Рішення № 99594062, 03.09.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/4291/19

Провадження №2/944/331/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судового засідання Вербенець Т.Р.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа: Яворівська районна державна адміністрація Львівської області як орган опіки і піклування про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ОСОБА_4 , третя особа: Яворівська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування про вселення,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою про визнання відповідачів такими, що втратили право на користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є власником житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за вказаною адресою зареєстровані також його рідний брат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , братова колишня дружина – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їхні неповнолітні діти – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак в квартирі не проживають більше п`яти років, вибули до іншого постійного місця проживання, з реєстрації не знялися. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розлучилися, ОСОБА_5 вибув на постійне проживання в с.Вербівка Борщівського району Тернопільської області, а відповідач ОСОБА_6 забрала свої речі та меблі з квартири і разом з дітьми вибула з квартири та оселилася за адресою: АДРЕСА_2 . Враховуючи те, що відповідачі в добровільному порядку не знімаються з реєстрації із спірної квартири, участі у витратах на утримання квартири не приймають, їх реєстрація за вказаною адресою створює позивачу перешкоду як власнику квартири в користуванні та розпорядженні нерухомим майном, а також зобов`язує нести тягар утримання квартири, і за осіб, які фактично в ньому не проживають, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою судді від 19.09.2019 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

11.02.2020 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ОСОБА_4 , третя особа: Яворівська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування в якій просить суд вселити ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у кімнату в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування зустрічної позовної заяви, зазначає, що 01.03.2003 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено шлюб. Після одруження у встановленому законом порядку зі згоди всіхспіввласників спірної квартири, а саме ОСОБА_10 , який приходився їй свекром, ОСОБА_4 (рідний брат чоловіка) та чоловіка ОСОБА_5 , вселилася в дану квартиру та була в ній зареєстрована. На час її вселення та подальшого проживання позивач в спірній квартирі не проживав і не проживає по даний час.За час перебування в шлюбі з ОСОБА_5 у них народилися донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . ОСОБА_6 та її неповнолітні діти мають інтерес до цієї квартири, як до свого місця проживання, даним житлом цікавляться. Іншого житла ОСОБА_6 не має, тому вимушена орендувати житло за адресою АДРЕСА_3 , вона не за своєю волею не проживає в квартирі, вимушена це робити, не проживає в спірній квартирі саме через протиправну поведінку її колишнього чоловіка та фактичне зайняття позивачем квартири, він не дає їй вселитися з дітьми, іншим житлом ні вона, ні її діти не запезпечені, тому вона вимушена звернутися до суду з зустрічною позовною заявою.

Ухвалою суду від 15.05.2020 року у справі прийнято зустрічний позов та закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити з підстав заявлених у позовній заяві. Додатково пояснив, що в спірній квартирі проживає позивач з дружиною, відповідачі тривалий час не проживають в зазначенійквартирі, не сплачують комунальні платежі, в утриманні житла участі не приймають, особистих речей в будинку не має та взагалі квартирою вони не цікавляться. Вважає, що відповідачі втратили право користування квартирою у зв`язку з тим, що вони без поважної причини відсутні тривалий час за місцем своєї реєстрації, з позивачем їх не пов`язують жодні родинні відносини. ОСОБА_11 з дітьми добровільно покинула квартиру, ніхто її не виганяв, відповідач ОСОБА_12 після розірвання шлюбу у 2016 році виїхав жити у Тернопільську область у село Вербівка і весь час там проживає. Коли він приїхав із ОСОБА_13 до спірної квартири, у ній вже не було відповідачки ОСОБА_6 , не було дітей, не було їх жодних речей. У 2017-2018 у квартирі проживав двоюрідний брат позивача. ОСОБА_11 не живе у квартирі 5 років, за цей час вона не робила жодної спроби вселитися, не інтересувалася квартирою, не зверталася з заявами про чинення їй перешкод, відповідач ОСОБА_12 у спірній квартирі теж не проживав з 2016 року. На даний час квартира одноособово належить позивачу – брату відповідача ОСОБА_9 і відповідач ОСОБА_11 і її діти не є членами сім`ї власника. Жодних домовленостей стосовно користування квартирою між позивачем та відповідачами не було. В задоволенні зустрічної позовної заяви просив відмовити за безпідставністю.

Представник відповідача ОСОБА_5 – адвокат Дзидз А.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував щодо їх задоволення. Додатково пояснив, що відповідач ОСОБА_12 не може добровільно знятися з реєстрації у зв`язку з важким захворюванням. ОСОБА_11 24.03.2016 забрала свої речі і переїхала жити до свого співмешканця. 21.08.2020 рішенням Яворівського суду з актового запису про народження ОСОБА_9 виключено відомості про батька ОСОБА_5 , тобто у ОСОБА_9 та у ОСОБА_6 є двоє дітей, а ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_9 не є сином ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу ОСОБА_12 виїхав до с. Вербівки Тернопільської області, а ОСОБА_14 ще деякий час проживала, а потім зібрала свої речі і пішла до свого співмешканця, добровільно, ніхто її не виганяв. Відповідач мав частку власності у квартирі, однак мав заборгованість перед позивачем і на підставі рішення суду, яким затверджена мирова угода, частка перейшла до позивача. Протягом 5 років відповідачка не робила жодної спроби вселення, ніхто їй перешкод не чинив, відповідач ОСОБА_12 проживав у Тернопільській області і не міг чинити перешкоди ОСОБА_15 , і ніхто інший теж не чинив, ОСОБА_11 жодного разу не з`являлася і не зверталася ні з якими заявами, а подала свій позов лише після того як отримала позов з суду про визнання втратившими права користування житлом, використавши такий спосіб захисту від первісного позову.

Представник відповідачів за первісним позовом, позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги зустрічної позовної заяви підтримав, надав пояснення відповідно до змісту зустрічної позовної заяви. В задоволенні первісної позовної заяви просив відмовити. Додатково пояснив, що відповідач ОСОБА_12 віддав свою частку у квартирі позивачу з метою зняття з реєстрації відповідачки та дітей. Відповідач ОСОБА_12 був засуджений за домашнє насильство, 18.03.2016 знову вчинив скандал і погрози і з метою збереження життя і здоров`я дітей відповідачка змушена була покинути квартиру і переселитися. Колишній чоловік проживав у спірній квартирі до кінця 2017 року. За деякий час вона повернулася, однак в квартирі були змінені замки і проживав там двоюрідний брат її колишнього чоловіка та позивача – ОСОБА_16 . Через деякий час знову хотіла заселитися однак дізналася, що чоловік вже втратив право власності. Це не було добровільне виселення, іншого житла вона з дітьми не має. З 2017 по 2020 з заявами з приводу вселення чи чинення їй перешкод не зверталася. Просив задовольнити зустрічний позов про вселення, оскільки відповідачка не втратила інтересу до квартири.

Представник органу опіки та піклування Яворівської районної державної адміністрації Львівської області в судове засідання не з`явилася, на адресу суду скерувала заяву в якій просить розгляд справи проводити у їх відсутності, просила врахувати висновок органу опіки та піклування від 31.03.2021 року.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 29.12.1995 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.01.2017 р., право власності на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі ухвали Яворівського районного суду Львівської області про затвердження мирової угоди (справа № 460/3463/16-ц).

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.05.2017 р., право власності на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі ухвали Яворівського районного суду Львівської області про затвердження мирової угоди (справа № 460/1021/17).

Виходячи з наведеного вище, на час звернення з позовом позивач ОСОБА_12 є одноосібним власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки № 328 від 07.02.2018 року, виданої виконавчим комітетом Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 .

Згідно із актами обстеження від 14.06.2016 р. та 18.08.2019 р. комісії Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області Дзвіняцька Марія Романівна дійсно не проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 24.03.2016 року по час складення актів.

Згідно із рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 12.01.2015 року шлюб між ОСОБА_17 та ОСОБА_5 , який був зареєстрований 01 березня 2003 року Великосушицькою сільською радою Старосамбірського району Львівської області, актовий запис №01 – розірвано.

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 27.07.2004 року, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 є батьками неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 21.10.2010 року, (виданого повторно) ОСОБА_12 та ОСОБА_11 є батьками малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 11.10.2011 року, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 є батьками малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до рішення Яворівського районного суду Львівської області від 21.08.2020 з актового запису № 356 від 11.10.2011 року про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виключено відомості про батька ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із постановою Яворівського районного суду Львівської області від 14.06.2019 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КпАП України, у якій місце проживання зазначено за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до вироку Яворівського районного суду Львівської області від 10.03.2015 року ОСОБА_5 визнано винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України відносно потерпілої ОСОБА_6 .

Згідно із постановою Яворівського районного суду Львівської області від 30.06.2016 року у діях ОСОБА_5 встановлено склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст 173-2 КУпАП, за подією вчинення сварки із своєю колишньою дружиною, однак провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Яворівської районної державної адміністрації Львівської області від 31.03.2021 за № 1111/15 встановлено недоцільним визнання неповнолітньої ОСОБА_7 , малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , такими що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , приймаючи до уваги той факт, що на сьогоднішній день малолітні та неповнолітня не мають іншого житла, яке належить їм на праві користування або власності.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно із частиною 1 статті 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідач ОСОБА_12 позов визнав, про що надав пояснення у судовому засіданні його представник.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні доведено непроживання ОСОБА_5 у спірній квартирі більше п`яти років у зв`язку із вибуттям до іншого постійного місця проживання, а тому позовна вимога про визнання його втратившим права користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 підлягає до задоволення.

Згідно зі статтею 156 ЖК України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом із ним у будинку (квартирі), що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Згідно із частиною 4 статті 156 ЖК України до членів сім`ї власника будинку (квартири) належить особи, зазначені у частині 2 статті 64 цього Кодексу, тобто дружина (чоловік), діти і батьки кожного з подружжя. Членами сім`ї власника можуть бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно поживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Таким чином, право членів сім`ї власника будинку (квартири) користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є; і з припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї. Зазначена висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 листопада 2014 року у справі № 6-158цс14 та у постанові Верховного Суду України від 29січня 2018 року у справі № 766/1955/16-ц.

Отже, права і обов`язки членів сім`ї власника будинку (квартири) регулюються статтями 156, 157 ЖК України, а права і обов`язки наймачів - статтями 158 - 170 ЖК України, а також главою 59 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 було зареєстровано у спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 як членів сім`ї співвласника квартири ОСОБА_5 за згодою інших співвласників у тому числі позивача ОСОБА_4 .

На підставі ухвали Яворівського районного суду Львівської області про затвердження мирової угоди від 22.07.2016 (справа № 460/3463/16-ц) та ухвали Яворівського районного суду Львівської області про затвердження мирової угоди від 20.03.2017 (справа № 460/1021/17) позивач ОСОБА_4 став одноосібним власником спірної квартири.

Суд вважає доводи представника відповідачів за первісним позовом стосовно того, що позивач ОСОБА_6 , не втратила інтересу до спірної квартири, оскільки факт її непроживання в спірній квартирі весь період її відсутності зумовлений протиправною поведінкою позивача неспроможними, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що протиправна поведінка відповідача – колишнього співвласника квартири ОСОБА_5 мала місце стосовно відповідачки ОСОБА_6 , та вироком Яворівського районного суду Львівської області від 10.03.2015 року ОСОБА_5 визнано винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України відносно потерпілої ОСОБА_6 , також постановою Яворівського районного суду Львівської області від 30.06.2016 року у діях ОСОБА_5 встановлено склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст 173-2 КУпАП, за подією вчинення сварки із своєю колишньою дружиною, однак провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. У зв`язку з протиправною поведінкою колишнього чоловіка ОСОБА_5 відповідачка змушена була покинути з дітьми спірну квартиру та вибула проживати в орендовану квартиру. Однак з 2017 року спірну квартиру покинув і відповідач ОСОБА_5 та вибув проживати у Тернопільську область. Відповідач ОСОБА_6 , у період з 2016 по лютий 2020 з жодними заявами про чинення їй перешкод спірною квартирою не зверталася, також не зверталася про надання їй можливості користуватися спірною квартирою до її власника.

З досліджених доказів в їх сукупності, судом не встановлено чинення перепон ОСОБА_6 та її неповнолітнім дітям у проживанні в зазначеній квартирі.

Також суд критично оцінює висновок органу опіки і піклування про недоцільність визнання неповнолітньої ОСОБА_7 , малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , такими що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 з наступних мотивів.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК Української РСР до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство. За змістом зазначених норм правом користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником квартири (будинку), ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ч.2 ст. 18 ЗаконуУкраїни «Про охорону дитинства» діти – члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Таким чином, неповнолітня ОСОБА_7 , малолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_12 втратили право на користування спірною квартирою з моменту її повного відчуження їх батьком ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 .

Враховуючи вищевказані обставини, та те що між сторонами по справі договори найму на проживання у спірному житловому приміщенні не укладались, суд дійшов висновку про те, що відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , залишаючись зареєстрованими у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є позивач є сторонніми для нього особами, які перешкоджають позивачу належним чином користуватися і володіти вказаним житловим приміщенням, чим порушують його права, як власника, а тому позовна вимога про визнання їх втратившими права користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 підлягає до задоволення.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ОСОБА_4 , третя особа: Яворівська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування про вселення, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1, 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Обґрунтовуючи підстави зустрічної позовної заяви, позивач посилається на те, що з 2018 року і по даний час в квартирі проживають інші особи і не впускають її до квартири. Позивач має інтерес до житла та іншого житла не має, тому вимушена була орендувати житло. Однак позивачем за зустрічним позовом не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували чинення їй та неповнолітнім дітям перепон у проживанні в спірній квартирі, доказів її недопущення до спірного житла.

Відповідно до вимог ЖК Української РСР, вселення та проживання в квартирі може бути здійснено лише у встановленому порядку, а членом сім`ї наймача може бути визнано лише осіб, які вселилися у встановленому порядку та на відповідній правовій підставі постійно проживають в квартирі разом з наймачем.

Згідно із частиною 4 статті 156 ЖК України до членів сім`ї власника будинку (квартири) належить особи, зазначені у частині 2 статті 64 цього Кодексу, тобто дружина (чоловік), діти і батьки кожного з подружжя. Членами сім`ї власника можуть бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно поживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Судом встановлено, що між сторонами по справі договори найму на проживання у спірному житловому приміщенні не укладались, домовленостей про користування спірною квартирою не було, позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 є сторонніми для власника ОСОБА_4 особами і ніколи не були членами його сім`ї, відтак відсутні правові підстави для їх вселення.

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які покликається позивач за зустрічним позовом, як на підставу своїх вимог, а відповідач за зустрічним позовом як на підставу своїх заперечень, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Оскільки суд ухвалив рішення про задоволення первісного позову, з кожного з повнолітніх відповідачів слід стягнути витрати із сплати судового збору в розмірі 384,20 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 247, 258-259, 263-265, 273, ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Первісний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа: Яворівська районна державна адміністрація Львівської області як орган опіки і піклування про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_5 таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_6 такою, що втратила право користування житловим приміщенням – квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_7 такою, що втратила право користування житловим приміщенням – квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_8 такою, що втратила право користування житловим приміщенням – квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_9 таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім ) грн 40 коп, а саме по 384 ( триста вісімдесят чотири) грн 20 коп з кожного.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ОСОБА_4 , третя особа: Яворівська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування про вселення відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення через Яворівський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа: Яворівська районна державна адміністрація Львівської області як орган опіки і піклування про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням:

Позивач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_9 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа - орган опіки та піклування Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, ЄДРПОУ 34809985, юридична адреса: 81000, м. Яворів, вул. І.Франка, 8 Львівської області.

Повне найменування сторін за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ОСОБА_4 , третя особа: Яворівська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування про вселення:

Позивач – ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач – ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_9 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа - орган опіки та піклування Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, ЄДРПОУ 34809985, юридична адреса: 81000, м. Яворів, вул. І.Франка, 8 Львівськоїобласті.

Повний текст рішення складено 13.09.2021 року.

Суддя Н.А. Кондратьєва