Вирок № 99650479, 14.09.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/9333/18

Провадження № 1-кп/521/226/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Морозової І.В.,

суддів - Передерка Д.П., Непоради О.М.,

за участю секретарів - Бурмістр І.І., Несвіти А.С., Димитрової Н.І.,

прокурорів - Бурлаки Я.К., Примаченко Ю.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисників - Бабчука С.Я., Кудрявцева М.Ю., Пугача М.В., Василенко Т.В.,

потерпілих - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 02.04.2018 року за № 12018160470001154, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Одесі, має середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , до затримання проживав за адресою АДРЕСА_2 , судимий:

1) 25.09.1996 Київським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 140 КК України (1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 05.03.1997 умовно-достроково на 6 місяців 18 днів;

2) 27.06.2001 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 140 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 17.07.2002 за відбуттям строку покарання;

3) 12.05.2005 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнений 28.05.2012 за відбуттям строку покарання,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 125 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 02.04.2018 року приблизно о 02 годині 30 хвилин біля входу до магазину «Копійка» зі сторони проїжджої частини по вул. Іцхака Рабіна, 14-А в м. Одесі під час конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілими ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс ОСОБА_3 ножем, що мав при собі, один ковзний удар в область правої руки. Потерпілі стали тікати, а ОСОБА_1 погнався за ними, наздогнав за будівлею вказаного магазину і наніс ОСОБА_3 ще один удар в область тулуба, завдавши йому загалом легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, у вигляді різаної рани правої кисті та колото-різаної рани поперекової області справа.

Після цього потерпілий ОСОБА_4 зупинився, а ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою заподіяння смерті потерпілому, завдав ОСОБА_4 удар ножем в область грудної клітини зліва, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді сліпого колото-різаного поранення грудної клітини, проникаючого у грудну порожнину, з ушкодженням серця, від якого ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 03 годинці 45 хвилин у лікарні - КУ «Одеська міська клінічна лікарня № 10».

Смерть ОСОБА_4 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з отриманим тілесним ушкодженням, а безпосередньою причиною його смерті стала гостра крововтрата.

Обвинувачений в судовому засіданні пояснив, що повністю визнає свою вину за ч. 2 ст. 125 КК України і частково визнає вину за ч. 1 ст. 115 КК України, хоча, як вбачається з наданих ним показань, фактично він свою вину не визнав, а висловив припущення, що міг нанести тілесні ушкодження потерпілим з метою самозахисту.

Так, ОСОБА_1 показав суду, що в ніч з 01 на 02.04.2018 разом з ОСОБА_5 знаходився біля супермаркету «Копійка» по вул. Іцхака Рабіна. Він розмовляв зі знайомим таксистом, ОСОБА_6 - зі своєю знайомою. В цей час двоє хлопців щось крикнули дівчині, що розмовляла з ОСОБА_6 , і вона підійшла до них. Потім один з цих хлопців втрутився у розмову між ним (обвинуваченим) і ОСОБА_6 та хлюпнув йому в обличчя пивом, зав`язалася сварка та бійка. Один з хлопців ударив ОСОБА_6 пляшкою по голові, а йому (обвинуваченому) натягнули на голову куртку і стали бити ногами. Тоді він дістав з кишені ніж і з метою захисту став розмахувати ним. Він не виключає, що при цьому міг нанести удар ножем комусь з потерпілих. Хлопці відскочили від нього, тоді він сховав ніж, взяв палку та кинув її у хлопців, ОСОБА_6 кинув у їх сторону пляшку. Після цього потерпілі пішли, а вони з ОСОБА_6 провели дівчину і теж пішли додому.

Разом з тим, на підставі інших досліджених доказів суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень знайшла повне підтвердження.

Так, потерпілий ОСОБА_3 показав, що 02.04.2018 в нічний час разом з приятелем ОСОБА_7 знаходились біля магазину «Копійка» по вул. І.Рабіна в м. Одесі. Там же знаходився раніше не знайомий ОСОБА_1 разом з іншим чоловіком і дівчиною. ОСОБА_1 попросив закурити, він відмовив, виник словесний конфлікт, в ході якого він наніс ОСОБА_1 один удар рукою. Обвинувачений одразу вихопив ніж, який мав при собі, і наніс удар. Оскільки він намагався перехопити ніж, то удар прийшовся в область долоні. Після цього потерпілі стали тікати, ОСОБА_8 біг попереду на відстані 5-6 метрів, а ОСОБА_1 погнався за ними. За будівлею магазину ОСОБА_9 наздогнав його та наніс удар ножем в область спини, від якого він упав. ОСОБА_3, почувши це, зупинився, а обвинувачений підбіг вже до нього і наніс удар ножем в область грудної клітини. Він (потерпілий) кричав, неподалік проходила жінка, яка викликала швидку допомогу, і його та ОСОБА_10 доставили до лікарні. Незадовго до подій він і ОСОБА_8 вживали пиво.

- Потерпіла ОСОБА_2 показала, що 02.04.2018 року приблизно о 05 годині їй зателефонував батько і повідомив, що від ножових поранень загинув її двоюрідний брат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Про обставини злочину їй невідомо. Характеризує брата як спокійного та слухняного.

- Свідок ОСОБА_11 показав, що на початку квітня 2018 року ввечері йому зателефонував приятель ОСОБА_12 , повідомив про сімейні негаразди, запропонував зустрітись. Вони вирішили «розвіятись», пішли за продуктами до супермаркету «Копійка», де зустріли знайомих - ОСОБА_1 розмовляв зі знайомим таксистом, а він (свідок) - з дівчиною на ім`я ОСОБА_13 . В цей час проходили два незнайомих хлопця. Один з них, висловлюючись нецензурною лайкою, сказав, що дівчина піде з ними. ОСОБА_13 подумала, що це, можливо її знайомі, підійшла до хлопців, а він (свідок) пішов за нею, щоб послухати, про що говорять. В цей час ОСОБА_1 попросив у нього сигарету, але один з хлопців втрутився у їх розмову та грубо зробив зауваження обвинуваченому. Словесна перепалка перейшла у бійку. Його самого один з хлопців ударив по голові пляшкою з-під пива, також били по тілу і обличчю. ОСОБА_1 теж наносили удари. Він знаходився приблизно на відстані 1,5-2 м і бачив, як обвинувачений відмахувався від хлопців. Потім потерпілі побігли за магазин, він і ОСОБА_1 погналися, при цьому обвинувачений кинув у них палку, а він - пляшку, але потерпілі втекли. Він не бачив момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілим. Пізніше ОСОБА_1 говорив про потерпілих: «Я их сделал», але що саме він мав на увазі, йому не відомо. Він вважає, що конфлікт спровокував потерпілий ОСОБА_8 , інший потерпілий стояв в стороні і підійшов, коли вже розпочалася бійка. Бачив, що у ОСОБА_1 була травмована рука, але вважає, що він порізав її не під час бійки, а раніше.

Надаючи оцінку показанням ОСОБА_11 , суд зважає на те, що під час описаних подій свідок перебував у стані алкогольного сп`яніння, про що він сам повідомив суду. Оскільки в будь-якому випадку алкогольне сп`яніння супроводжується зміною в психологічних функціях людини, розладами уваги і пам`яті, суд вважає, що свідок в силу зазначених причин не міг надати повністю достовірні покази про обставини подій, у тому числі і з приводу спричинення тілесних ушкоджень потерпілим особам. Разом з тим, суд враховує, що покази ОСОБА_11 узгоджується з іншими доказами сторони обвинувачення про наявність конфлікту і бійки між ОСОБА_14 та потерпілими, а також підтверджують ту обставину, що інші особи участі у цьому конфлікті не приймали і тілесних ушкоджень потерпілим не спричиняли.

- Свідок ОСОБА_15 показала, що у ніч з 01 на 02.04.2018 року вийшла до магазину « Копійка », щоб купити пляшку коньяку. Біля магазину побачила знайомого на ім`я ОСОБА_16 , який був разом з раніше незнайомим їй обвинуваченим. Вона підійшла до них, спілкувалася. ОСОБА_1 і ОСОБА_16 були трохи напідпитку. У цей час двоє хлопців, що поблизу проходили і були у стані сп`яніння, покликали її з собою. Вона відмовилася, хлопці стали висловлюватися нецензурною лайкою, ображати. Обвинувачений і ОСОБА_16 вступилися за неї, але хлопці почали ображати і їх, в результаті розпочалася бійка. Хлопці били ОСОБА_1 ногами, натягнувши йому на голову одяг, а ОСОБА_17 завалили на землю. Потім хлопці побігли за магазин, ОСОБА_1 погнався за ними, але швидко повернувся і сказав, що нібито вони втекли. Після цього вона, ОСОБА_9 і ОСОБА_16 пішли з місця події.

Надані прокурором і досліджені в судовому засіданні письмові докази - документи доводять такі факти і обставини:

- Згідно з відомостями Малиновського ВП в м. Одесі ГУ МВС України в Одеській області, телефонні повідомлення про доставлення ОСОБА_4 і ОСОБА_3 до міської клінічної лікарні № 10 з тілесними ушкодженнями надійшли до оператора «102» 02.04.2018, починаючи з 03:25 (т. 1 ар. 4-6).

- Потерпілий ОСОБА_3 при пред`явленні осіб для впізнання за фотознімками впізнав ОСОБА_1 як особу, якою були спричинені тілесні ушкодження йому та ОСОБА_4 (т. 1 ар. 85-87).

- Потерпілий ОСОБА_3 звернувся до Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області з заявою про вчинення злочину - спричинення йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, що стала підставою для притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст.125 КК України (т. 2 ар. 1-3).

- Відповідно до протоколу огляду, місцем події є ділянка місцевості, розташована по вул. І.Рабіна в м. Одесі, в районі будинків № 14-А (магазин «Копійка») та № 10 . Під час огляду місця події були виявлені численні плями крові, з яких вилучені змиви (т. 1 ар. 7-15).

- Висновком судово-медичної імунологічної експертиз (№ 364) підтверджується, що у змивах, вилучених на місці події, виявлена кров людини, яка може походити від потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та в якості домішки - від обвинуваченого (т. 1 ар. 153-156).

- Відповідно до висновку судово-медичної експертизи (т. 1 ар. 35-39) у ОСОБА_4 були виявлені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, у виді одного сліпого, проникаючого у грудну порожнину, колото-різаного поранення з ушкодженням серця. Смерть ОСОБА_4 , яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_4 року о 3:45 перебуває у прямому причинному зв`язку з вказаним тілесним ушкодженням. Безпосередньою причиною смерті з`явилась гостра крововтрата.

Вказане тілесне ушкодження могло бути спричинене пласким колюче-ріжучим предметом, який має обушок і лезо, з максимальною шириною поринулої частини не більше 2,5 см. У момент заподіяння ушкодження потерпілий був звернутий передньою поверхнею грудної клітки до травмуючого предмету. З моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого пройшов незначний проміжок часу (від декількох десятків хвилин до декількох годин), протягом яких вчинення потерпілим самостійних активних дій не виключається.

У крові потерпілого виявлений етиловий спирт у концентрації 1,9‰, що за його життя могло відповідати алкогольному сп`янінню середнього ступеню.

Крім того, на тілі потерпілого були виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді саден на руках, ногах та обличчі, які могли утворитися внаслідок падіння потерпілого з висоти власного росту. Однак, вказані тілесні ушкодження не мають відношення до обвинувачення ОСОБА_1 і до цього кримінального провадження.

Суд не знаходить підстав піддавати сумніву та вважати недостовірним і недопустимим доказом вказаний висновок СМЕ, як про те заявив захисник Бабчук С.Я., оскільки висновок наданий компетентною особою, за результатами проведених спеціальних досліджень, на підставі всіх наявних у розпорядженні експерта об`єктів і даних. Висновки СМЕ не суперечать показам обвинуваченого, потерпілого і узгоджуються з іншими зазначеними у вироку доказами.

Всупереч доводам захисника Бабчука С.Я. в судовому засіданні судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_4 проведено відповідно до вимог статей 40, 243 КПК України (в редакції, яка діяла на час призначення і проведення експертизи) на підставі постанови уповноваженої особи - слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси за клопотанням слідчого Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Прокопова О.П. (т. 1 ар. 25-31). До початку експертного дослідження експерт ОСОБА_18 був письмово попереджений про кримінальну відповідальність за відмову або ухилення від дачі висновку, дачу завідомо неправдивого висновку за статтями 384, 385 КК України, що засвідчив своїм підписом у вступній частині висновку (т. 1 ар. 39).

На підставі направлення начальника районного відділу поліції проводилося лише первинне судово-медичне дослідження трупа, мікропрепаратів і органічних речовин від нього, результати яких в подальшому були використані експертом (т. 1 ар. 36, 40-46). Така процедура направлення трупа на дослідження ґрунтувалася на вимогах пунктів 1.4, 1.7 Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи (затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 року № 6) а також пунктом 5 розділу IV Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров`я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини (затверджений спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, міністерства охорони здоров`я та Генеральної прокуратури України від 29.07.2017 № 807/1193/279).

- Висновком судово-медичної експертизи (№ 813) встановлено, що ОСОБА_3 отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я у вигляді різаної рани правої кисті та колото-різаної рани поперекової області справа. Вказані тілесні ушкодження могли бути спричинені 02.04.2018 року від дії колючо-ріжучого предмета, яким могло бути лезо ножа (т. 1 ар. 191-192).

- Відповідно до положень ст. 241 КПК України 02.04.2018 було проведено освідування ОСОБА_1 , під час якого виявлено тілесне ушкодження - різана рана на другій фаланзі вказівного пальця лівої руки (т. 1 ар. 82-84).

- З висновку судово-медичної експертизи (№ 787/22-Д) вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ушкодження у вигляді різаної рани другого пальця лівої кисті. Рана могла утворитися в період часу до 1-ї доби до обстеження, яке відбулося 02.04.2018 (т. 1 ар. 180-184).

- В ході обшуку житла обвинуваченого за адресою АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено ніж, а також одяг ОСОБА_1 - куртку, джинсові штани, кофту (т. 1 ар. 63-72).

- За результатами судово-медичної імунологічної експертизи (№ 373) встановлено, що на ножі, вилученому під час обшуку у ОСОБА_1 виявлено кров людини, що могла походити від потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_3 і в якості домішки - від обвинуваченого (т. 1 ар. 211-214).

- Вилучений у ОСОБА_1 одяг був предметом дослідження судово-медичної імунологічної експертизи (№ 363), відповідно до висновків якої на куртці, джинсових брюках (штанах) і светрі (кофті) виявлена кров людини. Експерт вважає можливим походження крові у плямах і помарках на брюках обвинуваченого від потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_3 (т. 1 ар. 117-121).

- Відповідно до постанови прокурора 02.04.2018 року слідчим були здійснені змиви з обох рук обвинуваченого, про що складено протокол (т. 1 ар. 79-81).

- Висновком судово-медичної імунологічної експертизи (№ 381) встановлено, що у змивах з лівої руки ОСОБА_1 виявлені сліди крові людини, яка могла походити від потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , а від обвинуваченого - лише в якості домішки (т. 1 ар. 141-144).

- Потерпілий ОСОБА_3 видав слідчому одяг - спортивну кофту і футболку, в яких він був одягнений під час отримання тілесних ушкоджень. Оглядом (відповідно до протоколу) встановлено, що на кофті і футболці у поперековій області з правого боку мається по 1 пошкодженню тканини у вигляді отвору з гострими кінцями, розмірами кожний 1х0,2см, навколо яких на тканині містяться плями крові (т. 1 ар. 88-91).

- Як вбачається з протоколу огляду трупу слідчим був вилучений одяг, в якому потерпілий ОСОБА_4 був доставлений з місця події до лікарні, у тому числі куртка, кофта (т. 1 ар. 99-103).

- Висновком судово-медичної криміналістичної експертизи (№ 201) встановлено, що на одязі потерпілого ОСОБА_4 - куртці і джемпері - на передній поверхні зліва виявлено по одному колото-різаному пошкодженню, які складають між собою частини одного колото-різаного пошкодження, утворились одномоментно від дії плаского колючо-ріжучого предмету, що має обушок і лезо, з максимальною шириною поринулої частини не більше 2,6 см, яким може бути ніж, вилучений у ОСОБА_1 (т. 1 ар. 164-172).

- Відповідно до висновку судово-медичної (імунологічної) експертизи (№ 391) на куртці і джемпері (кофті) потерпілого ОСОБА_4 виявлена кров людини, яка могла походити від нього ж (т. 1 ар. 130-133).

- За результатами судово-психіатричної експертизи підтверджено, що ОСОБА_1 не страждав і не страждає хронічним психічним розладом, недоумством, іншим, в тому числі хворобливим психічним розладом, міг і може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (т. 1 ар. 229-235).

Інші досліджені в судовому засіданні докази, як то протоколи огляду документів (т. 1 ар. 48-58), висновок судово-медичної цитологічної експертизи № 211 (т. 1 ар. 201-203), не містять даних, що мають значення для кримінального провадження.

На підставі досліджених доказів суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 під час сварки з потерпілими з метою спричинення їм тілесних ушкоджень дістав ніж, який носив при собі, та намагався цим ножем наносити удари. ОСОБА_3 , закриваючись руками, в результаті нанесеного ОСОБА_1 удару отримав поранення правої кисті. Усвідомивши, що ОСОБА_1 озброєний ножем, потерпілі стали тікати, при цьому першим біг ОСОБА_10 , а за ним ОСОБА_8 , якого обвинувачений настиг та ззаду наніс ножем удар в область попереку, від чого той впав. Потерпілий ОСОБА_10 зупинився і обернувся до місця події. В цей час його настиг ОСОБА_1, у якого виник умисел на позбавлення потерпілого життя, про що свідчить спричинення удару ножем в область життєво важливого органу - серця.

Обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та настання смерті ОСОБА_4 , бажав настання саме таких наслідків, і такі наслідки настали в результаті умисних дій обвинуваченого.

Доводи ОСОБА_1 про вчинення ним злочинів у стані необхідної оборони та про відсутність у нього умислу на вбивство потерпілого не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та є безпідставними.

Згідно з нормами ч. 1 та ч. 3 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 КК України.

При цьому, до критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Таким чином, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного із перебуванням особи в стані необхідної оборони, суд повинен врахувати конкретні обставини справи, здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.

Виходячи із фактичних обставин кримінального провадження, судом встановлено, що дії ОСОБА_1 не були направлені на здійснення захисту або на негайне відвернення чи припинення посягання. Навпаки, він переслідував потерпілих, які тікали від нього, а після того, як наздогнав, завдав удари ножем кожному потерпілому. Таким чином, досліджені докази свідчать, що ОСОБА_1 не перебував у стані необхідної оборони і не перевищував її меж, оскільки в цей момент із боку потерпілих не було реальної загрози і не існувало суспільно-небезпечного посягання на життя і здоров`я обвинуваченого.

Таким чином, наслідком умисних дій ОСОБА_1 стали кримінальні правопорушення, передбачені:

- ч. 1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині;

- ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо (т. 2 ар. 3), не перебуває на медичному психіатричному обліку, але з 13.02.2004 по 26.01.2006 спостерігався у зв`язку з психічними і поведінковими розладами в результаті вживання опіатів, знятий з обліку за відсутністю відомостей (т. 2 ар. 13, 15). Він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, у тому числі за вчинення тяжкого злочину проти здоров`я особи (ст. 121 ч. 2 КК України), відбував покарання у виді позбавлення волі.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що до затримання він працював без укладення трудового договору не були підтверджені стороною захисту жодними доказами.

Обставин, передбачених ст. 66 КК України, судом встановлено не було.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , суд визнає рецидив злочинів.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує, що ним вчинені особливо тяжкий злочин та кримінальний проступок проти життя та здоров`я людини, враховує особу винного, який вже був судимий за вчинення тяжкого злочину вказаної категорії, також суд враховує наявність обтяжуючої покарання обставини, і вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження нових злочинів обрати покарання у виді позбавлення волі за ч. 1 ст. 115 КК України та у виді арешту за ч. 2 ст. 125 КК України.

При визначенні покарання суд враховує положення ч. 5 ст. 74 КК України, відповідно до яких особа може бути звільнена від покарання за вироком суду на підставах, передбачених ст. 49 КК України, а саме, у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі - якщо з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки (відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України).

З урахуванням положень ст.ст. 74, 49 КК України ОСОБА_1 підлягає звільненню від призначеного судом покарання за ч. 2 ст. 125 КК України із закінченням строків давності.

Обвинуваченого ОСОБА_1 було затримано 02.04.2018 року (т. 1 ар. 60-62, т. 2 ар. 58-59), і строк його попереднього ув`язнення слід обчислювати з цієї дати та зарахувати у строк відбутого основного покарання у виді позбавлення волі час його попереднього ув`язнення до дня набрання вироком законної сили відповідно до положень ст. 72 КК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 04.04.2018 року на речові докази, підлягає скасуванню (т. 1 ар. 78).

У відповідності до п. 9 ст. 100 КПК України речові докази, що зберігаються у ВП № 1 ОРУП № 1 (Малиновському ВП в м. Одесі) ГУНП в Одеській області (т. 1 ар. 73-74, 92-98, 104-105, 107-108) необхідно: ніж, куртку сіру, кофту зелену, кофту спортивну, футболку, змиви, недопалки, труси, шкарпетки, кросівки, куртку синю, джинсові штани, кофту чорну - знищити.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 115 у виді позбавлення волі на строк десять років.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді арешту на строк шість місяців.

На підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у виді арешту за ч.2 ст. 125 КК України у зв`язку із закінченням строку давності.

Строк відбування призначеного ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до положень ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк відбутого основного покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув`язнення з дня затримання 02.04.2018 року до набрання вироком законної сили із співвідношення: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити незмінним - тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 04.04.2018 року, на речові докази - ніж, куртку, джинсові штани, кофту.

Майном, що зберігається у ВП № 1 ОРУП № 1 (Малиновському ВП в м. Одесі) ГУНП в Одеській області, розпорядитись наступним чином: ніж, куртку сіру, кофту зелену, кофту спортивну, футболку, змиви, недопалки, труси, шкарпетки, кросівки, куртку синю, джинсові штани, кофту чорну - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з дня отримання його копії.

Головуючий І.В. Морозова

Судді О.М. Непорада

Д.П. Передерко