Ухвала суду № 99626190, 23.07.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4820/16-к

Провадження № 1-кс/752/5419/21

У Х В А Л А

23.07.2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016100010003154 від 24.03.2016 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.206-2, ч.1 ст.362, ч.2 ст.364 КК України,

в с т а н о в и в:

адвокат ОСОБА_3 звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва в інтересах ОСОБА_4 з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12016100010003154 від 24.03.2016 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.206-2, ч.1 ст.362, ч.2 ст.364 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчими СВ Голосіївського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100010003154 від 24.03.2016, за фактом захоплення майна ТОВ «НВП «Світло», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 206-2, ч. 1 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України.

ОСОБА_4 , як учасник ТОВ «НВП «Світло», що володіє часткою у розмірі 36% статутного капіталу є у вказаному кримінальному провадженні цивільним позивачем за наступних обставин.

До Голосїївської окружної прокуратури м. Києва 21.05.202 і ОСОБА_4 подано заяву про внесення відомостей до ЄРДР щодо вчинення службовими особами ТОВ «НВП «Світло», ТОВ «ЯРД» та іншими особами кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. ч. 3,4 ст. 358, ч. 2 ст. 364-1 КК України, долучення до матеріалів кримінального провадження цивільного позову та визнання ОСОБА_4 цивільним позивачем.

Згідно листа №с-1649/125/47/2021 від 07.06.2021 за підписом начальника СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, вищевказана заява направлена Голосіївською окружною прокуратурою м. Києва для розгляду до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві.

Як зазначено у відповіді начальника СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 07.06.2021 за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 встановлено, що обставини викладені у ній є аналогічними факту по якому слідчим відділом здійснюється проводитися досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016100010003154, у зв`язку з чим матеріали заяви, у тому числі і пред`явлений ним цивільний позов, долучені до матеріалів вказаного кримінального провадження.

Вказане свідчить, що відповідно до ст. 61 КПК України у ОСОБА_4 виникли права та обов`язки цивільного позивача у кримінальному провадженні №12016100010003154.

Долучаючи до кримінального провадження позовну заяву ОСОБА_4 , орган досудового розслідування визнає факт завдання йому майнової шкоди кримінальним правопорушенням, досудове розслідування щодо вчинення якого здійснюється у межах кримінального провадження №12016100010003154.

У вказаному кримінальному провадженні постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від 08.02.2017нежитлові приміщення в літ. «Б» загальною площек 2455,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 визнане речовим доказом та передано 27.02.2017 на відповідальне зберіганш ОСОБА_6 .

Вказане приміщення ОСОБА_6 передав у фактичне володіння третім особам - ТОВ «ЯРД» (код ЄДРПОУ 40157494) та ТОВ «Керуючий справами) (код ЄДРПОУ 43734659) і тим самим створив ризики щодо зберігання речового доказу у кримінальному провадженні. Зазначене підтверджується фінансовими звітами суб`єкта малого підприємництваТОВ «НВП «СВІТЛО» та підробленим договором про спільну діяльність від 15.01.2016, за яким майно (речовий доказ) перейшло в повне розпорядженняTOB «ЯРД» та TOB «Керуючий справами» в особі директора ОСОБА_7 , яка є одночасно засновником обох цих товариств.

Окрім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 з 2014 року є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» (код ЄДРПОУ 03594342), у якому йому належить частка у статутному капіталі у розмірі 36 %, вартістю 720 ООО грн., що підтверджується статутом вказаного товариства, затвердженим загальними зборами учасників (протокол № 04/03/14. від 04.03.2014) та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Іншим учасником ТОВ «НВП «Світло» є ОСОБА_9 , якому належить частка у статутному капіталі у розмірі 64%, вартістю 128000 грн.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ «НВП «Світло» від 18.11.2005, що оформлене протоколом №05/03 від 18.11.2005, директором товариства призначено ОСОБА_6

ТОВ «НВП «Світло» є господарським товариством та створено з метою отримання прибутку. Основним джерелом доходу ТОВ «НВП «Світло» є надання в оренду нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень на 1-му, II- му та мансардному поверхах в літ. «Б», загальною площею 2 455,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстровано за ТОВ «НВП «Світло» Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за реєстровим № 383-з та в подальшому, відповідні відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2339070280000).

Однак, не дивлячись на відсутність підстав для залучення третіх осіб, з метою підвищення ефективності використання належного ТОВ «НВП «Світло» нерухомого майна, 15 січня 2016 року між ТОВ «НВП «Світло», в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ "ЯРД", в особі директора ОСОБА_10 укладено договір про спільну діяльність. Згідно вказаного договору ОСОБА_6 одноосібно, передав ТОВ «ЯРД» належне ТОВ «НВП «Світло» нерухоме майно (нежитлові приміщення на 1-му, ІІ-му та мансардному поверхах) в літ. «Б», загальною площею 2 455,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані нежитлові приміщення згідно умов договору про спільну діяльність були передані ОСОБА_6 до ТОВ «ЯРД» з метою покращення технічних характеристик об`єкта нерухомості, покращення умов використання об`єкта нерухомості для орендарів та отримання прибутку від надання їх в оренду.

Нежитлові приміщення фактично вибули з володіння, користування і розпорядження ТОВ «НВП «Світло», всі юридичні і фактичні дії щодо вказаних нежитлових приміщень, в тому числі, отримання прибутку від здавання їх в оренду, здійснює одноособово ТОВ «ЯРД», що прямо порушує права ОСОБА_11 як учасника ТОВ «НВП «Світло» з часткою у статутному капіталі 36 % на розподіл прибутку цього товариства пропорційно до розміру належної йому частки у статутному капіталі від господарської діяльності.

Заявник зазначає, що майно ТОВ «НВП «Світло» та кошти, отримані від його користування, є предметами кримінально протиправних дій у даному кримінальному провадженні, в розумінні ст.98 КПК України.

Незастосування арешту майна у вигляді заборони розпоряджатись та користуватись майном може призвести до його подальшого приховування, знищення, пошкодження, подальшої реалізації, що може перешкодити кримінальному провадженню, а також унеможливить відшкодування завданої цивільному позивачу шкоди.

З огляду на викладене, з метою забезпечення в подальшому відшкодування завданих збитків цивільному позивачу заявник просить накласти арешт на нежилі приміщення на 1. 2 та мансардному поверхах ( в літ.Б), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «НВП «Світло», заборонити будь-яким особам укладати будь-які угоди, правочини, договори, здійснювати відчуження та розпорядження даним майном, а також здійснювати реєстраційні дії щодо даного майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими СВ Голосіївського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100010003154 від 24.03.2016, за фактом захоплення майна ТОВ «НВП «Світло», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України.

Заявник посилається на те, що ОСОБА_4 є цивільним позивачем у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статтіКримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

В силу положень ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства тавимогами захистуосновоположних прав конкретної особи.

Звертаючись до суду заявник, посилаючись на те, що він є цивільним позивачем, просить накласти арешт на майно ТОВ «НВП «Світло», одним із засновників яким він є, з метою забезпечення відшкодування в подальшому завданих йому збитків. Також заявник посилається, що майно Товариства є речовим доказом у даному кримінальному провадженні і не застосування такого заходу забезпечення, як арешт майна, може призвести до його пошкодження знищення, віджучення, тощо.

Однак, в даному випадку заходи забезпечення кримінального провадження з метою забезпечення цивільного позову можуть бути застосовані, а арешт накладений на майно, що належить підозрюваному, який відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства є цивільним відповідачем, або ж на майно третьої особи, яка несе відповідальність за завдані злочином збитки.

Нежитлові приміщення, на які ОСОБА_4 , який є учасником Товариства, просить накласти арешт, належить ТОВ «НВП «Світло».

В силу положень ст.171 ЦПК України цивільний позивач може звернутись з клопотанням про накладення арешту лише з метою забезпечення цивільного позову.

У даному кримінальному провадженні будь-кому з осіб не повідомлено про підозру, а ТОВ «НВП «Світло» не є юридичною особою, яка несе відповідльність за завдані збитки, а отже підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову у даному випадку відсутні.

Право на звернення з клопотанням про накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів належить слідчому, прокурору у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, слідчий суддя не вбачає правових підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в зв`язку з чим клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016100010003154 від 24.03.2016 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.206-2, ч.1 ст.362, ч.2 ст.364 КК України,відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя