Рішення № 99621341, 14.09.2021, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/2192/21

Провадження № 2/0158/591/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суду Волинської області у складі:

головуючого судді Поліщук С.В.,

при секретарі Брись А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №Z02.00202.004117321 від 18.10.2019р., укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк». Даний виконавчий напис був пред`явлений до виконання до Ківерцівського районного відділу державної виконавчої служби західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів).

Позивач зазначає, що виконавчий напис є безпідставним, оскільки нотаріус вчинив його без відповідних правових підстав, не переконався у безспірності грошової вимоги та вчинив його з порушенням норм чинного законодавства. Так, серед документів, наданих відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може проводитися у безспірному порядку, а наданий нотаріусу кредитний договір №Z02.00202.004117321 від 18.10.2019р., який не посвідчений нотаріально, не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 16.08.2021р. відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі з викликом сторін.

У відзиві на позовну заяву представник АТ «Ідея Банк» позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідачем було надано нотаріусу всі документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, чим підтверджено безспірність заборгованості позивача за Кредитним договором, а відтак спірний виконавчий напис є законним та підлягає виконанню. Також вказав, що посилання позивача на ту обставину, що постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р. № 662 є нечинною не відповідають дійсності, оскільки виконавчий напис вчинено до втрати нею чинності на підставі рішення суду. Рішення суду (постанова) не містить відомостей про момент втрати чинності такої постанови Кабінету Міністрів України, а разом з тим на даний час державна реєстрація постанови Кабінету Міністрів України не скасована, про що свідчить картка вказаного нормативно-правового акту, розміщена на веб-порталі Верховної Ради України «Законодавство України», згідно якої стан останнього вказано як «чинний».

Крім того, зазначив, що після виникнення у боржника кредитної заборгованості на його адресу відповідачем було направлено вимогу про усунення порушень кредитних зобов`язань, яка отримана позивачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Також просив відмовити у стягненні судових витрат на правничу допомогу у зв`язку із недоведеністю реальності таких витрат.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бохонкович В.Є. в судове засідання не з`явились, подали до суду заяви, в яких просять розгляд справи проводити у їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, у відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи без його участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з`явився, пояснень щодо позову та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення на підтримку або заперечення проти позову суду не подав.

Оскільки розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши письмові докази додані до позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.07.2020р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. за реєстровим №5190 вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором №Z02.00202.004117321 від 18.10.2019р. за період з 18.11.2019р. по 10.06.2020р. в розмірі 30 489,38 грн. - основного боргу; 12 600,09 грн. - простроченого боргу; 2 858,36 грн. - прострочених процентів; 270,32 грн. -строкових процентів; 694,44 грн. - нарахована комісія; 7 449,43 грн. - простроченої плати комісії за обслуговування кредиту; 1 725,09 грн. - пеня; 500,00 грн. - інших штрафних санкцій; 1 900,00 грн. - плата за вчинення нотаріальних дій, що становить загальну суму 58 487,11 грн. (а.с.7).

Постановою державного виконавця Ківерцівського районного відділу державної виконавчої служби західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) Косинської Н.В. від 21.08.2020р. відкрито виконавче провадження №62873072 з виконання виконавчого напису №1172 від 29.06.1999р. (а.с.13).

Постановою державного виконавця Ківерцівського районного відділу державної виконавчої служби західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) Косинської Н.В. від 14.09.2021р. змінено (доповнено) реєстраційні дані у виконавчому провадженні №62873072, а саме: внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження:

- замість № ВД:1172 зазначено № ВД: 5190;

- замість дати видачі: 29.06.1999р. зазначено дату 27.07.2020р.;

- замість дати набрання рішенням чинності 29.06.1999р. зазначено 27.07.2020р.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 вказаного Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно» для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. у справі №826/20084/14, постанову Окружного адміністративного суду м. Київ від 07.11.2016 скасовано, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Судом встановлено, що серед документів, наданих відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а наданий нотаріусу кредитний договір № Z02.00202.004117321 від 18.10.2019р. не посвідчений нотаріально, що не заперечується учасниками справи у заявах по суті спору, тому він не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 12.03.2020 у справі №757/24703/18-ц, від 15.04.2020 у справі №158/2157/17.

Доводи відповідача з приводу того, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. у справі № 826/20084/14 не визначила моменту, з якого втрачає чинність відповідний пункт Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, ухвалою від 06.03.2017р. у справі № 826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. та до закінчення касаційного розгляду зупинив її виконання.

Касаційний розгляд справи було закінчено винесенням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., яка згідно інформації ЄДРСР України була опублікована 13.11.2017р. Тобто на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису дія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. у справі №826/20084/14 була відновлена.

Крім того, резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. у справі №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017р. №23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р. у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017р. №92.

Відтак, доводи АТ «Ідея Банк» про те, що моментом втрати чинності постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р. № 662 є його виключення з державного реєстру нормативних актів, відповідно до Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000р. № 32/5, також є безпідставними.

З огляду на зазначене, викладені в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн., який був сплачений позивачем при подані позову відповідно до квитанції №0.0.2226313413.1 від 11.08.2021 (а.с.1).

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Згідно із частинами першою, другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано суду наступні документи: 1) копію договору про надання правової допомоги від 09.08.2021р.; 2) копію додатка №1 до договору про надання правової допомоги від 09.08.2021р.; 3) попередній (орієнтовний) розрахунок вартості наданої правової допомоги за договором №1 від 09.08.2021р. на загальну суму 5625 грн.; 4) квитанцію до прибуткового касового ордера № 1 від 09.08.2021р., що підтверджує оплату в розмірі 5625 грн. відповідно до договору від 09.08.2021 (а.с.14-17).

З вищевказаного (орієнтовного) розрахунку вартості наданої правової допомоги за договором №1 від 09.08.2021 вбачається, що загальна вартість виконаних робіт становить 5625 грн., з яких: 1250 грн. - укладення договору з клієнтом, попереднє опрацювання матеріалів (доказів) наданих клієнтом; 1250 грн. - підготовка адвокатського запиту до державної виконавчої служб, отримання та опрацювання інформації; 1250 грн. - підготовка та подання до суду позовної заяви; 1875 грн. - участь у судовому розгляді (орієнтовно 3 засідання).

Враховуючи те, що у судових засіданнях, призначених на 30.08.2021р. та 14.09.2021р., представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бохонкович В.Є. участі не приймав, оскільки подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача АТ «Ідея Банк» на користь позивача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 1875,00 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підлягає до часткового задоволенню на суму 3750 грн.

Керуючись статтями 4, 7, 10, 12, 13, 76, 77, 137, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 27 липня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №5190, щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 58 487 (п`ятдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят сім) гривень 11 коп. за кредитним договором №Z02.00202.004117321 від 18.10.2019 року.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ківерцівський районний суд Волинської області до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- представник позивача - адвокат Бохонкович Василь Євгенійович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльність серії ВЛ №1038 від 06.07.2018р., юридична адреса АДРЕСА_2 ;

- відповідач - Акціонерне товариство «Ідея Банк», юридична адреса м. Львів, вул. Валова, 11 Львівської області, код ЄДРПОУ 19390819;

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, юридична адреса м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.

Суддя Ківерцівського районного суду Поліщук С.В.