Рішення № 99638623, 13.09.2021, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/541/21

Справа № 2/951/237/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року Козівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., при секретарі судових засідань Карнас М.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) по несплаті аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) по несплаті аліментів.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що від шлюбу, який рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 18.06.2015 року розірвано, сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 15.10.2015 року з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 15.07.2015 року і до досягнення дітьми повноліття. На виконанні у Козівському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) знаходиться виконавче провадження №49158924, відкрите на підставі виконавчого листа 2/600/753/2015, виданого на виконання вказаного рішення суду. У зв`язку з несплатою відповідачем аліментів, утворилася заборгованість зі сплати аліментів, яка відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого державним виконавцем Козівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) за період з 15.07.2015 року по 04.05.2021 року становить 59782,59 грн. Відповідно до проведеного ОСОБА_1 розрахунку, загальна сума пені за несплату відповідачем аліментів становить 90248,86 грн., проте стягнення пені позивач вважає за необхідне провести з урахуванням вимог ч. 1 ст. 196 СК України, у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру заборгованості.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просила стягнути із відповідача на її користь пеню за несплату аліментів, за період з 15.07.2015 року по 25.06.2021 року у розмірі 59782,59 грн.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 16 липня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

13 вересня 2021 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позов, у якому позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково, зіславшись на те, що у період з липня 2015 року по 23 серпня 2017 року, та на період канікул у школі у 2018, 2019, 2020 роках діти проживали у житловому будинку його матері та перебували на його утриманні, зокрема він надавав грошові кошти на утримання дітей, а тому вважає, що за вказаний період у нього відсутня заборгованість по сплаті аліментів. Просив також врахувати, що у нього на утриманні є ще одна малолітня дитина - донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому стягнення з відповідача пені за несплату в повному обсязі аліментів обмежить та погіршить право на утримання дітей.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, представник позивача – адвокат Терлюк О.Я. подав до суду заяву від 13.09.2021 року, у якій просив розгляд справи проводити без його участі та участі позивача. Вказав, що факт перебування дітей у період шкільних канікул у матері відповідача не є підставою для ненарахування пені за несплату аліментів, а тому доводи відповідача є безпідставними.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, представник відповідача – адвокат Лісна Н.І. подала до суду заяву від 13.09.2021 року, у якій позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала повністю, просила у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов. Справу просила розглянути у її відсутності та відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 81, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 78 ЦПК України).

Судом встановлено, що з 29.05.2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 18.06.2015 року було розірвано.

Відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 05.10.2015 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 15.07.2015 року.

Відповідно до Свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 20.11.2018 року, ОСОБА_6 змінила прізвище, ім`я та по батькові на ОСОБА_1 .

Як вбачається із акту №11 від 08.09.2021 року на предмет встановлення факту проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час канікул проживали в бабусі ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 , а саме з 17.06.2018 року по 25.08.2018 року, 30.12.2018 року по 27.01.2019 року, 09.06.2019 року по 25.08.2019 року, 21.06.2020 року по 23.08.2020 року, 30.12.2020 року по 31.01.2021 року, 02.06.2021 року по 30.08.2021 року; також з 30.06.2015 року по 23.08.2017 року діти разом з мамою ОСОБА_6 і бабцею ОСОБА_7 проживали за вищевказаною адресою.

ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03.06.2016 року.

Відповідно до частини 3 статті 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, проведений державним виконавцем Козівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), згідно якого заборгованість ОСОБА_2 за період з 15.07.2015 року по 04.05.2021 року становить 59782,59 грн.

Суд приймає вищезазначений розрахунок заборгованості по аліментам як належний та допустимий доказ по справі, оскільки він не викликає сумніву у суду та не спростований відповідачем по справі.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 20 СК України до правовідносин щодо відповідальності платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки врегульованих ст.196 СК України позовна давність не застосовується.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 липня 2020 року у справі № 362/4462/16-ц.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вказано, що передбачена ст.196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Факт невиконання платником аліментів ОСОБА_2 рішення суду про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей підтверджується письмовим розрахунком заборгованості, складеним державним виконавцем.

Відповідачем не подано, а судом не здобуто доказів наявності поважних причин для несплати аліментів. При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача про те, що діти періодично проживали у житловому будинку його матері за адресою АДРЕСА_1 та наявність у нього дитини від іншого шлюбу - малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки дані обставини не звільняють його від обов`язку по сплаті аліментів, що стягуються з нього на користь позивача на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З огляду на наведене, суд вважає, що несплата аліментів відповідачем, які він був зобов`язаний платити згідно рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 05.10.2015 року, мала місце з вини ОСОБА_2 , а тому приходить до висновку, що в даному випадку наявні передбачені ч. 1 ст. 196 СК України підстави для стягнення неустойки (пені) із відповідача.

Як вбачається з розрахунку, складеного представником позивача – адвокатом Терлюком О.Я., загальна сума неустойки (пені) по несплаті аліментів за період з липня 2015 року по 25.06.2021 року становить 90248,86 грн.

Відповідач на спростування вказаного розрахунку неустойки (пені) по несплаті аліментів доказів не надав, власного розрахунку неустойки (пені) відповідачем суду не представлено.

Таким чином, суд бере до уваги розрахунок представника позивача щодо суми неустойки (пені) за прострочені платежі по аліментах, який ніким не оспорений і доказів протилежного суду не надано.

Одночасно суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 196 СК України, сума неустойки (пені) не може бути більшою ніж 100% заборгованості по аліментам на дитину.

Підстав для зменшення розміру неустойки на підставі ч. 2 ст. 196 СК України судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення шляхом стягнення з відповідача на її користь неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 15.07.2015 року по 25.06.2021 року у сумі 59782,59 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) по несплаті аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 15.07.2015 року по 25.06.2021 року в розмірі 59782 (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот вісімдесят дві) гривень 59 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві 22030106, код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ: 37993783, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) (код класифікації доходів бюджету : 22030106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Козівський районний суд Тернопільської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: 78434, с. Максимець, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Суддя І.А. Чорний