Вирок № 99639520, 16.09.2021, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/816/21

Провадження №1-кп/155/183/21

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2021 місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Яремчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання – Задурської К.М.,

прокурора - Гуслєва В.Ю.;

обвинуваченого – ОСОБА_1 ;

потерпілого – ОСОБА_2 ,

представника потерпілого – Рущака В.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Горохів обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021030600000065, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2021 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Острови, Маневицького району Волинської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, не працюючий, одружений, не судимий, українець, громадянин України, на утриманні якого перебуває одна малолітня особа, -

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

ВСТАНОВИВ:

27.03.2021року приблизно о 09 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «PEUGEOT» моделі «508», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, номер шасі НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі Н-17, сполученням м. Горохів Луцького району - м. Луцьк Луцького району, в напрямку м. Луцьк, ігноруючи правила безпеки на транспорті, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, не вжив заходів безпечного для інших учасників маневру об`їзду перешкоди, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «AUDI» моделі «100», номерний знак НОМЕР_3 , бежевого кольору, номер шасі НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який, в заданий момент, здійснював маневр повороту ліворуч з попутної смуги руху (з автодороги Н-17) в напрямку населеного пункту с. Мирне, Луцького району. В результаті чого водій автомобіля «AUDI» моделі «100», номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу в тім`яну ділянку, який згідно висновку судово- медичної експертизи №20 від 27.04. 2021 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, який згідно з висновку судово-медичної експертизи №20 від 27.04.2021 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, як таких, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров`я, перелому проксимального кінця малогомілкової кістки, ускладнений гемосинусом (накопичення крові в порожнині синуса), який згідно висновку судово- медичної експертизи №20 від 27.04. 2021 року відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали у виді спричинення тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості ОСОБА_2 , стало порушення водієм автомобіля марки «PEUGEOT» моделі «508», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, номер шасі НОМЕР_2 , ОСОБА_1 п.п.1.3, 1.5, 2.3, б.,д. 12.1, 12,3, 12.4, 13.1, Правил дорожнього руху України (Постанова КМУ №1306 від 10.10.2001 року), які регламентують:

-учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

-дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

-бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

-під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

-у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

-водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозяться і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні необережних дій, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, та кваліфікує його дії як вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю, не оспорюючи місця, часу та наслідків, що настали, про які зазначено в обвинувальному акті, дав суду показання, що 27.03.2021року приблизно о 09 год. 30 хв., рухаючись зі швидкістю 80-90 км/год по автодорозі сполученням м. Горохів - м. Луцьк в напрямку м. Луцьк, спускаючись з пагорба, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем марки «AUDI» під керуванням ОСОБА_2 , який здійснював маневр повороту ліворуч з попутної смуги руху в напрямку населеного пункту с. Мирне. Стверджував, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , наближаючись до перехрестя, сповільнив швидкість. В останню мить водій включив покажчик повороту ліворуч, що змусило його вдатись до екстренного гальмування. Зіткнення відбулось на зустрічній смузі руху, оскільки при гальмуванні автомобіль занесло в сторону. Не заперечує, що недотримання ним безпечної дистанції та безпечного інтервалу призвели до дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої потерпілий отримав легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, що вказані у висновку судово-медичної експертизи. Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, визнав частково, вважаючи вказану суму надто завищеною.

В судових дебатах та останньому слові обвинувачений ОСОБА_1 висловив щирий жаль з приводу скоєного, просив суд суворо не карати та не позбавляти права керування транспортими засобами. Зазначив, що це його єдине джерело доходу, можливість утримувати сім`ю та відшкодувати шкоду потерпілому.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 27.03.2021 року приблизно о 09 год. 30 хв з тестем та тещею рухався на своєму автомобілі зі швидкістю 80-90 км/год по автодорозі сполученням м. Горохів - м. Луцьк в напрямку м. Луцьк. Доїжджаючи до Т-образного перехрестя, другорядна дорога якого веде в напрямку с. Мирне, орієнтовно за 90-100 м до повороту включив покажчик повороту ліворуч, уповільнив рух автомобіля і переконавшись, що перешкод попереду та позаду не має (у дзеркалі заднього виду бачив автомобіль, що рухався позаду нього), почав здійснювати маневр повороту ліворуч. Повернувши автомобіль в напрямку другорядної дороги, виїхавши на зустрічну смугу, відчув удар в передню ліву частину автомобіля, від якого його автомобіль відкинуло в кювет. Коли виліз з автомобіля, відчув біль в голові та нозі. В подальшому зі свого телефону викликав поліцію. До нього підійшов обвинувачений ОСОБА_1 та сказав, що він не включив покажчик повороту ліворуч. Більше діалогу між ними не було. В результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав струс головного мозку та перелом малогомілкової кістки.

Заявлений цивільний позов підтримав повністю з підстав, викладених у ньому. Свої позовні вимоги потерпілий обґрунтовує тим, що внаслідок дій обвинуваченого йому завдано моральну шкоду. Так, вчинення обвинуваченим дорожньо-транспортної пригоди викликало в нього глибокі моральні страждання через усвідомлення серйозної загрози його здоров`ю та навіть життю. Порушено звичний спосіб його життя, він відчуває страх, що може знову потрапити в ДТП, його переслідують негативні переживання та спогади, тривога, порушився сон, відчуває емоційну напругу і зміни настрою. У зв`язку з отриманими травмами тривалий час перебував на лікуванні, два місяці не міг пересуватись без сторонньої допомоги.

В судовому засідання додатково пояснив, що на сьогоднішній час не отримав від обвинуваченого жодного відшкодування моральної шкоди. Одночасно, спростував той факт, що обвинувачений не допомагав йому коштами на лікування та не цікавився його здоров`ям. Зазначив, що затрати на лікування становили близько 400 грн, тому не наполягав на їх поверненні, не заперечував, що у телефонному режимі обвинувачений цікавився станом його здоров`я. На запитання суду чи потребує подальшого лікування відповів, що не потребує, проте відчуває біль у нозі при надмірному навантаженні.

Факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення також підтверджується такими доказами:

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.03.2021 року з ілюстративними таблицями та схемою до протоколу огляду місця ДТП, згідно якого вбачається положення транспортних засобів на місці пригоди – т/з Пежо 508 д.н.з. НОМЕР_1 розміщений на автодорозі в напрямку м.Луцьк на зустрічній смузі, т/з Ауді НОМЕР_3 знаходиться в кюветі; місце дорожньо-транспортної пригоди – автодорога Н-17 сполученням м.Горохів-м.Луцьк (а.с.49-57);

постановою про визнання предмета речовим доказом від 27.03.2021 р., згідно якої вилучено автомобіль марки «PEUGEOT» моделі «508», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, номер шасі НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , автомобіль марки «AUDI» моделі «100», номерний знак НОМЕР_3 , бежевого кольору, номер шасі НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_6 та визнано їх речовими доказами у кримінальному провадженні;

висновком експерта № СЕ-19/103-21/2858-ІТ від 06.05.2020 з ілюстративними таблицями, відповідно до якого в момент первинного контакту взаємодіяли ліва бічна частина автомобіля Audi 100 р. н. знак НОМЕР_7 , яким керував ОСОБА_3 та права передня частина автомобіля Peugeot 508 р. н. знак НОМЕР_8 , яким керував ОСОБА_1 , при цьому повздовжня вісь автомобіля Audi 100 р. н. знак НОМЕР_3 розміщувалася під кутом приблизно 20±5 градусів (проти напрямку руху годинникової стрілки) відносно повздовжньої осі автомобіля Peugeot 508 р. н. знак НОМЕР_9 (а.с.46-52);

висновком експерта № СЕ-19/103-21/3808-ІТ від 25.05.2021 з ілюстративною таблицею, згідно якого в заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля Audi 100 р.н. знак НОМЕР_7 ОСОБА_2 повинен був завчасно подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку не менше ніж за 150-200 м до початку виконання маневру, зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині і перед виконанням маневру повороту ліворуч переконатися, що це буде безпечним і не створити перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. В заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля Peugeot 508 р.н. знак НОМЕР_8 ОСОБА_1 повинен був під час руху за автомобілем Audi 100 дотримуватися безпечної дистанції (а.с.62-67);

висновком судово-медичного експерта Горохівського міжрайонного відділення обласного бюро СМЕ Волинської облдержадміністації № 20, відповідно до якого встановлене у ОСОБА_2 ушкодження у вигляді крововиливу в тім`яну ділянку по ступені тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень; закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку по ступені тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень; ушкодження у вигляді перелому проксимального кінця малогомілкової кістки, ускладнений гемосинусом (накопичення крові в порожнині синуса) відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я (а.с.76,77).

Судом встановлено, що дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку та достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведеності вини у його вчиненні.

При призначенні покарання суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до якого покарання призначається в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо).

Тобто, при призначенні покарання суд повинен належним чином врахувати не тільки дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, сукупність пом`якшуючих покарання обставин, тощо, а й особливості вчинення конкретного злочину, обставини та спосіб його вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.

Так, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії нетяжких злочинів.

До обставин, що пом`якшують покарання у відповідності до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання у відповідності до ст. 67 КК України, не встановлені.

Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує порушення вимог Правил дорожнього руху, що потягло за собою наслідки в вигляді середньої тяжкості тілесних ушкоджень, разом з тим суд враховує, що обвинувачений свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, обставини кримінального правопорушення, а саме те, що правопорушення вчинено з необережності, в стані алкогольного сп`яніння обвинувачений не перебував, інформацію про стан здоров`я обвинуваченого, який на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відомості про те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, позицію самого потерпілого, який не наполягав на обранні останньому суворої міри покарання.

Суд, з врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства. З огляду на вищевикладене, вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції інкримінованої йому ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі, із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами та застосуванням ст.75 КК України.

На думку суду, таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.

Щодо призначення додаткового покарання, то суд зазначає, що санкція частини першої статті 286 КК України щодо призначення додаткого покарання безальтернативна та передбачає обов`язкове призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. При визначенні строку додаткового покарання суд врахував той факт, що впродовж усього періоду керування транспортним засобом обвинувачений до жодного із видів відповідальності (адміністративної, кримінальної) не притягувався, його робота пов`язанна з правом керування транспортними засобами і є єдиним джерелом його доходу та засобом для існування його та його сім`ї, можливістю відшкодувати шкоду потерпілому, а також беручи до уваги думку потерпілого та його представника.

Вирішуючи заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди та стягнення витрат на правову допомогу, поданий в підготовчому судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Як передбачено ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана злочином, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідності до вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або матеріальної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Статтею 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з орієнтирами, відображеними у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановами від 25 травня 2001 року та 27 лютого 2009 року), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має навести в рішенні відповідні мотиви.

При цьому, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Такий висновок викладено у постанові Великої палати Верховного суду № 752/17832/14-ц, провадження № 14-538цс19 від 15.12.2020 року.

Також суд бере до уваги і те, що як вірно визначено у п. 6.4. Методичних рекомендацій Листа Мінюсту від 13.05.2004р. N 35-13/797 "Відшкодування моральної шкоди" моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Беручи до уваги вищевказані вимоги Закону, заслухавши думки учасників судового розгляду, оглянувши та дослідивши подані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення цивільного позову у розмірі 40 000 грн. моральної шкоди та 10 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходив з засад розумності, виваженості, справедливості, ступеню тяжкості спричинених потерпілому тілесних ушкоджень, глибини фізичних і душевних страждань потерпілого через пошкодження належного йому майна та нанесеної шкоди здоров`ю, необхідності вжиття заходів до відновлення порушеного права, порушення нормальних життєвих зв`язків, враховуючи матеріальний стан відповідача, вчинення злочину з необережності та вважає, що визначена сума моральної шкоди відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілого та характеру вимушених змін у його життєвих стосунках.

Щодо вимог цивільного позивача про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні врегульовано главою 8 КПК України. Перелік видів таких витрат міститься у ст. 118 КПК України, а їх розподіл регламентовано ст. 124 КПК України.

За правилами ч.ч. 1,2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений. Витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження, а згідно ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

На підставу стягнення витрат правової допомоги потерпілим було надано ордер на представництво його інтересів адвокатом В. Рущаком (а.с.25).

Повноваження адвоката підтверджується свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю №498 від 24.02.2011 року та посвідченням адвоката №498 від 24.02.2011 року (а.с.25).

До матеріалів справи долучено Договір про надання правової допомоги № 19/21 від 12.04.2021 року, укладений між Адвокатським бюро «Рущак і партнери» та ОСОБА_2 з Додатковою угодою № 1, яка визначає порядок оплати юридичних послуг Бюро за надання правової допомоги. Пунктом першим Угоди визначено загальну вартість послуг - 10000 грн. з зазначенням конкретної назви послуги та її вартістю.

Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги з представництва інтересів у суді № 19/21 від 12.04.2021 року вартість послуг складає 10000 грн.

Квитанцією до прибуткового касового ордера №19/21 від 07.07.2021 року стверджується оплата потерпілим ОСОБА_2 послуг адвоката за надані послуги у сумі 10000 грн. (а.с.29).

При вирішенні вказаного питання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

У своєму рішенні від 11.02.2019 р. №335/9780/15-ц Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи позицію Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини, де акцентується увага саме на врахуванні розумного розміру та співмірності, суд вважає за доцільне заявлені вимоги щодо стягнення витрат, на правову допомогу задовільнити повністю, стягнувши на користь потерпілого зазначені витрати сумі 10000 (десять тисяч) грн.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

У відповідності до ст. 124 КПК України суд приймає рішення по питанню процесуальних витрат за проведення експертиз, які слід стягнути з обвинуваченого в повному обсязі.

Арешт, накладений на майно згідно ухвали слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області Сметани В.М. від 30.03.2021 року слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді у виді 2 /двох/ років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді 2 /двох/ років обмеження волі, якщо він протягом 1 /одного/ року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.

Речові докази:

автомобіль марки «PEUGEOT» моделі «508», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, номер шасі НОМЕР_2 , що знаходиться на зберіганні на арешт майданчику тимчасового тримання транспортних засобів при ВП № 2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , що знаходиться при матеріалах кримінального провадження - повернути за належністю ОСОБА_4 ;

автомобіль марки «AUDI» моделі «100», номерний знак НОМЕР_3 , бежевого кольору, номер шасі НОМЕР_4 , що знаходиться на зберіганні на арешт майданчику тимчасового тримання транспортних засобів при ВП № 2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_6 , що знаходиться при матеріалах кримінального провадження - повернути за належністю власнику - ОСОБА_2 ;

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області Сметани В.М. від 30.03.2021 року, скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення експертиз на загальну суму 5 491 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто одна грн.) 84 коп.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 40000 грн. (сорок тисяч) у відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та 10 000 грн.(десять тисяч) судових витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області впродовж 30 днів з дня його оголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.