Постанова № 9964512, 09.09.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 вересня 2009 р. 18 год. 41хв. № 2а-8076/09/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

судді Виноградової О.І

при секретарі Байрак-Рудій Д.М.

за участю:

прокурора Теслюка Б. А.,

представників:

позивача Савенко І.В., Захарченко Н.В. за довіреністю,

відповідача Краська О.В., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом заступника Баришівського міжрайонного прокурора Київської області

в інтересах держави в особі Баришівської державної податкової інспекції Київської області до Відкритого акціонерного товариства «Березанське» про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Заступник Баришівського міжрайонного прокурора (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Баришівської державної податкової інспекції Київської області (далі -позивач) звернувся до Відкритого акціонерного товариства «Березанське» (далі - відповідач) з позовом про стягнення податкового боргу у сумі 403 919 грн 60 коп. (далі -заборгованість).

Відповідачем було подано заперечення проти адміністративного позову, де наводилося обгрунтування невизнання позовних вимог у зв'язку з порушенням позивачем визначених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2001 р. № 2181-Ш (далі -Закон № 2181-Ш) порядку та строку стягнення зазначених у позовній заяві сум.

Прокурор та представники позивача у судовому засіданні 9 вересня 2009 р. уточнили позовні вимоги, подавши доповнення до позовної заяви, де позовні вимоги визначено в сумі 394 296 грн 00 коп.

Представник відповідача проти продовження розгляду справи у даному судовому засіданні не заперечував.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позов в сумі уточнених позовних вимог та просив його задовольнити на підставі наявних матеріалів справи.

У судовому засіданні 27 серпня 2009 р. стверджував, що йому невідомо про існування у відповідача або у третіх осіб будь-яких фінансових або інших документів (крім тих, які було надано суду) на підтвердження обґрунтування заявлених позовних вимог.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги в сумі 394 296 грн 00 коп. підтримали, просили їх задовольнити та пояснили наступне.

Відповідач є юридичною особою та платником податків, у зв'язку з чим з 20 лютого 1997 р. перебуває на обліку у позивача.

У жовтні - листопаді 2008 p. позивачем було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання відповідачем вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2003 р. по 30 червня 2008 p., валютного та іншого законодавства за цей же період (далі -перевірка).

За результатами вказаної перевірки 17 листопада 2008 р. було складено акт № 2009/23-00849994 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано виявлені порушення (розділ 4 «Висновки» акту перевірки), зокрема, зі сплати податку з доходів фізичних осіб (далі -ПДФО).

Так, згідно з п.п.3, 4, 5, 6, 8 розділу 4 «Висновки» акту перевірки відповідачу було донараховано ПДФО відповідно в сумі: 225 грн. 00 коп. (на виконання вимог п.п. 9.10.3 п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. № 889-IV (далі - Закон № 889-IV); 8 грн 82 коп. (на виконання вимог п. 7. 1 ст. 7 Закону № 889-IV); 12 грн 75 коп. (на виконання вимог п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889-IV); 2006 грн 87 коп (на виконання вимог ст. 16 Закону № 889-IV (виявлено несвоєчасне перерахування податку до бюджету); 2292 грн 16 коп. (на виконання вимог п. 3.4 ст. З Закону № 889-1V).

У зв'язку з виявленими порушеннями відповідачу було донараховано пеню в сумі 2006 грн 87 коп.

Зазначені у висновку акта перевірки суми донарахованого ПДФО відповідачем було сплачено у добровільному порядку.

Крім того, під час перевірки було виявлено залишок боргу ПДФО. Даний факт було зазначено у таблиці, яка міститься на сторінках 24 - 25 акта перевірки (далі - таблиця).

Зокрема, у цій таблиці було зазначено, що у відповідача станом на 1 липня 2007 р. є залишок боргу в сумі 311 869 грн 00 коп., станом на 1 липня 2008 р. -.394 296 грн 00 коп.. а також 86 814 грн 78 коп. без зазначення дати, на яку існував такий залишок боргу.

При цьому представники позивача не змогли надати суду пояснення з приводу складових кожної з зазначених сум, а також неодноразово змінювали показання щодо періоду виникнення залишку боргу у сумі 311 869 грн 00 коп.

Крім того, зазначені особи підтвердили, що у таблиці було помилково зазначено дату 1 липня 2007 р. Фактично залишок боргу у сумі 311 869 грн 00 коп. існував у відповідача ще станом на 1 липня 2005 р.

Представники позивача вважають, що наявний акт перевірки є підставою для стягнення з відповідачів боргу у судовому порядку, а суми залишку податкового боргу, зазначені у таблиці, слід вважати узгодженим боргом.

Крім того, вважають, що позов заявлено у межах строку, встановленого Законом № 2181 -III, та з дотриманням встановленого ним порядку стягнення.

Стверджують, що факт дотримання позивачем встановленого названим законом порядку стягнення існуючого боргу ПДФО підтверджується наявністю направлених відповідачеві вимог з приводу несплати фіксованого сільськогосподарського податку: 18 березня 2004 р. відповідачеві було направлено першу податкову вимогу № 1/74 у сумі 1319 грн 70 коп., а 29 квітня 2004 р. - другу податкову вимогу № 2/126 у сумі 2639 грн 40 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та пояснив наступне.

Згідно з головною книгою у відповідача станом на 1 липня 2005 р. існував несплачений залишок боргу ПДФО у сумі 317 150 грн 00 коп., який утворився у період 2000 - 2004 p.p.

У травні 2009 р. цю суму відповідачем було списано. Дане списання було відображено у податковій декларації за перше півріччя 2009 p., зокрема, як «врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості, код рядка 02.3 К 4.

У порядку, визначеному Законом № 2181-ІИ, позивач стягнути названу суму боргу ніколи не намагався.

Податкові декларації відповідача за період 2000 - 2004 p.p. не збереглися. їх було знищено у зв'язку із закінченням строку зберігання., що підтверджується наданими суду актами, погодженими з архівним відділом Баришівської районної державної адміністрації. Податкові декларації за період 2005 - 2008 p.p. відповідачем не подавалися у зв'язку з тим, що у зазначений період він господарську діяльність не здійснював.

Виставлені за результатами перевірки два податкових повідомлення-рішення, відповідно від 17 листопада 2008 р. № 0-006331730/0 на загальну суму 4603 грн 00 коп. та від цієї ж дати № 0-006341730/0 на загальну суму 7 616 грн 19 коп., відповідачем було сплачено у добровільному порядку.

Не заперечує щодо наявності у відповідача на час проведення перевірки залишку боргу у сумі 82 427 грн 54 коп.

Проте, стверджує, що зазначені у доповненні до позову суми 311 675 грн 00 коп. та 82 427 грн 54 коп. у судовому порядку стягнуто бути не може, оскільки їх не було узгоджено у порядку, визначеному Законом № 2181-III (самостійно відповідачем або контролюючим органом), а також позивачем не було дотримано строків давності, встановлених цим Законом.

Суд у судовому засіданні, з'ясувавши обставини у справі та дослідивши наявні докази, встановив наступне.

Відповідач є юридичною особою та платником податків, що підтверджується наявними у матеріалах справи: статутом (т. 1, а.с. 16), свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т. 1, а.с. 18) та довідкою про взяття на облік платника податків (т. 1. а.с. 19).

У період з 27 жовтня по 7 листопада та з 10 по 14 листопада 2008 р. позивачем було проведено перевірку відповідача за період з 1 квітня 2003 по 30 червня 2008 р. ( ст. 2 акту перевірки, т. 1, а.с. 22).

За результатами вказаної перевірки 17 листопада 2008 р. було складено акт перевірки (т. 1, а.с. 21 - 48) та 17 червня 2009 р. пред'явлено позов до суду про стягнення з відповідача податкового боргу по ПДФО у сумі 394 296 грн 00 коп. (т. 2, а.с. 59 - 60).

За твердженням представників позивача цей борг існує у відповідача станом на 9 вересня 2009 р. та складається з суми боргу станом на 1 липня 2005 р. - 311 869 грн 00 коп. та станом на 1 липня 2008 р. - 82 427 грн 54 коп. Проте, зазначені особи не змогли назвати конкретні періоди, за які утворилася кожна з цих сум.

Як вбачається з розділу 4 «Висновки» акта перевірки (сторінка 27 акта) згідно з пунктами 3 - 6, 8 цього розділу відповідачеві було донараховано ПДФО на загальну суму 4545 грн 60 коп. (т. 1, а.с. 47).

Згідно з копією розрахунку до акта перевірки зазначений податковий борг розраховано наступним чином: основний платіж - 2538 грн 73 коп., пеня - 2006 грн 87 коп. (т.1, а.с. 50).

Зазначену суму повністю сплачено відповідачем на підставі двох податкових повідомлень - рішень № 0006331730/0 та № 0006341730/0 (т. 1, а.с. 51- 52).Спір з цього приводу між сторонами відсутній.

Проте, крім суми боргу, яку було включено до розділу 4 «Висновки» (т.1 а.с. 27), акт перевірки містив таблицю на підтвердження повноти та своєчасності перерахунку податку з доходів фізичних осіб (сторінка 24 акта перевірки) із зазначенням зведених даних нарахованих та перерахованих відповідно до ф. 15 сум податку з доходів фізичних осіб за період, за який було проведено перевірку (починаючи з залишку на 1-е число місяця, в якому проводилася попередня перевірка, до 1-го числа місяця, у якому проводилася дана перевірка) (т. 1 а.с. 44 - 45).

Зокрема, у цій таблиці було зазначено, що станом на 1 липня 2007 р у відповідача існував залишок боргу зі сплати ПДФО в сумі 311 869 грн 00 коп. (податок за минулі роки із зарплати та оренди з паїв) та 86 814 грн 54 коп. (без зазначення дати, на яку він існував). Загальну суму залишку боргу станом на 1 липня 2008 р. було зазначено в сумі 394 296 грн 54 коп. (т. 1, а.с. 44 - 45). До розділу 4 «Висновки» акта перевірки інформацію щодо наявності такого залишку боргу внесено не було (т. 1, а.с. 47).

У судових засіданнях представники позивача та прокурор неодноразово змінювали свої показання щодо періоду, за який виник борг в сумі 311 869 грн. 00 коп. (про який йдеться на сторінці 25 акта перевірки).

Так, у судовому засіданні 27 серпня 2009 р. зазначені особи стверджували, що цей борг утворився за період з липня 2007 року по 1 липня 2008 р. (т. 2, а.с. 18 - 25).

У подальшому, в судовому засіданні 28 серпня та 9 вересня 2009 p., представники позивача стверджували, що даний борг існував у відповідача станом на 1 липня 2005 р. (т. 1, а.с. 33-41, т. 2 а.с. 61-71).

Існування боргу станом на 1 липня 2005 р. підтвердив і допитаний в судовому засіданні свідок Захарченко Н.В., який здійснював перевірку відповідача з питань дотримання вимог законодавства зі сплати ПДФО (т. 2 а.с. 34 - 38).

Наявні матеріали справи свідчать, що згідно з витягом з головної книги відповідача станом на 1 липня 2005 р. у нього існував борг за рахунком № 64/3 в сумі 317 150 грн 58 коп., за рахунком № 64/3 - 3039 грн 88 коп., за рахунком № 68/1 - 2411 грн 46 коп. (т. 1 а.с. 61).

Інша звітність відповідача за цей період не збереглася, про що свідчать наявні у матеріалах листи позивача та копії актів відповідача.

Так, згідно з листами позивача від 6 серпня 2009 р. № 792/10/28 та начальника архівного відділу позивача від 5 серпня 2009 р. № 189 звіти відповідача про нарахування та надходження платежів у бюджет не збереглися (т. 1, а.с. 115 - 116).

Водночас копії актів відповідача свідчать, що документи, які містили відомості про відрахування із заробітної плати за 2000 - 2003 р. р. відповідачем було вилучено та знищено у зв'язку з тим. що вони не підлягали подальшому зберіганню.

Зокрема, відповідна інформація міститься у:

- п. 39 акта від 21 лютого 2005 р. № 1 (погодженого протоколом експертної комісії архівного відділу Баришівської районної державної адміністрації від 21 лютого 2005 р. та завіреного печаткою цієї адміністрації) (т. 1, а.с 182-185);

- п. 39 акта від 20 липня 2004 р. № 1 (погодженого з начальником архівного відділу Баришівської районної державної адміністрації від 20 липня 2004 р. та завіреного печаткою цієї адміністрації) (т. 1, а.с 186 - 189):

- п. 10 акта від 23 травня 2007 р. (погодженого протоколом експертної комісії архівного відділу Баришівської районної державної адміністрації від 23 травня 2007 р. та завіреного печаткою цієї адміністрації) (т.1, а.с 190 -193). До того ж представники позивача та відповідача пояснили суду, що копії податкових накладних у позивача відсутні, оскільки відповідачем у період 2005 - 2008 p.p. вони не подавалися. У судовому засіданні 28 серпня 2009 р. свідок Захарченко Н.В. показала, що під час перевірки питання своєчасності подання відповідачем податкової звітності за період з 1 квітня 2003 р. по 30 червня 2008 р. не з'ясовувалося. Наявність у відповідача копій податкових декларацій за цей період не перевірялася, тому в акті перевірки наведені питання висвітленні не були. (т. 2, а.с. 33 - 41).

Так, згідно з довідкою відповідача про списання заборгованості по прибутковому податку за період 2000 - 2004 p.p. прострочену заборгованість в сумі 311 675 грн 00 коп. було списано в травні 2009 р. (т. 1, а.с. 108). Дане списання відображено у декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2009 р. по коду рядка 02.3 К 4 (валовий дохід) (т. 1, а.с. 109).

Як вбачається із копії зазначеної декларації, суму 311 675 грн 00 коп. було внесено до показників «врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості, код рядка 02.3 К 4 (т. 1, а.с. 109-111).

Наявність у відповідача боргу в сумі 86 814 грн 78 коп. підтверджується лише записом на 25-й сторінці акта перевірки (т. 1, а.с. 45).

Жодних доказів на підтвердження періоду, за який період утворився залишок боргу відповідно у сумі 311 675 грн 00 коп. та 86 814 грн 78 коп., та складових названих цих сум позивачем надано не було.

Твердження представників позивача щодо узгодження існуючого у відповідача залишку боргу станом на 1 липня 2008 р. в сумі 394 296 грн 54 коп. шляхом зазначення названої суми на сторінках 24 - 25 акта перевірки, який було підписано відповідачем суперечить вимогам Закону № 2181-Ш, яким, зокрема, визначено порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами.

Так, у п.п.1.2 цього Закону зазначено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з вимогами п.п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-Ш податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій, за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Представниками позивача не надано жодного доказу на підтвердження того, що зазначену у позовних вимогах суму (394 296 грн 54 коп) було узгоджено у спосіб, передбачений наведеною нормою. Зокрема, у порядку, визначеному п.п. 4.1.1 або п н 4^9 ст. 4 Закону №2181-111.

Наявні матеріали справи свідчать, що зазначений у таблиці, яка міститься в акті перевірки, залишок боргу станом на 1 липня 2008 р. в сумі 394 296 грн 54 коп., або залишок боргу в сумі 311 869 грн 00 коп., або залишок боргу в сумі 86 814 грн 78 коп. (т. 1 а.с. 45) не було самостійно узгоджено відповідачем у порядку, передбаченому ст. 5 Закону №2181-III, або визначено контролюючим органом у порядку, передбаченому п.п. 4.2 ст 4 Закону №2181-111.

Будь-які фінансові санкції щодо несвоєчасної сплати боргу наведених сум залишку боргу в порядку, визначеному Законом № 2181-Ш, позивачем до відповідача не застосову вал ися.

Відповідно до вимог п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327 (далі - Порядок) акт перевірки є лише службовим документом, який стверджує факт проведення відповідної перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог, зокрема, податкового законодавства, а, отже, не може бути єдиною підставою для стягнення контролюючим органом боргу з відповідача у судовому порядку.

Крім того, згідно з вимогами п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181-Ш, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Наявні матеріали справи свідчать, що за період 2001 - 2008 р. у позивача в наявності є лише подані відповідачем довідки та розрахунки щодо ПДФО. Зокрема, звіти форми № Н ДР за наступні періоди: третій та четвертий квартали 2001 р. (т. 1 а.с. 209 - 215: т. 1 а.с. 201 -209); перший, другий, третій та четвертий квартали 2002 р. (т. 1 а.с. 234 - 239; т. 1 а.с. 228 -233; т. 1 а.с. 223 - 227; т. 1 а.с. 216 - 222); перший, другий, третій та четвертий квартали

1. 2003 р. (т. 1 а.с. 118 -129; т. 1 а.с. 240-248; т. 1 а.с. 130- 135; т. 1 а.с. 136- 141; т. 1 а.с. 142-145). Звіти форми № ІДФ за наступні періоди: перший квартал 2004 р. (т. 1 а.с. 146 - 155): за

2. 2004 р. (т. 1 а.с. 249 - 250, т. 2 а.с. 1 - 6); другий, третій, четвертий квартали 2007 р. (т. 1 а.с. 156 - 158. т. 2 ах. 11 - 12; т. 1 а.с. 159 - 162, т. 2 а.с. 10; т. 1 а.с. 163 - 167. т. 2 а.с. 7 - 9); перший квартші 2008 р. (т. 1 а.с. 168 - 170, т. 2 а.с. 14 -15); другий, третій та четвертий квартали 2008 р. (т. 1 а.с. 172 - 173, т. 2 а.с. 13; т. 1 а.с. 174- 175; т. 1 а.с. 176- 177).

Крім того, судом враховано заяви прокурора та представника позивача у судовому засіданні 27 серпня 2009 р. щодо відсутності у них або третіх осіб будь-яких доказів на підтвердження періоду та складових суми боргу ПДФО, який існував у відповідача станом на 1 липня 2005 р. в сумі 311 869 грн 00 коп. та станом на 1 липня 2008 р. в сумі 86 814 грн 78 коп.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Наведене свідчить, що позивачем не було дотримано вимог ст. ст. 4, 5 та 15 Закону № 2181-III, зокрема, щодо порядку визначення та узгодження суми податкового зобов'язання, а також дотримання строків давності стягнення з відповідача боргу ПДФО у сумі 394 296 грн 54 коп.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести обставини на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

У даній справі позивачем цього зроблено не було.

За таких обстави суд дійшов висновку, що позов є необгрунтованим, а отже, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 9, 158-163, ч. 4 ст. 167, ст. 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову заступника Баришівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Баришівської державної податкової інспекції Київської області до Відкритого акціонерного товариства «Березанське» про стягнення боргу в сумі 394 296 грн 54 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сичи після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову у повному обсязі виготовлено та підписано 14 вересня 2009 р.