Рішення № 99622234, 14.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року м. Київ № 320/8582/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі у тексті - позивач) з позовом до Фонду державного майна України (далі у тексті - Фонд, відповідач), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене протоколом від 30 липня 2020 року № 122 в частині позбавлення ОСОБА_1 кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката № 27-028, виданого 02 червня 2001 року Державним комітетом України по земельних ресурсах та Міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту, за спеціалізацією 1. 1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у томі числі земельних ділянок та майнових прав на них» та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № НОМЕР_2, виданого 25 грудня 2004 року Фондом Державного майна України та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них».

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 11 серпня 2020 року № 1334, яким було оцінювача ОСОБА_1 позбавлено кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката № 27-028, виданого 02 червня 2001 року Державним комітетом України по земельних ресурсах та Міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту, за спеціалізацією 1. 1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у томі числі земельних ділянок та майнових прав на них» та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № НОМЕР_2, виданого 25 грудня 2004 року Фондом Державного майна України та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них».

3. Стягнути з Фонду державного майна України судові витрати на корить позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30 липня 2020 року Екзаменаційною комісією Фонду державного майна України (далі у тексті - Комісія) прийнято рішення щодо позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката № 27-028, виданого 02 червня 2001 року Державним комітетом України по земельних ресурсах та Міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту, за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі, земельних ділянок, та майнових прав на них» та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № НОМЕР_2, виданого 25 грудня 2004 року Фондом державного майна України та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за тією ж спеціалізацією.

На підставі вказаного рішення 11 серпня 2020 року Фондом видано наказ № 1334 відповідно до якого оцінювача ОСОБА_1 позбавлено (анульовано) кваліфікаційного документа оцінювача-сертифіката № 27028, виданого 02 червня 2001 року Державним комітетом України по земельних ресурсах та Міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту, за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі, земельних ділянок, та майнових прав на них» та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № НОМЕР_2, виданого 25 грудня 2004 року Фондом державного майна України та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за тією ж спеціалізацією.

Позивач вважає рішення Комісії та наказ Фонду протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідачем порушено законодавство та його права як оцінювача.

Так, позивач вважає, що його не було повідомлено належним чином та у належний строк про засідання Комісії, що позбавило його права на прибуття та участь у її засіданні. До засідання Екзаменаційної комісії позивачу не було направлено документи, на підставі яких може ставитися питання про позбавлення оцінювача свідоцтва, зокрема, скарги заінтересованих осіб (заявників), звітів про оцінку майна або належним чином оформлених їх копій та рецензій на них. Крім того, заздалегідь подані ним письмові пояснення не були проаналізовані та розглянуті Екзаменаційною комісією Фонду.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року відкрито провадження у справі № 320/8582/20, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, запропоновано відповідачам в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.

Скориставшись правом на подання відзиву, 24 грудня 2020 року Фонд державного майна України направив до суду відповідний відзив, у якому просить про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

У відзиві Фонд стверджує, що питання професійної діяльності позивача розглядалося відповідно до статті 16 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та абзацу третього пункту 1 розділу IV Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, оскільки були виявлені грубі порушення нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності, зазначених в абзаці 10 пункту 4 розділу IV Положення, а саме: внесення оцінювачем до Єдиної бази недостовірної, неправдивої інформації (даних) зі звітів про оцінку майна, які було виявлено в процесі виконання Фондом повноважень, визначених Порядком, що не передбачає надання Фонду скарги (заяви), звітів про оцінку майна та рецензій на них.

Також вказує, що процедура підготовки та проведення засідання Екзаменаційної комісії Фонду були здійснені у суворій відповідності до вимог Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, затвердженого наказом Фонду від 13 листопада 2002 року № 1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2002 року за № 925/7213, зокрема позивача вчасно запрошено на засідання комісії та запропоновано надати відповідні пояснення, вжито вичерпних заходів стосовно надання оцінювачу ОСОБА_1 можливості ознайомитися з усіма матеріалами, які розглядалися Комісією, чим позивач не скористався. З огляду на зазначене, відповідач вважає оскаржувані рішення та наказ правомірними, оскільки, на його думку, прийняті вони відповідно до вимог законодавства України.

У січні 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, яка конкретизує твердження, раніше викладені у позові.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України) судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.

Обставини, встановлені судом:

Позивачем, ОСОБА_1 , 25 грудня 2004 року отримано сертифікат від 02 червня 2001 року № 27028, виданий Державним комітетом України по земельних ресурсах та Міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту, за спеціалізацією 1. 1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у томі числі земельних ділянок та майнових прав на них».

На підставі зазначеного сертифіката, ОСОБА_1 зареєстровано в Державному реєстрі оцінювачів, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 16 жовтня 2008 року № 6924.

За результатами аналізу даних, внесених суб`єктами оціночної діяльності та оцінювачами до Єдиної бази даних звітів про оцінку(далі у тексті - Єдина база) Фондом були виявлені порушення, допущені оцінювачем ОСОБА_1 щодо внесення до Єдиної бази недостовірної, неправдивої інформації (даних) зі звітів про оцінку, зокрема щодо звітів про оцінку об`єктів житлової нерухомості, зареєстрованих в Єдиній базі 1, 4, 13 та 16 червня 2020 року.

З метою отримання зазначених вище звітів про оцінку нерухомого майна, виконаних ОСОБА_1 у складі суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «ЛАВІРА НІК» Фонд звернувся із запитом від 22 червня 2020 року № 10-59-12200 до вказаного суб`єкта та просив до 02 липня 2020 року надати належним чином завірені копії звітів про оцінку майна.

Відповідь у встановлений запитом строк не надійшла, з огляду на що наказом Фонду від 08 липня 2020 року № 1146 суб`єкту оціночної діяльності - ТОВ «ЛАВІРА НІК» зупинено доступ до Єдиної бази.

Листом Фонду від 17 липня 2020 року № 10-59-14155 ОСОБА_1 запрошено прибути на 30 липня 2020 року о 14-00 годин на засідання Екзаменаційної комісії, перелічено, які саме звіти про оцінку будуть розглядатися на засіданні Екзаменаційної комісії, а також запропоновано надати письмові пояснення щодо цих звітів. Відповідно до скріншоту, що міститься в матеріалах справи, зазначений лист направлено Фондом на електронну адресу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 21 липня 2020 року о 08 годині 47 хвилин.

На ту ж електронну адресу 20 липня о 17 годині 50 хвилин та о 17 годині 52 хвилини були відправлені матеріали, що будуть розглядатися на засіданні Екзаменаційної комісії, зокрема:

1. Інформація зі Звіту про оцінку об`єкта житлової нерухомості. Пароль пошуку - ЗКЗЖУД502354;

2. Внесена до Єдиної бази сканована копія Звіту про оцінку об`єкта житлової нерухомості. Пароль пошуку - ЗКЗЖУД502354;

3. Інформація зі Звіту про оцінку об`єкта житлової нерухомості. Пароль пошуку - ГГЧЗФД749882;

4. Внесена до Єдиної бази сканована копія Звіту про оцінку об`єкта житлової нерухомості. Пароль пошуку - ГГЧЗФД749882;

5. Інформація зі Звіту про оцінку об`єкта житлової нерухомості. Пароль пошуку - ГАЮЖАУ306421;

6. Внесена до Єдиної бази сканована копія Звіту про оцінку об`єкта житлової нерухомості. Пароль пошуку - ГАЮЖАУ306421;

7. Інформація зі Звіту про оцінку об`єкта житлової нерухомості. Пароль пошуку - ВИУЛЖЩ262203;

8. Внесена до Єдиної бази сканована копія Звіту про оцінку об`єкта житлової нерухомості. Пароль пошуку - ВИУЛЖЩ262203,

які отримано позивачем частинами 20 липня 2021 року о 18 годині 51 хвилину та о 18 годині 53 хвилини відповідно.

У відповідь ОСОБА_1 23 липня 20202 року звернувся на електронну адресу секретаря Екзаменаційної комісії та 28 липня 2020 року - на адресу Фонду із проханням надіслати йому на паперових носіях всі, належним чином засвідчені, письмові матеріали стосовно нього, які будуть розглядатися Екзаменаційною комісією.

Листом Фонду від 29 липня 2020 року № 10-59-15115 оцінювачу було направлено засвідчені належним чином документи, а саме: Інформацію зі звітів про оцінку (паролі пошуку: ЗКЗЖУД502354, ГГЧЗФД749882, ГАЮЖАУ306421, ВИУЛЖЩ262203).

ОСОБА_1 30 липня 2020 року на засідання Екзаменаційної комісії не з`явився. Пояснень по суті вказаних звітів не подавав.

Відповідно до копії протоколу від 30 липня 2020 року № 133 засідання Комісії, членами Екзаменаційної комісії Фонду прийнято рішення («за» - 24, «проти» - 0) позбавити (анулювати) ОСОБА_1 кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката № 27-028, виданого 02 червня 2001 року Державним комітетом України по земельним ресурсах та Міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту, за спеціалізацією 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них» та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № НОМЕР_2, виданого 25 грудня 2004 року Фондом та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за тією ж спеціалізацією.

Листом Фонду від 13 серпня 2019 року № 10-59-16185, який 13 серпня 2020 року о 14 годині 12 хвилин надійшов на електронну адресу ОСОБА_1 , останнього повідомлено про рішення Екзаменаційної комісії від 30 липня 2020 року.

Наказом Фонду державного майна України від 11 серпня 2018 року № 1334 позбавлено (анульовано) ОСОБА_1 кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката № 27-028, виданого 02 червня 2001 року Державним комітетом України по земельним ресурсах та Міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту, за спеціалізацією 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них» та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № НОМЕР_2, виданого 25 грудня 2004 року Фондом та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за тією ж спеціалізацією.

Листом від 12 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Голови правління Асоціації спеціалістів банківської оцінки України ОСОБА_2 з проханням надати рецензії відповідно до підпунктів № 62-67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, на засвідчені матеріали, які розглядалися а засіданні Екзаменаційної комісії 30 липня 2020 року, та 14 серпня 2020 року отримав відмову у рецензуванні матеріалів, з огляду на відсутність в їх складі звітів про оцінку майна.

Незгода із рішенням Екзаменаційної комісії Фонду від 30 липня 2020 року № 122 та наказом Фонду державного майна України від 11 серпня 2020 року № 1334 в частинах, що стосуються ОСОБА_1 , обумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Контситуцією та законами України.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено законом України від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (із змінами і доповненнями) (далі у тексті - Закон № 2658).

Професійна оціночна діяльність (далі у тексті - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна (частина перша статті 4 Закону № 2658).

Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону (частина перша статті 6 Закону № 2658).

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658). Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2658, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Згідно з частиною першою, четвертою статті 15 Закону № 2658, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна.

Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії.

За приписами частини першої, другої та сьомої статті 16 Закону № 2658, рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва приймається Екзаменаційною комісією, склад якої затверджується Фондом державного майна України та формується з числа його представників, представників інших органів державної влади, до повноважень яких належить реалізація державної політики в питаннях оцінки майна, які мають необхідний рівень підготовки з питань оцінки майна, та представників, делегованих саморегулівними організаціями оцінювачів.

Рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (його анулювання) приймається Екзаменаційною комісією за письмовим поданням заінтересованих осіб з таких підстав: неодноразове грубе порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна; рішення суду за фактами непрофесійної оцінки майна, яка проведена оцінювачем; наявність у оцінювача непогашеної судимості за корисливі злочини; з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного свідоцтва; з`ясування факту порушення оцінювачем обмежень, встановлених статтею 8 Закону № 2658.

Рішення Екзаменаційної комісії оформлюються протоколами. Порядок роботи Екзаменаційної комісії встановлюється Фондом державного майна України.

Відповідно до частини першої, другої статті 23 Закону № 2658 державне регулювання оціночної діяльності полягає в забезпеченні формування та розвитку інфраструктури оцінки майна в Україні, об`єктивності та законності її проведення, у тому числі відповідності оцінки майна нормативно-правовим актам з оцінки майна, впровадження в практику оціночної діяльності міжнародних норм та правил оцінки майна, забезпеченні суспільних інтересів у питаннях оцінки майна, створення конкурентного середовища серед суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання та навчальних закладів, що здійснюють професійну підготовку оцінювачів, проведення оцінки майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.

Основними напрямами державного регулювання оціночної діяльності є, зокрема, контроль за додержанням законодавства суб`єктами оціночної діяльності та іншими суб`єктами під час проведення оцінки майна.

Органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні, є Фонд державного майна України (частина перша статті 24 Закону № 2658).

З метою реалізації вимог Закону України «Про оцінку майна. майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у частині організаційного забезпечення прийняття Екзаменаційною комісією рішень про видачу або позбавлення (анулювання) кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів розроблено Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, затверджене наказом Фонду державного майна України від 13 листопада 2002 року № 1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28 листопада 2002 року за № 925/7213 (із змінами і доповненнями) (далі у тексті - Положення).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 3 Розділу І Положення відповідно до покладених завдань Екзаменаційна комісія: приймає рішення щодо позбавлення (анулювання) кваліфікаційного свідоцтва оцінювача (кваліфікаційного документа оцінювача) за спеціалізацією (ями) відповідного напряму оцінки майна з підстав, визначених законодавством.

Щодо повідомлення позивача про засідання Екзаменаційної комісії Фонду від 30 липня 2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 29 Закону, оцінювачі мають право, окрім іншого, бути безпосередньо присутніми на засіданні Екзаменаційної комісії під час розгляду питання щодо позбавлення оцінювача кваліфікаційного свідоцтва; оскаржувати дії посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, рішення Екзаменаційної комісії в судовому порядку.

Згідно з абзацом 3 пункту 5, пунктами 6, 7 розділу IV Положення, у двотижневий строк до дати проведення чергового засідання секретаріат Екзаменаційної комісії готує лист на адресу оцінювача, звернення щодо професійної оціночної діяльності якого розглядається, з вимогою надати письмові пояснення з порушеного питання, а також прибути на засідання Екзаменаційної комісії.

Чергові засідання Екзаменаційної комісії відбуваються не рідше одного разу на три місяці.

У разі неприбуття оцінювача або уповноваженого ним представника на засідання Екзаменаційної комісії питання щодо професійної оціночної діяльності такого оцінювача розглядається з урахуванням наданих ним письмових пояснень без його присутності. При цьому ненадання оцінювачем письмових пояснень не є підставою для непроведення Екзаменаційною комісією розгляду порушеного питання.

З матеріалів справи встановлено, що листом Фонду від 17 липня 2020 року № 10-59-14155 повідомляється ОСОБА_1 щодо прибуття на засідання Екзаменаційної комісії Фонду 30 липня 2020 року 14 годині 00 хвилин, та про необхідність надання письмових пояснень щодо Звітів. Водночас, судом встановлено, що відповідно до роздруківки скріншоту сторінки електронної пошти, що міститься у матеріалах справи, зазначений лист направлено Фондом на адресу позивача 21 липня 2020 року о 08 годині 47 хвилин.

Позивачем повідомлено суд, що вказане електронне повідомлення отримано ним 21 лютого 2020 року о 09 годині 47 хвилин. Доказів на спростування зазначеного відповідачем не надано. Суд зауважує, що відповідно до матеріалів справи, позивач проживає у місті Херсоні, у той час, як засідання Екзаменаційної комісії Фонду, відповідно до листа-повідомлення, мало відбутися за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазові, 18/9, кім. 303.

Таким чином, повідомлення про запрошення було направлено відповідачем за 10 днів до дати засідання, проте у інше місто, прибуття з якого потребує певного часу для особи, яка викликається на засідання. Крім того, скорочується час для підготовки пояснень по суті питання на засідання комісії.

Імперативний характер норми щодо повідомлення оцінювача за два тижні свідчить про істотність цієї процедурної гарантії. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлену особу про засідання, але й забезпечити їй реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб її пояснення були прийняті та враховані. З огляду на це, неповідомлення оцінювача про засідання не може вважатися формальним порушенням.

Своєю чергою, результатом належного та завчасного повідомлення у такому розумінні, є фактична обізнаність оцінювача про дату, час та місце засідання Екзаменаційної комісії, яка реалізована за такий період, який надає оцінювачу можливість належно підготуватися до розгляду питань, пов`язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва, та взяти участь у засіданні.

З наведеного слідує, що проведення розгляду питань, пов`язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, повинно здійснюватись з дотриманням принципу змагальності. Вказане означає, що законодавець прямо надає оцінювачу, відносно якого здійснюється розгляд такого питання, можливість захищати себе та брати участь у процесі прийняття рішення. Оцінювач може реалізувати таке право, зокрема, шляхом участі у засіданні, надання пояснень, подання відповідних доказів.

Аналогічні висновки висвітлені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі № 815/2467/17.

Отже, з огляду на те, що засідання Екзаменаційної комісії Фонду призначено на 30 липня 2020 року у м. Києві, в той час, як тільки 21 липня 2020 року позивачу, який проживає у місті Херсоні, направлено відповідний лист, суд дійшов висновку, що несвоєчасним відправленням повідомлення на засідання комісії відповідачем обмежено право позивача на подання пояснень, та на прибуття до міста Києва за для участі у засіданні Екзаменаційної комісії Фонду.

Встановлення факту позбавлення позивача можливості взяти участь у засіданні Екзаменаційної комісії, надати відповідні пояснення та підтверджуючі документи у зв`язку із несвоєчасним направленням повідомлення про проведення засідання, нівелює наслідки такого засідання, без надання правової оцінки підставам прийняття спірного рішення.

Водночас, в частині висновків Фонду щодо позбавлення позивача кваліфікаційного свідоцтва на підставі абзацу третього пункту IV Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії у зв`язку із виявленням грубих порушень оцінювачем нормативно- правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності, зокрема внесення оцінювачем до Єдиної бази недостовірної, неправдивої інформації (даних) зі звітів про оцінку майна, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Як зазначалося вище, порядок прийняття рішення про видачу, позбавлення, зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва передбачений статтею 16 Закону № 2658.

Частиною другою статті 16 цього Закону визначено підстави для прийняття рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (його анулювання), зокрема рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (його анулювання) приймається Екзаменаційною комісією за письмовим поданням заінтересованих осіб з таких підстав: неодноразове грубе порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна; рішення суду за фактами непрофесійної оцінки майна, яка проведена оцінювачем; наявність у оцінювача непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення; з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного свідоцтва; з`ясування факту порушення оцінювачем обмежень, встановлених статтею 8 цього Закону.

Зазначений перелік підстав є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Отже, Закон № 2658 не передбачає інших підстав для прийняття рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва, ніж за письмовим поданням заінтересованих осіб.

Організаційне забезпечення прийняття рішень про видачу кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів та про позбавлення кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів (їх анулювання) регулюється Положенням про порядок роботи Екзаменаційної комісії.

Абзацами 1, 2 пункту 1 розділу Положення визначено, що розгляд питань, пов`язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулюванням), здійснюється за таких умов: у разі отримання Фондом державного майна України письмового звернення (скарги) заінтересованих осіб (заявників).

Звернення (скарга) має містити аргументовані підстави для позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача.

До звернення (скарги) додаються: звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) або належним чином оформлена його копія відповідно до вимог Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31 жовтня 2011 року № 1585/1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за № 1351/20089, а також одна або декілька рецензій (у разі наявності).

До звернення (скарги) можуть додаватися матеріали, які розкривають суть питання, зокрема судові рішення, листування з порушеного питання, інші документи.

Таким чином, згідно з наведеними нормами права, підставою для початку процедури визначеної розділом IV Положеньня є наявність усіх наведених складових, зокрема аргументованого письмового звернення (скарги), звіту про оцінку майна (акт оцінки майна) або належним чином оформленої його копії, однієї або декількох рецензій (за наявності) та інші додаткових матеріалів, які розкривають суть питання.

Матеріалами справи підтверджено, що жодного звернення заінтересованих осіб разом із визначеним законодавством переліком документів до нього стосовно оцінювача ОСОБА_1 до Фонду не надходило.

Абзацом третім пункту 1 розділу IV в редакції Наказу фонду державного майна № 61 від 14 січня 2020 року визначено, що розгляд питань, пов`язаних з позбавленням кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) здійснюється «в процесі виконання Фондом повноважень, визначених Порядком ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17 травня 2018 року № 658, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 2018 року за № 677/32129 (зі змінами);

Проаналізувавши зазначені нормативні акти суд зауважує, що ініціювання розгляду питання, пов`язаного із позбавленням кваліфікаційного свідоцтва оцінювача не на підставі звернення зацікавлених суб`єктів, а в процесі виконання Фондом повноважень, визначених Порядком ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17 травня 2018 року № 658, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 2018 року за № № 677/32129 (зі змінами), суперечить статті 16 Закону 2658.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, не спростовані відповідачем, зокрема щодо відсутності належних підстав для ініціювання розгляду питання, пов`язаного із позбавленням кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ОСОБА_1 , та те, що ОСОБА_1 не було повідомлено належним чином про засідання Екзаменаційної комісії, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформленого протоколом від 30 липня 2020 року № 122 в частині щодо позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного документа - сертифіката № 27-028, виданого 02 червня 201 року Державним комітетом України по земельних ресурсах та Міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту, за спеціалізацією 1. 1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у томі числі земельних ділянок та майнових прав на них»; та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № НОМЕР_2, виданого 25 грудня 2004 року Фондом Державного майна України та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них.

Щодо оскарженого позивачем наказу Фонду від 11 серпня 2020 року № 1334 суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 13, 14 Порядку, кваліфікаційне свідоцтво (кваліфікаційний документ) оцінювача вважається анульованим з дати видання наказу Фонду державного майна України на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії.

У разі позбавлення оцінювача кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача (його анулювання) Фонд державного майна України вносить відповідні зміни до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності.

Відповідно до змісту оскаржуваного наказу Фонду державного майна України від 11 серпня 2020 року № 1334, який видано на підставі рішення Екзаменаційної комісії Фонду від 30 липня 2020 року (протокол № 122), позбавлено (анульовано) ОСОБА_1 кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката № 27-028, виданого 02 червня 2001 року Державним комітетом України по земельних ресурсах та Міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту, за спеціалізацією 1. 1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у томі числі земельних ділянок та майнових прав на них» та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № НОМЕР_2, виданого 25 грудня 2004 року Фондом Державного майна України та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них».

З огляду на те, що судом визнано рішення Екзаменаційної комісії Фонду від 39 липня 2020 року протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, слід дійти висновку, що позовну вимогу про визнання протиправним та скасування наказу Фонду державного майна України від 11 серпня 2020 року № 1334 слід задовольнити, як похідну.

Частиною другою статті 2 КАС України закріплено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуваннях усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, критерій прийняття рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення відображає принцип обґрунтованості рішення та вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 242 КАС України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2003 року № 3-рп/2003). Відповідно до частини першої статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Крім того, судом розглянуто питання щодо повернення судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з квитанцією від 16 вересня 2020 року № 28487623 позивачем сплачено за подання позову до адміністративного суду судовий збір у розмірі 1 681 гривна 60 копійок, який, з огляду на задоволення позовних вимог, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Доказів на підтвердження понесення будь-яких інших витрат Позивача, пов`язаних з розглядом справи, суду не надано.

За таких обставин, на підставі частини першої статті 139 КАС України, сплачений судовий збір у розмірі 1 681 гривна 60 копійок підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформлене протоколом від 30 липня 2020 року № 122 в частині позбавлення ОСОБА_1 кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката № 27-028, виданого 02 червня 2001 року Державним комітетом України по земельних ресурсах та Міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту, за спеціалізацією 1. 1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у томі числі земельних ділянок та майнових прав на них» та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № НОМЕР_2, виданого 25 грудня 2004 року Фондом Державного майна України та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них».

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 11 серпня 2020 року № 1334, яким було оцінювача ОСОБА_1 позбавлено кваліфікаційного документа оцінювача - сертифіката № 27-028, виданого 02 червня 2001 року Державним комітетом України по земельних ресурсах та Міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту, за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у томі числі земельних ділянок та майнових прав на них» та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № НОМЕР_2, виданого 25 грудня 2004 року Фондом Державного майна України та ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу» за спеціалізацією 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них».

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , , АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1681 гривна 60 копійок грн. за рахунок бюджетних асигнувань Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ: 00032945, вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда