Ухвала суду № 99614339, 10.09.2021, Краснопільський районний суд Сумської області

Ухвала

Іменем України

10 вересня 2021 року

Смт Краснопілля

Справа № 578/1016/20

Провадження № 1-кп/578/26/21

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді КОСАР А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснопілля Сумської області у кримінальному провадженні за № 12020200180000200 від 13.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених частиною другою статті 187, частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України/далі - КК/, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

учасники судового провадження:

секретар судового засідання - ЛИТВИН А. В.,

сторони кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурор АЛФЬОРОВ К. А. в режимі відеоконференції,

з повідомленням потерпілого ОСОБА_3 ,

з боку захисту: обвинувачені - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ,

захисники ШЕВЧЕНКО С. В., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , та ШАПОВАЛ О. О., яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 в режимі відеоконференції,

Установив:

В провадженні Краснопільського районного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , 1995 р.н., та ОСОБА_7 , 2001 р. н., у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених частиною другою статті 187, частиною третьою статті 357 КК.

Під час досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_8 було застосовано та в подальшому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - Ухвалою суду від 19.07.2021 строком на шістдесят днів до 16.09.2021.

Згідно з частиною третьою статті 331 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

01.09.2021 прокурором Сумської обласної прокуратури МУХОЮ О. подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на шістдесят днів, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1,3,4,5 частини першої статті 177 КПК.

На засіданні суду 19.07.2021 прокурор клопотання підтримав та зазначив, що оскільки розглядається кримінальне провадження щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, відсутні підстави для визначення розміру застави.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ШЕВЧЕНКО С. В. проти клопотання прокурора заперечували, просили суд змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з використанням електронних засобів контролю, враховуючи, що ОСОБА_4 визнає свою вину і заявлений потерпілим цивільний позов, усвідомлює тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, проживає за місцем реєстрації, де має міцні соціальні зв`язки, але обмежений у вільному пересуванні і тим самим позбавлений можливості добровільно відшкодувати завдані злочином збитки.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ШАПОВАЛ О. О. проти клопотання прокурора заперечували, просили суд змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з використанням електронних засобів контролю, враховуючи, що ОСОБА_2 не має наміру впливати на потерпілого і свідків, а не визнання обвинуваченим своєї вини не можна розцінювати як намір зловживати своїми процесуальними обов`язками та не з`являтися до суду за вимогою.

Суд, вислухавши думки сторін з приводу заявлених клопотань та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 19.07.2021 обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжено обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 16.09.2021.

Судове провадження не завершене.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує вимоги статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинувачених, характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозв`язку із ризиками у справі.

При цьому суд виходить з наявності ризиків, визначених статтею 177 КПК, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, докази в судовому засіданні не перевірені й під страхом можливості застосування покарання, передбаченого санкцією статті, яка інкримінована обвинуваченим, останні можуть переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки наслідки та ризик втечі для них у цьому випадку можуть бути визнані як більш небезпечні, ніж покарання і процедура його відбування. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченим та імовірну можливість продовження ними протиправної поведінки у подальшому.

Згідно зі статтею 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Суд уважає встановленим існування ризиків, передбачених пунктами 3, 4 частини першої статті 177 КПК щодо можливого незаконного впливу на потерпілого та свідків, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу судом було оцінені всі обставини з урахуванням представлених сторонами кримінального провадження матеріалів, а також вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.

Згідно зі статтею 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 у справі «Волосюк» проти України).

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в даному випадку ОСОБА_4 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ. Враховуючи покарання, яке передбачено за вказане правопорушення, існує ризик того, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, окрім того, існує ризик вчинення інших злочинів.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

А тому суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на більш м`який.

Суд критично ставиться до доводів сторони захисту з приводу того, що обрання до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є тривалим і недоцільним, та що обвинуваченим може бути обраний домашній арешт за місцем проживання, оскільки ризики наведені прокурором заслуговують на увагу, а наявність місця проживання у обвинувачених не є гарантією виконання ними своїх процесуальних обов`язків та запобіганню спробам переховуватись від суду, з метою уникнення покарання за скоєне, незаконно впливати на покази свідків, які ще не допитувались у судовому засіданні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Суд уважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики, передбачені пунктами 3,4 статті 177 КПК продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинувачених під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, а отже не суперечитиме вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ.

Даних, які б унеможливлювали тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_8 під вартою, матеріали кримінального провадження не містять.

За таких обставин суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_8 слід продовжити на строк до двох місяців.

При цьому, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , суд не вбачає підстав для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, і таке узгоджується з положеннями пункту 1 частини четвертої статті 183 КПК.

Керуючись ст. 177, 178, 183,193,194,196,197, 350, 372, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України,

Постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Павлівка Білопільського району Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 60 (шістдесят) днів, до 08.11.2021 з утриманням в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Верхня Сироватка Сумського району Сумської області, зареєстрованого за проживанням за адресою: АДРЕСА_3 , строком на 60 (шістдесят) днів, до 08.11.2021 з утриманням в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

У задоволенні клопотань захисників - відмовити.

Встановити строк дії ухвали в частині продовження обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08.11.2021.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошено 14 вересня 2021 року о 16 год. 30 хв.

Суддя

А. І. КОСАР