Рішення № 99623902, 10.09.2021, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1485/19

Провадження №2-о/568/17/21

10 вересня 2021 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Троцюк В.О.

секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Козинська територіальна громада, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

встановив:

Заявник звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання із спадкодавцем - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини. В подальшому заявник подав заяву про зміну вимог, а саме просить суд встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

В обгрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла родичка (рідна сестра його баби ОСОБА_3 ), яка на день смерті проживала в АДРЕСА_1 . Після смерті матері відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 2,05 га, що належала їй відповідно до державного акту про право на земельної ділянки, згідно сертифіката про право на земельну частку (пай) (серія РВ №0182967) в землях КСП «Маяк», що знаходиться на території Іващуківської сільської ради. На час смерті тітки, заявник проживав з нею з 1991 року, був зареєстрований разом з нею, вів спільне господарство, доглядав за нею. Після смерті ОСОБА_2 він прийняв спадщину, так як фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Інших спадкоємців після її смерті немає. При зверненні до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено. Просить суд встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання заявник не з`явився, подавши заяву про розгляд справ за його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю.

Представник зацікавленої особи Козинської сільської ради в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 03 жовтня 1998 року, виданого Іващуківською сільською радою Радивилівського району Рівненської області, актовий запис №30 від 03.10.1998 р. (а.с.6)

Згідно довідки Козинської сільської ради №419 від 10.08.2021 року ОСОБА_1 проживав з сім`єю за адресою АДРЕСА_1 та був зареєстрований за вказаною адресою. Разом з ним проживала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 доглядав ОСОБА_2 о її смерті, та є таким, що фактично прийняв спадщину. (а.с.42)

Померлій ОСОБА_2 належить право на земельну ділянку (пай), площею 2,51 умовних кадастрових гектарах, відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай), виданого на підставі рішення Радивилівської районної державної адміністрації від 12 травня 1997 року (серія РВ №0182967) (а.с.30)

Державним нотаріусом Радивилівської районної державної нотаріальної контори Забожною Л.Л. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 в зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні стосунки з ОСОБА_2 (а.с.13)

Відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України Цивільний Кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності застосовуються норми Цивільного Кодексу Української РСР в ред. 1963 року.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Прийняття спадщини підтверджується різними діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили у володіння ( користування, розпорядження) спадковим майном.

Згідно ч.2 ст.553 ЦК УРСР спадкоємець за законом чи за заповітом вправі відмовитися від спадщини протягом 6 місяців з дня її відкриття.

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Згідно роз`яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року, при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилася і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм Цивільного Кодексу 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в Постанові «Про практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року (з відповідними змінами, які діяли на час виникнення даних правовідносин), заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Аналогічна позиція викладена у п. 9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13.

Так, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не замінено заповітом.

На час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР (1963 р.) його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини).

За приписами ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Виходячи зі змісту наведеної норми закону прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.

Станом на день відкриття спадщини заявник ОСОБА_1 проживав із ОСОБА_2 та здійснював догляд за нею. Після смерті ОСОБА_2 та шість місяців по тому, ОСОБА_1 здійснюючи догляд за майном померлої та користуючись ним, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Враховуючи, що заявник вступив в управління та володіння спадковим майном, а тому він є таким, що прийняв у спадщину належне спадкодавцям право на земельну частку (пай) і факт прийняття спадщини знайшли своє підтвердження з матеріалів справи. Встановлення факту прийняття спадщину позивачу необхідно для подальшого оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову в частині встановлення факту прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 524, 549 ЦК УРСР, ст. ст. 12, 13, 15, 16, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 315, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Козинська територіальна громада, про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Козинська сільська рада, ЄДРПОУ 04386485, місце знаходження: с.Козин вул..Берестецька, 145 Дубенського району Рівненської області

Суддя В.О. Троцюк