Рішення № 9959559, 25.05.2010, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2010 року справа № 2-554-10 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ушакова М.М.,

при секретарі Дячук І.С.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Зектер О.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську про відшкодування моральної шкоди заподіяної професійним захворюванням, суд, -

встановив:

18 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нововолинську про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоровя, внаслідок професійного захворювання, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що, пропрацював 46 років в шкідливих підземних умовах праці на шахтах №6 та №7 шахтоуправління «Октябрське» та на шахті №5 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля».

Внаслідок тривалої роботи в шкідливих підземних умовах, позивачу ОСОБА_1 заключенням Нововолинської МСЕК від 16.07.2002 року було встановлено професійне захворювання антракосилікатозом та 25% втрати працездатності. Моральна шкода внаслідок профзахворювання антракосилікозом не виплачувалась.

Оскільки стан позивача погіршився, заключенням Нововолинської МСЕК від 29 жовтня 2003 року йому було встановлено 25% втрати професійної працездатності, довічно.

Вважає, що Фонд соціального страхування зобовязаний у встановленому законом порядку відшкодувати йому як потерпілому грошову суму за моральну шкоду, заподіяну внаслідок професійного захворювання антракосилікозом, тому просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 15 000 грн., а також витрати за надання правової допомоги, згідно квитанції адвоката.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та пояснили, що позивач працював на шахті з 17 років, 46 років пропрацював під землею та був звільнений по хворобі, йому важко дихати, не вистачає повітря, дана хвороба є не виліковною, профзахворювання встановлено довічно, тому постійно лікується та оздоровлюється, останній раз лікувався в лютому 2010 року. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача Зектер О.М. позов не визнала, посилаючись на Закон України “Про державний бюджет на 2006 рік”, яким дія частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі Закон), зупинена та на Закон України “Про внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»” від 23.02.2007 року, яким частину третю статті 34 виключено. Зазначила, що не діють і інші статті Закону в частині відшкодування моральної шкоди. Пояснила, що оскільки на час звернення ОСОБА_1 в березні 2010 року до суду ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено обовязку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, вважає, що таку шкоду позивачу, законні права якого порушені, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами ст. 237-1КЗпП України. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково у звязку з наступним.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 пропрацював на шахтах №6 та №7 шахтоуправління «Октябрське» та на шахті №5 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» в шкідливих підземних умовах праці 46 років.

Відповідно до акту розслідування професійного захворювання, складеного 17.06.2002 року ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання антракосилікатоз. Захворювання професійне (а.с.11-12).

Основними причинами даного професійного захворювання як зазначено у пункті 15 акту форми П-4 (а.с.11-12) є технічна недосконалість засобів виробництва та колективного індивідуального захисту, неможливість в повній мірі забезпечити досягнення 100% профілактичного лікування професійного захворювання.

Згідно санітарно-гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_1 (а.с.9), вміст вільного двоокису кремнію в пилу становить силіковміст.

Із рішення профпатологічного ЛКК від 05.06.2002 року №162 (а.с.10), щодо огляду ОСОБА_1 вбачається, висновок антракосилікатоз, форма 1/1, S/S. Емфізема легень. ДН-першого- другого ступеню захворювання професійне. Протипоказана робота в контакті з пилом, в не благоприємних метеоумовах.

Згідно виписку акту освідчення в МСЕК від 16 липня 2002 року вбачається, що внаслідок професійного захворювання ОСОБА_1 встановлено 20% втрати професійної працездатності, з 05.06.2002 року довічно, із розрахунку з посади гірничого май стра (а.с.8).

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професіональної працездатності у відсотках, потреби в додаткових видах допомоги від 29 жовтня 2003 року ОСОБА_1 встановлено 25% втрати професійної працездатності, згідно наказу №238 ч.28, довічно (а.с.7).

Крім того судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 періодично звертається за медичною допомогою та перебуває на стаціонарному та абмулаторному лікуванні для покращення стану свого здоровя, оскільки отримане професійне захворювання антракосилікатозом постійно нагадує про себе, відчуває утруднення з диханням, тому змушений періодично лікуватися. Дана обставина підтверджується виписками із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого.

Відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, в разі стійкої втрати професійної працездатності право на отримання потерпілим страхових виплат, в тому числі і виплати за моральну шкоду, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Представник відповідача, заперечуючи позов, покликається на ЗУ “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” виключена ч.3 ст.34 відповідно до положень ЗУ від 23 лютого 2007 року №717-V «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Суд, проаналізувавши докази, що є в матеріалах справи, не може погодитися з такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Як вбачається з правової позиції, викладеної в ухвалах Верховного Суду України від 28.05.2009 року та від 10 вересня 2009 року право на відшкодування моральної шкоди у позивача ОСОБА_1 виникло з моменту встановлення йому вперше втрати професійної працездатності 20%, тобто з 05 червня 2002 року довічно. Даний висновок МСЕК складений до дня зупинення дії норм Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які передбачають відшкодування моральної шкоди. Це не позбавляє права позивача на відшкодування моральної шкоди відповідно до норм вказаного Закону, чинних на час складання такого висновку МСЕК, оскільки право на таке відшкодування виникло в позивача до моменту набрання чинності цим законом, а зворотної дії закон в часі не має.

Враховуючи наведене, даючи аналіз зібраним та дослідженим в судовому засіданні доказам, суд дійшов висновку, що позивач набув права на відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.

Відповідно до розяснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 (пункту 9), розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи, те, що позивач отримав професійне захворювання атракосилікатозом, постійно звертається за медичною допомогою та проходить лікування. Позивач втратив 25% працездатності від профзахворювання антракосилікатозом. Втрата здоровя призвела до втрати нормальних життєвих звязків, незручностей у побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, позбавлений можливості працювати, не може виконувати звичайну роботу, потребує періодичного стаціонарного та амбулаторного лікування, а тому виходячи із тривалості, характеру та глибини перенесених ОСОБА_1 душевних страждань та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди завданої професійним захворюванням антракосилікатозом.

До стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську в користь ОСОБА_1 підлягають понесені ним витрати за надання правової допомоги в розмірі 33,15 грн., що підтверджується розрахунком витрат на правову допомогу від 27.02.2010 року (а.с.13).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, ст.209, ст.212, ст.213, ст.214, ст.215 ЦПК України, на підставі ст.13, ст.14 Закону України "Про охорону праці", ч. 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» суд,

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську в користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди завданої професійним захворюванням.

Стягнути відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську в користь ОСОБА_1 33 (тридцять три) гривні 15 коп. витрат на правову допомогу.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську 15 (пятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ, код 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя М.М.Ушаков