Рішення № 99605304, 15.09.2021, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/601/21

Провадження № 2/139/186/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2021 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої – судді Тучинської Н.В.,

секретаря судового засідання Хонькович Л.І.

розглянувши в смт Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

в с т а н о в и в:

На підставі договору дарування від 01 червня 2016 року позивачу належить житловий будинок АДРЕСА_2 . У цьому будинку зареєстрований колишній чоловік позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за місцем реєстрації не проживає понад рік. Оскільки, відповідач добровільно не знімається з реєстрації, не несе витрат по утриманню будинку, представник позивача – адвокат Солоненко Б.М. за захистом прав та інтересів ОСОБА_1 22 липня 2021 року звернувся до суду з цим позовом.

Довідкою Мурованокуриловецької селищної ради № 02-13/1978 від 27 липня 2021 року підтверджується інформація про зареєстроване місце проживання відповідача в с. Обухів Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а.с. 42).

Ухвалою від 02 серпня 2021 року (а.с. 43) позовну заяву прийнято до розгляду Мурованокуриловецького районного суду, відкрито провадження у справі та ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, а відповідачу встановлено строк в 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов чи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвала про відкриття провадження з копією позовної заяви та додатками до неї були направлені для відома відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, на даний час не вручені, оскільки останній за вказаною адресою не проживає (а.с. 45).

Ухвалою від 27 серпня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в залі судових засідань Мурованокуриловецького районного суду на 10-ту годину 30 хвилин 15 вересня 2021 року, а відповідачу встановлено строк в 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов чи заяви із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 13).

Судова повістка з ухвалою про відкриття провадження у справі та про розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін та копією позовної заяви з додатками відповідачу не вручена у зв`язку з відсутністю останнього за вказаною адресою (а.с. 52). Разом з цим, 27 серпня 2021 року на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено повідомлення про виклик ОСОБА_2 до суду. А тому, в силу положень ч.ч. 7, 8 та 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином. Відзиву на позов відповідач не подав.

Позивач в судове засідання не з`явилася, її представник – адвокат Солоненко Б.М. (а.с. 36-37) подав через канцелярію заяву (а.с. 54) про розгляд справи без його участі та без участі позивача, та про те, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

За приписами ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ЦПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України.

Тому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 211, ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 223, ЦПК України, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки наявні всі умови, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про прийняття заочного рішення.

Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

Стаття 47 Конституції України та ст. 9 ЖК України передбачають, що кожен має право на житло і ніхто не може бути обмежений у праві користування інакше, ніж з підстав і в порядку, визначених законом.

Право на повагу до житла визначено і ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Згідно ст. 150 Житлового Кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Договором дарування житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами від 01 червня 2016 року (а.с. 13-14) та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 60369947 від 01 червня 2016 року (а.с. 15) стверджується, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Частиною 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права, чи обмежений у його здійсненні.

При цьому, відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого, немайнового, або майнового права та інтересу.

Довідками Обухівського старостинського округу № 284, № 285, № 287 від 31 травня 2021 (а.с. 23, 24, 29), актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 20 липня 2021 року (а.с. 26) та витягом із погосподарської книги № 030238-1 (а.с. 30-31) стверджується, що у житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстрований, в тому числі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за вказаною адресою не проживає з червня 2018 року.

Судом встановлено, що відповідач є колишнім чоловіком позивача і на даний час постійно проживає без реєстрації по АДРЕСА_3 . Ця обставина, зокрема, доведена рішенням Мурованокуриловецького районного суду від 02 січня 2019 року у цивільній справі № 139/1067/18 про розірвання шлюбу (а.с. 27-28), матеріалами виконавчого провадження відносно ОСОБА_2 (а.с. 32-34) та договором про поділ майна від 16 січня 2019 року (а.с. 35).

Доказів того, що відповідач веде з позивачем спільне господарство, суду не надано. Крім того, такі обставини спростовуються наведеними вище довідкою Обухівського старостинського округу № 287 від 31 травня 2021 (а.с. 29) та актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 20 липня 2021 року (а.с. 26).

Тому право відповідача на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України.

Наведені вище норми цивільного законодавства України свідчать про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування чи розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши всі обставини справи, перевіривши їх доказами, виходячи із принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Така позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 04 грудня 2019 року (справа № 235/9835/15-ц, провадження № 61-8142св18), від 16 січня 2019 року (справа № 243/7004/17-ц, провадження № 61-25371св18), від 16 жовтня 2019 року (справа № 243/9627/16-ц, провадження № 61-34009св18), від 23 жовтня 2019 року (справа № 766/12748/16-ц, провадження № 61-31405св18), від 15 січня 2020 року (справа № 686/11782/17-ц, провадження № 61-38672св18).

Під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

ОСОБА_1 при зверненні до суду з цим позовом сплатила 908 гривень судового збору (а.с. 10), її вимога задоволена, а тому судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору підлягають компенсації з відповідача у повному розмірі.

Про інші судові витрати докази суду не надано.

Керуючись: ст. 47, 41 Конституції України, ст.ст. 16, 319, 321, 391, 406 ЦК України, ст. 150 ЖК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 7, 12, 13, 81, 259, 263- 265, 268, 275, 279, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком з приналежними до нього будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , судові витрати в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення складено і підписано 15 вересня 2021 року.

Суддя: ___