Рішення № 99635894, 16.09.2021, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/794/21

Номер провадження № 2-а/708/13/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Попельнюха А.О.,

за участю:

секретаря судових засідань - Циріль С.В.,

представника позивача – адвоката Гаврилова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області, Державного агентства рибного господарства України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача – адвокат Гаврилов Д.О. звернувся до суду з позовом до Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 013850 від 29.07.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова винесена всупереч норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача. Також позивач вказує, що згідно з оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням Правил промислового рибальства, що полягало у вилові та зберіганні риби непромислового розміру. У позові також зазначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення складена в день складення протоколу, у діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, відсутня вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, свідками вказаного порушення були працівники Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області, які є зацікавленими особами, рибу ловив дозволеними знаряддями лову, тому він взагалі не міг нічого порушити. В оскаржуваній постанові не розкрито суть порушення, зокрема не вказано в чому саме полягало порушення позивача, оскільки Правилами промислового рибальства вилов риби непромислової міри не заборонено, а навпаки дозволено, у свою чергу заборонено викидати рибу за борт. Виявлену у ОСОБА_1 рибу вилучено, що не передбачено санкцією ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Ухвалою від 30.08.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників.

Ухвалою від 06.09.2021 до участі у розгляді справи залучено співвідповідача та розгляд справи постановлено проводити спочатку.

У судовому засіданні представник позивача – адвокат Гаврилов Д.О. позов підтримав з підстав, наведених у ньому та просив суд його задовольнити.

Відповідачі участь уповноважених представників у судовому засідання не забезпечили, на обґрунтування наявних заперечень проти позову на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на їх безпідставність. Відповідач також у відзиві вказує, що матеріали справи містять належні та допустимі докази вчинення позивачем адміністративного порушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час складення протоколу від 29.07.2021 та постанови від 29.07.2021 процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення не було порушено.

Заслухавши представника позивача, дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що 29.07.2021 головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибний патруль» Кошельним О.І. складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення № 013850 .

Згідно з вказаним протоколом на Кременчуцькому водосховищі неподалік с. Велика Андрусівка Олександрійського району Кіровоградської області 29.07.2021 о 09 год. 30 хв. ланковий рибалка ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_1 на човні ЯКД-01 здійснював промисловий лов риби промисловими сітками із бірками установленого зразка, при цьому виловив та зберігав у човні водні біоресурси – рибу: судак звичайний, загальною кількістю 83 екз., із них непромислового розміру 73, лящ загальною кількістю 228 екз., загальною вагою 124 кг. Своїми діями ОСОБА_1 ст. ст. 7, 63 ЗУ «Про тваринний світ», п.п. 6.1.1. та 16 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, п. 13 Режиму рибальства з у рибогосподарських водних об`єктах України у 2021 році», чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідність за яке передбачено ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією протоколу про адміністративне правопорушення № 013850 від 29.07.2021, ОСОБА_1 відповідно до ст. 63 Конституції України роз`яснено його права та обов`язки, що підтверджується його підписом, крім того позивач по факту виявленого порушення надав наступні пояснення: 29.07.2021 здійснював лов риби із бирками установленого зразка на Кременчуцькому водосховищі неподалік с. В. Андрусівка, при цьому виловив не промислового розміру риби судак 73 шт., лящ 227 шт. Більше порушувати не буду.

У протоколі зазначено, що справа буде розглянута в на місці скоєння адміністративного правопорушення 29.07.2021 за місцезнаходженням: РПП неподалік с. Велика Андрусівка Олександрівського району Кіровоградської області. З повідомленням про місце і строк розгляду справи також ознайомлено ОСОБА_1 , що підтверджується його підписом у протоколі.

В подальшому 29.07.2021, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибний патруль» Кошельним О.І. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 013850 від 29.07.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 6 ст. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону України, є у тому числі риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про тваринний світ» дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України визначені Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07.2011 № 3677-VI (далі - Закон № 3677-VI).

Відповідно до ст. 6 Закону № 3677-VI державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895 затверджено Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство).

Пунктом 1 Положення про Держрибагентство передбачено, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Згідно із ст. 10 Закону № 3677-VI, посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають, зокрема, такі повноваження: давати обов`язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, фото- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання і виявлення порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; безперешкодного доступу до території (у тому числі об`єктів природно-заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника зазначеного майна; здійснювати перевірку знарядь добування, контролювати їх кількість, перевіряти відповідність вимогам законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Аналогічні повноваження надані органам рибоохорони, як природоохоронним органам статтею 60 Закону України «Про тваринний світ» та пунктом 6 Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2018 № 512.

Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2018 № 512 передбачено, що під час проведення рибоохоронних рейдів посадові особи рейдової групи забезпечують дотримання законодавства у галузі рибного господарства, здійснення заходів із запобігання, виявлення та припинення правопорушень, передбачених статтею 50,частинами третьою - п`ятою статті 85,статтями 85-1, 86-1, 88-1, 90, 91-2, статтею 164- в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов`язаної з добуванням і використанням риби та інших водних біоресурсів, статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 34 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та статтею 35 Закону України «Про тваринний світ», визначено, що користувачі водних біоресурсів зобов`язані безперешкодно допускати в місця відтворення, добування, зберігання, утримання, на рибоприймальні пункти та місця реалізації водних біоресурсів, на рибальські судна та інші плавучі засоби, зайняті в технологічному процесі, представників центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності, надавати на їх вимогу документи щодо обліку та використання водних біоресурсів, своєчасно виконувати їхні вимоги та письмові розпорядження, які базуються на засадах цього Закону та інших нормативно-правових актів у галузі рибного господарства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з абз. 4, 5 ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу.

Судом встановлено, що на підставі спірної постанови позивача притягнуто державним інспектором до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП у зв`язку з встановленням факту того, що позивач на Кременчуцькому водосховищі неподалік с. Велика Андрусівка Олександрійського району Кіровоградської області 29.07.2021 о 09 год. 30 хв., будучи ланковим рибалкою ФОП ОСОБА_2 , на човні ЯКД-01 здійснював промисловий лов риби промисловими сітками із бирками установленого зразка, при цьому виловив та зберігав у човні водні біоресурси – рибу: судак звичайний непромислового розміру загальною кількістю 73 екз., лящ загальною кількістю 227 екз. непромислового розміру, чим порушив ст. ст. 7, 63 ЗУ «Про тваринний світ», п.п. 6.1.1. та 16 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, п. 13 Режиму рибальства з у рибогосподарських водних об`єктах України у 2021 році».

Відповідно до положень ч. 3 ст. 85 КУпАП порушення правил рибальства - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При вирішенні даного позову суд зауважує, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 013850 від 29.07.2021, на підставі якого винесено спірну постанову, державним інспектором встановлено факт здійснення позивачем промислового вилову риби непромислового розміру. Вказаний факт підтверджено свідками, зазначеними у протоколі.

Порядок здійснення та регулювання промислового рибальства (крім любительського та спортивного рибальства в рибогосподарських водних об`єктах загального користування), який є обов`язковим для підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян України та осіб без громадянства (далі - користувачі), які здійснюють промислове рибальство, а також для уповноважених органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України визначають Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджені наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року № 33.

Згідно з підпунктом 6.1.1. пункту 6.1. Правил до обов`язків користувачів при здійсненні промислу водних живих ресурсів належать зокрема такі обов`язки: здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимами рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Промисловий розмір риб, допустимі до вилову, визначені п. 15 Правил.

У свою чергу п. 16 Правил визначені максимально допустимий прилов риби непромислової міри.

Відповідно до п. 18 Правил улови із вмістом риби непромислової міри більше встановленої кількості, а також риба, виловлена з порушенням цих Правил, незалежно від того, де вони були виялені (на місцях лову, в пунктах приймання, переробки та реалізації), відбираються державними органами рибоохорони і здаються на рибоприймальні пункти або в торговельну мережу.

Згідно до п. 13 Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України у 2021 році, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 02 березня 2021 року № 162, прилов заборонених до добування (вилову) водних біоресурсів та особин водних біоресурсів непромислового розміру, а також тварин, що не належать до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці), слід негайно повернути у природне середовище незалежно від їх стану. Під час повернення у природне середовище таких тварин необхідно уникати нанесення їм травмувань.

З урахуванням змісту протоколу від 29.07.2021, в якому зазначено суть порушення, відомості про свідків даного порушення, та ставлення позивача до виявленого порушення, суд вважає необґрунтованими твердження представника позивача в частині того, що інспектором не було визначено відсоткове співвідношення виловленої риби непромислового розміру до загального розміру улову. Також суд не погоджується з доводами представника позивача, що за своєю суттю вилов риб непромислового розміру не є порушенням Правил та Режиму.

Також суд зауважує, що відповідно до п. 2.5 Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України 09.04.2003 № 101, якщо правопорушення пов`язане зі збитками, заподіяними рибному господарству внаслідок незаконного вилову (добування) або знищення водних біоресурсів, або правопорушенням заподіяна матеріальна шкода, то про це зазначається у протоколі.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивача згідно з оскаржуваною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням правил рибальства за ч. 3 ст. 85 КУпАП, у свою чергу диспозиція ч. 3 ст. 85 КУпАП не містить вказівки на обов`язковість завдання особою збитків, для кваліфікації діяння за вказаною нормою.

Щодо посилання позивача на порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача, суд зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі № 820/4810/2018, процедурні порушення, допущені суб`єктом владних повноважень під час розгляду справи про адміністративні правопорушення не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження факту правопорушення.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення визначається КУпАП, Інструкцією з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України 09.04.2003 N 101, яка визначає порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення посадовими особами органів рибоохорони.

Відповідно до п. 2.6., 2.7. Інструкції № 101 протокол складається на місці виявлення правопорушення. У разі неможливості скласти його на місці виявлення правопорушення, якщо складання протоколу є обов`язковим, інспектори рибоохорони можуть доставляти порушника(ів) до органів місцевого самоврядування та/або органів внутрішніх справ.

При складанні протоколу слід чітко викладати всі відомості, передбачені формою протоколу, звертаючи особливу увагу на точність і повноту викладення складу порушення, які саме речі, предмети і документи вилучені за фактом викритого порушення, їх індивідуальні ознаки, кількість, номери тощо.

Вилучені речі й документи зберігаються до розгляду справи про адміністративні правопорушення у місцях, визначених посадовими особами органів рибоохорони, яким надано право розгляду таких справ або прийняття рішення щодо направлення їх на розгляд до суду.

Згідно з п. 2.8. Інструкції протокол підписується особою, яка його склала, порушником і свідками, якщо вони є.

У разі відмови порушника підписати протокол у ньому робиться запис про це, який засвідчується підписом особи, яка склала протокол, та іншими особами, які брали участь у виявленні правопорушення.

Порушник має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від підпису.

Відповідно до п. 2.9. Інструкції особа, яка склала протокол, повідомляє порушнику про місце і час розгляду справи щодо адміністративного правопорушення, роз`яснює його права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол про порушення передається посадовій особі органів рибоохорони, якій надано право розгляду справ про адміністративні правопорушення (п. 2.10 Інструкції).

Згідно з ч. 1 ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, зокрема передбачених частиною третьою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що розгляд протоколу про адміністративне правопорушення та складання постанови за результатами розгляду адміністративних матеріалів не можливий на місці вчинення правопорушення і суперечить вимогам закону.

Надаючи правову оцінку наведеним доводам позивача, суд зауважує, що ОСОБА_1 знав, що у відношенні нього складається протокол про адміністративне правопорушення, йому було запропоновано надати пояснення та ознайомитись з протоколом, роз`яснено його права та обов`язки, а також вручено примірник протоколу, що підтверджується підписами позивача у протоколі.

Щодо посилання позивача на порушення його права користуватися юридичною допомогою адвоката під час розгляду матеріалів, суд зауважує, що як вбачається з матеріалів справи, позивачу при складанні протоколу та постанови роз`яснено його права і обов`язки, та запропоновано надати письмові пояснення, що не перешкоджало позивачу заявити відповідне клопотання про відкладення розгляду матеріалів, у зв`язку із необхідністю залучення до участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення захисника.

Статтею 277 КУпАП визначений строк розгляду справ про адміністративне правопорушення, що вони розглядаються в п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.

У даному випадку цей строк відповідачем не порушений, заборони розгляду справи в цей же день вказана норма не містить.

Про порушення відповідачем ст. 279 КУпАП не свідчить складання постанови -29.07.2021, в день складання протоколу, після того, як позивач отримав протокол і надав письмові пояснення. Позивача повідомлено, що відносно нього буде складена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП. Позивач не заявив про відкладення розгляду протоколу з метою надання додаткових пояснень, необхідністю залучення до участі захисника, оскаржувана постанова винесена в присутності позивача.

Відповідно до п.7 Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 р. №895, Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).

Відповідно до ст. 240 КУпАП органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 цього Кодексу. Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор рибоохорони України, головні державні інспектори рибоохорони в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, провідні державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори рибоохорони.

Повноваження головного державного інспектора охорони водних біоресурсів «Рибний патруль» Кошельного О.І. як посадової особи Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області визначені у Положенні про Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області, затвердженого наказом Державного рибного господарства України від 15.07.2016 № 229.

Відповідно до пп. 8.12 п.8 вказаного Положення посадові особи Київського рибоохоронного патруля мають повноваження складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

До цих посадових осіб також належать і головні державні інспектори рибоохорони, що підтверджено і правовими висновками, викладеними у постановах Касаційного адміністративного суду у справах № 162/445/16-а, №712/9528/16-а, №405/2109/16.

Положення КУпАП не містять заборон щодо складання протоколу та постанови про адміністративне правопорушення однією і теж посадою особою. При цьому, суд вважає необхідним вказати на те, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті здійснення державного контролю та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 34 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 162/445/16-а.

Відтак, відповідачем дотримано вимоги ст.ст. 268, 277, 279 КУпАП.

Твердження представника позивача щодо інших можливих порушень, які на його думку, були допущеними під час винесення відповідачем оскаржуваної постанови є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними і допустимими доказами.

У постанові Верховного Суду у справі № 825/2328/16 від 22.05.2020 викладений висновок про те, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акту можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок .процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact).

Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова ухвалена уповноваженою посадовою особою органу рибоохорони, в порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення, а тому підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області, Державного агентства рибного господарства України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.О. Попельнюх