Рішення № 9959547, 17.05.2010, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2010 року справа № 2-273-10 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ушакова М.М.,

при секретарі Дячук І.С.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Новікова Е.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську про відшкодування моральної шкоди заподіяної професійним захворюванням, суд, -

встановив:

12 січня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Нововолинську та ДП «Волиньвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 13 грудня 1996 року під час роботи ГРОВ на видобувній дільниці шахти «Бужанська», в 439-й лаві «Біс» був травмований в спину куском породи, що вивалився з кровлі. В даний час шахта «Бужанська» являється структурним підрозділом ДП «Волиньвугілля». З приводу отримання виробничої травми 16.12.1996 року було оформлено акт про нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого позивачу 25.07.2000 року було встановлено 25% втрати професійної працездатності. Моральна шкода за стійку втрату працездатності позивачу не виплачувалась. Крім того, внаслідок тривалої роботи в шкідливих підземних умовах праці, у позивача в 2003 році було встановлене профзахворювання антракосилікозом 1-ї стадії з дихальною недостатністю 1-го ступеню та встановлено 20% втрати працездатності. Моральна шкода внаслідок профзахворювання антракосилікозом не виплачувалась.

В 2004 році позивачу заключенням МСЕК було встановлено 45% втрати працездатності внаслідок профзахворювання антракосилікозом та 20% втрати працездатності від наслідків виробничої травми (післятравматичної попереково-крижової радікулопатії). Згідно заключення Нововолинської МСЕК від 03.06.2008 року позивачу встановлено 65% втрати працездатності (45% по антракосилікозу та 20% по радікулопатії) та визнано позивача ОСОБА_1 інвалідом 3-ї групи від профзахворювання.

Вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих йому виробничою травмою та професійним захворюванням у незворотності та характеру вимушених змін в житті, побуті, сімейних відносинах, неможливості відновлення попереднього стану здоровя. Через профзахворювання та виробничу травму йому спричинено моральну шкоду, яку зобовязані відшкодувати заподіювачі шкоди, якими являються відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську та ДП «Волиньвугілля». Просить стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську в його користь за завдану йому ушкодженням здоровя (професійним захворюванням) моральну шкоду в розмірі 20000 грн. та з Державного підприємства «Волиньвугілля» за завдану йому ушкодженням здоровя (виробничою травмою) моральну шкоду в розмірі 20000 грн., а також витрати за надання правової допомоги, згідно квитанції адвоката.

20 квітня 2010 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну позовних вимог. Просить стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську в його користь за завдану йому ушкодженням здоровя (професійним захворюванням антракосилікозом) моральну шкоду в розмірі 30000 гривень, а також витрати за надання правової допомоги, згідно квитанції адвоката.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 змінені позовні вимоги підтвердили, просять позов задовольнити.

Представник відповідача Новіков Е.В. позов не визнала, посилаючись на Закон України “Про державний бюджет на 2006 рік”, яким дія частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі Закон), зупинена та на Закон України “Про внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»” від 23.02.2007 року, яким частину третю статті 34 виключено. Зазначила, що не діють і інші статті Закону в частині відшкодування моральної шкоди. Пояснила, що оскільки на час звернення ОСОБА_1 в січні 2010 року до суду ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено обовязку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, вважає, що таку шкоду позивачу, законні права якого порушені, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами ст. 237-1КЗпП України. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення в звязку з наступним.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на шахті «Бужанська», яка є виробничим структурним підрозділом ДП «Волиньвугілля».

Відповідно до акту розслідування професійного захворювання, складеного 08.05.2003 року ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання антракосилікоз першої стадії, вузликова форма. Емфізема легень. Дихальна недостатність першого ступеня. Захворювання професійне. (а.с.11-12).

Основною причиною даного професійного захворювання як зазначено у пункті 15 акту форми П-4 (а.с.11-12) є перевищення рівнів запиленості на робочих місцях гірничого робітника очисного вибою.

Основним фактом, який не виконується на шахті як зазначено в пункті 14 акту форми П-4 (а.с.11-12) є недосконалість технології видобування вугілля в частині забезпечення пилевиділення.

Внаслідок тривалої роботи в шкідливих підземних умовах праці, у 12.04.2003 році в ОСОБА_1 було встановлене профзахворювання антракосилікозом 1-ї стадії з дихальною недостатністю 1-го ступеню та 20% втрати працездатності.

Заключенням МСЕК в 2004 році ОСОБА_1 було встановлено 45% втрати працездатності внаслідок профзахворювання антракосилікозом та 20% втрати працездатності від наслідків виробничої травми (після травматичної попереково-крижової радікулопатії, що була встановлена заключенням МСЕК від 25.07.2000 року).

Висновком Нововолинської МСЕК від 03.06.2008 року ОСОБА_1 встановлено 65% втрати професійної працездатності, тому числі 45% по ПНК і 20% по радікулопатії (а.с.8).

Згідно довідки Нововолинської МСЕК серії ВЛН №016873 від 03.06.2008 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок професійного захворювання, протипоказана важка фізична робота в підземних умовах праці.

Крім того судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 періодично звертається за медичною допомогою та перебуває на стаціонарному та абмулаторному лікуванні для покращення стану свого здоровя, оскільки отримане професійне захворювання антракосилікозом постійно нагадує про себе, весь час утруднене дихання. Дана обставина підтверджується виписками із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого.

Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоровя у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, який фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, в разі стійкої втрати професійної працездатності право на отримання потерпілим страхових виплат, в тому числі і виплати за моральну шкоду, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Представник відповідача Новіков Е.В., заперечуючи позов, покликається на ЗУ “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” виключена ч.3 ст.34 відповідно до положень ЗУ від 23 лютого 2007 року №717-V «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (заперечення відповідача від 25.01.2010 року №38).

Суд, проаналізувавши докази, що є в матеріалах справи, не може погодитися з такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Як вбачається з правової позиції Верховного Суду України право на відшкодування моральної шкоди у позивача ОСОБА_1 виникає з моменту встановлення йому вперше з 12.04.2003 року 20% втрати працездатності внаслідок профзахворювання антракосилікозом. Даний висновок МСЕК складений до дня зупинення дії норм Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які передбачають відшкодування моральної шкоди. Це не позбавляє права позивача на відшкодування моральної шкоди відповідно до норм вказаного Закону, чинних на час складання такого висновку МСЕК, оскільки право на таке відшкодування виникло в позивача до моменту набрання чинності цим законом, а зворотної дії закон в часі не має.

Враховуючи наведене, даючи аналіз зібраним та дослідженим в судовому засіданні доказам, суд дійшов висновку, що позивач набув права на відшкодування відповідачем відділенням виконавчої дирекції ФСНВ в м.Нововолинську моральної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_1 професійним захворюванням антракосилікозом, встановленим згідно висновку Нововолинської МСЕК вперше 12.04.2003 році.

Відповідно до розяснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи те, що позивач отримав професійне захворювання антракосилікоз першої стадії, вузликова форма 1/1, Р/S. Емфізема легень. Дихальна недостатність другого ступеня. Захворювання професійне. Втрата здоровя призвела до втрати нормальних життєвих звязків, незручностей в побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а тому враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську 6000 гривень на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок професійного захворювання антракосилікозом.

Позивачем не надано документально підтверджених доказів та розрахунків щодо робочого часу, затраченого особою, яка надавала позивачу правову допомогу, на виконання вимог ч.2 ст. 84 ЦПК України та Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави», тому в частині позовних вимог про стягнення витрат за надання правової допомоги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, ст.209, ст.212, ст.213, ст.214, ст.215 ЦПК України, на підставі ст.13, ст.14 Закону України "Про охорону праці", ч. 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» суд,

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську в користь ОСОБА_1 6000 (шість тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди завданої професійним захворюванням.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську 15 (пятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ, код 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя М.М. Ушаков