Рішення № 99611382, 14.09.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.2021р. Справа №905/847/21

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ

про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних в сумі 1973827,38 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Ламановій А.В.

Представники сторін:

від позивача: Верхацький І.В.

від відповідача: не з`явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ, про стягнення інфляційних втрат в сумі 1110048,99 грн. та трьох процентів річних в сумі 863778,39 грн., нарахованих внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором №9016/1920-ТЕ-6 постачання природного газу від 04.10.2019р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.05.2021р. по справі №905/847/21 відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 02.06.2021р. об 11:30 год.

02.06.2021р. до суду від відповідача надійшов відзив №06/752 від 31.05.2021р., в якому останнім заявлено про залишення позову без розгляду, оскільки позовна заява, яка отримана відповідачем, підписана представником Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» П.Литвин, однак в додатках до позовної заяви були відсутні документи на підтвердження повноважень представника позивача. За таких обставин відповідач вважає, що не можливо встановити особу, яка підписала дану позовну заяву, оскільки відсутні документи, які підтверджують повноваження П.Литвина.

Ухвалою суду від 02.06.2021р. відкладено підготовче засідання на 06.07.2021р. о 12:00 год.

02.06.2021р. до суду від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи від 02.06.2021р.

10.06.2021р. на електронну пошту суду від позивача надійшла заява №39/5-4260-21 від 10.06.2021р. про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 11.06.2021р. задоволено заяву позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

02.07.2021р. до суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позов №06/877 від 30.06.2021р., в яких відповідач заперечив щодо розрахунку інфляційних за січень-квітень 2020 року, оскільки вважає, що розраховуючи суму інфляційних нарахувань позивач як базу для здійснення інфляційних нарахувань використовував суму боргу з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів, а тому її розмір, на думку відповідача, є завищеним на 14120,54 грн. Відповідач стверджує, що базою для нарахування є сума боргу, яка є існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, у а випадку її часткового погашення – лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. На підтвердження зазначеного позивач посилається також на постанову Верховного Суду від 07.08.2019р. у справі №905/1302/18. Разом з цим, відповідачем здійснено контррозрахунок трьох процентів, за підрахунком якого відхилення з розрахунком позивача становить 00,08 грн.

Крім того, до доповнення до відзиву на позов відповідачем було додано клопотання №06/878 від 30.06.2021р. про відстрочення виконання судового рішення починаючи з 01.01.2022 року.

Ухвалою суду від 06.07.2021р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 04.08.2021р. о 12:20 год.

22.07.2021р. на електронну пошту суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 29.07.2021р. задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Телефонограмою суду від 02.08.2021р. повідомлено представника позивача зі змістом вищезазначеної ухвали суду.

Ухвалою суду від 04.08.2021р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 08.09.2021 року о 12:20 год.

12.08.2021р. на електронну пошту суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 16.08.2021р. відмовлено у задоволенні заяви позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Телефонограмою суду від 18.08.2021р. повідомлено представника позивача зі змістом вищезазначеної ухвали суду.

07.09.2021р. на електрону пошту суду від відповідача надійшло клопотання по справі №06/1117 від 06.09.2021р., в якому відповідач звертає увагу суду на набрання чинності 29.08.2021р. Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №1639-ІХ від 14.07.2021р., яким внесено зміни до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» №1730 від 03.11.2016р. Так, ч.1 ст.7 Закону №1730 встановлено, що на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію станом на 1 червня 2021 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються. Нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб: підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року. Відповідач вважає, що оскільки ним погашено основну суму боргу до 01.06.2021р., то відповідно до ч.1 ст.7 Закону, яка є нормою прямої дії, інфляційні нарахування та проценти річних підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Ухвалою суду від 08.09.2021р. оголошено перерву в судовому засіданні до 14.09.2021 року о 10:30 год.

Розглянувши в судовому засіданні 14.09.2021р. клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, яке заявлене у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Згідно п.2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без руху, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права відписувати її, або особою, посадове становище якої не встановлено.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позов №39/5-3010-21 від 20.04.2021р. у даній справі підписано представником Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - П.Литвином.

До позову додано копію довіреності №14-331 від 22.12.2020р., відповідно до якої адвоката Литвина Павла Володимировича уповноважено представляти інтереси Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» згідно статті 1312 Конституції України в будь-яких у судах України усіх інстанцій та третейських судах (арбітражних) з усіма правами, наданими чинним законодавством позивачу (заявнику, скаржнику), відповідачу (боржнику) та третій особі, у тому числі підписувати та подавати від імені Компанії позовні заяви. Також, матеріали справи містять копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4197/10 від 17.06.2010р., відповідно до якого Литвин Павло Володимирович має право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно ч.4 ст.60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Зазначене дає підстави вважати, що статус особи як адвоката підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідченням адвоката України.

Таким чином, матеріали справи містять належні докази на підтвердження повноважень Литвина П.В., як представника позивача, зокрема, і повноважень на підписання позовної заяви, а відтак, заява відповідача про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України задоволенню не підлягає.

В судове засідання 14.09.2021р. з`явився представник позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно з ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

04.10.2019р. між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (відповідач, споживач) був підписаний договір постачання природного газу №9016/1920-ТЕ-6, за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до умов п.1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

У пункті 2.1 договору узгоджено, що постачальник передає споживачу у жовтні 2019 - квітні 2020 року замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 20000 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях: у жовті 2019 року – 1050 тис.куб.м, у листопаді 2019 року – 3600 тис.куб.м, у грудні 2019 року – 3750 тис.куб.м, у січні 2020 року – 3750 тис.куб.м, у лютому 2020 року – 3500 тис.куб.м, у березні 2020 року – 3750 тис.куб.м, у квітні 2020 року – 600 тис.куб.м.

Згідно п.2.2 договору споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1 цього договору, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору. Споживач самостійно визначає обсяги, зазначені у пункті 2.1 цього договору, і несе відповідальність за правилами їх визначення.

Пунктом 3.1 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ власного видобутку та/або імпортованих газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») – у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Згідно п.3.8 договору приймання передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до Реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу. В акті приймання-передачі природного газу, ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в прейскуранті на відповідний період, також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розділ 4 цього договору).

Відповідно до п.3.9 договору споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом:

3.9.1 Копію акту про надання послуг з розподілу природного газу за розрахунковий період, складеного між споживачем та оператором ГРМ (для споживачів, об`єкти яких приєднані до газорозподільних мереж);

3.9.2 Інформацію за підписом уповноваженої особи споживача стосовно обсягів природного газу, використаних виключно в періоді (періодах) розрахункового періоду, коли він був включений до Реєстру споживачів постачальника (відповідно до пункту 3.8 цього договору), з розбивкою цих обсягів природного газу, за категоріями використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді;

3.9.3 Підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням пункту 3.8 цього договору, його фактична ціна та вартість.

Пунктом 3.10 договору визначено, що постачальник не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником актів приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акта.

Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді (п.3.11 договору).

Умовами п.4.2 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі Прейскуранту.

Загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (п.4.4 договору).

За умовами п.5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п.7.1 договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (п.11.1 договору).

29.10.2019р., 29.10.2019р., 20.11.2019р., 09.12.2019р, 20.12.2019р., 24.12.2020р., 28.01.2020р., 24.02.2020р., 23.03.2020р., 23.04.2020р. сторонами підписано додаткові угоди №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 до договору, якими внесені зміни до договору.

Додатковою угодою №1 до договору від 29.10.2019р. сторонами доповнено п.4.2 Розділу «Ціна природного газу» цього договору п.п.4.2.1 у наступній редакції:

« 4.2.1 Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (включно) за цим договором складає 4 272,7604 гривень, крім того податок на додану вартість – 20% усього разом з ПДВ – 5127,3125 грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001-157,19 грн. за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 188,63 грн. за 1000 куб.м. на добу.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 4429,9504 грн. за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ – 5315,9405 грн. за 1000куб.м.».

Додатковою угодою №2 до договору від 29.10.2019р. сторонами викладено в пункті 2.1 Розділу 2 «Кількість та фізико-хімічні показники природного газу» замовлений споживачем на жовтень 2019 року обсяг (об`єм) природного газу, зазначений в цьому пункті, в наступній редакції: «жовтень 2019 року – 910,0 тис.куб.м».

Додатковою угодою №3 договору від 20.11.2019р. сторонами доповнено п.4.2 Розділу «Ціна природного газу» цього договору п.п. 4.2.1 у наступній редакції:

« 4.2.2 Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року (включно) за цим договором складає 4899,00 гривень, крім того податок на додану вартість – 20% усього разом з ПДВ – 5878,80 грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001-157,19 грн. за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 188,63 грн. за 1000 куб.м на добу.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 5056,19 гривень за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ – 6067,43 грн. за 1000куб.м.».

Додатковою угодою №4 до договору від 09.12.2019р. сторонами доповнено п. 4.2 Розділу «Ціна природного газу» цього договору п.п.4.2.1 у наступній редакції:

« 4.2.3 Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) за цим Договором складає 4276,6958 грн., крім того податок на додану вартість – 20% усього разом з ПДВ – 5132,035 грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001-157,19 грн. за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 188,63 грн. за 1000 куб.м на добу.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 4 433,8858 грн. за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ – 5320,663 грн. за 1000куб.м».

Додатковою угодою №5 до договору від 20.12.2019р. сторони погодили викласти з 01 січня 2020 року Розділ 4 «Ціна природного газу» цього договору у наступній редакції:

« 4.2 Ціна за 1000 куб.м природного газу на період з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) складає 5500,00 гривень, крім того податок на додану вартість – 20% усього разом з ПДВ – 6600,00 гри.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018р №2001-157,19 грн. за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 188,63 грн. за 1000 куб.м на добу.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 5657,19 грн. за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ – 6788,63 грн. за 1000 куб.м».

Додатковою угодою №6 до договору від 24.12.2019р. сторонами викладено в пункті 2.1 Розділу 2 «Кількість та фізико-хімічні показники природного газу» замовлений споживачем на грудень 2019 року обсяг (об`єм) природного газу, зазначений в цьому пункті, в наступній редакції: «грудень 2019 року – 5000тис.куб.м».

Додатковою угодою №7 до договору від 28.01.2020р. сторони погодили викласти з 01 січня 2020 року пункти 4.1, 4.2, 4.3. Розділу 4 «Ціна природного газу» у наступній редакції:

« 4.2 було передбачено, що ціна за 1000 куб.м природного газу на період з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) за цим Договором складає 4650,00 гривень, крім того податок на додану вартість – 20% усього разом з ПДВ – 5580,00 грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 – 124,16 грн. за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 148,99 грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 4774,16 грн. за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ – 5 728,99 грн.».

Додатковою угодою №8 до договору від 24.02.2020р. сторони погодили викласти з 01 лютого 2020 року пункт 4.2 договору у наступній редакції:

« 4.2 ціна за 1000 куб.м природного газу на період з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року (включно) складає 3948,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20% усього разом з ПДВ – 4737,60 грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 – 124,16 грн. за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 148,99 грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 4072,16 грн. за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ – 4886,59 грн.».

Додатковою угодою №9 до договору від 23.03.2020р. сторони погодили викласти з 01 березня 2020 року пункт 4.2 Розділу 4 «Ціна природного газу» цього договору у наступній редакції:

« 4.2 Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року (включно) складає 3396,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20% усього разом з ПДВ – 4075,20 грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 – 124,16 грн. за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 148,99 грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 3520,16 грн. за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ – 4224,19 грн.».

Додатковою угодою №10 до договору від 23.04.2020р. сторони погодили викласти з 01 квітня 2020 року пункт 4.2 Розділу 4 «Ціна природного газу» цього договору в наступній редакції:

« 4.2 Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) складає 2897,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) – 20% усього разом з ПДВ – 3476,40 грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 – 124,16 грн. за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 148,99 грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний у період з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування – 3021,16 грн. за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ – 3 625,39 грн.».

Судом встановлено, що договір та укладені в його межах додаткові угоди підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень та заперечень.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, на підставі якої між сторонами виникли господарські правовідносини, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до актів приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) за договором, підписаних представниками постачальника та споживача, скріплених їх печатками, позивач передав, а відповідач прийняв природний газ за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року (включно) на загальну суму 86960205,58 грн., зокрема:

- у жовтні 2019 року в обсязі 890,51500 тис.куб.м на суму 4733924,74 грн. (акт приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) від 31.10.2019р.);

- у листопаді 2019 року в обсязі 2705,77600 тис.куб.м на суму 16417101,06 грн. (акт приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) від 30.11.2019р.);

- у грудні 2019 року в обсязі 5410,81600 тис.куб.м на суму 28789128,28 грн. (акт приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) від 31.12.2019р.);

- у січні 2020 року в обсязі 1613,41100 тис.куб.м на суму 9243218,71 грн. (акт приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) від 31.01.2020р.);

- у лютому 2020 року в обсязі 2179,11200 тис.куб.м на суму 10648431,28 грн. (акт приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) від 29.02.2020р.);

- у березні 2020 року в обсязі 2318,34600 тис.куб.м на суму 9793138,63 грн. (акт приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) від 31.03.2020р.);

- у квітні 2020 року в обсязі 2023,30200 тис.куб.м на суму 7335262,88 грн. (акт приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) від 30.04.2020р.)

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого природного газу, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.5.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч.1 ст.252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Частина 2 цієї статті передбачає, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 254 Цивільного кодексу України встановлено, що строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку (ч.1 ст.255 Цивільного кодексу України).

Терміни виконання відповідачем свого обов`язку зі сплати вартості послуг розподілу природного газу, узгоджені сторонами у договорі, пов`язані з настанням певного числа місяця наступного за звітним, шляхом зазначення в них прийменника «до», який в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Згідно із частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972р. строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

За змістом ст.2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.

Відповідно до ч.2 ст.4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.

Відповідно до ст.5 Конвенції при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо dies ad quem (означає день, у який цей строк спливає, стаття 2) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.

Дана позиція суду аналогічна висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах у справах №820/3917/17 від 24.01.2019р., №813/4630/16 від 02.04.2020р.

При цьому, відповідно до правової позиції викладеної в постановах Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №803/350/17, від 25.04.2018р. у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018р. у справі №815/1298/17, від 14.08.2018р. у справі №803/1387/17, від 28.08.2018р. у справі №814/4170/15, від 08.10.2018р. у справі №927/490/18, прийменник «до» з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Таким чином, за висновками суду, відповідач повинен був сплатити вартість газу:

- переданого у жовтні 2019 року згідно акту приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) від 31.10.2019р. в строк до 25.11.2019р. (включно);

- переданого у листопаді 2019 року згідно акту приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) від 30.11.2019р. в строк до 26.12.2019р. (включно) (з урахуванням того, що 25-й день (25.12.2019р.) святковий день - Різдво (католицьке), кінцевий строк оплати переноситься на наступний перший робочий день);

- переданого у грудні 2019 року згідно акту приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) від 31.12.2019р. в строк до 27.01.2020р. (включно) (з урахуванням того, що 25-й день (25.01.2020р.) припадає на суботу - вихідний день, кінцевий строк оплати переноситься на наступний перший робочий день);

- переданого у січні 2020 року згідно акту приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) від 31.01.2020р. в строк до 25.02.2020р. (включно);

- переданого у лютому 2020 року згідно акту приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) від 29.02.2020р. в строк до 25.03.2020р. (включно);

- переданого у березні 2020 року згідно акту приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) від 31.03.2020р. в строк до 27.04.2020р. (включно) (з урахуванням того, що 25-й день (25.04.2020р.) припадає на суботу - вихідний день, кінцевий строк оплати переноситься на наступний перший робочий день);

- переданого у квітні 2020 року згідно акту приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) від 30.04.2020р. в строк до 25.05.2020р. (включно).

Як вбачається з матеріалів справи, за поставлений природний газ за договором відповідач розрахувався у повному обсязі згідно з випискою операцій по договору №9016/1920-ТЕ-6 з 01.10.2019р. по 31.12.2019р. та довідкою про сальдо по підприємству відповідача, однак з порушенням погоджених сторонами строків оплати.

Відповідач заперечень проти порядку зарахування позивачем сплачених ним сум в рахунок погашення існуючих зобов`язань не надав.

Таким чином, за висновками суду, всупереч вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач свої зобов`язання з оплати за природний газ виконував з простроченням.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред`явлено до стягнення інфляційні втрати в загальній сумі 1110048,99 грн., з яких 956,55 грн. за період з 01.01.2020р. по 31.01.2020р. за зобов`язання листопада 2019 року, 33210,04 грн. за період з 01.02.2020р. по 30.04.2020р. зобов`язання грудня 2019 року, 179607,92 грн. за період з 01.03.2020р. по 31.10.2020р. за зобов`язання січня 2020 року, 349446,10 грн. за період 01.04.2020р. по 30.11.2020р. за зобов`язання лютого 2020 року, 304661,27 грн. за період з 01.05.2020р. по 31.12.2020р. за зобов`язання березень 2020 року, 242167,11 грн. за період з 01.06.2020р. по 31.01.2021р. за зобов`язання квітня 2020 року.

Крім того, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред`явлено до стягнення три проценти річних в загальній сумі 863778,39 грн., з яких 6015,38 грн. за період з 26.11.2019р. по 17.12.2019р. за зобов`язання жовтня 2019 року, 22710,91 грн. за період з 27.12.2019р. по 09.02.2020р. за зобов`язання листопада 2019 року, 119823,73 грн. за період з 28.01.2020р. по 19.05.2020р. за зобов`язання грудня 2019 року, 132899,63 грн. за період з 26.02.2020р. по 19.11.2020р. за зобов`язання січня 2020 року, 231443,62 грн. за період з 26.03.2020р. по 22.12.2020р. за зобов`язання лютого 2020 року, 204752,10 грн. за період з 28.04.2020р. по 18.01.2021р. за зобов`язання березня 2020 року, 146133,03 грн. за період з 26.05.2020р. по 14.02.2021р. за зобов`язання квітня 2020 року.

Щодо вказаних позовних вимог суд виходить з наступного:

03.11.2016р. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії» №1730-VІІІ, який набрав чинності 30.11.2016р. Цим Законом визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Водночас, 29.08.2021р. набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №1639-ІХ від 14.07.2021р., яким внесено зміни до Закону №1730-VІІІ та до його назви.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», в редакції Закону №1639-ІХ, дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», в редакції Закону №1639-ІХ, для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», в редакції Закону №1639-ІХ, передбачено, що на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію станом на 1 червня 2021 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.

Нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб:

- підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;

- підлягають списанню, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями умов укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.

Таким чином, вказаною статтею законодавець запровадив чіткий механізм звільнення боржників від відповідальності за несвоєчасну сплату заборгованості за спожитий природний газ та встановив заборону на нарахування боржникам (споживачам) неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на суми основної заборгованості за договорами поставки природного газу за умов її погашення боржниками до 01.06.2021р.

При цьому застосування статті 7 Закону (яка є нормою прямої дії) не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до певної дати.

Як зазначалося вище, за поставлений природний газ за договором відповідач розрахувався у повному обсязі згідно з випискою операцій по договору №9016/1920-ТЕ-6 з 01.10.2019р. по 31.12.2019р. та довідкою про сальдо по підприємству відповідача. Згідно даних відомостей останній платіж було проведено 15.02.2021р.

З урахуванням викладеного, з огляду на приписи ст.7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», в редакції Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (дата набрання чинності – 29.08.2021р.), вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1110048,99 грн. та трьох процентів річних в сумі 863778,39 грн. у зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості поставленого у період жовтня 2019 року по квітень 2020 року на підставі договору №9016/1920-ТЕ-6 постачання природного газу від 04.10.2019р. задоволенню не підлягають.

Клопотання відповідача від 30.06.2021р. №06/878 про відстрочення виконання судового рішення починаючи з 01.01.2020р. суд залишає без розгляду, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Судовий збір підлягає віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ про стягнення інфляційних втрат в сумі 1110048,99 грн. та трьох процентів річних в сумі 863778,39 грн.

В судовому засіданні 14.09.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 15.09.2021р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина