Ухвала суду № 99624200, 15.09.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4559/21

Номер провадження 1-кс/629/902/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді - Мицик С.А., при секретарі судового засідання- Заводяній О.Ю., за участю заявника - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області заяву ОСОБА_1 про відвід судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Жмуд Наталії Миколаївни у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.190 КК України,-

в с т а н о в и в:

В провадження судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Мицик С.А. надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Жмуд Н.М. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.190 КК України. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що у діях судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Жмуд Н.М. вбачаються порушення, які є незаконними, необґрунтованими, упередженими та такими, що не відповідають вимогам КПК України, містять дисциплінарні порушення. Зазначив, що суддею обрано позицію сторони обвинувачення. Про дату та час підготовчого засідання обвинувачений за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.190 КК України ОСОБА_1 не був повідомлений заздалегідь належним чином. 03.09.2021 під час підготовчого судового засідання він заявив про погане самопочуття, але суддя Жмуд Н.М. ніяк не відреагувала та продовжила проводити судове засідання. Крім того, на підготовче судове засідання з`явилися лише четверо потерпілих з шести. Заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про неможливість проведення судового засідання без присутності всіх потерпілих та його заперечення, суддя Жмуд Н.М. проігнорувала та нею не досліджувалось питання про те, чи існують поважні обставини, за яких потерпілі не з`явились до суду, що може впливати на повноту чи достовірність судового розгляду справи. Ці факти, на думку заявника, підтверджують та свідчать про упередженість судді Жмуд Н.М. до ОСОБА_1 та про її зацікавленість на користь сторони обвинувачення. Враховуючи викладене, просив відвести суддю Лозівського міськрайонного суду Харківської області Жмуд Н.М. від участі у розгляді кримінального провадження у справі № 629/4559/21; провадження 1-кп/629/383/21 з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст. 75 КПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 вересня 2021 року, вказане провадження передано судді Мицик С.А.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою заяву про відвід судді підтримав, та надав пояснення, аналогічні викладеним в заяві.

Вислухавши думку заявника, дослідивши матеріали заяви, оглянувши дані відеозаписів судових засідань у кримінальному провадженні (справа № 629/4559/21; провадження 1-кп/629/383/21) за 03.09.2021, 14.09.2021, суд приходить до наступного.

Частинами 2,3 ст. 35 КПК України передбачено, що матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду. Визначення судді для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Частиною 5 ст.80 КПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Пунктом 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", закріплено принцип, з яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності, оскільки важливим питанням є забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадськості до суду.

Практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що право на безсторонній суд включає як об`єктивні, так і суб`єктивні елементи (рішення у справах «П`єрсак проти Бельгії»; «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984р). Об`єктивний критерій безсторонності полягає в тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність судді. Суб`єктивний критерій безсторонності полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

У свою чергу, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з`ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

За загальним правилом існує презумпція особистої безсторонності доти, доки не доведено інше. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.9 КПК України є обов`язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Королівства Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Королівства Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Жмуд Н.М. при вирішенні даної кримінальної справи.

Твердження заявника про упередженість судді Жмуд Н.М. ґрунтуються лише на його припущеннях і не підтверджуються фактичними обставинами.

Крім того, суд вважає заявлений відвід таким, що не підлягає задоволенню, оскільки сама по собі незгода з процесуальними діями головуючого по справах, не може бути підставою для відводу судді. Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, заява про відвід на думку суду, є не обґрунтованою, підстави для задоволення відводу відсутні.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Жмуд Н.М.

Керуючись ст.ст.75,76,81,372 КПК України, суд-

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Жмуд Наталії Миколаївни у кримінальному провадженні (справа № 629/4559/21; провадження 1-кп/629/383/21) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.190 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мицик С.А.