Вирок № 99594059, 14.09.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/3425/19

Провадження №1-кп/944/385/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2021м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судового засідання Вербенець Т.Р.

прокурора Коциби В.Р.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові в режимі відеоконференції з Гусятинським районним судом Тернопільської області кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019140410000122 від 27.06.2019 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крогулець Гусятинського району Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , звільненого з військової служби 2018 року, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи військову службу за контрактом у військовій частині А0998, 16 квітня 2018 року умисно, без поважних причин, з метою ухилитися від військової служби, самовільно залишив розташування військової частини А0998, що дислокується за адресою: м. Яворів, вул. І. Хрестителя, 2 Львівської області та вибув до свого постійного місця проживання, перебуває поза межами її розташування по теперішній час.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, вчинив дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби в умовах особливого періоду, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 408 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.3 ст. 408 КК України свою вину визнав повністю та дав суду показання, що 16.04.2018 року у зв`язку із особистими обставинами самовільно залишив військову частину, на місце служби не повертався, у вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.3 ст. 408 КК України правильна, оскільки ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем, вчинив дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, характер інкримінованого кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставиною, яка пом`якшуює обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставини, які обтяжують обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, знаходиться на обліку у лікаря нарколога, посередньо характеризується за місцем служби, йому слід призначити покарання у мінімальному розмірі в межах санкції ч.3 ст.408 КК України у виді позбавлення волі. Враховуючи наявність обставини, що пом`якшує обвинуваченому покарання, особу обвинуваченого, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Речових доказів у справі немає.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 370, 373-374, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н.А. Кондратьєва