Рішення № 99589614, 03.09.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/163/21

Провадження №2/487/1162/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2021 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого – судді Кузьменка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Рафальської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ ФК "СІТІ ФІНАНС", третя особа Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до, ТОВ ФК "СІТІ ФІНАНС", третя особа Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 19.01.2021 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 19.05.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов наступних висновків.

09.04.2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Брокбізнесбанк", правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" укладено кредитний договір про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку з видачею міжнародної платіжної картки миттєвого випуску VISA INSTANT НОМЕР_1 зі строком дії 2 роки, відкрито спеціальний картковий рахунок НОМЕР_2 .

09.04.2013 року укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №013000000038908 та надано позивачу грошові кошти з лімітом у сумі 8900,00 грн. строком з 09.04.2013 по 08.04.2015 року зі сплатою процентів у розмірі 32,00 % річних на споживчі цілі.

01.08.2018 року між ПАТ "Брокбізнесбанк" до ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" було укладено Договір відступлення прав вимоги заборгоаності за кредитними договорами №283.

Судом встановлено, що 08.11.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного ноторіального округу Київської області Колейчика В.В. було вчинено виконавчий напис №5449.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Відповідно до п. 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

П. 3.5 Глави 16 Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису, нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Розрахунок боргу, здійснений банком щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту та процентах, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.

У даному випадку не можна говорити про безспірність стягнення на користь ТОВ "ФК"Сіті Фінанс" із позивача грошової суми, адже наведена у виконавчому написі нотаріуса грошова сума кредитної заборгованості утворилася поза межами строку позовної давності.

Таким чином, документи, що подані нотаріусу не можливо вважати безспірними.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Таким чином, нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було з`ясовано чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими та доведеними, такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат та професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного.

Відповідно до частин 1-6 ст. 137 ЦПК України - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються - згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат - учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем дотримано вимоги ч. 4 ст. 137 ЦПК України надано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 3112/2020-1-Р від 31.12.2020.

Таким чином, враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт по наданню позивачу правничої допомоги, складність справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ціну позову та значення справи для сторони, суд вважає, що на користь позивача з відповідача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в загальній сумі 3000 гривень.

Розподіляючи судові витрати по сплаті судового збору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп., та судовий збір при подачі заяви про забезпечення позову 420 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 223, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ ФК "СІТІ ФІНАНС", третя особа Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис №5449 здійснений 08.11.2019 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Колейчик Володимира Вікторовича на кредитному договорі №013000000038908 від 09.04.2013 року укладеному між ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", правонаступником якого є ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" та ОСОБА_3 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" на користь позивача ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 ) суму судових витрат - 4261 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Згідно з п.п.15.5 п.15 ч.1 перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва.

Суддя В.В. Кузьменко