Рішення № 99583841, 14.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року м. Київ № 640/20710/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 23.05.2019 перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», визначивши її в розмірі 60 відсотків від заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно із ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХХІІ, та провести її виплату, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначила, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», за наявності відповідного стажу роботи в органах державної податкової служби, посадові особи якої є державними службовцями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2019 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати суду належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

28.11.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав на те, що станом на 01.05.2016, у позивача відсутній стаж державної служби, передбачений Законом України «Про державну службу» № 889. Саме через відсутність необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців відповідачем прийнято рішення про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Документи, які містяться в матеріалах пенсійної справи позивача, свідчать про те, що позивач не працює та на час набрання чинності зазначеним законом не працювала на посадах, передбачених Законом України «Про державну службу», які відносяться до посад державної служби, та стажу, необхідного для призначення вказаного виду пенсії, позивач не має.

Разом з відзивом на позовну заяву, відповідачем надано суду належним чином завірену копію пенсійної справи позивача.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів даної справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному правлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

23.05.2019 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про переведення її на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу».

На вказану заяву відповідачем 19.07.2019 було надано лист-відповідь № 158419/03, яким позивачу було відмовлено у такому переведенні з посипанням на те, що відповідно до записів в трудовій книжці, станом на 01.05.2016 (момент набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII), у позивача відсутній стаж державної служби, передбачений даним Законом.

З огляду на викладене, ГУ ПФУ в м. Києві вважає, що у позивача недостатньо необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України Про державну службу» (від 16.12.1993 року № 3723) - 20 років, а тому, відсутні підстави для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Позивач вважає вказану відмову протиправною, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Для правильного вирішення спору, необхідно визначити чи відноситься робота в податкових органах до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» (від 16.12.1993 № 3723), тобто, чи достатньо у позивача стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723 та чи має позивач право на призначення даного виду пенсії.

Перш за все, слід врахувати, що з листа-відповіді пенсійного органу слідує, що єдиною підставою для відмови в призначенні/переведенні пенсії позивачу за заявою позивача стало те, що у неї недостатньо стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу» № 3723. При цьому, пенсійний орган не зазначив який саме період роботи позивача згідно трудової книжки не відноситься до стажу державної служби.

Стаж державної служби обчислюється відповідно до Закону України Про державну службу», Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 229 «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби» та додатку до нього.

Вказаний Порядок визначає механізм обчислення стажу державної служби.

За п. 6 цього Порядку, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (Закон України «Про державну службу» (від 10.12.2015 року № 889-VIII).

Так, за змістом п. 8 вказаного Закону, передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

При цьому, загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначає Закон України «Про державну службу».

Відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 236, державна фіскальна служба У країни (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне врахування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

За приписами ст. 342 Податкового кодексу України, посадовою особою контролюючого органу може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено законом, та на яку покладено виконання завдань, зазначених у цьому Кодексі та Митному кодексі України (п. 342.1).

Посадові особи контролюючих органів є державними службовцями (п. 342.4).

Посадові особи, які вперше зараховуються на службу до контролюючих органів і раніше не перебували на державній службі, складають присягу державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» (п. 342.5).

Правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України Про державну службу» та іншими законами (п. 342.6 ПК України).

Аналогічні приписи містив і Закон України «Про державну податкову службу», чинний на час зарахування позивача службу до органу податкової служби.

Тож, з наведеного слідує, що посадові особи державної податкової служби, займають посади в державних органах, виконуючи завдання і функції держави, зокрема у сфері податкової політики, одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, а отже, перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Слід врахувати, що у період з 09.02.1994 року по 10.02.2014 року (понад 20 років) позивач працювала в податкових органах, зокрема:

09.02.1994 року - призначена в порядку переводу на посаду державного податкового інспектора відділу економічного аналізу і інформації Управління економічного аналізу, обліку та звітності;

25.03.1994 року - прийняла Присягу державного службовця;

14.04.1995 року - присвоєно спеціальне звання - інспектора податкової служби 1 рангу;

21.11.1996 року - у зв`язку з ліквідацією Головної державної додаткової інспекції України і утворенням на її базі Державної податкової адміністрації України переведена на посаду старшого державного додаткового інспектора відділу статистики та інформації надходження додатків Управління оперативної звітності і статистики на конкурсній основі Державної податкової адміністрації України;

04.05.1998 року - відповідно до затвердженого штатного розпису призначена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу : зведеного контрою звітності та обліку надходжень Управління оперативної звітності і статистики;

01.04.1999 року - присвоєно спеціальне звання - радник податкової служби 3 рангу;

25.06.1999 року - переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу контролю по обліку платежів Управління оперативної звітності і статистики;

23.03.2000 року - відповідно зо затвердженого штатного розпису на конкурсній основі переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу моніторингу бюджетних надходжень Управління оперативної звітності і статистики;

01.11.2000 року - у зв`язку із змінами організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу моніторингу надходжень і звітності Головного управління обліку і звітності;

02.07.2001 року - присвоєно спеціальне звання - радник податкової служби 2 (другого) рангу;

17.06.2002 року - переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу інтегрованих показників баз даних Головного управління інформатизації та обліку;

05.05.2003 року - у зв`язку зі змінами організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу міжвідомчого інформаційного забезпечення управління звітності Головного управління адміністрування облікових показників та звітності;

02.01.2004 року - у зв`язку зі змінами у штатному розписі переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу міжвідомчого інформаційного забезпечення Управління звітності Департаменту адміністрування облікових показників та звітності;

10.08.2005 року - у зв`язку зі зміною структури та штатного розпису переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу інформаційного забезпечення Департаменту обліку та звітності;

27.11.2006 року - переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу супроводження інформаційної системи Департаменту обліку та звітності;

17.06.2011 року - у зв`язку з реорганізацією ДПА України переведено на посаду головного державного податкового ревізора відділу зведеної звітності управління обліку та звітності Департаменту прогнозування, аналізу, обліку та звітності ДПС України;

15.01.2013 року - звільнена з займаної посади у зв`язку з переводом на роботу до Інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби;

16.01.2013 року - призначена в порядку переводу на посаду головного державного податкового інспектора першого відділу управління надання податкових консультацій та інформаційно-довідкових послуг засобами електронного зв`язку, як така, що успішно пройшла стажування;

07.05.2013 року - звільнена із займаної посади у зв`язку з переводом на роботу до Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів;

08.05.2013 року - призначена в порядку переводу на посаду головного спеціаліста першого відділу управління надання консультацій та інформаційно-довідкових послуг засобами електронного зв`язку;

08.05.2013 року - присвоєно 10 ранг державного службовця;

18.09.2013 року - у зв`язку зі змінами організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду головного державного інспектора першого відділу управління надання консультацій та інформаційно- повідкових послуг засобами електронного зв`язку (контакт центру);

13.01.2014 року - присвоєно спеціальне звання радника податкової та питної справи II рангу;

10.02.2014 року - звільнена із займаної посади за угодою сторін.

У відповідності до норм ст. 343 Податкового кодексу України, посадовим особам контролюючих органів присвоюються такі спеціальні звання: головний державний радник податкової та митної справи; державний радник податкової та митної справи І рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи III рангу; радник податкової та митної справи І рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи І рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи.

Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 р. № 839 «Про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів», затверджено Положення про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів та Порядок присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів.

Абзацами другим та третім пункту другого Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283, було передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової та контрольно-ревізійної служби, яким присвоєно персональні звання.

Матеріали справи підтверджують, що за період роботи позивача в органах податкової служби, позивачу чотири рази присвоювалися спеціальні звання, а саме: 14.04.1995 року - спеціальне звання - інспектора податкової служби 1 рангу; 01.04.1999 року - спеціальне звання - радник податкової служби 3 рангу; 02.07.2001 року - спеціальне звання - радник податкової служби 2 (другого) рангу; 13.01.2014 року - спеціальне звання радника податкової та митної справи II рангу.

Відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом від 10.12.2015 № 889-VII, обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

У силу норм ст. 344 Податкового кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

При цьому, суд враховує, що період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на пас досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Отже, Податковим кодексом України не врегульовано питання пенсійного забезпечення посадових осіб державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, тому, при вирішенні таких питань підлягають застосуванню положення Закону № 3723-ХІІ, зокрема ст. 37 цього Закону.

Суд вважає, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому, період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця. Таким чином, період роботи позивача з 09.02.1994 року по 10.02.2014 року в податкових органах має бути зараховано до стажу державної служби.

Після набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889, положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилось.

Так, згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень цього ж Закону, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу», на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з а наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону З країни «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення означеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на з загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а і добам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, необхідно: 1) досягнення пенсійного віку; 2) наявність страхового стажу: чоловіки - 35 років, жінки - 30 років; 3) на день набрання чинності Законом № 889-VIII, необхідність зайняття посади державної служби і наявність не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України або на день набрання чинності Законом № 889-VIII наявність не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи на державній службі стазом на 1 травня 2016 року.

При цьому, вказані умови є обов`язковими для осіб, які звертаються за призначенням саме пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Враховуючи вищевикладене та те, що на час набрання чинності Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015, позивач досягла пенсійного віку (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на пенсію за віком виникає по досягненню 58 років 6 місяців), у позивача наявний страховий стаж, встановлений для призначення пенсії відповідно закону України «України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (страховий стаж становить понад 30 років, а саме 37 років 11 місяців 15 днів, що визнається відповідачем), станом на день набрання чинності Законом № 889-VIII (01.05.2016), позивач маю стаж державної служби не менше 20 років на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Таким чином, наведені вище обставини відповідають умовам, необхідним для призначення пенсії за віком у відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII.

Посадові особи податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Аналогічну позицію виклав Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 у справі № 465/7218/16-а та у справі від 06.03.2019 у справі № 826/6335/18.

Отже, при призначені/переведення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», має бути застосовано ті законодавчі пенсійні норми, які діяли саме на момент виникнення у позивача права на її призначення.

На дату введення в дію Закону України «Про державну службу» № 889-VII, 01.05.2016 - позивач мала необхідний стаж роботи державного службовця (понад 20 років), а також перебувала на посаді, віднесеній до посад державної служби, загальний стаж роботи на посадах державної служби однозначно складає понад 20 років.

Доводи про те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ, у зв`язку з тим, що їй присвоєно спеціальне звання, як посадовій особі контролюючого органу, а тому, її посада не відноситься до категорії посад державної служби, є безпідставними та повністю спростовуються положеннями ст. 344 Податкового кодексу України та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994.

За таких обставин, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії за віком державного службовця в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, до якої включаються всі види оплат праці, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно із ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доводи позовної заяви у повній мірі знайшли своє підтвердження як нормативно, так і наявними у справі доказами, з огляду на що, дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», є протиправними.

У частині вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 23.05.2019 перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», визначивши її в розмірі 60 відсотків від заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно із ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХХІІ, та провести її виплату, з урахуванням виплачених сум, суд вважає, що такі також підлягають задоволенню, оскільки, при наданні відмови позивачу, відповідач вказав лише на відсутність підстав для зарахування стажу позивача в податкових органах, проте, не вказував на інші недоліки заяви чи невідповідність поданих документів вимогам законодавства, а тому, у даному випадку, відсутнє втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу.

Зважаючи на те, що за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач звернулася 23.05.2019, відповідач зобов`язаний призначити позивачу даний вид пенсії з 01.06.2019 (заява подана після 15 числа, призначення з першого числа наступного місяця, що йде після звернення). За висновком суду, суми пенсії недоотримані позивачем з вини ГУ ПФУ в м. Києві, наслідком чого, є обов`язок останнього виплатити відповідні суми за минулий час без обмеження будь-яким строком. Отже, датою переведення має бути визначено не як зазначає позивач - 23.05.2019, а 01.06.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши наявні у справі докази, а також проаналізувавши наведені вище законодавчі норми, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255, 263 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.06.2019 перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», визначивши її в розмірі 60 відсотків від заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно Закону України «Про державну службу», та провести її виплату, з урахуванням вже виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).

Суддя В.І. Келеберда