Рішення № 99615589, 08.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2021 р. Справа№200/9838/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради про визнання протиправними дії, стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (далі – відповідач, управління) про:

- визнання протиправними дії щодо не нарахування та невиплати як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- стягнення несплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в сумі 8845 грн, що становить п`ять мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням попередньо виплаченої суми цієї допомоги.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач має статус учасника бойових дій.

Проте, у 2021 році таку допомогу позивачеві відповідачем не виплачено.

Вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Ухвалою суду від 09 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

25 серпня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що механізм надання разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році регламентується постановою КМУ «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08 квітня 2021 року № 325.

Виплату грошової допомоги позивачеві у 2021 році виплачено у розмірах, передбачених постановою КМУ «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08 квітня 2021 року № 325.

02 вересня 2021 року на адресу суду надійшов уточнений відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що до управління за виплатою разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік позивач не звертався. Інформації щодо включення до переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги щодо проведення виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня до управління не надходило.

Позивача не було включено до переліку осіб, які були передані управлінню Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Офісом Генерального прокурора, Державною судовою адміністрацією, Державною спеціальною службою транспорту, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями — щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України.

У зв`язку з вищевикладеним, управлінням позивачеві не нараховувалась щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік на спеціальні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем служби.

Крім того, відповідач заперечував щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу мотивуючи це тим, що у матеріалах справи відсутні докази оплати адвокатських послуг позивачем, а також тим, що матеріали справи не містять жодних доказів на обґрунтування розумності гонорару та витраченого адвокатом часу на підготування зазначеного позову.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Відповідно до листа Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради від 17 червня 2021 року № 06-17/225, станом на 15 червня 2021 року виплати допомоги до 5 травня у 2021 році позивачеві не нараховувалась. Інформація щодо нарахування та виплати допомоги за 2018-2020 роки в управлінні відсутня.

Відповідно до листа Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 26 серпня 2021 року № 01-20/6222/0/201-21, за інформацією управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, у вищевказаному управлінні соціального захисту населення з 01.01.2021 як учасник бойових дій.

В списках, які надійшли до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради від органів Пенсійного фонду України щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах та мають право на отримання грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ОСОБА_1 не значиться.

Для вирішення питання виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році ОСОБА_1 вищевказаним управлінням було направлено лист від 17 червня 2021 року № 06-98/124 із запрошенням звернутися до управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради із наступним пакетом документів: заявою, паспортом, РНОКПП, пільговим посвідченням, довідкою з банку про відкриття розрахункового рахунку для соціальних виплат.

Із заявою щодо проведення виплати разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 не звертався.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 30 серпня 2021 року № 15097/0/2-21/13, за інформацією Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної Державної адміністрації ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, в Управлінні соціального захисту населення Слов`янської міської ради з 01.01.2021 як учасник бойових дій.

В списках, які надійшли до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради від органів Пенсійного фонду України щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах та мають право на отримання грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ОСОБА_1 не значиться.

Для вирішення питання виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році ОСОБА_1 вищевказаним управлінням було направлено лист від 17 червня 2021 року № 06-98/124 із запрошенням звернутися до управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради із наступним пакетом документів: заявою, паспортом, РНОКПП, пільговим посвідченням, довідкою з банку про відкриття розрахункового рахунку для соціальних виплат.

Станом на 26 серпня 2021 року із заявою щодо проведення виплати разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 не звертався.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551-XII).

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину п`яту статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

В подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, № 325 від 08 квітня 2021 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08 квітня 2021 року № 325 визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1491 гривня.

Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням рішення

Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" № 1082-IX від 15 грудня 2020 року установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році становить 8854,00 грн. (1769,00 грн. х 5).

При розгляді даної адміністративної справи суд ураховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29 вересня 2020 року у справі № 440/2722/20.

Обґрунтовуючи правомірність дій щодо невиплати соціальної допомоги позивачу, відповідач зазначив, що позивач не звертався до управління за виплатою разової грошової допомоги. Інформації щодо включення позивача до переліку осіб, які мають право отримання такої грошової допомоги, до управління не надходило.

Суд критично ставиться до таких посилань відповідача, оскільки статус позивача як учасника бойових дій у відповідності до вимог законодавства підтверджений відповідним посвідченням, що свідчить про наявність права на отримання соціальної допомоги до 5 травня.

Відповідно до п. 5 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117, для включення до Реєстру інформації про пільговика такий пільговик має подати до відповідного суб`єкта заяву за встановленою формою разом з документами. Без такого звернення пільговик до Реєстру не включається.

Проте, факт не перебування особи в Реєстрі не свідчить про наявність чи відсутність у нього певного статусу та прав, пов`язаних з таким статусом.

Крім того, суд зазначає, що листом Міністерства соціальної політики України від 30 серпня 2021 року №15097/0/2-21/13 підтверджується, що позивач перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизовану реєстрі осіб, які мають право на пільги, в Управлінні соціального захисту населення Слов`янської міської ради з 01 січня 2021 року як учасник бойових дій.

Таким чином, позивач не може бути позбавлений права на належні йому соціальні виплати у зв`язку із ненаданням уповноваженими органами списків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Згідно ч. 2 ст. 17-1 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обов`язок щодо нарахування та виплати зазначеної допомоги позивачеві покладено саме на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів нарахування та виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік, суд приходить до висновку щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивача вказаної допомоги у повному розмірі, тобто, 8854,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За нормою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, з аналізу наведених правових норм випливає, що судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, які є документально підтвердженими.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом Мізюком С.В. 27 липня 2021 року укладено договір про надання правової допомоги № 104.

Відповідно до п. 1 вказаного договору Адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу по справі про стягнення з Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради на користь клієнта грошової допомоги до 5 травня.

Пунктом 3 зазначеного договору визначено, що обсяг і вартість наданої правової допомоги за цим Договором визначається у відповідному розрахунку, який є невід`ємним додатком до цього Договору та свідчить про виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до розрахунку суми надання правової допомоги, який є додатком № 1 до договору від 27 липня 2021 року № 104, адвокатом Мізюком Станіславом Володимировичем відповідно до договору про надання правової допомоги від 27 липня 2021 року № 104 громадянину ОСОБА_1 встановлено розмір грошової суми за надання правової допомоги 1000 (одна тисяча) гривень за надання консультації, складання позовної заяви до Донецького окружного адміністративного суду (п. 1 Розрахунку).

Сторони домовились, що ця сума сплачується шляхом готівкового розрахунку (п. 2 Розрахунку).

Підписуючи цей розрахунок, сторони підтверджують, що адвокат отримав, а клієнт передав зазначені грошові кошти (п. 3 Розрахунку).

Дослідивши надані позивачем документи, суд приходить до висновку, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн. є документально підтверджено, співмірною та відповідає принципу розумності, а тому суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на професійну справничу допомогу у розмірі 1000 грн.

Суд звертає увагу на висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, який зроблено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради про визнання протиправними дії, стягнення грошових коштів – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

Стягнути з Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, буд. 40, ЄДРПОУ: 25954290) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в сумі 8845 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, буд. 40, ЄДРПОУ: 25954290) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 08 вересня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко