Ухвала суду № 99598847, 14.09.2021, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9964/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі

головуючої судді Казмиренко Л.В.,

за участю секретаря Шарупи В.А.,

прокурора Сибірякова О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

та його захисника адвоката Кравченко С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

та його захисника адвоката Козиря С.В.,

потерпілого ОСОБА_3 ,

представника КП «Київський метрополітен» Фенканіної Я.О.,

представника КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» Єрьоменко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100100005543 від 17 липня 2020 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді директора ТОВ «ХІМНАНОТРЕЙД», раніше судимого:

26.11.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 115 КК України;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1, ч.1 ст. 263, ч.2 ст.15 ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1, ч.1 ст.263, ч.2 ст.15 ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1,ч.1 ст.263, ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1, ч.1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Київ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонера, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 258, ч.1 ст.263, ч.2 ст.15 ч.2 ст.258, ч.1 ст.263, ч.2 ст.15 ч.2 ст.258, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 258, ч. 1 ст.263 КК України,

встановив:

21 липня 2021 року до Подільського районного суду м. Києва надійшов вищезазначений обвинувальний акт.

21 липня 2021 року за ухвалою суду призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до положень ст. 314 КПК України першочерговим завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду, у зв`язку з чим, суд з`ясовує, чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 314 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні судом було заслухано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення справи до судового розгляду.

Прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а підстави для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Під час підготовчого судового засідання по вказаному кримінальному провадженню обвинуваченим ОСОБА_1 заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки останній складений з порушенням вимог ст. 291 КПК України та не відповідає вимогам КПК України, має нечіткості щодо часу, дати, місця і способу вчинення кримінального правопорушення.

Також в ході підготовчого судового засідання від обвинуваченого ОСОБА_1 надійшли письмові скарги на рішення та дії слідчого і прокурора під час досудового розслідування даного кримінального провадження, зокрема:

-Скарга на бездіяльність прокурора Київської міської прокуратури щодо нерозгляду його скарг на дії слідчого, щодо нерозгляду в порядку ст. 220 КПК України його клопотань, відмови у доставки до місць знаходження документів та речових доказів, щоб відкрити їх прокурору;

-Скарга на бездіяльність прокурора про порушення його права на захист;

-Скарга на бездіяльність та дії слідчого по внесенню хибних даних в протокол затримання;

-Скарга на бездіяльність слідчого про порушення його права на захист;

-Скарга на дії та бездіяльність слідчого по обмеженню в наданні матеріалів та речових доказів, на бездіяльність по наданню допомоги захисника;

-Скарга на дії та бездіяльність слідчого щодо незаконного проникнення до житла та зверненням із клопотанням про обшук житла;

-Скарга на дії та бездіяльність слідчого на незаконно проведений обшук

Суд, дослідивши подані скарги та заслухавши доводи сторін, дійшов наступного висновку.

Положеннями ч. 2 ст. 303 КПК України, на яке посилається сторона захисту у своїх скаргах, визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (ніж ті, що зазначені в частині 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Отже, положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-318 КПК України.

Ані ч.2 ст.303, ані статті 314-316 КПК не передбачають, що суд в підготовчому судовому засіданні має право ухвалити за результатом розгляду таких скарг одне з рішень, які передбачені ч.2 ст.307 КПК України під час досудового розслідування, а саме скасовувати рішення слідчого чи прокурора, зобов`язувати припинити дію чи, навпаки, вчинити певну дію, відмовити в задоволенні скарги.

Натомість, за змістом ст. 314-316 КПК України, підготовче судове засідання є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

З огляду на вказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні.

Водночас, зі змісту поданих стороною захисту скарг вбачається, що викладені у них доводи зводяться до необхідності надання судом оцінки доказам, в тому числі з точки зору їх допустимості, у зв`язку з порушеннями норм кримінального процесуального законодавства під час їх збирання, які, на думку захисту, були допущенні стороною обвинувачення.

На переконання суду, викладені у скаргах аргументи потребують аналізу законності низки взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження обвинуваченого ОСОБА_1 щодо допущених порушень під час досудового розслідування підлягають дослідженню вже під час судового розгляду у ході дослідження доказів, оскільки це матиме значення для оцінки їх допустимості та належності.

Таким чином, розгляд по суті вказаних скарг під час підготовчого судового засідання був би передчасним, а тому суд дійшов висновку про необхідність долучення їх до матеріалів кримінального провадження, без вирішення порушених у них питань по суті.

Одночасно, суд роз`яснює стороні захисту, що доводи викладені у їх скаргах будуть розглянуті на стадії судового розгляду, зокрема, під час дослідження доказів, а також під час надання їм оцінки в нарадчій кімнаті.

Щодо заявленого обвинуваченим ОСОБА_1 клопотання про повернення обвинувального акту, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

При цьому, суд може повернути обвинувальний акт прокурору виключно з підстав невідповідності форми чи змісту такого обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України.

Положеннями ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акту, згідно з якими обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статтю закону про кримінальну відповідальність, та формулювання обвинувачення.

Дослідивши поданий у межах даного кримінального провадження обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що вказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення були дотримані.

Так, судом встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, складений та затверджений прокурором, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

Згідно із висновком, викладеним у постанові Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора. Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.

Суд наголошує, що конкретність та доведеність обвинувачення досліджуються в ході судового розгляду та оцінюються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, і не можуть бути предметом оцінки під час підготовчого судового засідання.

В судовому засіданні прокурор щодо поданих обвинуваченим ОСОБА_1 скарг та клопотань зазначив, що дані скарги є предметом розгляду в судовому засіданні.

Потерпілі підтримали думку прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник підтримали подані скарги та клопотання.

Щодо призначення справи до судового розгляду, захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Козир С.В. не заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку обвинуваченого ОСОБА_1 .

Заслухавши учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

Кримінальне провадження, відповідно до вимог ст. 32 КПК України, підсудне Подільському районному суду міста Києва.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8,10 ч. 1 або ч.2 ст. 284 КПК України, чи затвердження угоди немає.

Наведене дає можливість призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Щодо заявленого обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_4 клопотання про виклик свідків та витребування документів, суд вважає за необхідне вирішувати дані клопотання на стадії судового розгляду після з`ясування обставин, які відомі або можуть бути відомі конкретному свідку і які мають значення для кримінального провадження, а також ставити на обговорення на відповідній стадії судового розгляду, а саме дослідження доказів сторони захисту.

Окрім того, згідно обвинувального акта ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються, зокрема і у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Від обвинувачених надійшло клопотання здійснювати розгляд кримінального провадження колегіально.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дванадцятою цієї статті.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.

Частиною 11 статті 31 КПК України встановлено, що суддя чи склад колегії суддів для конкретного кримінального провадження визначається у порядку ч. 3 статті 35 КПК України.

Враховуючи імперативні приписи кримінального процесуального законодавства щодо беззаперечного права обвинуваченого на колегіальний розгляд кримінального провадження відносно нього судом у складі трьох суддів, а також те, що санкція частини 2 статті 258 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання обвинувачених про колегіальний розгляд кримінального провадження та передати справу для визначення колегії суддів відповідно до вимог статті 35 КПК України.

Окрім того, суд в порядку ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою.

В судовому засіданні прокурор вважав за необхідне продовжити обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Вказав, що ризики, які були враховані судом при обранні запобіжного заходу, не зменшились.

Потерпілий ОСОБА_3 , представник КП «Київський метрополітен» Фенканіна Я.О. підтримали думку прокурора.

Представник потерпілого КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» Єрьоменко О.В. поклався на розсуд суду.

Обвинувачені їхні захисники просили у задоволенні клопотання про продовження тримання під вартою відмовити.

Зазначили, що прокурор не довів існування ризиків та підстави тримання обвинувачених під вартою. Просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочинів, зокрема у злочині за ч. 2 ст. 258 КК України, який згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі більше 10 років з конфіскацією майна.

У справі «W. Проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства та суду.

Надаючи оцінку можливості обвинувачених переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останні з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину можуть вдатися до відповідних дій.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення у справі «Летельє проти Франції»).

Суд зауважує, що триває стадія підготовчого судового засідання, тому на даний час застосування інших більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим кодексом.

Враховуючи особу обвинувачених та спосіб вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне не визначити заставу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Керуючись ст. 314-315, 369-372, 395 КПК, суд

постановив:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100100005543 від 17 липня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1, ч.1 ст. 263, ч.2 ст.15 ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1, ч.1 ст.263, ч.2 ст.15 ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1,ч.1 ст.263, ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 258, ч.1 ст.263, ч.2 ст.15 ч.2 ст.258, ч.1 ст.263, ч.2 ст.15 ч.2 ст.258, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 258, ч. 1 ст.263 КК України, який провести колегіально у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду міста Києва, за адресою : м. Київ, вулиця Хорива, 21 о 15 год. 00 хв. 23 вересня 2021 року.

Судовий розгляд проводити за участю прокурора, обвинувачених та їх захисників, потерпілих.

Кримінальне провадження № 12020100100005543 від 17 липня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1, ч.1 ст. 263, ч.2 ст.15 ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1, ч.1 ст.263, ч.2 ст.15 ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1,ч.1 ст.263, ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 258, ч.1 ст.263, ч.2 ст.15 ч.2 ст.258, ч.1 ст.263, ч.2 ст.15 ч.2 ст.258, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 258, ч. 1 ст.263 КК України передати до канцелярії суду для визначення колегіального суду у складі трьох суддів.

Питання про виклик свідків вирішувати під час судового розгляду та після з`ясування обставин, які відомі та можуть бути відомі конкретному свідку і які мають значення для кримінального провадження.

Скарги обвинуваченого ОСОБА_1 на дії та бездіяльність прокурора Київської міської прокуратури та слідчого - залишити без розгляду. Подані скарги із додатками долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з 14 вересня 2021 року до 12 листопада 2021 року включно.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України ОСОБА_1 розмір застави не визначати.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з 14 вересня 2021 року по 12 листопада 2021 року включно.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України ОСОБА_2 розмір застави не визначати.

Копію ухвали направити у ДУ «Київський слідчий ізолятор» та вручити учасникам судового розгляду.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення

СуддяЛ.В.Казмиренко