Рішення № 99616393, 14.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року Справа № 280/4154/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 44118663)

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулась із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач, Головне управління ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 зберегти за нею форму обліку платника податків за прізвищем, ім`ям та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, а також поставити у паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора;

зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснювати облік платника податків ОСОБА_1 за прізвищем, ім`ям та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, а також поставити у паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.12.2020 звернулась до Олександрівської Державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Запорізькій області із заявою про відмову від будь-якого податкового цифрового ідентифікатора у порядку статті 40 Конституції України, в якій просила здійснювати облік платника податків у Державному реєстрі фізичних осіб тільки за її прізвищем, ім`ям та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації. Водночас, позивач не погоджується з альтернативним варіантом обліку за серією та номером паспорта, оскільки вважає такий облік тотожним обліку за ідентифікаційним номером. За результатами розгляду вищезазначеної заяви, Олександрівська Державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Запорізькій області листом № 29858/14/08-01-50 від 21.12.2020 сповістила позивача про відмову у задоволенні даної заяви у зв`язку із відсутністю законодавчих підстав щодо обліку в Державному реєстрі фізичних осіб тільки за прізвищем, ім`ям та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації з наступним внесенням до паспорта відмітки про «право здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора». Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що її конституційні права порушені, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем 16.07.2021 до суду було подано відзив (вх. № 40236), в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог. Головне управління ДПС у Запорізькій області посилається на положення пункту 70.5 статті 70 Податкового кодексу України відповідно до якої фізична особа – платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред`явити паспорт. Окремо зазначено, що після взяття на облік за зверненням фізичної особи орган державної податкової служби вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев`ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Відповідач зазначає, що Податковим кодексом України, Положеннями про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків не визначено іншого виду обліку фізичних осіб – платників податків, як за реєстраційним номером облікової картки платника податків або серією та номером паспорта громадянина України. Додатково Головне управління ДПС у Запорізькій області наголосило, що особи через особисті релігійні переконання, здебільшого, відмовляються від обліку у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків. А проти присвоєння номерів документам, у тому числі паспорту громадянина України, не заперечують. На підставі викладеного, у задоволенні адміністративного позову просить відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 31.05.2021 позовну заяву було залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), позивачу було надано десятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви, визначивши відповідачем у справі Головне управління ДПС у Запорізькій області, у зв`язку з чим, позовна заява приведена у відповідність вимогам КАС України.

Ухвалою суду від 22.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін в адміністративній справі № 280/4154/21. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі відзиву до суду.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяви по суті справи, безпосередньо дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини.

30.10.2013 позивач звернулася до Державної податкової інспекції Комунарського району м. Запоріжжя із заявою про відмову від присвоєного їй індивідуального податкового номеру № 2081406229 та реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов`язкових платежів у зв`язку із релігійними переконаннями із одночасним повідомленням державного органу про це (а.с. 8). Також позивач просила знищити у Державному реєстрі присвоєний їй індивідуальний податковий номер та зберегти раніше встановлену форму обліку платників податків та інших обов`язкових платежів.

16.12.2020 позивач звернулася до Олександрівської Державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Запорізькій області із заявою про відмову від будь-якого цифрового ідентифікатора, в якій зазначила про відмову від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків та прохання здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора (а.с. 7). Водночас, позивач не погоджується з альтернативним варіантом обліку за серією та номером паспорта, оскільки вважає такий облік тотожним обліку за ідентифікаційним номером. У своїй заяві ОСОБА_1 просила:

- ДФС України: не вносити про позивача інформацію до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

- зберегти за позивачем форму обліку платника податків за прізвищем, ім`ям та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації;

- Комунарській районній державній податковій інспекції ДФС у Запорізькій області в подальшому здійснювати облік позивача як платника податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора та без використання серії та номера паспорта (за прізвищем, ім`ям та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації);

- не вносити про позивача інформацію до Державного реєстру фізичних осіб –платників податків;

- поставити у паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.

Олександрівською Державною податковою інспекцією Головного управління ДПС у Запорізькій області листом № 29858/14/08-01-50 від 21.12.2020 про надання інформації повідомлено про наступне. Податковим кодексом України запроваджено ведення обліку всіх фізичних осіб як платників податків за реєстраційним номером облікової картки платника податків або серією та номером паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), тобто, на підставі номерів, що присвоюються документам, які подаються фізичною особою для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (а.с. 11).

Також Олександрівська Державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Запорізькій області зазначила, що Податковим кодексом України та Положенням про реєстрацію фізичних осіб – платників податків або іншими Законами України не визначено іншого виду обліку фізичних осіб – платників податків, як за реєстраційним номером облікової картки платника податків або серією та номером паспорта громадянина України (а.с. 12).

В силу зазначеного, Олександрівська Державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Запорізькій області вказала, що у них відсутні законодавчі підстави щодо обліку в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків тільки за прізвищем, ім`ям та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації та внесення до паспорта відмітки про «право здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора».

13.05.2021 позивач звернулася до Олександрівського управління у м. Запоріжжі Головного управління ДПС у Запорізькій області із заявою про повернення їй раніше зданого оригіналу індивідуального податкового номеру № 2081406229 з метою вчинення юридичних дій.

Не погодившись із рішенням Олександрівської Державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Запорізькій області, наданого позивачу у вигляді листа про надання інформації № 29858/14/08-01-50 від 21.12.2020, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, безперешкодно здійснювати одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою обов`язковою. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Статтею 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод регламентовано, що кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 63.1 – 63.3 статті 63 Податкового кодексу України (далі – ПК України), облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Згідно із пунктом 63.3 статті 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Пунктом 63.5 статті 63 ПК України встановлено, що всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у порядку, визначеному ПК України.

Відповідно до пунктів 63.6 – 63.7 статті 63 ПК України, облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому; в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Положеннями пункту 70.1 статті 70 ПК України встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).

Облік фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Згідно із пунктом 70.2 статті 70 ПК України, до облікової картки фізичної особи – платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься наступна інформація: прізвище, ім`я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство; а також серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (у разі внесення інформації про особу до Єдиного державного демографічного реєстру).

Абзацом другим пункту 70.5 статті 70 ПК України регламентовано, що фізична особа – платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред`явити паспорт. Фізична особа, яка які через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, подає повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Так, для заповнення повідомлення для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, використовуються дані паспорта.

Форма повідомлення для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, і порядок їх подання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року № 822 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Положення № 822), розроблене з метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі.

Абзацом другим пункту 1 розділу ІV Положення № 882 встановлено, що складовою частиною Державного реєстру є окремий реєстр Державного реєстру, до якого вноситься інформація про фізичних осіб – громадян України, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.

Розділом VІІІ Положення № 882 встановлений Порядок обліку фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру, зокрема, тих категорій осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Так, пунктами першим – третім розділу VІІІ Положення № 882 передбачено, що фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати до відповідного контролюючого органу повідомлення за відповідною формою № 1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред`явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред`являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.

Фізична особа подає повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання.

Відповідно до пункту 7 розділу VІІІ Положення № 882, після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала повідомлення, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта у передбаченій зазначеним Положенням формі.

Пунктом восьмим розділу VІІІ Положення № 882 зазначено, що після внесення до паспорта відмітки відповідний контролюючий орган формує та надсилає до ДФС повідомлення щодо дати внесення до паспорта такої відмітки (із зазначенням серії та/або номера паспорта) для взяття особи на облік в окремому реєстрі Державного реєстру.

Датою взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру вважається дата внесення відмітки до паспорта.

Тобто, облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру, який включає обов`язкові дані такої особи: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. Така інформація повинна зазначатися у сукупності, а винятків щодо ведення реєстру зазначеної категорії осіб відмінним від встановленого законодавством України порядком, не регламентовано. А тому, особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, можуть реалізувати своє право на це шляхом внесення зазначених відомостей у повідомлення за формою № 1П лише у повному обсязі.

Щодо тверджень позивача стосовно ведення обліку її як платника податків виключно за прізвищем, власним ім`ям та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації.

У зв`язку із набранням чинності ПК України з 01.01.2011, втратив чинність Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов`язкових платежів», положення якого передбачали можливість обліку зазначеної категорії осіб за прізвищем, ім`ям та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, не включаючи при цьому відомості щодо серії та номера паспорта такої особи.

Положення діючого законодавства України, у тому числі ПК України, не містять зазначеної норми, оскільки на теперішній час при веденні обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, вимагається надання від таких осіб чітко передбаченої законодавством інформації.

Враховуючи вищенаведене, облік позивача за прізвищем, ім`ям та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації є неможливим, оскільки це не передбачено жодним діючим правовим актом. А ведення такого обліку в іншому, ніж передбаченому законом, порядку прямо заборонено законодавством, про що свідчать положення статті 19 Конституції України.

Зазначена зміна порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не призводить до зменшення обсягу прав таких осіб, оскільки зазначеним обліком передбачено не застосування реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Суд зазначає, що аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права по ідентичних правовідносин викладені у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі №440/1555/20; від 21.07.2020 року у справі № 804/1075/17; від 16.01.2020 року в справі №825/1854/17; від 25.07.2018 у справі № 823/198/16 від 29.10.2019.

Зазначені висновки узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини, висловлену у Рішенні від 3 грудня 2009 року у справі «Тамара Скугар та інші проти Росії» (Заява № 40010/04), яка стосувалась відмови віруючих православної церкви від ідентифікації у податкових правовідносинах за номером. Суд зазначив, що захищаючи особисту сферу, стаття 9 Конвенції не завжди гарантує право поводити себе у публічній сфері життя так, як того вимагають релігійні погляди. Держава, розробляючи та застосовуючи власні внутрішні процедури, не може залежати від точки зору окремих громадян, яка базується на їх релігійних віруваннях. Суд дійшов висновку, що спосіб організації державної податкової бази даних з використанням індивідуальних номерів платників податків не є втручанням держави у реалізацію права заявниці на свободу релігії, гарантованого статтею 9 Конвенції.

Вищезазначеними положеннями податкового законодавства України передбачена чітка процедура із обов`язковим дотриманням вимог щодо її здійснення. Як вбачається з матеріалів справи, позивач не подавала до відповідного контролюючого органу повідомлення за формою № 1П, звернувшись лише із заявою від 16.12.2020 про відмову від будь-якого цифрового ідентифікатора.

Оскільки дана заява не спричиняє юридичних наслідків у вигляді відкриття процедури ведення обліку фізичної особи у спеціальному порядку як такої, яка з релігійних переконань відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, дії відповідача визнаються судом правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач у межах спірних правовідносин діяв у чіткій відповідності до положень діючого законодавства, а також не порушив прав позивача, що, відповідно, унеможливлює захист таких прав та задоволення заявлених позовних вимог. При цьому, вчинення відповідачем дій, про які просить позивач, свідчитиме про вихід відповідачем за межі наданих йому повноважень та порушення відповідних норм права, що не є допустимим.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 зберегти за нею форму обліку платника податків за прізвищем, ім`ям та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, а також поставити у паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора; зобов`язання відповідача здійснювати облік платника податків ОСОБА_1 за прізвищем, ім`ям та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, а також поставити у паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора – задоволенню не підлягають.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовної заяви розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241 – 243, 246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 14.09.2021.

Суддя Л.Я. Максименко