Рішення № 99635533, 15.09.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1444/21

Провадження № 2-1107/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.,

за участю секретаря Сокол О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення боргу кредитором спадкодавця. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 26.06.2012 до позивача звернувся ОСОБА_2 , підписав анкету-заяву від 26.06.2012, чим підтвердив свою згоду на те, що підписана ним разом з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позичальнику було відкрито кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт, який у подальшому змінювався. Свої зобов`язання за договором банк виконав, встановивши на поточному рахунку позичальника кредитний ліміт, у межах якого в подальшому були проведені відповідні платежі, однак позичальник взяті на себе зобов`язання не виконав, погашення заборгованості у передбачений договором строк не здійснив. Позичальник помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на дату смерті, заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором б/н від 30.09.2009 становить 7792,43 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту. Спадкоємцем, який проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 .. Позивач вважає, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять в тому числі і кредитні зобов`язання померлого позичальника.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідач про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Ухвалою суду від 07.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням осіб, у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.07.2021 року витребувано у Центрі надання адміністративних послуг виконавчого комітету Обухівської міської ради довідку про склад сім`ї та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 станом на 11.07.2019 року та Обухівської районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25.08.2021 року на виконання ухали суду від 14.07.2021 надійшла спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

01.09.2021 року на виконання ухали суду від 14.07.2021 надійшов лист від виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області про зареєстрований осіб за адресою: АДРЕСА_1 .

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, надані сторонами, суд встановив, що 26.06.2012 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір № б/н, відповідно до якого він отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Укладений між сторонами договір складається з Анкети-заяви, Витягу з Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку. За своєю правовою природою вказаний договір є одним із видів кредитного договору.

Довідкою з ЄДРПОУ та банківською ліцензією підтверджується, що АТ КБ «ПриватБанк» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на здійснення банківських операцій.

Позичальнику було відкрито кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт, який у подальшому змінювався. Свої зобов`язання за договором банк виконав, встановивши на поточному рахунку позичальника кредитний ліміт, у межах якого в подальшому були проведені відповідні платежі, однак позичальник взяті на себе зобов`язання не виконав, погашення заборгованості у передбачений договором строк не здійснив.

Позичальник помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на дату смерті, заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором б/н від 30.09.2009 становить 7792,43 грн., яка складається з наступного: 7792,43 грн. - заборгованість за тілом кредиту.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, диспозитивність цивільного судочинства унеможливлює витребування доказів за ініціативою суду, а позивач своїми правами щодо предмета спору,

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст.ст.1281,1282 ЦК України.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно зі ст. 175 ЦПК України позивач формулює позовні вимоги і зобов`язаний зазначити належний склад відповідачів у позові.

Ст. 51 ЦПК України урегульовано питання залучення до участі у справі співвідповідача, заміна неналежного відповідача. Так, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 відповідно до якого 10.10.2007 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 змінив ім`я на « ОСОБА_1 », актовий запис № 15.

Як вбачається із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 записані: батько – ОСОБА_4 , а мати – ОСОБА_5 .

Отже, досліджені свідоцтва вказують на відсутність ступеня споріднення між відповідачем ОСОБА_1 та померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальником ОСОБА_2 .

З матеріалів спадкової справи вбачається, що заповіту на ім"я відповідача позичальник не складав, ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 до нотаріальної контори не звертався. Згідно матеріалів тієї ж садкової справи вбачається, що з заявами про прийняття спадшщини звератлись відмінні від відповідача особи.

А відтак безпідставним є покликання позивача на те, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

На підставі наведеного, враховуючи те, що позивачем не надано, а судом не здобуто доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого позичальника ОСОБА_2 , натомість отримано докази протилежного, наявності та об`єму спадкового майна після смерті позичальника ОСОБА_2 , у межах вартості якого спадкоємець останнього несе відповідальність перед кредитором, та інші обставини, встановлені судом при дослідженні поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позову АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості як поданого до неналежного відповідача, оскільки відповідач, не належачи до жодної із черг спадкування та не отримавши від спадкодавця у спадщину жодного майна, не набув статусу спадкоємця, і як наслідок, у нього відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлого позичальника ОСОБА_2 .

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи чи витребувати докази за власною ініціативою.

За таких обставин, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з урахуванням всіх обставин та матеріалів справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк», у зв`язку з чим, вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд відмовляє також і у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 2, 4, 81, 82, 96, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.В. Проць