Рішення № 99645437, 16.09.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2021м. ДніпроСправа № 904/6463/21

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульский водовід" смт. Аули

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солома" м. Верхівцеве

про стягнення суми боргу в розмірі 135522грн.99коп., пені в розмірі 505грн.23коп., 3%річних в розмірі 1517грн., інфляційної складової в розмірі 3273грн.61коп.

Без представників сторін.

ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради "Аульский водовід" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солома" з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 135522грн.99коп., пені в розмірі 505грн.23коп., 3%річних в розмірі 1517грн., інфляційної складової в розмірі 3273грн.61коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг з централізованого водопостачання відповідно до договору №51 від 09.12.2014 на виробництво та надання послуг з централізованого водопостачання.

Позивач зазначає, що на виконання договору №51 від 09.12.2014 протягом липня - жовтня 2020 та січня - березня 2021 надав відповідачу послуги з централізованого водопостачання на суму 135522грн.99коп., та посилається на копії актів прийму-передачі, копії рахунків на оплату, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), копію підписаного сторонами акту звіряння розрахунків станом на 31.12.2020.

Позивач вказує, що згідно з пунктом 5.2 договору №51 від 09.12.2014 кінцевий розрахунок за фактично спожиту питну воду повинен бути здійснений споживачем у повному розмірі до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виробника.

Посилаючись на пункт 7.5 договору №51 від 09.12.2014, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 505грн.23коп. за загальний період з 11.08.2020 по 01.07.2021.

На підставі пункту 7.6 договору та статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних в розмірі 1517грн. за загальний період з 11.08.2020 по 01.07.2021 та інфляційну складову в розмірі 3273грн.61коп. за загальний період серпень 2020 – березень 2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику) сторін.

Запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930016320058 ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 отримана відповідачем 27.07.2021, про що свідчить підпис представника відповідача на зазначеному повідомленні.

Останнім днем для подання відповідачем до суду відзиву на позовну заяву було 11.08.2021. Відповідач, у встановлений судом строк, відзиву на позовну заяву до суду не надав. Таким чином, справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Предметом доказування у справі є наявність або відсутність порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Солома" умов договору №51 на виробництво та надання послуг з централізованого водопостачання від 09.12.2014, в частині розрахунків за надані послуги; наявність або відсутність підстав для стягнення пені, 3% річних та інфляційної складової.

Між Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради "Аульский водовід" (далі – виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солома" (далі – споживач) укладений договір №51 на виробництво та надання послуг з централізованого водопостачання від 09.12.2014 (далі – договір).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору виробник зобов`язується надати споживачу послуг з централізованого водопостачання (далі – послуги). Показники якості води повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ДСанПіНу 2.2.4-171-10, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 12.05.2010 №400, до межі розподілу балансової належності мереж між виробником та споживачем, які є невід`ємною частиною договору, а споживач зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити дані послуги за встановленими цінами та кількістю, у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пункту 2.9 договору зняття показів засобів обліку здійснюється щомісяця, представником виробника у присутності представника споживача або самим споживачем згідно графіку зняття показів. Результати замірів оформлюються двостороннім актом до 30-31 числа облікового місяця.

Згідно пункту 5.2 договору кінцевий розрахунок за фактично спожиту питну воду повинен бути здійснений споживачем у повному розмірі до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виробника.

Пунктом 7.5 договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати за спожиту питну воду в терміни, вказані в договорі, споживач сплачує виробнику пеню у розмірі не більше 1% за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що його термін дії з 09.12.2014 по 31.12.2015. Якщо за місяць до закінчення дії договору жодна зі сторін не виявила наміру розірвати його дію, договір вважається пролонгованим на тих же умовах на такий же термін.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку. Також відсутні докази того, що сторони мали намір припинити дію договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що протягом спірних відносин договір був чинним.

На виконання умов договору позивач, протягом періоду липень – жовтень 2020 та січень – березень 2021, надав відповідачу послуги на загальну суму 135522грн.99коп. Наведене підтверджується підписаними між сторонами актами прийому – передачі за вказаний період.

З огляду на положення пункту 5.2 договору, відповідач був зобов`язаний сплатити за послуг з централізованого водопостачання у липні 2020 до 10.08.2020; у серпні 2020 до 10.09.2020; у вересні 2020 до 10.10.2020; у жовтні 2020 до 10.11.2020; у січні 2021 до 10.02.2021; у лютому 2021 до 10.03.2021; у березні 2021 до 10.04.2021.

Відповідач своїх зобов`язань з оплати послуг, наданих протягом періоду липень – жовтень 2020 та січень – березень 2021, на суму 135522грн.99коп. не виконав. Строк оплати вказаної суми є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 135522грн.99коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Позивач на підставі пункту 7.5 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 11.08.2020 по 01.07.2021 в розмірі 505грн.23коп.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Пункт 7.5 договору містить положення саме щодо формування розміру пені - " у розмірі не більше 1% за кожний день прострочення від суми заборгованості", з якого не вбачається конкретного розміру пені, адже не більше 1% це і 0,5%, і 0,9%. Таким чином, сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені.

За наведеного, вимога позивача про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягає.

Отже, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 505грн.23коп. слід відмовити.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 3273грн.61коп. за загальний період з серпня 2020 по березень 2021 та 3% річних в розмірі 1517грн.00коп. за загальний період з 11.08.2020 по 01.07.2021.

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 3273грн.61коп.

За результатами зробленого судом розрахунку, 3% річних через несплату сум боргу за загальний період з 11.08.2020 по 01.07.2021 становили суму в більшому розмірі ніж заявлено позивачем до стягнення.

Разом з тим, суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право позивача. При цьому, стягнення суми в меншому розмірі є правом позивача. З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 1517грн.00коп.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2296грн.07коп.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульский водовід" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солома" про стягнення суми боргу в розмірі 135522грн.99коп., пені в розмірі 505грн.23коп., 3% річних в розмірі 1517грн., інфляційної складової в розмірі 3273грн.61коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солома" (ідентифікаційний код: 36933660; місцезнаходження: 51660, Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський р-н, м. Верхівцеве, вул. Нова, буд. 50-А) на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульский водовід" (ідентифікаційний код: 34621490; місцезнаходження: 52300, Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, смт. Аули, комплекс будівель та споруд № 2, Аульська селищна рада) суму боргу в розмірі 135522грн.99коп., 3% річних в розмірі 1517грн., інфляційну складову в розмірі 3273грн.61коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2296грн.07коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 505грн.23коп. – відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.09.2021.

Суддя Р.Г. Новікова