Вирок № 9959502, 04.06.2010, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 1-41

Категорія 3

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 червня 2010 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Абрамчук Н.В.,

з участю прокурора Нестерука М.М.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною загальною освітою, неодруженого, непрацюючого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 89 КК України судимості не має,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 13 березня 2010 року, біля 17-ї години, в с. Лишнівка Маневицького району Волинської області, перебуваючи в житловому будинку за місцем постійного проживання, в стані алкогольного спяніння, на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_1, які були викликані образливими, на його думку, висловлюваннями останнього, наніс ОСОБА_1 один удар кулаком правої руки з намотаним бензопильним ланцюгом в область лівої половини нижньої щелепи та один удар кулаком лівої руки в область правої половини нижньої щелепи, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді подвійного зламу нижньої щелепи в ділянках 8-го зліва і 4-го справа зубів, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 54 від 20.04.2010 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоровя.

Підсудний ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що 13.03.2010 року, приблизно о 17-й годині, коли він перебував в житловому будинку за місцем постійного проживання, в с. Лишнівка Маневицького району, після спільного розпивання спиртного з односельчанином ОСОБА_1, останній висловився образливими, на його думку, словами в його адресу. Не стримавшись, він наніс ОСОБА_1 один удар кулаком правої руки з намотаним ланцюгом до бензопили в область лівої половини щелепи та один удар кулаком лівої руки в область правої половини щелепи, спричинивши останньому тілесні ушкодження. Йому відомо, що потерпілий з приводу отриманих тілесних ушкоджень перебував на стаціонарному лікуванні у Волинській обласній клінічній лікарні, однак кошти у відшкодування понесених ОСОБА_1 витрат на лікування він в добровільному порядку не відшкодував, оскільки на даний час у нього немає необхідних для цього коштів. Підтвердив, що на час вчинення злочину перебував в стані алкогольного спяніння. У вчиненому розкаюється, просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що 13.03.2010 року, приблизно о 17-й годині, коли він перебував в житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_3, в с. Лишнівка Маневицького району, останній з незрозумілих йому причин спричинив йому тілесні ушкодження. З приводу отриманих тілесних ушкоджень він перебував на стаціонарному лікуванні в стоматологічному хірургічному відділенні Волинської обласної клінічної лікарні. Коштів, які були ОСОБА_1 затрачені на лікування з приводу отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 в добровільному порядку не відшкодував і не збирається цього робити. Вважає, що підсудний заслуговує на покарання у виді обмеження волі, оскільки і раніше ним було вчинено аналогічний злочин, але ніяких висновків з цього він не зробив.

Показання підсудного ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_3 вини в інкримінованому йому злочині, його винуватість у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового слідства по даній кримінальній справі, зокрема, протоколом відтворення обстановки та обставин події від 19.04.2010 року та фототаблицею до нього (а.с. 29-30), з якого встановлено, що під час даної слідчої дії ОСОБА_3 показав на манекені людини, як він 13.03.2010 року наносив тілесні ушкодження ОСОБА_1 в с. Лишнівка Маневицького району Волинської області; протоколом огляду місця події від 31.03.2010 року (а.с. 9), яким підтверджується, що в ході проведення цієї слідчої дії було виявлено та вилучено у ОСОБА_3 ланцюг до бензопили „Штіль”, який він 13.03.2010 року тримав в руці при нанесенні удару ОСОБА_1; протоколом огляду предметів та фототаблицею до нього, постановою про приєднання до справи речових доказів від 26.04.2010 року (а.с. 40-43), яким підтверджується, що під час слідчої дії було оглянуто ланцюг до бензопили „Штіль”, вилучений у ОСОБА_3 під час проведення огляду місця події 31.03.2010 року та визнано його по даній справі речовим доказом; висновком судово-медичної експертизи № 54 від 20.04.2010 року (а.с. 33-34), яким підтверджується, що ОСОБА_1 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоровя; заявами ОСОБА_4 від 26.03.2010 року, ОСОБА_1 від 27.03.2010 року (а.с. 7-8), якими підтверджується, що 13.03.2010 року в с. Лишнівка Маневицького району ОСОБА_1 були спричинені ОСОБА_3 тілесні ушкодження.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки спричинив ОСОБА_1 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин, який відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Разом з тим, суд приймає до уваги дані про особу підсудного, а саме: негативну характеристику за місцем проживання, що він ніде не працює, являється потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, має на утриманні двоє малолітніх дітей, в минулому притягувався до кримінальної відповідальності, протягом року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.

До обставин, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_3, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного спяніння.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу винного, які викладені вище, а також те, що він протягом року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, в 2003 році притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину, що характеризує його з негативної сторони та свідчить про те, що він належних висновків для себе не зробив, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 від відшкодування завданих збитків в добровільному порядку ухиляється, вчинив умисний злочин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, беручи до уваги думку потерпілого ОСОБА_1, який наполягає на призначенні ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі, суд вважає, що призначення покарання у виді обмеження волі буде необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_3, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами можливе лише при призначенні йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності.

Оскільки підсудному призначається покарання у виді обмеження волі, то міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу йому слід залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ по справі - ланцюг до бензопили „Штіль” (а.с. 40-43) слід передати ОСОБА_3

Згідно ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.

Суд вважає, що цивільний позов, заявлений до підсудного ОСОБА_3 прокурором Маневицького району в інтересах Волинської обласної клінічної лікарні, про відшкодування вартості лікування потерпілого ОСОБА_1 на загальну суму 2491 грн. 80 копійок, сума якого не оспорюється підсудним, підлягає до повного задоволення. Матеріалами, приєднаними до позовної заяви, показаннями потерпілого та матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в стоматологічному хірургічному відділенні ВОКЛ з 18.03.2010 року по 30.03.2010 року. На лікування потерпілого ВОКЛ були затрачені кошти на загальну суму 2491 грн. 80 копійок. А тому суд вважає, що вказана сума коштів підлягає стягненню з ОСОБА_3, як з винної особи, на користь Волинської обласної клінічної лікарні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст. 1206 Цивільного кодексу України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, призначивши покарання 2 (два) роки обмеження волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Волинської обласної клінічної лікарні (р/р 35426002001379 в ГУДКУ у Волинській області, код ЗКПО 01983163, МФО 803014) 2491 (дві тисячі чотириста девяносто одну) гривень 80 копійок коштів, затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_1

Речовий доказ по справі - ланцюг до бензопили „Штіль” - передати ОСОБА_3

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя районного суду О.В. Невар