Рішення № 9958800, 16.06.2010, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-1485/10

2010 р.

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2010 року м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В.

за участі: представника позивача Павлюченко Я.М.

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом комунального підприємства «Красноармійськводоканал» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу , -

В С Т А Н О В И В :

11 березня 2009 року позивач, КП «Красноармійськводоканал», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, яка утворилася за період з 01.01.2008 р. по 01.02.2010 р. у сумі 1469 грн. 03 коп. Посилався на те, що відповідачам такі послуги в зазначений період надавалися регулярно, втім, їх оплату вони не здійснювали, тому позивач просить стягнути з відповідачів солідарно суму боргу 1469,03 грн., а також стягнути з відповідачів 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У судовому засіданні позивач на позові наполягав і просив задовольнити його у повному обсязі.

Відповідачі позовні вимоги не визнали, пояснивши, що вони послуги з водопостачання та водовідведення сплачують у повному обсязі, згідно даних лічильника, який знаходиться у них у квартирі.

Суд, зясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачі у справі зареєстровані і проживають у квартири АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою з місця проживання, виданою КП «РЦЄЗ» (а.с.4).

Згідно розрахунку заборгованості на а.с. 5-6 за відповідачами за період з 01.01.2008 р. по 01.02.2010 р. існує заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення, які надавалися позивачем, в сумі 1469,03 грн.

Суд приходить до висновку, що між сторонами у справі фактично було укладено договір про надання послуг, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, а поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, а тому, згідно ч.2 ст.205 ЦК України, даний договір вважається укладеним з моменту надання позивачем (виконавцем) та прийняття відповідачами (замовниками) послуги з постачання теплової енергії.

У відповідності з ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV від 24.06.2004 р. передбачено, що плата за комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що невиконання зобовязання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання є порушенням останнього (неналежне виконання).

В квартирі відповідачів, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 31 серпня 2004 року було зареєстровано водомір № 294991, типу КВ-1,5 із зауваженням на необхідність здійснювати перевірку водоміру один раз на три роки, про що було складено акт (а.с. 16/1).

Відповідачу позивачем у справі було надіслано повідомлення про те, що дата повірки його лічильника закінчується 20.06.2007 року, тому розрахунок за водовідведення буде проводитися за нормами водопостачання, та позивачу було запропоновано зявитися до відповідача з квитанціями про оплату, та останніми показниками лічильника. При цьому, позивач був застережений щодо недопустимості зняття пломби без представника водоканалу (а.с. 16/2).

Не погодившись з цим, відповідач 03.05.2007 року звернувся до позивача з заявою про виконання періодичної повірки водолічильника, на яку йому було повідомлено, з посиланням на відповідне законодавство, про необхідність самостійно, за власні кошти здійснювати періодичну повірку і роботи, повязані з нею (а.с. 17).

Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №113/98-ВР від 11 лютого 1998 року, підприємства, організації та фізичні особи зобовязані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Положення частини 3 ст.28 Закону №113/98-ВР передбачають, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло,- газо- і водопостачання.

Відповідно до п.9 постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

Пунктом 1.3 наказу Держжитлокомунгоспу України від 25 квітня 2005 року №60 «Про затвердження порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді» виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених у п.1.1 Порядку, може бути субєкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обовязків, визначених у ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

На підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 липня 1995 року №483 «Про впровадження засобів обліку витрачання і приладів регулювання споживання води та теплової енергії в побуті» облвиконкоми повинні вжити заходів до утворення цільових фондів для фінансування впровадження засобів обліку витрачання і приладів регулювання, споживання води та теплової енергії і створення мережі служб встановлення, технічного обслуговування, ремонту і контролю за їх функціонуванням.

Згідно п.29 постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №560 «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) витрати на періодичну повірку, обслуговування і ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води та теплової енергії визначаються відповідно до укладених договорів між власником (балансоутримувачем) будинку або його уповноваженою особою та організацією, яка здійснює зазначені роботи.

Тобто вказані витрати включені до типового переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1995 року № 947 «Про програму поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1996-2007 роки» (зі змінами та доповненнями) установлені на обєктах житлового фонду лічильники перебувають у віданні власника житлового фонду, або за його дорученням у виконавців комунальних послуг. Згідно з нормативними вимогами вони підлягають періодичній державній повірці як у процесі експлуатації, так і після ремонту. Ремонт, обслуговування та повірка приладів обліку під час експлуатації виконуються за рахунок власника житлового фонду.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідачами не надано суду доказів того, що позивач у справі відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначений як виконавець житлово-комунальних послуг.

Виходячи з наведеного суд вважає, що позивачем обґрунтовано відповідачам нараховується сума боргу за водопостачання та водовідведення за нормами водопостачання і встановленими тарифами.

Таким чином, оскільки судом було встановлено, що за відповідачами мається заборгованість за вищевказані послуги, суд приходить до висновку, що зобовязання відповідачем щодо оплати таких послуг виконувалися неналежно, у звязку з чим порушені права позивача підлягають захисту судом. Тому, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

В той же час на адресу суду надійшла довідка з місця роботи відповідачки у справі (а.с. 36), з якої вбачається, що з відповідачки, ОСОБА_3, за період з січня 2008 року по лютий 2010 стягнуто і перераховане позивачу 689 грн. 67 коп., тобто на 123 грн. більше ніж нараховане позивачем. Таким чином, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути 1346,03 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають солідарному стягненню судові витрати: 51 грн. судового збору у дохід держави, оскільки позивача рішенням Красноармійської міської ради від 10.12.2009 року №5/45-5 звільнено від його оплати, та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь позивача, які були ним сплачені за позов (а.с.1,2).

На підставі викладеного, керуючись ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV від 24.06.2004 р., ч.2 ст. 205, ст.ст. 526, 543, 610, 901 ч.1 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги комунального підприємства «Красноармійськводоканал» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь комунального підприємства «Красноармійськводоканал», заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 1346,03 грн., а також 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які зарахувати на п/р 26002350008000 в ЗАТ «Донгорбанк» м. Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 35470311, та у дохід держави 51 грн. судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

Суддя