Рішення № 99650893, 15.09.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 вересня 2021 р. Справа № 120/6197/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницького області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 26.03.2021 року №905180133279 про відмову у перерахунку їй пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу". Тому, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області з 02.10.2017 року та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу". Із зазначеної дати вона продовжувала працювати на посаді державної служби. Як зазначається у позовній заяві, після звільнення, позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням складових заробітної плати, що відображені у довідці від 16.03.2021 року № 413. Однак, рішенням №905180133279 від 26.03.2021 року ГУ ПФУ у Вінницькій області відмовило у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулася до суду із даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 22.06.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім того, даною ухвалою встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

19.07.2021 року подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування своєї позиції вказав, що позивачу пенсія, як державному службовцю, призначена відповідно до Закону України "Про державну службу", яким не передбачено її перерахунок.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області з 02.10.2017 року. На час подання заяви про призначення пенсії, стаж державної служби позивача складав – 13 років 05 місяців 0 днів, а загальний стаж роботи - 40 років 04 місяці 06 днів.

Після постановки на облік як пенсіонер, позивач не звільнялася та продовжувала працювати на посаді державного службовця.

16.03.2021 року Управлінням соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області позивачу видано довідку № 413 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

17.1031.2021 року позивач звернулася до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою, у якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця, з урахуванням складових заробітної плати, що відображені у довідці від 16.03.2021 року № 413.

Рішенням відповідача від 26.03.2021 року №905180133279 відмовлено в перерахунку пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу".

Відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 вже була призначена пенсія згідно Закону України "Про державну службу", а проведення перерахунків пенсій зазначеній категорії осіб діючим законодавством не передбачене, тому на переконання сторони відповідача, підстави для проведення відповідного перерахунку пенсії позивача відсутні.

Позивач вважає протиправним зазначене рішення відповідача, яким їй відмовлено у проведенні перерахунку пенсії державного службовця, з урахуванням складових заробітної плати, що відображені у довідці від 16.03.2021 року № 413, тому звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, передбачено Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року.

З 01.05.2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року.

Частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягай віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пенсія за віком у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Після 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 року № 899 "Про державну службу") зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723 "Про державну службу" лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року № 899 "Про державну службу", та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723 "Про державну службу" вік і страховий стаж.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 899 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, - визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 899 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 899 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, право на пенсію одержують особи, зазначені в п. 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року № 899, які мають необхідний стаж державної служби, страховий стаж та відповідний вік і в жодному із зазначених вище Законів не зазначається, що таке право особа одержує при умові, що їм раніше пенсія за Законом України "Про державну службу" не призначалась.

Суд зазначає, що після призначення позивачу з 02.10.2017 року пенсії державного службовця, остання продовжувала працювати на посаді державної служби до березня 2021 року, що не заперечується відповідачем.

Правовідносини обчислення пенсії після звільнення з посади державної служби регулюються Порядком призначення пенсії деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 (далі - Порядок № 622).

Згідно з пунктом 31 Порядку № 622 державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 року № 889-V111 "Про державну службу" займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу", мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.

Позивачу призначена пенсія державного службовця у 2017 році, коли вже діяв Закон № 889-VIII, однак норми цього Закону (п. 10 Прикінцевих та перехідних положень) надають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723. При цьому, після призначення у 2017 році пенсії державного службовця, позивач продовжувала працювати на посаді державної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно із статтею 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, на які нараховувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, має враховуватися при обчисленні розміру пенсії, оскільки як перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме, за наведених обставин - стаття 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З довідки Управління соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області від 16.03.2021 року (а.с. 11-17) судом встановлено, що за період з травня 2016 року по березень 2021 року на всі види оплати праці нараховувався та сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, позивач має право на обчислення пенсії державного службовця із врахуванням заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, про протиправність дій відповідача щодо прийняття рішення про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії державного службовця, з урахуванням складових заробітної плати, що відображені у довідці від 16.03.2021 року № 413, виданій Управлінням соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області. Відтак, рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 26.03.2021 року №905180133279 підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру, то така вимога є похідною від основної та підлягає задоволенню в силу пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України.

Визначаючись з приводу дати з якої пенсія позивача підлягає перерахунку, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Оскільки, позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі відповідної довідки 17.03.2021 року, тобто після 15 числа місяця включно, то перерахунок її пенсії необхідно провести з 01.04.2021 року.

Відтак, позовна вимога зобов`язального характеру підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача здійснити з 01.04.2021 року перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням складових заробітної плати, що відображені у довідці від 16.03.2021 року № 413, виданій Управлінням соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до положень статті 9 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 908,80 грн., належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 26.03.2021 року №905180133279 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу", із урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.03.2021 року № 413.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.04.2021 року перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_1 з урахуванням складових заробітної плати, що відображені у довідці від 16.03.2021 року № 413, виданій Управлінням соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області, та здійснити відповідну виплату з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 13322403, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100).

Рішення в повному обсязі виготовлене: 15.09.2021 року, враховуючи термін перебування головуючої судді у відпустці з 02.07.2021 року по 28.07.2021 року.

Суддя Чернюк Алла Юріївна