Ухвала суду № 99603091, 06.09.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

1кп/359/547/2021

359/3838/21

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

06 вересня 2021 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Петрова Я.А.

прокурора Завістовський Є.А., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника Доманського А.О., перекладача Лихно В.В.

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України,

в с т а н о в и в:

1. У підготовчому засіданні захисник Доманський А.О. просив суд закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням після повідомлення особі про підозру строку досудового розслідування визначеного ст. 219 КПК України. В обґрунтування свого клопотання захисник послався на те, що 17 травня 2021 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області було відмовлено у затвердженні угоди та повернуто обвинувальний акт прокурору для продовження досудового розслідування. На думку захисника, що саме з цієї дати слід рахувати продовження строків досудового розслідування, а тому вважає, що вдруге складений обвинувальний акт надійшов до суду після закінчення строку досудового розслідування. Обвинувачений ОСОБА_1 зазначені клопотання підтримав. Водночас, прокурор заперечив щодо закриття кримінального провадження, пославшись на його необґрунтованість та безпідставність, зазначив, що досудове розслідування було відновлено 01.07.2021 року після того як 30.06.2021 року матеріали кримінального провадження були повернуті на адресу Київської обласної прокуратури. Як стверджує прокурор, відновити та продовжити досудове розслідування до надходження вказаних матеріалів було неможливо.

Розглянувши питання закриття кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу . Згідно із ст. 284 цього Кодексу кримінальне провадження закривається в разі, якщо: 10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Згідно із статтею 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Дослідивши надані сторонами процесуальні документи у кримінальному провадженні, перевіривши звернення прокурора до суду з цим обвинувальним актом в межах строку досудового розслідування, який визначений статтею 219 КПК України, суд вважає, що на момент звернення до суду з обвинувальним актом строк досудового розслідування не закінчився, а тому підстави для закриття кримінального провадження відсутні.

2.Також, захисник просив суд повернути обвинувальний акт прокурору, тому що в порушення ст.. 291 КПК України ньому міститься посилання на висновок експерта. Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання підтримав. Водночас, прокурор заперечив щодо повернення обвинувального акту через безпідставність і необґрунтованість вимоги.

Розглянувши питання повернення обвинувального акту, суд дійшов такого висновку.

Згідно ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу. З огляду на те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України відповідає вимогам, передбаченим у статті 291 КПК, правові підстави для його повернення прокурору відсутні.

3. Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта. В порядку статті 315 КПК України судом проведено підготовку до судового розгляду.

4. У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час судового провадження прокурор послався на наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховування від суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення. Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів прокурор обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість тримання під вартою, а також зазначає про те, що враховуючи обставини кримінального правопорушення, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та не гарантуватиме можливості запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

У свою чергу, захисник Доманський А.О. просив суд застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. На думку захисника, вказаний запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та гарантуватиме можливість запобігти будь-яким ризикам. Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію захисника.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов таких висновків.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.07.2021 р. обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 10.09.2021 року включно.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, окрім як до 4) раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Санкція ч. 3 ст. 305 КК України передбачає позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Вимоги статті 194 КПК України зобов`язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри.

Суд звертає увагу на те, що оцінка обґрунтованості пред`явленого особі обвинувачення судом здійснюватиметься після закінчення судового розгляду під час ухвалення вироку. Станом на 06.09.2021 року стадія досудового розслідування завершена та зібрано усі докази, які прокурор вважав достатніми для складення обвинувального акту. Із змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбачених ч. 3 ст. 305 КК України. В обвинувальному акті зокрема викладене формулювання обвинувачення та фактичні обставини правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного (обвинуваченого), має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України. Санкція ч. 3 статті 305 відносить інкримінований злочин до особливо тяжкого у сфері обігу наркотичних засобів і передбачає покарання у виді позбавлення волі від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Обвинувачений є громадянином Республіки Латвії і не має в Україні ні постійного, ні тимчасового місця проживання і міцних соціальних зв`язків. Зі слів обвинуваченого, він прибув в Україну з метою працевлаштування, однак в суді не зміг більш детально пояснити де і чим планував займатись в Україні. Захисник також не надав до суду жодного доказу на підтвердження обставин, які б підтвердили міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місті проживання, роботи, репутації, тощо. Всі ці обставини у сукупності свідчать про схильність обвинуваченого до переховування як способу поведінки, до якого він може вдатися у випадку загрози його інтересам. Суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачений може вчиняти в подальшому дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для нього наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. В свою чергу, інший ризик вчинення іншого кримінального правопорушення прокурором не доведений.

Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження. На думку суду, застосування до обвинуваченого домашнього арешту, не зможе унеможливити спробам переховуватись від суду, тому що в судовому засідання не встановлено наявності у обвинуваченого жодного житла, де він зміг би виконати свої процесуальні обов`язки. Про обрання відносно обвинуваченого особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до обвинуваченого особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного і не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Отже, суд погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 194-197, 314, 315 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження – відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору-відмовити.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України.

Судовий розгляд буде проведено у відкритому судовому засіданні суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В. у приміщенні суду за адресою м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72. Викликати в судове засідання учасників судового провадження.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 до 01.11.2021 року включно.

Утримувати обвинуваченого ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою у Державній установі «Київській слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 09.09.2021 об 08.30 год.

Суддя Д.В. Ткаченко