Ухвала суду № 99616356, 10.09.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 рокум. Ужгород№ 260/2543/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І

при секретарі судового засідання Ватлін Т.В.

за участі представників

позивача: Кісельова А.І., Локес Л.Д., адвокат Риков В.В.

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах дитини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в інтересах дитини ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 до Закарпатської обласної ради, третя особа - Закарпатська обласна державна адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 вересня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини Ухвали. Ухвалу в повному обсязі складено 14 вересня 2021 року.

ОСОБА_4 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.1-4 Т.1) в інтересах дитини ОСОБА_5 до Закарпатської обласної ради, третя особа - Закарпатська обласна державна адміністрації, якою просить визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської обласної ради від 25.02.2021 року № 165 "Про ліквідацію Перехрестівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради".

Ухвалою суду від 20.07.2021 року (а.с.70-72 Т.1) об`єднано в одне провадження адміністративні справи № № 260/2542/21, 260/2543/21, 260/2551/21, 260/2690/21, 260/2692/21, 260/2701/21, 260/2702/21, 260/2703/21, 260/2704/21, 260/2705/21, 260/2706/21, 260/2707/21, 260/2710/21 за позовами ОСОБА_2 в інтересах дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах дитини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в інтересах дитини ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 до Закарпатської обласної ради, третя особа - Закарпатська обласна державна адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення Закарпатської обласної ради від 25.02.2021 року № 165 "Про ліквідацію Перехрестівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради", з присвоєнням адміністративній справі № 260/2543/21.

Відповідачем, Закарпатською обласною радою, надано відзив на позовну заяву у справі № 260/2543/21 (а.с.25-32 Т.1), яким проти позову заперечує та просить одночасно відмовити в його задоволенні (оскільки відповідач, приймаючи оскаржене рішення, діяв на підставі та в межах визначених законом повноважень) та закрити провадження у справі (посилаючись на неналежність справи адміністративній юрисдикції).

В судовому засіданні 9 вересня 2021 року представником відповідача подано клопотання про закриття провадження (а.с.225 Т.2) у справі з підстав, наведених у наданому письмовому відзиві, у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України (в зв`язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).

Розглянувши подане представником відповідача клопотання про закриття провадження у справі, заслухавши думку позивачів та їх представника (який заперечив проти задоволення клопотання), дослідивши необхідні для розгляду клопотання докази, суд приходить до наступних висновків.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За змістом ст. 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Згідно із ст. 59 ГК України припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами (ч. 1 ст. 110 ЦК України); дані про рішення щодо припинення юридичної особи належать до відомостей, які вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі відповідних заяв (п. 27 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

За змістом ч.4 ст. 140 Конституції України органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Частиною 4 ст. 18 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 року за № 1060-XII (далі - Закон 1060) встановлено, що потреба в навчальних закладах, заснованих на комунальній власності, визначається місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Згідно з положеннями ч. 4 ст. 36 Закону 1060 створення загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону 1060 реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників).

Частиною 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон 280/97-ВР) встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Таким чином, засновником та власником корпоративних прав підприємства комунальної форми власності є територіальна громада, інтереси якої представляє відповідна рада.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 59 Закону 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, до компетенції міської ради належить здійснення розпорядчих функцій та прийняття рішень, зокрема, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Також за ч. 2 ст. 10 Закону 280/97-ВР обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

З аналізу викладених положень чинного законодавства випливає, що до компетенції обласної ради належить здійснення розпорядчих функцій та прийняття рішень, зокрема, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачі звернулися до суду з позовом про визнання протиправним та нечинним рішення другої сесії VIІI скликання Закарпатської обласної ради від 25.02.2021 року № 165 "Про ліквідацію Перехрестівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради", прийнятим у відповідності до положень ст. ст. 104-105 ЦК України та ст. 59 Господарського кодексу України.

Згідно з пунктом 9.1 Статуту Перехрестівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради, рішення про реорганізацію або ліквідацію спецшколи-інтернату приймає Закарпатська обласна рада.

Таким чином, оскаржене рішення прийнято в межах повноважень Закарпатської обласної ради та є розпорядчим документом щодо власності територіальної громади, який передбачає індивідуалізовані приписи щодо ліквідації конкретної юридичної особи, є необхідним для вчинення реєстраційних дій з ліквідації юридичної особи й після реалізації вичерпує свою дію.

Відтак, приймаючи оскаржене рішення, Закарпатська обласна рада діяла не як суб`єкт владних повноважень, а як засновник юридичної особи (Перехрестівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради, на підставі рішення ХІ сесії ХХІ скликання від 23.12.1992 "Про комунальну власність та програму її приватизації" знаходиться у комунальній власності Закарпатської області), а тому дії, спірне рішення в цьому випадку не є дією/рішенням суб`єкта владних повноважень, у розумінні КАС України, а є дією/рішенням власника корпоративних прав (засновника), комунальної установи, необхідним для здійснення відповідних реєстраційних дій щодо припинення (ліквідації) закладу.

Аналогічні висновки у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 року у справі № 813/1232/18, предметом якої було рішення Сокальської районної ради Львівської області про створення комунальної установи.

Визначаючи юрисдикцію спору у цій справі, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що районна рада, розпоряджаючись майном територіальної громади, реалізовувала організаційно-господарську діяльність, а тому оспорювані рішення в цьому випадку не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, у розумінні КАС України, а є рішеннями власника (засновника), якими такий власник (засновник) реалізує своє право на створення комунальної установи.

Також у постанові від 10.09.2019 року у справі № 921/36/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними, у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України.

У постанові від 09.09.2020 року Велика Палата Верховного Суду, усуваючи розбіжності у висновках, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, зазначила, що розмежування юрисдикції спорів про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи про створення, реорганізацію чи припинення діяльності такої установи в залежності від характеру та сфери діяльності такої комунальної установи не ґрунтується на положеннях законодавства.

Спори з приводу оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу, що в разі якщо здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи, то відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" належному способу захисту порушеного права чи інтересу відповідає позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. Такі спори повинні розглядатись за правилами господарського судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі № 813/6286/15, від 06.02.2019 року у справі № 462/2646/17).

Враховуючи наведене правове регулювання, висновок Великої Палати Верховного Суду та фактичні обставини цієї справи - суд приходить до висновку, що рішення Закарпатської обласної ради "Про ліквідацію Перехрестівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради" не може бути предметом судового розгляду за правилами КАС України. Такий спір підсудний судам господарської юрисдикції. За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю в порядку п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Ухвалою суду від 30 червня 2021 року (а.с.134-136 Т.1), в межах розгляду справи № 260/2551/21 за позовом ОСОБА_6 в інтересах дитини ОСОБА_7 до Закарпатської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення (тобто, до об`єднання цієї справи в одне провадження ухвалою суду від 20.07.2021 року, з присвоєнням справі № 260/2543/21) забезпечено адміністративний позов шляхом зупинення дії Закарпатської обласної ради від 25.02.2021 року № 165 "Про ліквідацію Перехрестівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Закарпатської обласної ради", до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 260/2551/21, та згідно ч. 6 ст. 150 КАС України - у випадку, в тому числі, закриття провадження у справі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

У відповідності до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Одночасно з цим, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Отже, суд роз`яснює позивачу його право подати клопотання про повернення судового збору.

Керуючись ст. ст. 19, 238, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах дитини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах дитини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в інтересах дитини ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 до Закарпатської обласної ради, третя особа - Закарпатська обласна державна адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд у встановлений ст. 295 КАС України п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя С.І. Рейті