій області всупереч вимог пункту 8 Порядку №850 не склало висновку щодо виплати такої допомоги і не направило його до ДФС України, разом з матеріалами цієї зави.

Судовим розглядом справи не було встановлено яких - небудь об`єктивних перешкод, які б унеможливили або ж значно ускладнили виконання обов`язкових для ГУ ДФС у Чернівецькій області і юридично значимих дій, передбачених Порядком №850.

В той же час, виходячи з приписів пункту 9 Порядку №850, суд зазначає, що підставою для вирішення ДФС України питання про виплату позивачу спірної грошової допомоги і прийняття відповідного рішення, є надходження від ГУ ДФС зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів, зокрема, складеному у відповідності до названого нормативно-правового акту висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління ДФС у Чернівецькій області, у строк та згідно з процедурою, визначеною Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, скласти висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до вказаних Порядку та умов і подати його до ДФС України разом із заявою від 06.07.2021 р. про виплату йому одноразової грошової допомоги та доданими до них документами.

Відтак позовні вимоги, щодо зобов`язання Головного управління ДФС у Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомоги у зв`язку з встановленням йому III групи інвалідності, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету і Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 в розмірі 356850,00 грн, задоволенню не підлягають.

Вказаний висновок відповідає висновку Верховного Суду викладеному у постанові від 03.02.2020 року у справі №520/9665/18.

Стосовно доводів відповідача, щодо відсутності фінансування для виплат працівникам податкової міліції одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, суд зазначає наступне.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Зокрема, в Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.

З огляду на зміст статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейський суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні в справі “Кечко проти України” (заява № 63134/00) зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 цього рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Системний аналіз наведеного вище дає підстави вважати, що є необґрунтованими, посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань, як на підставу невиплати грошової допомоги.

Стосовно встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подати у встановлений судом строк з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

За таких обставин, а також враховуючи відсутність обґрунтованих сумнівів щодо невиконання відповідачем даного судового рішення, в разі набрання ним законної сили, суд не встановлює обов`язку для відповідача на подання звіту, а тому відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, оформлену листом від 07.07.2021 р. №314/10/24-97-09, про відмову ОСОБА_1 , у призначенні та проведенні виплати одноразової грошової допомоги.

3. Зобов`язати Головне управління ДФС у Чернівецькій області, у строк та згідно з процедурою, визначеною Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, скласти висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги і подати його до ДФС України разом із заявою від 06.07.2021 р. про виплату йому одноразової грошової допомоги та доданими до них документами.

4. В задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Головного управління ДФС у Чернівецькій області подати у встановлений судом строк з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання рішення суду відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління ДФС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 39579145)

Суддя І.В. Маренич